Сполучені Штати не планують “завоювання” території Данії. Про це заявив новопризначений спецпосланець Трампа у Гренландії Джефф Лендрі. Його слова у середу, 24 грудня, наводить Associated Press.
За словами Лендрі, адміністрація Трампа має намір розпочати діалог із мешканцями напівавтономної данської території щодо найкращого шляху розвитку цього стратегічно важливого острова.
У своїх перших розгорнутих коментарях після призначення на посаду посланця він заявив, що адміністрація Трампа не збирається “намагатися когось завоювати” або “захопити чиюсь країну”.
Його коментарі дещо суперечать позиції американського президента, який неодноразово заявляв, що США необхідно взяти під контроль арктичну територію заради власної безпеки, і не виключав застосування військової сили для встановлення контролю за багатим корисними копалинами островом.
“Я думаю, що наші обговорення повинні вестися безпосередньо з жителями Гренландії – із самими гренландцями. Чого вони хочуть? Які можливості вони втратили? Чому вони не отримали того захисту, на який справді заслуговують?” – сказав Лендрі.
Позначка: США
-
Посланець Трампа в Гренландії заперечив наміри силового захоплення острова
-
Макрон прокоментував візові санкції США
Президент Франції Емманюель Макрон прокоментував візові обмеження США щодо європейських діячів, засудивши Вашингтон.
Глава Франції назвав обмеження проти європейських діячів “рівнозначними залякуванню та примусу”, котрі ставлять під загрозу цифровий суверенітет Європи.
Макрон нагадав, що цифрові правила ЄС були прийняті Європейським парламентом і Радою в результаті демократичного та суверенного процесу. Вони застосовуються в межах Європи для забезпечення справедливої конкуренції між платформами, не націлені на жодну третю країну та гарантують що те, що є незаконним офлайн, лишається незаконним і в онлайн-середовищі.
Також він зауважив, що ці норми не застосовуються поза межами Європи.“Спільно з Європейською комісією та нашими європейськими партнерами ми продовжимо захищати наш цифровий суверенітет і регуляторну автономію”, – додав він.
Раніше Європейська комісія відреагувала на санкції, які вели 24 грудня США проти одного з колишніх єврокомісарів та кількох представників європейських організацій з протидії дезінформації за нібито “цензуру”.
ЄК засудила рішення США запровадити обмеження на в’їзд для п’яти європейських громадян, зокрема, для колишнього єврокомісара Тьєррі Бретона.
Зауважимо, що США 24 грудня запровадили санкції проти колишнього єврокомісара з цифрових послуг Тьєррі Бретона та ще чотирьох осіб, які борються з дезінформацією у ЗМІ та соціальних мережах. Вашингтон звинуватив їх у нібито “зусиллях з примусу до цензури”.
Під санкції також потрапили керівник Center for Countering Digital Hate (CCDH) Імран Ахмед, керівник Global Disinformation Index (GDI) Клер Мелфорд, керівник та засновник HateAid Анна-Лен фон Ходенберг та співголова HateAid Жозефіна Балон.
Бретон – один з творців європейського Закону про цифрові послуги (Digital Services Act, DSA), який змушує неєвропейські цифрові платформи, в тому числі американські, додержуватися європейського законодавства.
Раніше державний секретар США Марко Рубіо заявив про намір заборонити в’їзд на територію країни особам, причетним до тиску на американські онлайн-платформи.
Додамо, що Єврокомісія наклала на X штраф у 120 млн євро за порушення вимог прозорості, встановлених Digital Services Act. Після чого Ілон Маск закликав “розпустити” Євросоюз після того, як Єврокомісія оштрафувала його соцмережу X. -
Спецпосланник Трампа заперечив плани “завоювання” Гренландії
Сполучені Штати не планують “завоювання” острова Гренландія. У цьому запевнив призначений президентом США Дональдом Трампом спецпосланник у Гренландії і також губернатор Луїзіани Джефф Лендрі, це повідомляє AP.
Лендрі, у своїх перших детальних коментарях після призначення на нову роль, заявив, що адміністрація Трампа не збирається “намагатися когось завоювати” чи “відібрати чиюсь країну”.
