Позначка: Санкції

  • У Росії заблокували 15 європейських видань

    У Росії заблокували 15 європейських видань

    У Росії обмежили доступ до 15 європейських медіа у відповідь на обмежувальні заходи ЄС щодо восьми російських ЗМІ. Про це повідомило Міністерство закордонних справ РФ у понеділок, 30 червня.
    У заяві зовнішньополітичного відомства зазначмлм, що рішення, мовляв, ухвалили, “у відповідь” на 16-й пакет санкцій Європейського Союзу, ухвалений 24 лютого 2025 року – у третю річницю повномасштабного вторгнення РФ в Україну.
    У російському МЗС стверджують, що заблоковані видання нібито “поширювали недостовірну інформацію”.
    Наразі перелік заблокованих ЗМІ у Москві не оприлюднили.
    ЄС у межах 16-го пакета санкцій обмежив доступ до низки російських медіа, зокрема EADaily, Lenta, NewsFront і “Красная звезда”.
    Євросоюз продовжив економічні санкції проти РФ

  • Голова Сбєрбанку попередив про складні часи в російській економіці

    Голова Сбєрбанку попередив про складні часи в російській економіці

    Голова Сбербанку РФ Герман Греф заявив, що проблеми в російській економіці, спричинені зростанням військових витрат, інфляцією та підвищенням ключової ставки, не вдасться швидко вирішити. Про це повідомляє The Moscow Times у понеділок, 30 червня.
    “Наступний, 2026 рік, також, схоже, буде не з найпростіших”, – заявив він у понеділок на щорічних зборах акціонерів банку.
    За його словами, на ситуацію впливатимуть геополітичні чинники, динаміка ВВП та ставки Центрального банку РФ.
    Глава Сбербанку також визнав погіршення якості кредитного портфеля банку. За його словами, зростає кількість звернень щодо реструктуризації боргів як від бізнесу, так і від фізичних осіб.
    “Сподіваюся, як завжди, ми зможемо знайти спільні плани проходження цих складних часів”, – сказав він.
    За інформацією Bloomberg, російські банкіри в неформальних розмовах попереджають про загрозу банківської кризи протягом 12 місяців через зростання заборгованості за кредитами.
    Співрозмовники агентства оцінили обсяг потенційної проблеми у трильйони рублів. У статистиці ЦБ РФ ця криза поки не відображена: офіційно проблемні кредити становлять близько 4% у бізнесу та трохи понад 5% – у фізичних осіб. Проте багато позичальників просто відтерміновують платежі, тож проблеми не потрапляють до звітності.
    Навіть аналітики близького до уряду РФ Центру макроекономічного аналізу і короткострокового прогнозування, попереджають, що у у зоні ризику перебувають підприємства, на які припадає 17% загальної виручки економіки.
    Серед найбільш вразливих галузей аналітики назвали: рибну та добувну промисловість, виробництво одягу та шкіряних виробів, автомобільну промисловість і торгівлю, нафтопереробку, інженерне будівництво, водний транспорт і поштовий зв’язок.
    Окрім банківських боргів, в РФ фіксується також зростання неплатежів між компаніями. Із жовтня минулого року до березня 2025-го їх обсяг зріс на 11,6%, тоді як в обробній промисловості – майже на 40%. Це рекордні показники з часів пандемії.
    Раніше Греф заявив, що російська економіка опинилася в умовах “ідеального шторму”, сформованого низкою проблем.

  • Євросоюз продовжив економічні санкції проти РФ

    Євросоюз продовжив економічні санкції проти РФ

    Євросоюз офіційно продовжив ще на шість місяців економічні обмежувальні заходів проти Росії через її агресивну війну в Україні – до 31 січня 2026 року. Про це повідомила Європейська рада в понеділок, 30 червня.
    “Ці економічні заходи, вперше запроваджені у 2014 році, були значно розширені з лютого 2022 року у відповідь на неспровоковану, невиправдану та незаконну військову агресію Росії проти України”, – йдеться у повідомленні.
    У Європейській раді нагадали, що наразі санкції складаються з широкого спектру секторальних заходів, включаючи обмеження на торгівлю, фінанси, енергетику, технології та товари подвійного використання, промисловість, транспорт та предмети розкоші, заборону мовленнєвої діяльності дезінформаційних ЗМІ, що підтримуються Кремлем. Запроваджено заходи, які дозволяють ЄС протидіяти обходу санкцій.
    Загалом з 24 лютого 2022 року ЄС ухвалив 17 жорстких пакетів санкцій у відповідь на повномасштабне вторгнення Росії в Україну.
    “Доки незаконні дії Російської Федерації продовжують порушувати фундаментальні норми міжнародного права, включаючи, зокрема, заборону на застосування сили, доцільно зберігати чинність усі заходи, запроваджені ЄС, та вживати додаткових заходів, якщо це необхідно… Європейський Союз залишається готовим посилити тиск на Росію, зокрема шляхом запровадження подальших санкцій”, – додали європейські дипломати.

