Іспанія, Нідерланди, Італія та Німеччина стали найбільшими імпортерами української агропродукції у 2024/2025 маркетинговому році. Сумарний обсяг імпорту сягнув 6,5 млрд доларів. Про це повідомила пресслужба Апарату Верховної Ради, посилаючись на дані Мінагрополітики.
“Найбільшими імпортерами української агропродукції є європейські країни, серед яких Іспанія, які закупили продукції на 2,7 млрд дол., Нідерланди – 1,6 млрд дол., Італія – 1,3 млрд дол. та Німеччина – 1,2 млрд дол.”, – мовиться в повідомленні.
Сьогодні з початку 2024/25 маркетингового року Україна експортувала 40,04 млн тонн зернових і зернобобових культур, з яких 1,67 млн т було відвантажено від початку поточного місяця.
З початку поточного сезону Україна експортувала пшениці 15,56 млн т (у 2023/2024 маркетинговому році – 18,12 млн т), ячменю – 2,31 млн т (2,46 млн т), жита – 10,8 тис. т (1,6 тис. т), а кукурудзи – 21,56 млн т (28,41 млн т).
Загальний експорт українського борошна з початку сезону нині оцінюється в 68,7 тис. т (у 2023/24 МР – 96,7 тис. т), у т. ч. пшеничного – 61,2 тис. т (91,3 тис. т).
В межах оновленої експортної стратегії Україна планує вихід на нові ринки після втрати торгового безвізу з ЄС.
У планах на поточний рік вихід на 31 новий ринок, зокрема в країнах Африки, Близького Сходу та Китаю. Водночас головним завданням є перехід від сировинної моделі економіки до моделі з доданою вартістю.
“Сьогодні український агроекспорт – це 24,5 млрд дол. в рік. А агроекспорт Польщі – 56 млрд дол. Тому що середня ціна тонни, яку експортує України складає 309 дол., а в Польщі 1560 дол. Це завдяки тому, що в ЄС переробляють продукцію і експортують її з доданою вартістю, а Україна продає за кордон зерно, майже не переробляючи його”, – наголосили у відомстві.
Позначка: Сільгосппродукція
-
Став відомий найбільший імпортер агропродукції України серед країн ЄС
-
В ЄС схвалили “заборонні” мита на продукцію й добрива з РФ та Білорусі
Рада Євросоюзу ухвалила нові тарифи на сільськогосподарську продукцію та добрива з Росії та Білорусі, які досі не перебували під додатковими митами. Про це оголосила пресслужба Ради ЄС12 червня.
Метою заходів є зменшення залежності європейських країн від російського та білоруського імпорту і зменшення доходів у бюджет РФ та її спроможності фінансувати ведення війни проти України. На додачу це має стимулювати виробництво всередині ЄС.
“Дотримання тарифів буде ретельно відстежуватися, щоб гарантувати захист європейської індустрії добрив та сільськогосподарських виробників. Підвищення тарифів на добрива відбуватиметься поступово, з трьохрічним перехідним періодом”, – ідеться в повідомленні.
Тарифи ЄС з 1 липня будуть поширюватись вже на всю сільськогосподарську продукцію з Росії.
Категорії, що потрапили під нові тарифи, охоплюють близько 15% від всього сільськогосподарського імпорту з Росії до ЄС станом на 2023 рік.
Стосовно добрив з Росії, у 2023 році категорії, до яких застосували мита, складали 25% імпорту у цій сфері – близько 3,6 млн тонн вартістю 1,28 млрд євро. -
ЄС оприлюднив квоти на агропродукцію з України
Європейська комісія затвердила обсяг квот на українську сільгосппродукцію, які діятимуть з 6 червня і до кінця 2025 року в рамках угоди про поглиблену і всеосяжну зону вільної торгівлі. Про це йдеться в документі, опублікованому на сайті Європейського Союзу.
Україна зможе поставити на ринок ЄС в рамках поглибленої та всеохопної зони вільної торгівлі у режимі 7 з 12 місяців року (7/12) пшеницю, борошно й меслин – 583,33 тис. тонн, кукурудзу – 379,167 тис. тонн, ячмень – 204,167 тис. тонн.Обмеження стосуватимуться і м`яса птиці, яких дозволено поставити 52,511 тис. тонн, які в свою чергу розділені таким чином: 4/7 кількості за період 6 червня по 30 вересня та 3/7 від кількості за період з 1 жовтня по 31 грудня. Аналогічний сценарій поставок продукції передбачено для яловичини, експорт якої обмежено 7 тис. тонн, та яєць, обсяг поставки яких має становити 3500 тонн.
Молока і вершків дозволено поставити на ринок ЄС до 31 грудня 2025 року 5833 тонн, сухого молока – 2917 тонн, вершкового масла – 1750 тонн.
Квоти розділені на дві частини: з 6 червня до 30 вересня (4/7 обсягу) та з 1 жовтня до 31 грудня (3/7 обсягу), що дозволяє більш рівномірно розподілити постачання протягом року. Такий крок ЄС спрямований на збереження рівноваги між підтримкою українського експорту та стабільністю європейського ринку агропродукції.
-
Росія готує перепис всіх окупованих сільгоспземель України
Міністерство сільського господарства Російської Федерації планує витратити 450 мільйонів рублів на створення карт-схем сільськогосподарських земель на окупованих територіях Луганської, Донецької, Запорізької та Херсонської областей України. Ця інформація стала відома завдяки тендеру на державному порталі закупівель. Планується провести інвентаризацію земель сільськогосподарського призначення, а також уточнити деякі “особливості” робіт на цих територіях, як то військові дії, переклад документів російською мовою та інтеграція земель, що знаходяться під контролем російської армії. Однак, у Москві визнають відсутність документальної бази для підготовки таких карт і тимчасові складності у встановленні адміністративних кордонів нових регіонів. Російський Реєстр не включає окуповані українські області до існуючих кадастрових округів. На даний момент, Росія також планує під’єднати Запорізьку атомну електростанцію, незважаючи на ризики, пов’язані зі стріляниною та відключенням електроенергії на цій території.