Реальний Київ

Позначка: Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП)

  • РФ на тлі протестів в Україні почала масштабну інформоперацію – розвідка

    РФ на тлі протестів в Україні почала масштабну інформоперацію – розвідка

    Країна-агресор розпочала масштабну інформаційну спецоперацію, спрямовану проти України, використовуючи тему протестів, пов’язаних із антикорупційним законодавством. Про це в середу, 23 липня, повідомила Служба зовнішньої розвідки України (СЗРУ).

    Росія активно залучає підконтрольні медіа, блогерів та інфлюенсерів у західних країнах, щоб поширювати маніпулятивний наратив, – зазначає розвідка.

    До проведення цієї інформаційної кампанії залучені всі ресурси російських спецслужб, зокрема закордонні платформи. Російська пропаганда демонструє зміни в антикорупційному законодавстві як “антиамериканський переворот” та спробу “зменшити вплив Заходу в політичній системі України”. Паралельно пропагандисти посилюють риторику про кризу в українському суспільстві.

    Для того щоб додати достовірності своїй інформації, російська сторона викривлює та вириває з контексту заяви західних дипломатів, політиків і журналістів. Ці коментарі представляють як нібито підтвердження розчарування Заходу реформами в Україні, можливості введення санкцій, втрати безвізового режиму та загрозу ізоляції країни. Крім того, росіяни маніпулюють відеоматеріалами з протестів для підсилення своїх меседжів.

    Один із прикладів, розвінчаних ЦПД: російські пропагандисти поширили у мережі сфальсифіковане фото із акції в Києві, де активісти нібито тримали плакати із символікою російського вторгнення. На оригінальному знімку напис на плакаті мав зовсім інший зміст.

    Очільник Служби зовнішньої розвідки України Олег Іващенко закликав громадян не піддаватися на пропаганду та наголосив на важливості єдності країни в цей час. Він підкреслив, що Росія залишається головним джерелом загрози, яка після невдачі прямого захоплення України продовжує намагатися посіяти розбрат і підірвати державу зсередини. Агресор використовує будь-яку нагоду для дискредитації України на міжнародній арені.

    Нагадаємо, що увечері 22 липня в багатьох містах України розпочалися протестні акції проти закону, що позбавляє НАБУ та САП незалежності. 23 липня люди продовжили виходити на мітинги в Миколаєві, Чернігові, Харкові, Кременчуці, Чернівцях, Дніпрі та Києві. Всього подібні акції заплановані в щонайменше 17 містах.

    Головне управління розвідки також попередило про можливі провокації з боку Росії, які спрямовані на дискредитацію України перед світовою спільнотою та послаблення підтримки Заходу.