  • Центральну Європу позбавили залежності від російської нафти – Orlen

    Центральну Європу позбавили залежності від російської нафти – Orlen

    Польська нафтопереробна компанія Orlen більше не закуповуватиме російську нафту для свого нафтопереробного заводу в Чехії після 30 червня. Про це в понеділок заявив генеральний директор компанії Іренеуш Фафа́ра, інформує Reuters.
    У компанії уточнили, що контракт із російською Роснафтою на постачання для чеського заводу Литвинов був останнім, що пов’язував Orlen із російською нафтою.
    “Сьогодні ми звільнили Центральну Європу від російської нафти”, – зазначив Фафара на пресконференції.
    Зауважимо, у квітні уряд Чехії заявив, що вперше в історії країна стала повністю незалежною від постачання російської нафти після завершення модернізації потужностей на нафтопроводі TAL, який веде з заходу.
    Після вторгнення Росії в Україну Чехія прагнула позбутися часткової залежності від нафтопроводу Дружба, що десятиліттями постачав російську нафту та забезпечував близько половини щорічного імпорту нафти країною.
    Наприкінці минулого року чеський оператор нафтопроводів MERO завершив модернізацію ділянки нафтопроводу TAL (Transalpine Pipeline), який транспортує нафту з танкерів в італійському порту Трієст до Німеччини, де вона надходить у систему IKL і прямує до Чехії.
    У компанії Orlen наголосили, що наразі чеські нафтопереробні заводи отримують сировину з Північного моря, Середземномор’я, Саудівської Аравії, Південної й Північної Америки та Африки.
    ЄС витрачає на нафту та газ з РФ більше, ніж на допомогу Україні – звіт

  • ЗМІ дізналися про долю 18-го пакета санкцій ЄС

    ЗМІ дізналися про долю 18-го пакета санкцій ЄС

    Євросоюз повернеться до обговорення 18-го пакету санкцій проти Росії після того, як Словаччина владнає з Єврокомісією питання щодо відмови від російсько газу. Про це у неділю, 30 червня, повідомляє Суспільне із посиланням на дипломата ЄС, який говорив на умовах анонімності.
    “Безглуздо обговорювати це до візиту представника ЄК до Братислави. Пакет в основному узгоджений. Для того, щоб дві делегації зняли свої застереження, необхідно вирішити інші питання. Одна делегація має проблему. Інша підтримує її. Але формально це два застереження”, – сказав дипломат.
    Раніше прем’єр Словаччини Роберт Фіцо повідомляв, що наступного тижня до країни має приїхати спеціальна місія Європейської комісії, під час якої будуть обговорювати пропозицію REPowerEU.

  • ЗМІ дізналися про спроби РФ розширити експорт СПГ

    ЗМІ дізналися про спроби РФ розширити експорт СПГ

    Російська влада за допомогою свого тіньового флоту намагається розширити експорт скрапленого природного газу (СПГ), усупереч минулорічним санкціям США. Про це йдеться в опублікованому у неділю, 29 червня, матеріалі Bloomberg.
    Видання, із посиланням на супутникові знімки, пише, що російське судно для перевезення СПГ вперше з жовтня пришвартувалося до експортного заводу Арктик СПГ 2 компанії Новатек. Цей завод повинен був стати ключовим елементом у досягненні мети Москви щодо збільшення експорту СПГ втричі до 2030 року, але він простоює вже кілька місяців.
    Зазначається, що Росія має все необхідне для значного збільшення експорту СПГ, оскільки розширює свій тіньовий флот.
    Так, щонайменше 13 суден, включаючи ті, що можуть плавати в крижаних водах, були залучені для потенційного обслуговування Арктик СПГ 2, причому деякі з них кілька разів змінювали керуючі компанії, щоб заплутати інформацію про справжніх власників. Серед них – танкер Iris, один із чотирьох танкерів класу Arc4, ще три інших судна перебувають в очікуванні в Баренцевому морі. Два судна перебувають на ремонті в Китаї, а ще одне судно – біля плавучого сховища на Далекому Сході РФ. Ще два судна простоюють у Фінській затоці.
    За словами обізнаних трейдерів, російські чиновники не припиняли спроб продати СПГ, проводячи зустрічі з потенційними покупцями в Індії та Китаї протягом останнього року.
    “Китай видається найвірогіднішим кандидатом, але з огляду на постійне зниження китайського попиту протягом останніх восьми місяців, це буде нелегким завданням. Той факт, що понад мільйон кубометрів СПГ, завантаженого минулого року, залишається непроданим і знаходиться в плавучому сховищі, не обіцяє нічого хорошого для нових спроб продати додаткові обсяги цього літа”, – зазначив представник американського Арктичного інституту Малте Гумперт .
    Однак трейдери чекають, чи не посилять США або ЄС санкції на об’єкт після відновлення експорту.
    Як повідомлялося, Європейський Союз відмовився від запровадження заборони на імпорт російського скрапленого природного газу в майбутніх пакетах санкцій.

