Президент України Володимир Зеленський підписав закон щодо виплат військовослужбовцям, звільненим з полону, які мають захворювання, що потребують тривалого стаціонарного лікування.
Законом передбачається, що військовослужбовцям, які відразу після звільнення з полону перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров’я понад 30 календарних днів у зв’язку із захворюванням, травмою (пораненням, контузією, каліцтвом), що потребують тривалого стаціонарного лікування, щомісячно виплачується додатково 50 000 гривень.
Виплата здійснюється протягом усього періоду безперервного стаціонарного лікування після звільнення з полону.
Виплата додаткової винагороди призупиняється, якщо військовослужбовцям повідомлено про підозру у скоєнні злочинів проти основ національної безпеки України та/або військових кримінальних правопорушень.
У разі набрання законної сили обвинувальним вироком за вчинення такого правопорушення виплата додаткової винагороди не здійснюється.
Позначка: Соціальні виплати
-
Виплати звільненим з полону: підписано закон
-
В Україні підвищили виплати батькам-вихователям і прийомним батькам
У четвер, 2 жовтня, Кабінет міністрів заявив про підвищення виплат батькам-вихователям та прийомним батькам у дитячих будинках сімейного типу та прийомних сім’ях. Прем’єр-міністерка Юлія Свириденко вважає, що це допоможе реалізувати принцип “гроші ходять за дитиною”. За словами народного депутата Олексія Гончаренка, середньомісячний розмір виплат на одного прийомного батька зростатиме в наступні роки: у 2026 році – 16 240,64 грн; у 2027 році – 16 992,16 грн; у 2028 році – 17 894,96 грн. Також буде збільшено виплати батькам-вихователям дитячих будинків сімейного типу: у 2026 році – 52 782,08 грн; у 2027 році – 55 224,52 грн; у 2028 році – 58 158,62 грн.
-
Безробіття: скільки часу можна бути в такому статусі і як це оплачується
З початку року в Україні було запропоновано 309 тис. вакансій, що дозволило знайти роботу для 238 тис. осіб. Найбільш популярними професіями серед роботодавців були підсобні робітники, водії та продавці. Проте кількість шукачів роботи в деяких напрямках перевищувала пропозицію. Найменш популярними професіями виявилися ті, які з’являються на ринку праці рідко, наприклад, завідувач оранжереї чи готувач шампанського.
Для тих, хто опинився безробітним, важливо звертатися до центру зайнятості, де можна отримати статус безробітного та допомогу. Розмір допомоги залежить від страхового стажу та може становити до 8 тис. грн на місяць. Також українці з інвалідністю отримали додаткові можливості працевлаштування через компенсацію роботодавцям, які створюють умови для осіб з обмеженими можливостями.
Також у Києві були організовані безкоштовні експрес-курси для тих, хто бажає опанувати будівельну спеціальність для участі у відбудові країни, зокрема для переселенців та ветеранів. Будівельний хаб надає можливість отримати практичні навички та швидко влаштуватися на роботу у будівельні компанії.
-
У Дії з’явилась функція оформлення базової соцдопомоги
Міністерство соціальної політики, сім’ї та єдності України повідомило про можливість оформлення базової соціальної допомоги через сервіс Дія. Ця допомога об’єднує 5 видів державної підтримки в одну значну суму, яка прив’язана до базової величини. Розмір допомоги розраховується індивідуально для кожної сім’ї. Для отримання цієї допомоги потрібно мати біометричний документ та верифікований податковий номер. Сервіс Дія дозволяє оформити базову соціальну допомогу для тих, хто отримує одну або декілька видів державної допомоги. Проєкт стартував у липні 2025 року як пілотний і планується розширення надання цієї допомоги на постійній основі.
-
У Франції відбулися масштабні протести через зміну соцполітики
У Франції відбулися масові протести проти економічної та соціальної політики уряду, які зібрали понад пів мільйона людей на вулицях у різних містах. Протестувальники виступали проти скорочення бюджету, соцвиплат та держпослуг. Страйки призвели до паралізації роботи держустанов, обмеження руху транспорту та навіть зниження виробництва електроенергії. У деяких містах виникли сутички з поліцією, були поранені та затримані десятки людей. Причиною протестів стало рішення попереднього уряду скоротити державні видатки для зменшення боргу. Після цього прем’єр Франсуа Байру пішов у відставку, а новий прем’єр Себастьєн Лекорню також стикнувся з масштабними протестами.
-
В Україні оновили правила виплати коштів сімʼям загиблих військових
Міністерство оборони внесло зміни до порядку призначення та виплати одноразової грошової допомоги для родин загиблих військовослужбовців ЗСУ під час воєнного стану. Розмір допомоги залишається незмінним – 15 млн грн, проте тепер вона буде виплачуватися поетапно. Перша частина (3 млн грн) виплачується одразу, а решта (12 млн грн) буде розподілена протягом 80 місяців за фіксованим графіком. Ці зміни почнуть діяти з 1 вересня. Для родин військових, які загинули до цієї дати, правила виплат залишаються незмінними.
-
Українці отримали умову для виплат в Німеччині
Безробітних українців в Німеччині можуть повністю позбавити допомоги в 2026 році, пише Bild.
Міністерство праці Німеччини оголосило про чергове заморожування соціальних виплат у 2026 році для 5,6 мільйона одержувачів допомоги, серед яких багато українських мігрантів.
За даними міністерства, самотня особа продовжить отримувати 563 євро на місяць, а виплати дітям залежать від віку: 357-471 євро.
