У Росії вперше з 2009 року спостерігається зменшення виробництва харчових продуктів через те, що населення економить на їжі. За даними Росстату, у січні-вересні виробництво харчових продуктів скоротилося на 0,6%, а виробництво напоїв – на 4,1%. Росіяни почали економити, купуючи менше і переходячи на дешевші продукти. Також за 11 місяців 2025 року кількість нових інвестиційних проєктів у харчовому виробництві скоротилася на 46% порівняно з попереднім роком. Інвестиційна активність у секторі харчової промисловості практично повернулася до рівня 2013 року, а кредитне навантаження на підприємства значно зросло. Загальне зниження виробництва продуктів пов’язують з економічними проблемами, такими як нестача робочої сили, інфляція, зростання кредиторської заборгованості та перехід до заощаджувальної моделі споживання.
Позначка: Скорочення
-
Данія майже вдвічі скоротить допомогу Україні
У 2026 році Копенгаген виділить Україні 9,4 млрд данських крон (близько $1,5 млрд) військової допомоги замість раніше запланованих 16-19 млрд крон ($2,5-3 млрд). Про це повідомив міністр оборони Данії Троєльс Лунд Поульсен, передає Danmarks Radio.
У 2027 році обсяг фінансування в межах фонду військової допомоги Україні скоротиться до 7,1 млрд крон, а у 2028-му – до 1 млрд крон.
У Данії таке скорочення вважають “природним”, оскільки країна стала лідером за рівнем підтримки України у відсотковому співвідношенні до ВВП, заявив член оборонного комітету парламенту Саймон Коллеруп.
Загальний обсяг військової допомоги Данії Україні з початку російської агресії сягнув 70 млрд крон (приблизно $11 млрд).
Уряд не виключає можливого виділення додаткових коштів, однак, за словами Коллерупа, настав час, щоб інші держави також збільшили свою частку підтримки Києва.
Український фонд Данії був створений у 2023 році з початковим бюджетом 7 млрд крон. Його мета – забезпечення потреб України в озброєнні, техніці, підготовці військових, а також фінансування гуманітарних програм і відбудови.
У жовтні Данія оголосила черговий пакет військової допомоги на 1,1 млрд крон (понад $170 млн). Із цієї суми 400 млн крон планувалося спрямувати на навчання українських військових. Інші кошти підуть на розвиток морських сил, техобслуговування танків, закупівлю пального та підтримку реабілітаційних програм під егідою НАТО.
Навесні стало відомо, що у 2025 році Данія, Швеція, Канада, Норвегія та Ісландія спрямують спільно 1,3 млрд євро на вироблені в Україні артилерію, ударні дрони, ракети та протитанкове озброєння. Приблизно 830 млн євро з цієї суми надійдуть від ЄС з прибутків від заморожених російських активів.
Крім того, Копенгаген виділив 500 млн крон ($78 млн) для розгортання українського оборонного виробництва на своїй території. Мова про компанію FPRT, засновану виробником крилатої ракети Фламінго Fire Point.
-
Баскетболісти України перемогли Грузію в першій грі кваліфікації ЧС
Національна команда України з баскетболу кроком домінування стала на кваліфікаційний шлях, що веде на чемпіонат світу 2027 року з баскетболу.
Українці здолали збірну Грузії у виїзному поєдинку, що складався із чотирьох чвертей.
Команда, що виступає під керівництвом Айнарса Багатскіса, початок гри продемонструвала не дуже впевнено. Кавказці обійшли українську команду на вісім очок, незважаючи на те, що після половини проведеної чверті “синьо-жовті” стрімко кинулися скорочувати відставання. Грузини наприкінці чверті повернули гру в необхідне для себе русло.
Друга чверть показувала розрив в очках до 10 пунктів кілька разів, проте наприкінці десятихвилинки розрив уже становив лише п’ять пунктів.
Третю чверть українці провели з п’ятьма очками різниці вже на свою користь.
