Рада ЄС ухвалила рішення про поетапну відмову від імпорту російського трубопровідного газу та скрапленого природного газу. Як це позначиться на доходах країни-агресора та перебігу війни між РФ та Україною? ЄС злазить з російської газової голки Наприкінці січня поточного року Рада ЄС затвердила рішення про повну заборону імпорту російського трубопровідного газу та скрапленого природного газу на територію країн-членів об’єднання. Документ також передбачає контроль за постачаннями й пошук альтернативних джерел енергії. Про це йдеться на сайті Ради ЄС.
Цей крок став логічним завершенням тривалої стратегії ЄС щодо зміцнення енергетичної незалежності та позбавлення від ресурсного впливу з боку РФ. “Сьогодні ми входимо в еру повної енергетичної незалежності Європи від Росії. Ми остаточно перекриваємо кран для російського газу. Європа обрала енергетичну безпеку та незалежність. Ми ніколи не повернемося до нашої небезпечної залежності від Росії”, – прокоментувала Урсула фон дер Ляєн, президентка Європейської комісії. Нові обмеження охоплюють не лише прямі постачання через магістральні мережі, які раніше були основними артеріями постачання для європейської промисловості, а й морські перевезення СПГ, що останнім часом залишалися вагомою статтею доходів для російського бюджету.
Запроваджені заходи мають на меті остаточно заблокувати доступ енергетичних ресурсів агресора на європейський ринок, стимулюючи перехід економіки на альтернативні джерела та співпрацю з більш надійними партнерами. Ухвалення такої заборони свідчить про готовність Європи до радикальних змін у своїй енергетичній архітектурі попри складність логістичної перебудови. Таким чином, ЄС створює умови, за яких використання російського палива стає неможливим на законодавчому рівні, що фактично ставить крапку в багаторічній історії газових відносин між сторонами.
ЄС зробив вирішальний крок у реформуванні своєї енергетичної безпеки, остаточно узгодивши план повної відмови від російського газу до 2027 р. Ця стратегія стала логічним розвитком ініціативи REPowerEU, представленої ще у травні 2022 р. як відповідь на повномасштабне вторгнення Росії в Україну. Якщо початкові прогнози передбачали поступовий вихід з ринку до 2030 р., то прогрес у диверсифікації та впровадженні відновлюваних джерел дозволив Брюсселю суттєво прискорити цей графік. Заборона в дії Заборона почала діяти через шість тижнів після того, як регламент набув чинності. Нинішні контракти матимуть перехідний період. У ЄС кажуть, що такий поетапний підхід обмежить вплив на ціни та ринки. Повна заборона на імпорт СПГ запрацює з початку 2027 р., а для трубопровідного газу – з осені 2027 р.
Перш ніж дозволити імпорт газу до Союзу, країни ЄС перевірятимуть країну, де було видобуто газ.
Країни ЄС до 1 березня мають підготувати плани заміни російського газу та повідомити про чинні контракти. Такі ж плани мають подати і країни, які досі імпортують нафту з РФ.
За порушення правил загрожують великі штрафи: від 2,5 млн євро для фізичних осіб і від 40 млн євро для компаній, або до 3,5% річного обороту чи 300% суми угоди. Як вплине на РФ та її здатність воювати Рішення ЄС про повну заборону імпорту російського газу до 2027 р. завдає глибокого удару по економічному фундаменту, на якому тримається воєнна машина Кремля. Енергетичні доходи традиційно складають майже третину державного бюджету РФ, і втрата преміального європейського ринку означає безповоротне зникнення мільярдів євро, які раніше йшли на закупівлю озброєння, виплати військовим та підтримку військово-промислового комплексу. Оскільки газову інфраструктуру неможливо швидко переорієнтувати на Схід, Росія стикається з необхідністю консервувати родовища, що призводить до довгострокової деградації видобувної галузі. “Втрата європейського газового ринку є незворотною та катастрофічною для російської економіки. Газ – це не нафта, його не можна просто перевантажити в танкери та відправити в інше місце без наявності відповідної інфраструктури. Росія втрачає своє основне джерело твердої валюти, що неминуче призведе до скорочення фінансування її воєнних потреб та довгострокової стагнації видобувного сектору”, – каже Тімоті Еш, британський економіст, експерт з питань України та старший стратег BlueBay Asset Management. Зниження надходжень від експорту газу суттєво обмежує здатність Москви фінансувати затяжний конфлікт, змушуючи Кремль виснажувати внутрішні резерви або йти на непопулярні кроки, як-от підвищення податків для населення та бізнесу. “Газпром фактично втратив свій найприбутковіший ринок, який будувався десятиліттями. Доходи від експорту до Європи були головним наповнювачем бюджету, і замінити їх постачанням до Китаю за низькими цінами неможливо. Це означає, що державі доведеться обирати між соціальними видатками та військовими витратами, оскільки “газова скринька” більше не зможе покривати всі потреби агресії”, – каже Михайло Крутіхін, незалежний аналітик нафтогазового ринку. Водночас зростає залежність від альтернативних покупців, які, користуючись безвихіддю РФ, вимагають екстремальних знижок, що ще більше скорочує чистий прибуток. Таким чином, енергетична ізоляція не просто створює дефіцит валюти, а системно підриває фінансову стійкість, необхідну для ведення повномасштабної війни, поступово перетворюючи колись потужний геополітичний інструмент на тягар для російської економіки. Реакція Москви Реакція офіційної Москви на рішення ЄС очікувано поєднує в собі риторику шантажу, заперечення збитків та спроби звинуватити Європу в “самогубній” політиці. Російське керівництво намагається транслювати впевненість у тому, що їхні енергоресурси знайдуть попит у Азії, хоча технічні обмеження трубопроводів свідчать про протилежне. “Європа, відмовляючись від російського газу, діє всупереч здоровому глузду та інтересам власної економіки. Ми бачимо, як європейська промисловість втрачає конкурентоспроможність через дорогі енергоносії. Росія ж переорієнтовує свої потоки на ринки, що зростають, і ми впевнені, що наш газ залишиться затребуваним у світі, попри будь-які штучні бар’єри та санкційний тиск”, – каже Олександр Новак, заступник голови уряду РФ, який курує енергетичний сектор. Водночас у Кремлі часто вдаються до маніпуляцій, стверджуючи, що без російського палива на Європу чекає “деіндустріалізація”, намагаючись у такий спосіб спровокувати внутрішнє незадоволення серед європейських споживачів. Попри ці заяви, реальність демонструє критичне падіння доходів “Газпрому”, що змушує РФ терміново шукати способи обходу санкцій та кошти для фінансування бюджетного дефіциту.
Вікторія Хаджирадєва
Позначка: Скраплений газ
-

