У секторі Гази через авіаудар зі сторони Ізраїлю загинули п’ятеро працівників катарського телеканалу Al Jazeera, включаючи відомого журналіста Анаса аль-Шарифа. Їхній намет був поруч з лікарнею аль-Шифа у місті Газа. Анас аль-Шариф був відомим обличчям Al Jazeera в Газі і відомий як сміливий журналіст. Армія оборони Ізраїлю стверджує, що аль-Шариф був керівником терористичного осередку ХАМАС і відповідав за ракетні обстріли ізраїльтян. Раніше ЦАХАЛ звинуватив його у співпраці з ХАМАСом. В останній час журналіст виражав страх за своє життя, але продовжував свою професійну діяльність.
Позначка: Сектор Газу
-
Ізраїль оголосив п’ять принципів завершення війни в Газі
Прем’єр-міністр Ізраїлю Беньямін Нетаньягу презентував план із п’яти ключових принципів, які повинні привести до завершення війни в секторі Гази та гарантувати безпеку країни. Про це він заявив під час пресконференції в Єрусалимі 10 серпня.
Першим пунктом плану є повна ліквідація військових можливостей угруповання ХАМАС. Нетаньягу підкреслив, що війна не завершиться, доки ця організація зберігає здатність атакувати.Другим принципом є звільнення всіх ізраїльських заручників – як тих, хто ще живий, так і тіл загиблих.
Третій пункт передбачає демілітаризацію Гази, у регіоні не повинно залишитися жодних озброєних угруповань.
Четвертий принцип – збереження за Ізраїлем контролю над безпекою в Газі, щоб не допустити повторення загрози.
П’ятий пункт передбачає передачу влади в регіоні мирній цивільній адміністрації, яка не належить ані до Ізраїлю, ані до палестинських сил, але готова співпрацювати заради миру.
За словами Нетаньягу, наразі близько 70-75% території сектора перебуває під контролем ізраїльських сил, але залишаються два головні осередки ХАМАС.
Прем’єр Ізраїлю також пообіцяв створення безпечних гуманітарних коридорів для цивільних, щоб вони могли перейти в райони з доступом до їжі, води та медичної допомоги.
Нагадаємо, США та Катар розробляють спільний мирний план, що може стати ключем до припинення війни між Ізраїлем і ХАМАС та звільнення ізраїльських заручників.
-
Десятки суден: Тунберг анонсувала нову спрбу прорваи блокаду Гази
Екологічна активістка Грета Тунберг збирається здійснити чергову місію з прориву морської блокади Ізраїлю над Сектором Газа за участю десятків суден. Про це вона првідомила в Instagram.
“31 серпня ми розпочинаємо найбільшу в історії спробу прорвати незаконну ізраїльську блокаду Гази, відправивши з Іспанії десятки суден”, – написала Тунберг.
Тунберг додала, що 4 вересня до головної флотилії приєднаються ще десятки суден з Тунісу й інших портів.
За її словами, учасники акції також планують мобілізувати понад 44 країни для проведення одночасних демонстрацій та акцій, щоб “прорвати мовчазну згоду та висловити солідарність із палестинським народом”. -
В Ізраїлі тисячі людей вийшли на протести проти плану Нетаньяху щодо Гази
На вулиці Тель-Авіва ввечері 9 липня вийшли понад 100 тисяч протестувальників, щоб виступити проти плану прем’єр-міністра Ізраїлю Біньяміна Нетаньяху щодо окупації Гази. Про це повідомляє Reuters.
Напередодні в канцелярії прем’єра заявили, що кабінет безпеки ухвалив рішення захопити місто Газа, розширивши військові операції на спустошеній палестинській території.
Рішення ухвалили, незважаючи на широкий опір громадськості та попередження військових про те, що цей крок може поставити під загрозу життя заручників.
Зокрема, протестувальники виступають проти плану Нетаньягу, вимагають негайного припинення кампанії та звільнення заручників.
Як показують опитування, переважна більшість ізраїльтян виступають за негайне припинення війни, щоб домогтися звільнення решти 50 заручників, яких утримують у Газі. Офіційні особи Ізраїлю вважають, що живі ще близько 20 заручників.
Як пише видання, уряд Ізраїлю зіткнувся з різкою критикою як усередині країни, так і за кордоном. Зокрема заяви лунали і з боку європейських союзників. Причина та сама – у плані.
Очікується, що повний склад кабінету міністрів дасть своє схвалення вже сьогодні, у неділю 10 серпня.