  • Червоні лінії. Реакція Заходу на атаку на НАБУ

    Червоні лінії. Реакція Заходу на атаку на НАБУ

    Європа вимагає пояснень від української влади щодо прийняття законопроєкту, який робить НАБУ та САП залежними від Генерального прокурора. Німеччина, Нідерланди, Швеція, Фінляндія, Норвегія, Естонія, Ісландія негативно висловилися про дії української влади. Існує загроза і для інвестицій в оборонний сектор України.
    Загроза допомозі Україні
    Депутат Європарламенту від партії Зелених Деніель Фройнд вважає обмеження незалежності НАБУ та САП великим кроком назад у боротьбі з корупцією в Україні та загрозою для процесу вступу країни до ЄС.
    “Це явне порушення довіри. Цим кроком український уряд ставить під загрозу процес вступу до ЄС”, – сказав євродепутат.
    Він також зазначив, що бачить закон як проблему для надання ЄС фінансової допомоги Україні. “ЄС дуже хоче допомогти Україні. Але він не може продовжувати перераховувати гроші, якщо країна рухається у неправильному напрямку”, – попередив депутат.
    Єврокомісія надзвичайно стурбована прийняттям проєкту, що значно послаблює повноваження українських антикорупційних інститутів.
    “Обидва інститути, НАБУ та САП, широко вважаються наріжними каменями верховенства права в Україні. Вони відіграють ключову роль у порядку денному реформ України і повинні бути незалежними, щоб боротися з корупцією та зберігати суспільну довіру”, – підкреслив представник Єврокомісії Гійом Мерсьє.
    Президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн потребувала пояснень від президента України Володимира Зеленського.
    “Повага до верховенства права та боротьба з корупцією – це основні принципи ЄС. Від України як країни-кандидата очікують повного дотримання цих стандартів. Компроміси тут неможливі”, – відзначив Мерсьє.
    Немає незалежних НАБУ та САП – немає грошей
    Єврокомісар з економічних питань Вальдіс Домбровскіс, який у Брюсселі курує фінансову допомогу Україні, зазначив, що фінансова допомога Києву та його прогрес на шляху до ЄС залежать від незалежності антикорупційних інститутів.
    Домбровскіс підкреслив, що Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура “мають вирішальне значення для програми реформ України і повинні діяти незалежно, щоб боротися з корупцією та підтримувати довіру громадськості”.
    Інвестиції в оборону
    В Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) попередили Київ про те, що атака на антикорупційні органи негативно вплине на оборонні інвестиції в Україну та на фінансування відновлення.
    У листі до Офісу президента України, датованому 22 липня, Джулія Фромгольц – керівниця Антикорупційного відділу ОЕСР – висловила “глибоку стурбованість останніми подіями”, що стосуються НАБУ та САП, а
    Також вона попередила про наслідки для України, якщо Київ не вживе заходів для виправлення проблеми.
    “Якщо (питання, що виникло через прийняття закону) залишиться невирішеним – це не лише поставить під загрозу перспективи приєднання України до Конвенції ОЕСР про боротьбу з корупцією, але й її зусилля щодо вступу до ОЕСР, а також підірве її авторитет серед міжнародних партнерів, зокрема тих, які розглядають можливість інвестування в оборонний сектор України та її довгострокове відновлення”, – підсумувала вона.

  • Новий закон не порушує незалежність НАБУ і САП – нардеп

    Новий закон не порушує незалежність НАБУ і САП – нардеп

    Ухвалені напередодні зміни до Кримінального процесуального кодексу не впливають на незалежність Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП), а лише відновлюють конституційні повноваження генерального прокурора. Про це сказав народний депутат Сергій Власенко, повідомляє Gazeta.ua в середу, 23 липня.
    “В Україні діє стаття 131-1 Конституції, яка говорить про те, що в нас є єдина прокуратура. І одним із конституційних завдань цієї прокуратури є прокурорський контроль, який у нас називається процесуальне керівництво. Тобто прокурор здійснює нагляд за законністю слідства. І цю єдину прокуратуру очолює генеральний прокурор України”, – заявив він.
    Власенко наголосив, що закон не надає генеральному прокурору керівних функцій щодо НАБУ і САП.
    “Прокурор не отримав жодних повноважень ані по керівництву НАБУ, ані по керівництву Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Він не має права ані призначати директора НАБУ, ані прокурора чи керівника САП. Ці процедури залишилися такими, як були – через конкурсні комісії”, – підкреслив депутат.
    За словами народного обранця, йдеться виключно про додаткові процесуальні повноваження, які мають забезпечити ефективність розслідувань.
    Власенко звернув увагу, що аналогічні проблеми існують не лише в антикорупційних органах, однак ухвалене законодавство не є вибірковим, а стосується всієї правоохоронної системи.
    “Законодавство стосувалося не НАБУ і САП. Воно стосувалося відновлення конституційних повноважень генерального прокурора по всіх правоохоронних органах. Там ніхто не виділяє НАБУ і САП. І це правильно”, – резюмував нардеп.
    Як повідомлялося, 22 липня Верховна Рада проголосувала за законопроєкт №12414 у другому читанні. В той же день прийнятий закон підписали спікер парламенту Руслан Стефанчук і президент Володимир Зеленський.