ЄС заблокував російське блакитне паливо та скраплений газ
-

Росія планує збудувати ЗПГ-термінал на Шрі-Ланці – ЗМІ
Росія та Шрі-Ланка почали переговори про створення в останній ЗПГ-терміналу. Про це заявила посол Шрі-Ланки в РФ Шобіні Гунасекера, повідомляє російська пропагандистська інформагенція ТАСС.
“По суті, ми почали переговори, особливо після візиту міністра. Ми розпочали деякі обговорення, йдуть попередні переговори… Як я вже говорила раніше, пропозиції були подані”, – заявила дипломатка.
Росія шукає нові ринку збуту зрідженого природного газу для підсанкційних проєктів, після відмови Європейського союзу від імпорту газу з РФ до листопада 2027 року.
За словами аналітиків, налагодити Росії постачання має почасти допомогти будівництво російських терміналів у країнах, що готові приймати ЗПГ з РФ під ризиком вторинних санкцій. -

Росія продає скраплений газ Китаю зі знижкою 30-40% – ЗМІ
Російська компанія Новатек знизила ціни на свій скраплений природний газ для китайських покупців на 30-40% з метою привернути їх до покупки газу з їхнього проєкту Арктик СПГ 2. Це рішення було ухвалене після того, як компанії Новатек не вдалося продати жодної партії газу до серпня 2025 року. Перша партія газу була продана зі знижкою, а наступні поставки також продаються зі значними знижками. Китай є найбільшим у світі покупцем енергоресурсів від Росії, і китайські компанії отримали дозвіл на закупівлю газу з проєкту Арктик СПГ 2. У цей час Китай також заблокував доступ інших компаній до свого терміналу СПГ Бейхай, роблячи його ексклюзивним пунктом ввезення російського газу.
-

В Ізмаїлі загасили пожежу на борту танкера з газом
У Одеській області загасили пожежу на цивільному судні в порту Ізмаїл, яка виникла внаслідок атаки з боку Росії. Про це повідомило Міністерство розвитку громад та територій. Ситуація наразі під контролем, а операційний штаб продовжує працювати над відновленням об’єкта. Також проводяться заходи з ліквідації наслідків обстрілу та відновлення інфраструктури порту.
-