Він переконує, що це суперечить прямим заявам Трампа про те, що він хоче взяти острів під контроль “з міркувань безпеки США”.
“Думаю, наші дискусії мають бути з людьми у Гренландії… чого вони прагнуть, яких їм можливостей не надали, чому вони не мають захисту, на який заслуговують”, – стверджує американський посадовець.
Як відомо, Дональд Трамп оголосив про призначення губернатора Луїзіани Джеффа Лендрі спеціальним посланцем у Гренландії. -
В ЄС розкритикували санкції США проти європейських посадовців
Європейська комісія відреагувала на санкції, які вели 24 грудня США проти одного з колишніх єврокомісарів та кількох представників європейських організацій з протидії дезінформації за нібито “цензуру”. Про це свідчить офіційна заява Європейської комісії.
ЄК засудила рішення США запровадити обмеження на в’їзд для п’яти європейських громадян, зокрема, для колишнього єврокомісара Тьєррі Бретона.
“Свобода слова є основоположним правом у Європі та спільною основною цінністю зі Сполученими Штатами в усьому демократичному світі”, – зазначили в Єврокомісії.
В ЄК додали, що європейські цифрові правила забезпечують “безпечні, чесні та рівні умови для всіх компаній”, а також застосовуються цілком справедливо та без дискримінацій.
ЄС висунув США вимогу надати роз’яснення, а в Єврокомісії пообіцяли “швидко та рішуче” відреагувати за потреби.
“За потреби ми швидко та рішуче відреагуємо, щоб захистити нашу регуляторну автономію від невиправданих заходів”, – сказано у повідомленні. Зауважимо, що США 24 грудня запровадили санкції проти колишнього єврокомісара з цифрових послуг Тьєррі Бретона та ще чотирьох осіб, які борються з дезінформацією у ЗМІ та соціальних мережах. Вашингтон звинуватив їх у нібито “зусиллях з примусу до цензури”.
Під санкції також потрапили керівник Center for Countering Digital Hate (CCDH) Імран Ахмед, керівник Global Disinformation Index (GDI) Клер Мелфорд, керівник та засновник HateAid Анна-Лен фон Ходенберг та співголова HateAid Жозефіна Балон.
Бретон – один з творців європейського Закону про цифрові послуги (Digital Services Act, DSA), який змушує неєвропейські цифрові платформи, в тому числі американські, додержуватися європейського законодавства.
Раніше державний секретар США Марко Рубіо заявив про намір заборонити в’їзд на територію країни особам, причетним до тиску на американські онлайн-платформи.
Додамо, що Єврокомісія наклала на X штраф у 120 млн євро за порушення вимог прозорості, встановлених Digital Services Act. Після чого Ілон Маск закликав “розпустити” Євросоюз після того, як Єврокомісія оштрафувала його соцмережу X. -
Кремль вимагатиме змін в узгодженому Україною і США мирному плані – ЗМІ
Росія буде вимагати суттєвих змін до проєкту “мирного плану”, узгодженого Україною і США. Про це повідомляє Bloomberg, посилаючись на “наближений до Кремля джерело”.
Москва вважає “план з 20 пунктів”, узгоджений під час переговорів країни і США, відправною точкою для подальших переговорів, і вважають, що там “немає важливих для Росії положень” і “відповідей на багато запитань”.
У Кремлі вимагають “гарантій від подальшого розширення НАТО на схід” та обіцянки про нейтральний статус України, якщо вона вступить до ЄС.
Росія невдоволена “нестачею обмежень” на чисельність війська і типи озброєння для України, “відсутністю чітких гарантій” щодо статусу російської мови в Україні та щодо скасування західних санкцій і подальшої долі заморожених на Заході російських активів.
У Росії вважають поточний документ “досить типовим українським планом”, але “дослідять його з холодною головою”. -
Венесуела зреагувала на блокаду з боку США
Венесуела звинуватила Сполучені Штати у “найбільшому здирництві” в історії під час екстреного засідання Ради Безпеки ООН у Нью-Йорку. Приводом для скликання стало захоплення США двох венесуельських нафтових танкерів на початку місяця. Про це повідомляє BBC.