  • Трамп допускає скасування санкцій проти Ірану за однієї умови

    Трамп допускає скасування санкцій проти Ірану за однієї умови

    Президент США Дональд Трамп заявив, що готовий розглянути зняття санкцій, якщо Іран продемонструє мирну поведінку. Про це він розповів в інтерв’ю Bloomberg.

    Втім, він підкреслив, що санкції проти Ірану залишаються чинними.

    Раніше Трамп вже висловлював думку, що може пом’якшити санкції, якщо буде дотримано режиму припинення вогню. Він згадав, що планував розробити механізм для зняття обмежень з Тегерана. Однак після резонансних заяв верховного лідера Ірану аятоли Алі Хаменеї цей процес був припинений.
    Ця заява, повідомляє видання, є частиною стратегічного тиску з боку Вашингтона задля повернення Ірану за стіл переговорів щодо ядерної програми.

    Нагадаємо, що адміністрація Дональда Трампа веде дипломатичні переговори з Іраном щодо нової ядерної угоди.

  • У Словаччині запропонували “пробачити” Москву

    У Словаччині запропонували “пробачити” Москву

    Голова МЗС Словаччини Юрай Бланар вважає, що врегулювання російсько-української війни потребує налагодження контактів з Росією. Відповідну заяву міністр зробив в етері STVR.
    За словами глави відомства, повномасштабна війна не має військового вирішення. Тож, на його переконання, запобігати конфліктам варто “дипломатичними засобами і дотриманням міжнародного права”.
    “Повернемося до дотримання міжнародного права і шукатимемо шляхи комунікації з Російською Федерацією”, – заявив Бланар.
    Окрім того, він переконаний, що Захід має знайти спосіб співпраці з Росією, – допустив навіть “прощення Москви”.
    “А може, навіть пробачити все, що сталося”, – додав Бланар.

  • Україна синхронізувала санкції з ЄС проти РФ та Ірану

    Україна синхронізувала санкції з ЄС проти РФ та Ірану

    Україна повністю узгодила 13-й і 14-й пакети санкцій Європейського Союзу проти Росії, а також почала синхронізацію обмежувальних заходів ЄС щодо Ірану. Про це повідомив президент Володимир Зеленський у вечірньому зверненні 29 червня.
    За словами глави держави, Україна вже виконує рішення Ради національної безпеки і оборони щодо тиску санкціями у повній координації з європейськими партнерами.
    “Повністю синхронізовані 13-й та 14-й пакети санкцій ЄС – це тепер будуть на сто відсотків також санкції України. Сьогодні я затвердив це. Так само на сто відсотків синхронізуємо пакет європейських санкцій щодо режиму в Ірані”, – заявив президент.
    Зеленський додав, що мова про санкції проти осіб і компаній, пов’язаних з військовим виробництвом, зовнішнім терором і внутрішніми репресіями.
    “Це один із найбільш жорстоких режимів у світі – не дивно, що Путін знайшов із ним спільну мову. Ми продовжимо всю цю роботу щодо синхронізації, і я очікую від усіх наших інституцій у державі швидкого руху”. – запевнив глава держави.

  • Трамп підтримав нові санкції проти РФ – сенатор

    Трамп підтримав нові санкції проти РФ – сенатор

    Президент США Дональд Трамп готовий підтримати законопроєкт про санкції проти РФ, запевнив сенатор-республіканець Ліндсі Грем. Про це він заявив в етері ABC News.
    “Вчора вперше президент сказав мені, коли ми з ним грали в гольф, що настав час просувати вперед законопроєкт “щодо санкцій проти рф – ред.)”, – зазначив Грем.
    Раніше він розповів, що вже підготовлений двопартійний законопроєкт із майже 60 співавторами, котрий передбачає додаткові санкції проти РФ.
    “Наступного дня після липневої перерви ми ухвалимо законопроєкт”, – уточнив сенатор.
    Разом з тим, Грем зауважив, що законопроєкт не тягтиме за собою обов’язкових санкцій проти Росії – остаточне рішення ухвалюватиме президент США.
    Він пояснив, що саме від глави США залежатиме, як застосовувати санкції в майбутньому, втім, зазначив, що “ми намагаємося змусити Путіна сісти за стіл переговорів”.