І завершальний чвертний відрізок гри команда Багатскіса провела в домінантному стилі. Підсумкова перевага у 13 очок утвердила переможні позиції українців після першої гри.
Наступний матч збірна України зіграє зі збірною Данії 30 листопада.
Чемпіонат світу 2027 року
Матч кваліфікації, група A
Грузія – Україна – 79:92 (23:15, 25:28, 13:23, 18:26)
в Telegram і WhatsApp. Підписуйтеся на наші канали і WhatsApp
-
Україна значно змінила “мирний план” США – ЗМІ
Україна внесла важливі зміни до мирного плану, який запропонували США, виключивши кілька ключових вимог, які висунула Росія. Початковий документ містив 28 пунктів, які були розроблені за участю Росії та США, але на переговорах у Женеві він був суттєво змінений і тепер містить лише 19 пунктів. Україна та її європейські партнери настоюють, що розмови про території мають ґрунтуватися на поточній лінії фронту і що окуповані території не можуть бути визнані власністю Росії. Крім того, Україна настоює на своєму праві самостійно вирішувати питання щодо вступу до ЄС і НАТО. Після завершення перемовин у Женеві українська делегація повертається додому, американські та українські представники провели конструктивні переговори з метою справедливого та сталого завершення війни.
-
У НАТО підтвердили виведення військ США з Європи
НАТО та американська сторона перебувають у тісному контакті щодо позицій військ, повідомив у середу представник Альянсу після того, як Міністерство оборони Румунії заявило, що союзників повідомили про плани США скоротити кількість військ на східному фланзі Європи, пише Reuters.
“Коригування чисельності військ США не є чимось незвичним”, – зазначив представник НАТО, додавши: “Навіть із цим коригуванням, чисельність американських військ у Європі залишається більшою, ніж вона була протягом багатьох років”.
В Альянсі наголосили, що НАТО та американські органи влади перебувають у тісному контакті щодо загальної позиції – щоб забезпечити збереження потужного потенціалу НАТО для стримування та оборони.
За словами представника, коригування кількості американських сил не є чимось незвичайним.
Сьогодні Міністерство оборони Румунії підтвердило інформацію, що раніше з’явилась у ЗМІ, про скорочення чисельності американських військ, розгорнутих у Європі. -
Санкції США призупинили купівлю Китаєм нафти РФ
Китайські державні компанії, такі як Sinopec, CNOOC і Zhenhua Oil, зупинили закупівлю російської нафти через море після введення США санкцій проти Роснефті та Лукойл. Незалежні нафтопереробні заводи і малі оператори зараз є основними покупцями російської нафти в Китаї. Хоча державні китайські компанії забезпечують менший обсяг імпорту, вони все ще показують інтерес до подальших постачань. Інші країни, такі як Індія і Велика Британія, також планують значно зменшити свої закупівлі російської нафти. Це може призвести до зростання світових цін на нафту і вимагатиме пошуку альтернативних джерел постачання.
-
Трамп зробив заяву про скорочення ядерного озброєння
Президент США Дональд Трамп планує обговорити питання обмеження ядерного озброєння з лідером Китаю Сі Цзіньпіном під час зустрічі в Південній Кореї на наступному тижні. Трамп висловив надію на досягнення угоди з Китаєм щодо скорочення ядерних арсеналів та зазначив, що важливо деескалювати ситуацію в цьому питанні. Він також планує обговорити інші питання з лідером Китаю, такі як закупівля нафти, а також можливі шляхи завершення війни в Україні. Це може мати важливе значення для торговельних відносин між країнами після тривалого періоду напруги. Візит Трампа до Куала-Лумпура та Південної Кореї заплановано на кінець жовтня, але поки не є впевненим, чи відбудеться зустріч з лідером Китаю.