Посол Венесуели при ООН заявив, що дії Вашингтона є “гіршими за піратство”. За його словами, США також переслідують третій венесуельський нафтовий танкер. 16 грудня президент США Дональд Трамп розпорядився запровадити повну блокаду всіх підсанкційних нафтових танкерів, які входять до Венесуели або залишають її.
Американський президент заявив, що США залишать собі або продадуть захоплену нафту, а також самі судна.
Виступаючи на засіданні Ради Безпеки, постійний представник Венесуели при ООН Самуель Монкада наголосив, що США діють поза межами міжнародного права. Він назвав захоплення венесуельської нафти “грабунком, мародерством і реколонізацією” та наголосив, що Сполучені Штати не мають юрисдикції в Карибському морі.
У відповідь посол США при ООН Майкл Волц зазначив, що Вашингтон не визнає Ніколаса Мадуро легітимним президентом Венесуели. За його словами, можливість продажу венесуельської нафти дозволяє Мадуро утримувати владу та підтримувати “наркотерористичну діяльність”. Нагадаємо, США затримали ще один, вже третій, нафтовий танкер поблизу Венесуели у межах посилення нафтової блокади режиму Ніколаса Мадуро.
-
США пропонували Лукашенку в обмін на політв’язнів ліки для схуднення – ЗМІ
Спецпосланник президента США Джон Коул провів зустріч з головою правлячого режиму Білорусі Олександром Лукашенком, на які вони обговорили питання скасування санкцій. Білоруський диктатор також мимохідь поцікавився думкою американця щодо його зовнішності, зокрема, чи не здалося візаві, що він, Лукашенко, схуд. Про це повідомляє амерканське видання The Wall Street Journal.
“Це був момент близькості в одній з найдивніших дипломатичних ініціатив з часу повернення Трампа до влади. Лукашенко хотів, щоб Вашингтон пом’якшив санкції проти деяких найприбутковіших компаній його країни – і відремонтував його президентський літак”, – пишуть журналісти.
Лукашенко заради послаблення санкцій готовий був обміняти свій єдиний ресурс, якого в нього вдосталь – політичних вʼязнів.
ЗМІ припускає, що це може бути “пробним запуском” головної мети адміністрації Трампа: вивести російського диктатора Володимира Путіна та економіку РФ вартістю 2 трильйони доларів з ізоляції.
“І, можливо, думали американські чиновники, можна знайти спосіб допомогти 71-річному главі держави, який має зайву вагу і хоче схуднути. Вони вирішили розглянути можливість організації постачання Zepbound для особистого використання Лукашенком”, – додали у виданні.
Коул після зустрічі сказав, що його зусилля з налагодження особистих відносин з білоруським лідером мають на меті показати підхід Трампа до світових лідерів, яких Захід вважає одіозними.
Як відомо, Лукашенко раніше звільнив понад 100 вʼязнів, серед яких лауреат Нобелівської премії Олесь Біляцький та опозиціонерка Марія Колесникова.
З моменту вступу Трампа на посаду Білорусь періодично звільнює ув’язнених. Загалом звільнено понад 250 увʼязнених з більш ніж 10 країн, серед яких щонайменше пʼять мають американське громадянство. Як зазначає WSJ, це одне з найбільших звільнень політичних вʼязнів з часів падіння комунізму.
“Натомість США кидають економічну рятівну мотузку його режиму, одному з найрепресивніших у світі”, – підкреслюють у матеріалі.
Тепер адміністрація Трампа має надію, що Білорусь стане прикладом винагороди, яку також може отримати Путін, якщо Росія допоможе США мирно закінчити війну в Україні. Тирзепатид (продається як препарат Zepbound) – протидіабетичний засіб, що використовується для лікування діабету 2 типу та для схуднення -
США будуть послідовно знімати санкції з РФ після війни – Зеленський
Президент України Володимир Зеленський заявив, що проєкт угоди про припинення російсько-української війни не передбачає зняття санкцій проти РФ з боку США, але Америка після закінчення війни має намір йти на їх послідовне зняття. Про це він сказав під час зустрічі з журналістами 24 грудня, передає Інтерфакс-Україна.
