Глава Польщі Кароль Навроцький запропонував законопроєкт про заборону згадок і пропагування ідеології, пов’язаної з ОУН-УПА, що викликало обурення. Законопроєкт передбачає суворе покарання за будь-які вияви “бандеризму” і заперечення Волинської трагедії. У разі ухвалення закону, українцям у Польщі загрожує до трьох років ув’язнення. Також запропоновано збільшити термін проживання для отримання польського громадянства до 10 років. Експерти стверджують, що ці ініціативи можуть ускладнити умови для українців, які живуть у Польщі. Представники української громади в Польщі виявили занепокоєння через ці законодавчі зміни.
Позначка: Сейм Польши
-
Польща ухвалила новий закон щодо українців після вето Навроцького
Польський Сейм ухвалив нове законодавство, спрямоване на регулювання допомоги українським громадянам, які переселилися з України через російську агресію. Закон визначає умови отримання допомоги та легального перебування в Польщі. Згідно з новим документом, українці повинні мати роботу або дітей, які навчаються у польській школі, для отримання виплат. Також вони повинні заробляти щонайменше половину мінімальної заробітної плати у країні. Українці повинні працювати, щоб отримувати допомогу, і влада буде контролювати їх працевлаштування. Закон також встановлює обмеження щодо медичних послуг для дорослих українців. Легальний статус перебування українців у Польщі продовжено до 2026 року. Це дозволить уникнути правового вакууму після закінчення попередніх термінів. Міністр закордонних справ України відзначив прогрес у вирішенні спірних питань з Польщею, а прем’єр-міністр Польщі висловив намір співпрацювати з Україною у розробці систем для боротьби з ворожими дронами.
-
Польща виходить з конвенції про заборону протипіхотних мін
Сейм Польщі підтримав законопроєкт про вихід з Оттавської конвенції, яка забороняє використання протипіхотних мін. За це рішення у середу проголосували 413 депутатів, 15 були проти, троє утримались, повідомляє RMF24.
Перед голосуванням міністр національної оборони Владислав Косиняк-Камиш заявив, що цей крок є надзвичайно важливим для безпеки регіону. Він нагадав, що ініціатива виходу з конвенції була підтримана не лише Польщею, а й країнами Балтії та Фінляндією.
“Польща не може бути обмежена правилами, які заважають захищати нашу країну”, – зазначив міністр.
Оттавська конвенція була ухвалена 18 вересня 1997 року в Осло і набула чинності у 1999 році. Польща підписала цей документ у 1997 році, але ратифікувала лише в 2012 році. Конвенція забороняє застосування та поширення протипіхотних мін і вимагає їхнього знищення. Загалом до неї приєдналися понад 160 країн, серед яких більшість західних держав. Серед країн, що не приєдналися до договору, є Китай, Росія, США, Індія та Пакистан.
Раніше рішення про вихід із Оттавської конвенції ухвалили країни Балтії та Фінляндія.
А в березні стало відомо, що Польща планує розмістити протипіхотні міни на кордонах з Росією та Білоруссю в рамках проєкту Східний щит. -
Сейм Польщі висловив вотум довіри уряду Туска
Польський парламент висловив підтримку уряду Дональда Туска після програшу кандидата Рафала Тшасковського на президентських виборах. 243 депутати проголосували за довіру уряду, 210 – проти. Туск заявив, що не має наміру відставати і розпускати коаліцію. Він також заперечив чутки про це. Депутати мали можливість поставити запитання уряду перед голосуванням, але було поставлено рекордних 269 запитань. Попередньо Навроцький приставив умови для підтримки виборів на другому турі, одна з яких була обіцянка не пускати Україну до НАТО. Туск звинуватив Навроцького у державній зраді.
-
МЗС зреагувало на День памʼяті жертв ОУН і УПА у Польщі, нагадавши про РФ
Міністерство закордонних справ України прокоментувало ухвалу Сейму Республіки Польща, якою 11 липня проголошено Днем памʼяті жертв “геноциду, вчиненого ОУН і УПА”. Україна назвала це рішення таким, що суперечить духу добросусідства.Про це мовиться у заяві відомства у четвер, 5 червня.
“Такі односторонні кроки не сприяють досягненню взаєморозуміння й примирення, над якими тривалий час працюють наші країни”, – мовиться у заяві МЗС.
У відомстві наголосили, що діалог має відбуватися у форматі спільної українсько-польської групи з питань історичного діалогу. Україна виступає за наукове і неупереджене вивчення спільного минулого, а не за політичні односторонні оцінки.
“Ми переконані, що шлях до справжнього примирення лежить через діалог, взаємну повагу і спільну роботу істориків”, – додали у МЗС.
Міністерство закликало польську сторону утриматися від рішень, що можуть погіршити двосторонні відносини.
Попри політичний контекст ухвали, Україна готова й далі співпрацювати в пошуково-ексгумаційних роботах.
“Вкотре нагадуємо, що не слід шукати полякам ворогів серед українців, а українцям – серед поляків. Ворог у нас спільний – Росія”, – додали у заяві.
У відомстві пояснили, що заради спільної сили, свободи та безпеки наших двох дружніх країн, необхідно спільно вирішувати проблемні питання, а не загострювати їх.