-
Трамп сподівається на угоду з Китаєм щодо скорочення ядерної зброї
Президент США Дональд Трамп планує обговорити з лідером Китаю Сі Цзіньпіном питання обмеження ядерного озброєння під час майбутньої зустрічі в Південній Кореї. Трамп висловив сподівання, що Китай може приєднатися до процесу скорочення ядерних арсеналів після пропозиції Володимира Путіна про двостороннє зменшення ядерного потенціалу. Під час зустрічі також планується обговорення закупівлі Китаєм російської нафти та можливих шляхів припинення війни в Україні. Трамп вважає, що Сі Цзіньпін готовий до обговорення цих питань. У разі досягнення угоди це може позитивно вплинути на торговельно-економічні відносини між США та Китаєм після напруженого періоду. Візит Трампа до Південної Кореї та Куала-Лумпура, де планується зустріч з Сі Цзіньпіном, заплановано на кінець жовтня. Наразі міністерство закордонних справ Китаю не підтвердило цю зустріч.
-
ООН скоротить чверть миротворців через нестачу коштів
Організація Об’єднаних Націй планує скоротити близько 25% миротворчого контингенту у дев’яти місіях по всьому світу через брак фінансування. Про це повідомили високопосадовці ООН, інформує Reuters у четвер, 9 жовтня.
Під скорочення потраплять від 13 до 14 тисяч військових і поліцейських, а також частина цивільного персоналу.
“Нам потрібно повернути близько 25% усіх миротворчих і поліцейських сил, а також їхнє обладнання і значну чисельність цивільного персоналу”, – повідомив високопосадовець ООН на умовах анонімності.Найбільшим донором миротворчих операцій є США, котрі забезпечують понад 26% фінансування, тоді як Китай – майже 24%. Водночас Вашингтон уже заборгував понад $2,8 млрд, включно з $1,5 млрд боргу, що накопичився до початку нового фінансового року.
Адміністрація Дональда Трампа раніше скасувала близько $800 млн, виділених у 2024–2025 роках, тоді як на 2026 рік Білий дім запропонував повністю припинити фінансування місій ООН, посилаючись на провали у Малі, Лівані та Демократичній Республіці Конго.
Скорочення торкнеться операцій у Південному Судані, ДР Конго, Лівані, Косові, на Кіпрі, у Центральноафриканській Республіці, Західній Сахарі, демілітаризованій зоні Голанських висот та Аб’єї – спірній території між Суданом і Південним Суданом.
Генеральний секретар Антоніу Гутерріш також шукає додаткові шляхи оптимізації витрат і підвищення ефективності роботи організації, яка цьогоріч відзначає 80-річчя.
Раніше повідомляли, що Керівництво ООН наказало своїм офісам та агентствам подати пропозиції щодо скорочення 20% персоналу.
Антоніу Гутерріш повідомив, що США скоротили допомогу, яка надавалась ООН, і це призвело до призупинки гуманітарної допомоги в деяких регіонах України.
Також стало відомо, що США припиняють фінансування проектів ООН з прав людини. -
В Узбекистані тисячі чиновників замінять штучним інтелектом
В Узбекистані планують до кінця жовтня скоротити 2141 чиновника, чию роботу виконуватиме система штучного інтелекту. Про це йдеться в указі президента країни Шавката Мірзійоєва.
Зазначається, що рішення ухвалено в межах масштабних реформ, спрямованих на модернізацію державного управління. Серед них – запровадження сучасних цифрових технологій та ринкових механізмів у роботу держорганів, залучення приватного сектору до виконання державних функцій.
Мета змін – підвищити ефективність та результативність роботи республіканських органів виконавчої влади та знизити управлінські витрати.
Найбільше посад скоротять у Податковому комітеті Узбекистану – 498 одиниць. Міністерство водного господарства залишиться без 224 штатних позицій, Міністерство сільського господарства – без 200, а в Мін’юсті скоротять 197 чиновників. Звільнення торкнуться й інших відомств.
Мінзайнятості та Федерації профспілок Узбекистану наказано сприяти працевлаштуванню працівників, які потрапили під скорочення, йдеться в указі.
Адміністративна реформа в Узбекистані стартувала у грудні 2022 року. Серед іншого, планувалося скоротити штати всіх міністерств на 30%.