Також у публікації йдеться, що наразі більшість звільнених заручників стали результатом дипломатичних переговорів. Однак переговори про припинення вогню, які могли б привести до звільнення більшої кількості заручників, провалилися в липні. -
Переговори щодо перемир’я в Газі зірвалися через Макрона – Рубіо
Рішення президента Франції Еммануеля Макрона визнати Палестинську державу зірвало переговори про припинення вогню між Ізраїлем та ХАМАС. Про це заявив державний секретар США Марко Рубіо в Рубіо в інтерв’ю Eternal Word Television Network
Він підкреслив, що переговори з ХАМАС “зірвалися в той самий день, коли Макрон прийняв одностороннє рішення про визнання палестинської держави”. За словами Рубіо, це рішення дало бойовикам сигнал, що їхні дії можуть бути винагороджені, відповідно знизивши шанси на досягнення припинення вогню.
“Якби я був на місці ХАМАС, я б зробив висновок: “Давайте не будемо припиняти вогонь, нас можуть винагородити, ми можемо заявити про це як про перемогу”, – сказав держсекретар США.
-
США та Катар готують мирний план для Ізраїлю і ХАМАС
США та Катар розробляють спільний мирний план, що може стати ключем до припинення війни між Ізраїлем і ХАМАС та звільнення ізраїльських заручників. Про це повідомляє Axios.
У суботу, 9 серпня, спецпредставник США на Близькому Сході Стів Віткофф провів переговори з прем’єр-міністром Катару Абдулрахманом аль-Тані. Вони обговорили припинення війни в Газі та звільнення ще 50 ізраїльських заручників, які перебувають у полоні ХАМАС.
США і Катар планують протягом двох тижнів запропонувати Ізраїлю та ХАМАС комплексний мирний план. Він передбачатиме як перемир’я, так і обмін заручниками. Цей проєкт може відтермінувати наміри Ізраїлю щодо наступальної операції в Газі.
“Ми налаштовані на всеосяжне рішення за принципом “все або нічого“, яке припинить конфлікт повністю, а не частково”, – заявив Віткофф.
Нагадаємо, прем’єр-міністр Ізраїлю Беньямін Нетаньягу закликав до повного знищення угруповання ХАМАС після публікації відео, на яких зафіксовано двох сильно виснажених заручників у Секторі Гази. Визнання Палестини. Ідея Макрона, Трамп проти -
Ізраїль схвалив план захоплення міста Газа – ЗМІ
Уранці 8 серпня військово-політичний кабінет Ізраїлю затвердив план взяття під контроль міста Газа. За даними Reuters, армія оборони Ізраїлю готується до встановлення контролю над містом, проте план передбачає також надання гуманітарної допомоги цивільному населенню за межами зон бойових дій. Про це повідомили з офісу прем’єр-міністра Ізраїлю Біньяміна Нетаньяху. Це рішення було ухвалене після заяви Нетаньяху про намір взяти під військовий контроль всю смугу Гази, незважаючи на критику в країні та за кордоном стосовно триваючої війни у регіоні протягом майже двох років.
-
У Газі вантажівкі з гумдопомогою перекинулися на натовп: 20 загиблих
Увечері 5 серпня в Газі сталася трагедія, коли чотири вантажівки перекинулися, що призвело до загибелі двадцяти людей і поранення понад тридцяти. Інцидент трапився на південний схід від Дейр-аль-Балаха в центральній частині Гази. Речник агентства цивільної оборони у Газі Махмуд Басал повідомив, що територія була під контролем Ізраїлю, а дороги вважалися небезпечними. Водії втратили контроль через те, що люди вилізли на дах автівок, їх рухнуло на нерівних дорогах. Крім того, вчора до Гази в’їхали 26 комерційних вантажівок, з яких шість були розграбовані. На жаль, цей нещасний випадок призвів до великої кількості жертв та поранених.
-
Нетаньягу закликав знищити ХАМАС, який “не хоче угоди”
Прем’єр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаньягу виступив із закликом до повного знищення угруповання ХАМАС після появи відео з двома сильно виснаженими заручниками у Секторі Гази. Він вважає, що це свідчить про те, що ХАМАС не зацікавлений у переговорах щодо звільнення полонених, а намагається лише залякати Ізраїль. Нетаньягу порівняв дії ХАМАС з нацистськими злочинами та висловив рішучість звільнити заручників і ліквідувати угруповання. Відео з заручником, який виглядав фізично виснаженим, викликало обурення в міжнародному співтоваристві, а західні лідери та українське МЗС засудили дії ХАМАС. Арабські країни виступили за роззброєння ХАМАС та наголосили на необхідності швидкої гуманітарної допомоги цивільному населенню Гази.