Водночас міністр праці Бербель Бас запропонувала значно жорсткіші санкції для тих, хто не співпрацює з центрами зайнятості. За пропуск обов’язкових прийомів допомога скоротиться на 30%, а ті, хто відмовляється від запропонованої роботи, можуть бути повністю позбавлені виплат.
“Ми пропонуємо людям більшу підтримку на шляху до роботи, але тим, хто не співпрацює, ми значно ускладнимо це”, – заявила Бас.
Особливо це стосується українських безробітних, які отримують соціальну допомогу в Німеччині. Рішення набуде чинності після схвалення Кабінету міністрів 10 вересня, без необхідності погодження Бундестагом.
Зміни пов’язані з потребою коригувати соціальні виплати після зниження інфляції та перегляду стандартних ставок.
Як відомо, президент Польщі Кароль Навроцький наклав вето на закон про допомогу певній категорії українських біженців. Він заявив, що соціальні виплати 800+ мають отримувати лише ті українці, котрі працюють у Польщі, та пообіцяв підготувати власний законопроєкт.
Вето Навроцького: у Польщі заявили, що урегулюють статус українців -
Виплати за програмою Пакунок школяра отримали 86 тисяч родин
В Україні стартували виплати за програмою Пакунок школяра на суму понад 430 млн гривень – їх отримали перші 86 тисяч українських родин, щоб підготувати своїх дітей до школи. Про це повідомляє Міністерство соціальної політики, сім’ї та єдності.
Держава спрямує 1,2 млрд гривень – допомога розрахована на кожного першокласника”, – йдеться в повідомленні.
“Загалом, майже 110 тис. родин уже подали заяви на “Пакунок школяра”, з яких верифіковано вже 102 тис.
Кабінет міністрів запустив виплату “пакунок школяра” в розмірі 5 тис. грн на придбання необхідного канцелярського приладдя, дитячого одягу та взуття для тих, хто відправляє свою дитину в перший клас в офлайн форматі.
У Міністерстві соціальної політики заявили, що завданням програми “пакунок школяра” є стимулювання родин, які виховують дітей, залишатися в Україні. -
У ЄК відреагували на наміри Польщі зменшити допомогу біженцям з України
Речник Єврокомісії Маркус Ламмерт заявив, що держави-члени ЄС мають забезпечити українцям, які користуються тимчасовим захистом, необхідний медичний захист та засоби для існування. Однак рівень соціальних і сімейних виплат, а також медичної допомоги залежить від рішення кожної окремої держави-члена. Про це він сказав журналістам у Брюсселі 26 серпня передає Європейська правда.
“Щодо соціальних виплат і медичних виплат. Рівень соціальних і сімейних виплат відрізняється від однієї держави-члена до іншої”, – зазначив Ламмерт.
За його словами, відповідно до директиви ЄС, “держави-члени мають забезпечити, якщо у бенефіціарів немає достатніх власних ресурсів, надати особам, які користуються тимчасовим захистом, необхідну допомогу у сфері соціального забезпечення, медичної допомоги та засобів до існування”.
“Однак директива про тимчасовий захист не передбачає суми або мінімального порогу соціальної допомоги. Її рівень залишається на розсуд держав-членів”, – наголосив речник Єврокомісії. -
Українці без грошей. Виплати біженцям у Німеччині
Українським біженцям у Німеччині можуть скоротити соціальні виплати. На думку Штеффена Більгера, парламентського менеджера фракції правлячої партії ХДС/ХСС, українські громадяни, які отримують допомогу, повинні погоджуватися на роботу, навіть якщо вона не відповідає їхній професії.
Зміни правил
“Я не думаю, що українці можуть працювати лише за своєю професією”, – сказав Більгер. За його словами, є багато інших вакансій.
“Наша система, яка вимагає спочатку вивчити німецьку мову, а це може зайняти багато часу, може призвести до того, що люди занадто звикнуть до отримання соціальної допомоги”, – зазначив Більгер.
Політик ХДС вважає, що рішення попередньої коаліції безпосередньо включити українських біженців у систему соціальної допомоги не було правильним.
“Соціальна допомога – це не та система, яка заохочує людей швидко приступати до роботи”, – сказав він.
Водночас він застерігає: “Ми повинні вести дискусію таким чином, щоб не звинувачувати українців”.
Популярна ідея
Прем’єр-міністр німецької Баварії Маркус Зьодер закликав скасувати українським біженцям виплату соцдопомоги “бюргергельд” (від нім. Bürgergeld – гроші для громадян), яку надають тим, хто шукає роботу, або тим, чиї доходи не вистачають для самообслуговування. За словами Зьодера, необхідно вжити заходів, щоб “українці більше не отримували “бюргергельд”. Він вважає, що через соцвиплати багато українців не хочуть влаштовуватися на роботу в Німеччині.
“Ось чому у нас так мало працівників з України, хоча вони мають хорошу освіту”, – сказав прем’єр Баварії.
Прем’єр-міністр німецької федеральної землі Саксонія Міхаель Кречмер також виступив за перегляд системи виплат соціальної допомоги, зокрема українським біженцям.
Кречмер розкритикував розмір витрат на соціальну допомогу, заявивши, що Німеччина витрачає на це 47 млрд євро.
“Я думаю, що кожному зрозуміло, що це не може бути правильно. Ця цифра має бути зменшена”, – зазначив прем’єр Саксонії.
У контексті біженців з України він вказав на людей, які отримують державну допомогу, хоча вони в ній не потребують.
“І це, звичайно, особливо стосується тих, хто шукає захисту, бо ми маємо порівняння з Францією, Нідерландами, Польщею, Чехією щодо українських біженців. У всіх цих країнах частка людей, які працюють, значно вища, ніж у нас”, – додав Кречмер.