  • Фон дер Ляєн вимагає пояснень щодо НАБУ і САП

    Фон дер Ляєн вимагає пояснень щодо НАБУ і САП

    Керівництво Єврокомісії дуже стурбоване через український закон, який обмежив діяльність НАБ і САП та звернулося до Києва за поясненнями. Про це сказав речник ЄК Гійом Мерсьє, повідомляє Інтерфакс-Україна в середу, 23 липня.
    “Ми дуже стурбовані прийняттям змін до Кримінального кодексу в Україні. Вони ризикують суттєво послабити компетенції та повноваження антикорупційних інституцій України. Обидві інституції, НАБУ та САП, вважаються наріжними каменями верховенства права в Україні”, – заявив він.
    Мерсьє нагадав, що ці інституції мають вирішальне значення для порядку денного реформ України та повинні діяти незалежно для боротьби з корупцією та підтримки довіри громадськості.
    “Президентка Європейської комісії контактувала з президентом Володимиром Зеленським щодо цих останніх подій. Президент фон дер Ляєн висловила свою серйозну стурбованість наслідками змін і попросила український уряд надати пояснення”, – розповів він.
    Речник підкреслив, що повага до верховенства права та боротьба з корупцією є ключовими елементами ЄС.
    “Як країни-кандидата, від України очікується повне дотримання цих стандартів. Компромісу бути не може”, – заявили у Єврокомісії.
    Як повідомлялося, 22 липня Верховна Рада проголосувала за законопроєкт №12414 у другому читанні. Це рішення обмежило незалежність НАБУ та САП і зробило їх залежними від рішень генерального прокурора.
    В той же день прийнятий закон підписали спікер парламенту Руслан Стефанчук і президент Володимир Зеленський. Це відбувалося на тлі акцій протесту у Києві та інших містах України. Люди вимагали ветувати закон, який розкритикували в ЄС.
    Генпрокурор про підпорядкування йому САП: Будемо однією сім’єю

  • НАБУ і САП завершили слідство у справі Кломойського

    НАБУ і САП завершили слідство у справі Кломойського

    Спеціалізована антикорупційна прокуратура та Національне антикорупційне бюро України завершили досудове розслідування у справі про заволодіння понад 9,2 млрд гривень коштів ПриватБанку. Про це повідомило НАБУ у середу, 23 липня.
    У прокуратурі нагадали, що фігурантами справи є колишній кінцевий бенефіціарний власник ПриватБанку та ще п’ятеро експрацівників банківської установи.
    Відомство не називає імені головного фігуранта, але з обставин справи зрозуміло, що йдеться про олігарха Ігоря Коломойського.
    “Слідство встановило, що у січні-березні 2015 року кінцевий бенефіціар банку, на той момент голова Дніпропетровської обласної держадміністрації, розробив план заволодіння коштами ПриватБанку з метою подальшого фінансування підконтрольної офшорної компанії та збільшення власної частки у статутному капіталі банку”, – йдеться у повідомленні.
    Для цього банк штучно зобов’язали виплатити вказаній підконтрольній компанії понад 9,2 млрд грн під приводом нібито зворотного викупу власних облігацій за завищеною вартістю, вказано у публікації.
    Надалі частину суми у розмірі понад 446 млн грн з метою легалізації перерахували на рахунки трьох пов’язаних юридичних осіб під виглядом операцій з купівлі-продажу цінних паперів, а згодом – на рахунки ще двох.
    Врешті-решт кошти надійшли на особовий рахунок кінцевого бенефіціара ПриватБанку. Ними він розпорядився на власний розсуд – вніс до статутного капіталу ПриватБанку на виконання вимог Національного банку України.
    Наразі серед підозрюваних колишній кінцевий бенефіціарний власник ПриватБанку, організатор групи, колишній голова правління ПриватБанку, колишній заступник керівника напрямку – директор департаменту міжбанківського дилінгу банку, який одночасно був довіреним представником компанії-нерезидента, пов’язаної з ПриватБанком.
    Також серед підозрюваних ексзаступниця голови правління банку – директорка казначейства, ексначальниця департаменту підтримки міжбанківських операцій казначейства та ексзаступниця керівника департаменту з обслуговування рахунків ЛОРО банків-кореспондентів, нерезидентів головного офісу банку.
    Дії осіб кваліфіковано за такими статтями Кримінального кодексу України:

  • ст. 191 – привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем;
  • ст. 209 – легалізація (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом;
  • ст. 366 – службове підроблення.