Україна домовилась про нові поставки американського СПГ
Нафтогаз і польська компанія Orlen уклали угоду про постачання американського скрапленого природного газу до України на обсяг до 300 млн кубометрів. Ця угода є частиною стратегічної співпраці між компаніями щодо постачання газу на український ринок. Вона дозволить забезпечити додаткові обсяги імпортного газу, особливо важливі у зв’язку з нападами Росії. Угода також передбачає надання кредитного плеча для постоплати поставлених обсягів, що допомагає покрити дефіцит ліквідності в поточний момент. З початку 2025 року Нафтогаз вже імпортував понад 400 млн кубометрів американського скрапленого газу через партнерство з Orlen.
-

Росія рекордно збільшила видобуток газу завдяки Китаю – ЗМІ
Домовленість з Китаєм щодо поставок зрідженого газу з проекту Арктик СПГ 2, що був під санкціями США, дозволила збільшити видобуток до максимуму з моменту його запуску у грудні 2023 року. У вересні середньодобовий видобуток на заводі становив 17,9 млн кубометрів, що є рекордним показником. Це на 14% більше, ніж у серпні. Збільшення видобутку дозволило розширити виробництво зрідженого природного газу, оскільки поставки до Китаю розпочалися. Перший танкер з газом прибув до Китаю наприкінці серпня, і вже розвантажились сім суден. Ще одне танкер відправився у цей напрям, вказують дані з відстеження танкерів. Зріджений природний газ поки що доставляється з плавучого сховища Koryak FSU на Камчатці до Бейхая. Через відсутність танкерів льодового класу для поставок з арктичного регіону на схід, поставки обмежені літніми місяцями та початком осені.
-

У Вільнюсі вибухнули вагони зі зрідженим газом
У Вільнюсі загорілися та вибухнули вісім вагонів зі зрідженим природним газом. Внаслідок інциденту постраждала одна людина. Про це повідомляє LRT в середу, 10 вересня.
Горить резервуар місткістю 50 кубічних метрів. Загальна місткість газосховища становить 2000 кубічних метрів, резервуари між собою з’єднані, тож існує ризик подальшого поширення вогню. Загасити таку кількість газу фактично неможливо, потрібно чекати, поки він вигорить, і не допустити поширення вогню на інші резервуари. Зазначається, що оголошено евакуацію в радіусі 1 кілометра. Станція зрідженого газу, де виник інцидент, належить компанії UAB Jozita, а вагони – власність Orlen Lietuva. За попередньою версією, причиною інциденту могла стати необережність одного зі співробітників. У Вільнюсі загорілися вагони зі скрапленим газом. Фото: LRT За даними Delfi.lt, через ризик вибухів гасіння пожежі ведеться дистанційно, за допомогою дронів та довгих рукавів.Свідки повідомили про кілька потужних вибухів, які було чути навіть у віддалених районах Вільнюса. Через пожежу мешканцям у радіусі п’яти кілометрів було надіслано попередження з рекомендацією залишатися вдома та зачиняти вікна.
-

CША експортували рекордний обсяг скрапленого газу
США у серпні експортували 9,33 млн тонн (12,9 млрд куб м) скрапленого природного газу (LNG), що стало новим історичним максимумом. Про це повідомляє Reuters.
Це перевищує попередній рекорд, встановлений у квітні (9,25 млн тонн), а також липневий показник у 9,1 млн тонн.
Зростання експорту пов’язане із завершенням планового технічного обслуговування на низці заводів, а також із нарощуванням виробництва на об’єкті Plaquemines компанії Venture Global. Цей завод, другий за потужністю у США (27,2 млн тонн на рік), у серпні експортував 1,6 млн тонн – 17% від загального обсягу американського експорту.
Plaquemines продовжує будівництво, але вже у вересні очікується запуск усіх 18 виробничих ліній, що може ще більше збільшити обсяги.
Європа залишилася головним напрямком експорту американського LNG – 6,16 млн тонн, або 66% від загального обсягу. Це більше, ніж у липні, коли було постачено 5,25 млн тонн (58%).
Експорт до Азії у серпні знизився до 1,47 млн тонн, порівняно з 1,8 млн тонн у липні. Поставки до Латинської Америки знизилися до 0,69 млн т (1,0 млрд куб м) або 7% від загального обсягу.
Близько 0,37 млн т (0,5 млрд куб м) американського LNG у серпні не мали кінцевого отримувача і були доступні для біржових контрактів.