-
Голод в Газі і незалежність Палестини: як Ізраїль перетворюється на ізгоя
Хто вже визнав Палестину Визнання Палестини як незалежної держави є однією з найскладніших та найчутливіших тем у міжнародній політиці, яка має довгу історію. Палестинці прагнуть створення власної суверенної держави на територіях Західного берега річки Йордан (включаючи Східний Єрусалим) та Сектора Гази, окупованих Ізраїлем з 1967 року.
Міжнародне співтовариство, зокрема ООН, значною мірою підтримує “рішення про дві держави”. Воно передбачає співіснування незалежних Ізраїлю та Палестини. Визнання незалежності останньої розглядається багатьма як крок до реалізації цього рішення.
Станом на липень 2025 року, понад 140 зі 193 країн-членів ООН визнали Палестинську державу. Сюди входять більшість країн Азії, Африки, Латинської Америки, а також значна кількість країн Східної Європи. Україна теж визнала Державу Палестина, але її позиція щодо конфлікту є досить обережною, збалансованою між підтримкою міжнародного права та уникненням шкоди відносинам з Ізраїлем, який є важливим партнером.
Серед тих, хто не визнає Палестину, є Ізраїль, США, Велика Британія, Німеччина, Канада, Австралія та більшість країн G7. Їхня позиція полягає в тому, що палестинська держава має бути створена в рамках переговорів з Ізраїлем, а не шляхом одностороннього визнання.
Ізраїль категорично засуджує односторонні визнання Палестини, розглядаючи їх як підрив свого суверенітету та безпеки, а також як винагороду за тероризм, особливо після нападу ХАМАС 7 жовтня 2023 року. Тель-Авів вважає, що створення незалежної Палестинської держави без гарантій безпеки та вирішення ключових питань (як-то демілітаризація) може створити пряму загрозу його існуванню.
Втім останнім часом, на тлі війни та голоду в Газі, низка європейських країн оголосили про визнання Палестини. Це зокрема Норвегія, Іспанія, Ірландія та Словенія.Також готові визнати Палестину такі гіганти, як Франція та Велика Британія. І у цього рішення будуть наслідки, в тому числі і для Ізраїлю. На Нетаньягу тиснуть Франція готується офіційно визнати державу Палестина. Це відбудеться під час майбутньої 80-ї сесії Генасамблеї ООН у вересні, заявив президент Франції Еммануель Макрон.За його словами, першочерговим завданням є припинення війни в Газі та надання гуманітарної допомоги мирному населенню. Він наголосив на необхідності демілітаризації угруповання ХАМАС, забезпечення безпеки, відновлення Гази та створення повноцінної, життєздатної палестинської держави, яка визнає Ізраїль.
Прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер теж заявив, що одним із кроків до досягнення миру в секторі Гази має бути визнання Палестинської держави. Ба більше, 220 депутатів британського парламенту закликали Стармера визнати незалежність Палестини. Однак за інсайдами Reuters, прем’єр поки що не готовий до такого кроку.
Не готові і найбільші партнери Британії та Франції – Італія та Німеччина. Канцлер Фрідріх Мерц заявив, що зараз Берлін не планує визнавати Палестинську державу. Водночас він закликав Ізраїль забезпечити негайне припинення вогню в Секторі Гази та надати гуманітарну допомогу місцевим мешканцям. А прем’єр-міністерка Італії Джорджа Мелоні висловила думку, що визнання Палестини до її створення може бути “контрпродуктивним”.
Втім вже 28-29 липня на конференції ООН у Нью-Йорку, організованій Францією та Саудівською Аравією, почнуть розглядати можливість реалізації рішення про існування двох держав – Ізраїлю та Палестини. На заході очікуються виступи представників понад 100 країн, проте Ізраїль і США не братимуть участі у зустрічі.
Додамо, що на Ізраїль тиснуть і з іншого боку: міністр закордонних справ Саудівської Аравії Фейсал бін Фархан заявив, що ця країна може нормалізувати свої відносини з Ізраїлем, але тільки після створення палестинської держави.
Як зауважує аналітик Юрій Богданов в своєму Telegram-каналі, врегулювання відносин між Ізраїлем і Саудівською Аравією є ключовим для кількох сторін: Ізраїлю, Саудівської Аравії, регіону в цілому, а також для США.