    • “Цей епізод є четвертим у справі заволодіння коштами ПриватБанку. У жовтні минулого року НАБУ і САП визнали, що для доведення вини підозрюваних детективи зібрали достатньо доказів за трьома попередніми епізодами та відкрили матеріали слідства. 6 вересня 2023 року обвинувальний акт скерували до суду”, – сказано у публікації.
    НАБУ нагадує, що в лютому 2021 року НАБУ і САП повідомили експосадовцям банку про підозру у розтраті понад 136 млн грн через схему страхових виплат.
    Вже за місяць підозри оновили новим епізодом, додавши розтрату майже 315 млн доларів (близько 8,2 млрд грн) через акредитивну схему. А у вересні 2022 року добірка інкримінованих колишнім менеджерам ПриватБанку злочинів поповнилася ще однією розтратою у розмірі 85,2 млн грн.
    “Справа ПриватБанку є однією з наймасштабніших в історії антикорупційних органів”, – підкреслили в НАБУ.

  • Антикорупціонери зробили заяву після розмови в ОП

    Антикорупціонери зробили заяву після розмови в ОП

    Керівники Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) заявили про суттєве обмеження незалежності очолюваних ними відомств внаслідок ухвалення законопроєку №12414, але водночас закликали міжнародних партнерів продовжувати всебічно підтримувати Україну в боротьбі з агресією Росії. Про це йдеться у заяві відомств за підсумками зустрічі в Офісі президента в середу, 23 липня.
    “Ухвалені напередодні законодавчі зміни суттєво обмежують незалежність НАБУ і САП. Про це наголосили керівники обох інституцій під час зустрічі, ініційованої Офісом президента. Відтепер НАБУ і САП позбавлені гарантій, які раніше дозволяли їм ефективно реалізовувати свої завдання та функції у протидії топкорупції. Для відновлення повноцінної та незалежної роботи необхідні чіткі й однозначні кроки на рівні закону, які повернуть скасовані парламентом гарантії”, – вказано у заяві.
    Водночас НАБУ і САП підкреслили свою відданість інтересам українського народу. Відомства продовжують працювати над збереженням професійної спроможності обох інституцій і результатів, досягнутих за роки їхньої діяльності.
    Також керівники відомств відзначають, що верховенство права і дотримання закону залишаються незмінними цінностями для них, і вони “очікують такого ж підходу й від інших органів правопорядку”.
    “НАБУ і САП закликають міжнародних партнерів продовжувати всебічно підтримувати Україну у боротьбі з російською агресією. Міць та стійкість Сил оборони України, єдність українського суспільства та системна міжнародна підтримка є ключовими факторами для подолання агресора і утвердження європейського майбутнього нашої держави”, – зазначається в заяві.
    Як повідомлялося, 22 липня Рада проголосувала у другому читанні за законопроєкт №12414. Це рішення обмежило незалежність НАБУ та САП і зробив їх залежними від рішень генерального прокурора.
    В той же день прийнятий закон підписали спікер парламенту Руслан Стефанчук і президент Володимир Зеленський. Це відбувалося на тлі акцій протесту у Києві та інших містах України. Люди вимагали ветувати закон, який розкритикувала Єврокомісія.
    Генпрокурор про підпорядкування йому САП: Будемо однією сім’єю

  • Зеленський провів важливу зустріч щодо НАБУ і САП

    Зеленський провів важливу зустріч щодо НАБУ і САП

    Президень Володимир Зеленський провів зустріч за участі усіх керівників правоохоронних та антикорупційних органів, а також генпрокурора. Про це він повідомив у Телеграм в середу, 23 липня.
    “Дуже потрібна зустріч, відверта й корисна розмова, яка дійсно допомагає. У нас усіх спільний ворог – російські окупанти, і захист Української держави передбачає достатню силу правоохоронної та антикорупційної систем, а отже – реальне відчуття справедливості”, – написав він.
    Зеленський знову повторив свою вечірню тезу про те, що кримінальні провадження не мають тривати роками без законних вироків, а ті, хто працює проти України, не мають почуватися комфортно й не відчувати, що таке невідворотність покарання.
    “Я вдячний усім учасникам нашої сьогоднішньої зустрічі: СБУ, НАБУ, САП, НАЗК, ДБР, МВС, генеральному прокурору. Дякую за готовність працювати в команді – у команді України. І заради інтересів України. Ми домовились, що всі працюватимуть виключно конструктивно”, – зазначив глава держави.
    Зеленський запевнив, що він і всі керівники чують те, що каже суспільство і бачать, чого очікують люди від державних інституцій для забезпечення справедливості та ефективності кожної інституції.
    “Обговорили необхідні адміністративні, законодавчі рішення, які дозволять зміцнити роботу кожної інституції, вирішити наявні суперечності, зняти загрози. Всі працюватимуть разом, на політичному рівні підтримаємо”, – пообіцяв президент.
    “Домовились, що наступного тижня буде глибока робоча зустріч щодо плану загальних дій. А за два тижні має бути готовий спільний план – які кроки потрібні та будуть реалізовані, щоб зміцнити Україну та зняти наявні питання, дати більше справедливості й реально захистити інтереси українського суспільства”, – резюмував Зеленський.
    Як повідомлялося, 22 липня Рада проголосувала у другому читанні за законопроєкт №12414, який має назву Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо особливостей досудового розслідування кримінальних правопорушень, пов’язаних із зникненням осіб безвісти за особливих обставин під час дії воєнного стану. Цей документ обмежив незалежність НАБУ та САП і зробив їх залежними від рішень генерального прокурора.
    В той же день прийнятий закон підписали спікер парламенту Руслан Стефанчук і президент Володимир Зеленський. Це відбувалося на тлі акцій протесту у Києві та інших містах України. Люди вимагали ветувати закон, який розкритикувала Єврокомісія.
    Генпрокурор про підпорядкування йому САП: Будемо однією сім’єю