Зеленський зазначив, що не вважає важливим, щоб під час підписання угоди було написано, що з РФ знімають санкції, оскільки не зрозуміло, що буде далі.
“Ми не бачимо зняття санкцій в цій угоді між Україною та Америкою, але ми розуміємо, що Америка буде йти після закінчення війни на послідовне зняття санкцій. І тут питання вже – наскільки сильними можуть бути європейці”, – сказав президент.
“Американські санкції – це американські санкції. Є і європейські санкції. Є санкції інших держав світу. Це багатостороння історія про санкції, і буде доволі дивно, якщо хтось буде обіцяти щось за інших. Тим більше ми поки не розуміємо, наскільки серйозно росіяни ставляться до того чи іншого документу, загалом до закінчення війни”, – наголосив Зеленський.
Він додав, що США хочуть мати певний паритет з РФ, якщо вони будуть давати вільну торгівлю Україні, тобто вони говорять про угоду про вільну торгівлю з Україною і РФ, повідомив президент України.
“Позиція Америки – оскільки це чотиристоронній документ – щодо вільної торгівлі, якщо вони будуть давати вільну торгівлю Україні, вони хочуть мати певний паритет з росіянами. Тобто вони говорять про угоду про вільну торгівлю з Україною і про угоду про вільну торгівлю з Росією”, – зазначив президент.
“Але це вони говорять. Ми говоримо про себе про таку можливість вільної торгівлі України з США”, – заявив президент, коментуючи десятий пункт мирного плану, який передбачає, що після укладення угоди Україна пришвидшить процес укладення угоди про вільну торгівлю зі США. -
У Венесуелі ухвалили закон, що криміналізує захоплення нафтових танкерів
Законодавці Венесуели 23 грудня ухвалили закон, що криміналізує дії, які можуть перешкоджати торгівлі та комерції в країні, зокрема захоплення нафтових танкерів. Про це повідомляє DW.
Рішення було прийнято після того, як цього місяця США захопили два танкери з венесуельською нафтою в міжнародних водах. Новий закон, який обговорювали та приймали протягом двох місяців, став відповіддю на ці дії американських військових.
Згідно з новим законодавством, будь-хто, хто сприяє, запитує, підтримує, фінансує або бере участь у “актах піратства, блокадах чи інших міжнародних незаконних діях” проти комерційних структур, що діють у Венесуелі, може зіткнутися зі штрафами або ув’язненням терміном до 20 років.
Закон також доручає виконавчій гілці влади розробити “стимули та механізми економічного, комерційного та іншого захисту” для національних або іноземних організацій, які ведуть бізнес з Венесуелою, у разі піратської діяльності, морської блокади чи інших незаконних дій.
На екстреному засіданні ООН, скликаному на прохання Венесуели, Китай та РФ звинуватили США у “цькуванні” південноамериканської країни. -
Зеленський зробив заяву про вступ України до НАТО
Україна не погоджується на пункт про відмову від членства в НАТО, який був у попередній, 28-пунктній версії плану завершення війни. Рішення про вступ України залежить від держав Альянсу, а не від домовленостей з Росією. Про це заявив президент Володимир Зеленський під час зустрічі з журналістами у вівторок, 24 грудня.
Лідер країни таким чином прокоментував вимогу про відмову від членства України у НАТО, яка була у попередній версії плану завершення російсько-української війни.
“Це угода сторін: Америка, Україна, Європа і Росія. На нашу думку, це вибір членів НАТО – приймати Україну або ні. І наш вибір зроблений”, – сказав голова держави.
Україна не йде на вимогу, що вона відмовляється від членства в НАТО, яка була в плані з 28-ми пунктів, зазначив Зеленський і додав, що “Україна знайшла відповідні аргументи”.
“Вони хочуть окремо домовлятися – НАТО і Росія про майбутнє. І я думаю, що в цих окремих домовленостях вони і будуть підіймати питання українського членства в НАТО. Але все одно це домовленість когось з кимось, а не наша. І я думаю, що це дуже важливо для майбутнього України”, – зазначив Зеленський.