Bloomberg підсумовує цю активність з визнання Палестини так: міжнародне співтовариство чинить дедалі більший тиск на західні уряди. А ті в свою чергу мають спонукати прем’єр-міністра Ізраїлю Біньяміна Нетаньягу активізувати зусилля з розв’язання кризи. “Визнання Палестини Францією, як однією з ключових країн ЄС, може посилити міжнародний тиск на Ізраїль щодо переговорів про створення палестинської держави за принципом “двох держав”. Це може підштовхнути інші європейські країни до аналогічних кроків, як це було після визнання Палестини Іспанією, Ірландією та Норвегією у травні 2024 року”,– пише в своєму Facebook Ігор Семиволос, директор Центру Близькосхідних досліджень НАНУ. Він нагадаує, що у Секторі Гази з 2007 року владу утримує ХАМАС, що створює політичний розкол. Водночас Палестина визнана 147 країнами і має дипломатичні представництва в багатьох державах. Отже, проблема полягає у тому, що через ізраїльську окупацію та розкол з ХАМАС Палестина не має повного суверенітету.
Семиволос визнає, що визнання Палестини Францією – символічний крок, і прямих та швидких наслідків від цього годі і чекати. Втім стає дедалі зрозумілішим, що політика нинішнього уряду Ізраїлю перетворює цю країну на міжнародного ізгоя, що матиме далекосяжні наслідки, підкреслив Семиволос.
А тим часом в Газі розгортається гуманітарна катастрофа. Штучний голод в Палестині Як пише ізраїльський журналіст Аркадій Мазін у своєму Facebook, вже у березні Ізраїль запровадив повну блокаду Сектору Газа. Уряд Ізраїлю тим часом вирішив “воскресити” ідею про те, що в Секторі варто розподіляти їжу в обхід ХАМАС. Крім того, міркували в уряді Нетаніягу, якщо відкрити пункти роздачі харчування лише на півдні Гази, то вдасться “добровільно евакуювати” його північну частину, що Ізраїль вже давно й безуспішно намагається зробити.
Тоді ж створили загадкову організацію – Gaza Humanitarian Fund (GHF). ООН та інші організації навідріз відмовилися співпрацювати з GHF, абсолютно точно передбачивши, чим така система загрожує, пише Мазін: тертями між населенням та армією, нерівним розподілом їжі, коли найслабші не отримують нічого, та де-факто етнічними чистками. “Тим не менш, GHF запустили з великою помпою наприкінці травня – через два місяці після початку блокади, коли ситуація з їжею вже стала катастрофічною. Замість 400 пунктів роздачі їжі, які існували раніше, GHF досі відкрила лише чотири центри роздачі, та й то не відразу. Вони досі практично ніколи не працюють одночасно. Більше того, вони працюють десь від 15 хвилин до години на день – доки не закінчиться їжа”,- пише він. Голодних палестинців, які намагаються прорватися до їжі, вбивають. За даними Управління Верховного комісара ООН з прав людини, з початку роботи GHF і до 21 липня лише поблизу одного з місць пунктів роздачі їжі загинуло щонайменше 766 людей.
Тим часом, Ізраїль не пускає в Газу інші гуманітарні конвої. 24 липня генеральний секретар ВООЗ Тедрос Гебрейсус заявив про масовий голод у Смузі Гази, створений людиною. У катастрофічній ситуації він звинуватив блокаду з боку Ізраїлю, пише BBC. Щоденно Газа потребує 500-600 вантажівок з їжею, а Ізраїль пропускає в рази менше.
Вже 29 липня організація IPC попередила, що в Газі розгортається найгірший сценарій голоду. Зростає кількість доказів про те, що голодування, недоїдання і хвороби підвищують кількість смертей. Поріг голоду вже досягнуто у більшості Смуги Гази, а в місті Газа – поріг недоїдання.
І тут на себе звертає увагу реакція США. Президент Дональд Трамп хоч і висловлюється проти незалежності Палестини, але по голоду в Газі він пішов у розріз із позицією Нетаніягу. Він заявив, що вважає проблему з голодом реальною – всупереч твердженням прем’єра Ізраїлю.
Як пророче заявляє Семиволос, Ізраїль поки що заплющує очі на реакцію міжнародної спільноти щодо його дій в Газі, маючи США як свого надійного союзника. Однак зміна громадської думки на Заході на тлі злочинів проти людяності у Газі стає все більш помітною. Причому ця зміна спостерігається також і в США.
Семиволос зауважує, що за даними соціологічних опитувань з 2023 року зафіксовано зростання симпатій до палестинців, особливо серед демократів, молодих американців та меншин. За даними Gallup (лютий 2025 року) 46% американців висловлюють більшу симпатію до ізраїльтян, тоді як 33% підтримують палестинців. Це найнижчий рівень симпатії до Ізраїлю за останні роки, підкреслює експерт.
Валерія Шипуля