  • Закон щодо НАБУ і САП набув чинності

    Закон щодо НАБУ і САП набув чинності

    Вступив у сили закон, що обмежує повноваження Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) і Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП). Документ опублікований у парламентському виданні Голос України 22 липня. Він набуває чинності в день, наступний за публікацією, у середу, 23 липня.
    Як повідомлялося, у вівторок Рада проголосувала у другому читанні за законопроєкт №12414, який має назву Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо особливостей досудового розслідування кримінальних правопорушень, пов’язаних із зникненням осіб безвісти за особливих обставин під час дії воєнного стану. Цей документ обмежив незалежність НАБУ та САП і зробив їх залежними від рішень генерального прокурора.
    В той же день прийнятий закон підписали спікер парламенту Руслан Стефанчук і президент Володимир Зеленський. Це відбувалося на тлі акцій протесту у Києві та інших містах України. Люди вимагали ветувати закон, який розкритикувала Єврокомісія.
    Тим часом Зеленський пояснив позбавлення НАБУ та САП незалежності необхідністю позбавити їх від “російських впливів”. Про це він сказав у своєму зверненні у ніч проти 23 липня.
    Генпрокурор про підпорядкування йому САП: Будемо однією сім’єю

  • У НАБУ та САП забрали незалежність: що це означає

    У НАБУ та САП забрали незалежність: що це означає

    Верховна Рада України підтримала законопроєкт №12414, який обмежує незалежність Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП). За відповідне рішення проголосувало 263 депутата.
    Документ вже підписав голова Ради Руслан Стефанчук, наступний, хто це має зробити – президент. За непідтвердженою інформацією, Володимир Зеленський все ж таки поставив свій підпис. Які були повноваження НАБУ – це центральний орган виконавчої влади із спеціальним статусом, який попереджав, виявляв, припиняв, розслідував та розкривав корупційні та інші кримінальні правопорушення, віднесені до його підслідності, а також запобігав вчиненню нових.
    САП – це самостійний орган прокуратури, який процесуально керує справами НАБУ. Зміни в роботі органів Законопроєкт № 12414 передбачає суттєве посилення ролі Генерального прокурора. Тепер він отримує право:

  • вимагати будь-яке кримінальне провадження для перевірки, включно з можливістю надати такий доступ будь-якому іншому прокуророві;
  • давати обов’язкові письмові вказівки детективам;
  • закрити розслідування на вимогу сторони захисту;
  • самостійно вирішити суперечки про підслідність;
  • самостійно підписувати підозри топ-чиновникам;
  • керуючий САП втрачає право входити до групи прокурорів – це вирішує лише Генеральний прокурор.

    • Окрім цього, як зазначають аналітики Лабораторії законодавчих ініціатив, документ скасовує так звану “виняткову підслідність” у кримінальних провадженнях, віднесених до підслідності НАБУ і САП. Її скасовують повністю – Генеральний прокурор зможе передавати будь-які провадження в будь-якому напрямі.
    Також скасовуються більшість положень, що надають САП процесуальну незалежність у топ-корупційних справах. Закриття кримінального провадження щодо підозрюваного (наприклад, після анонсованого аудиту проваджень) щодо інших осіб стане предметом “торгу”, додають аналітики.
    “Пропонується надати право підозрюваному спецсубʼєкту – посадовцю категорії “А”, депутату, судді, керівнику великого підприємства з великою часткою державної чи комунальної власності тощо – заявляти клопотання про закриття провадження і стосовно себе. Проте таке клопотання йтиме напряму до Генерального прокурора. Фактично підозрюваному необхідно буде “просто домовитись” з Генеральним прокурором, адже саме він відтепер вирішуватиме долю топ-корупційних та всіх інших справ від їх початку і до завершення”, – говориться в аналізі.
    Ще одна зміна – це продовження дії на строк 3 роки після припинення чи скасування воєнного стану всіх додаткових інструментів, передбачених ст. 615 КПК України (особливості розслідування в умовах воєнного стану). Що кажуть у НАБУ і САП Зазначимо, що напередодні працівники СБУ та прокуратури провели щонайменше 70 обшуків щодо 15 співробітників НАБУ. Підставами для цих дій у переважній більшості випадків була участь працівників НАБУ у дорожньо-транспортних пригодах. Проте деяким співробітникам інкримінують можливі зв’язки з Росією.
    Паралельно розпочата позапланова перевірка стану охорони державної таємниці, ініційована СБУ. Вона стосується працівників НАБУ, які мають доступ до державної таємниці та до проведення негласних слідчих (розшукових) дій.
    Сьогодні директор НАБУ Семен Кривонос і керівник САП Олександр Клименко на брифінгу в Києві заявили, що законопроект №12414 фактично руйнує незалежність відомств.
    “Зараз фактично була знищена антикорупційна інфраструктура – те, що створювалося як запит Євромайдану, як запит суспільства, як запит на боротьбу з високопосадовою корупцією. Сьогодні це було знищено, в тому числі особами, щодо яких пред’явлені підозри антикорупційною прокуратурою”, – заявив Кривонос і додав, що НАБУ і САП виступають “категорично проти цього”.
    Клименко і Кривонос закликали президента не підписувати цей законопроєкт і повернути його з відповідним вето. Реакція Євросоюзу Брюссель попередив Київ, що “незалежність антикорупційних органів – ключ до реформ і фінансової допомоги”.
    “НАБУ та САП повинні бути незалежними для боротьби з корупцією та довіри громадськості”, – сказав речник Єврокомісії Гійом Мерсьє.
    Він нагадав, що ЄС надає мільярди лише за умови прогресу в реформах, прозорості та верховенства права, тому натякає, що це може коштувати Україні підтримки.
    “Зберегти досягнення реформ зараз важливіше, ніж будь-коли”, – додав Мерсьє.

  • Єврокомісія оцінила рішення Ради щодо НАБУ і САП

    Єврокомісія оцінила рішення Ради щодо НАБУ і САП

    Єврокомісія висловила серйозну стурбованість рішенням Верховної Ради обмежити незалежністьі Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП). Про це повідомила єврокомісар з питань розширення Марта Кос у соцмережі X у вівторок, 22 липня.

    “Серйозно стурбовані сьогоднішнім голосуванням у Раді. Ліквідація ключових гарантій незалежності НАБУ – це серйозний крок назад. Незалежні органи, такі як НАБУ та САП, є важливими для шляху України до ЄС. Верховенство права залишається в самому центрі переговорів про вступ до ЄС”, – зазначила вона.

    Перед цим речник Єврокомісії Гійом Мерсьє прокоментував, що Євросоюз стурбований ситуацією довкола НАБУ і САП. Він нагадав, що ЄС надає Україні значну фінансову допомогу “за умови прогресу в прозорості, судовій реформі та демократичному управлінні”.

    Як відомо, сьогодні Верховна Рада обмежила незалежність НАБУ та САП. За відповідний законопроєкт №12414 у другому читанні та в цілому проголосувало 263 нардепів.
    У свою чергу керівництво НАБУ і САП заявило про знищення антикорупційної інфраструктури в Україні і звернулось до президедента Володимира Зеленського із закликом накласти вето на цей закон.
    Тим часом спікер Ради Руслан Стефанчук дуже оперативно підписав закон і відправив його на підпис Зеленському. Marta Kos