Євросоюз вважає неприйнятними чергові санкції, запроваджені проти посадовців Міжнародного кримінального суду (МКС). Про це на брифінгу у четвер заявила офіційна представниця глави дипломатії ЄС Каї Каллас Анітта Хіппер, повідомляє Інтерфакс-Україна.
“Європейський Союз глибоко шкодує про це рішення запровадити санкції проти чотирьох суддів МКС. Суд є дуже важливим елементом боротьби проти безкарності, і ці санкції абсолютно неприйнятні”, – зазначила Хіппер.
Вона додала, що МКС повинен мати можливість працювати найбільш неупереджено.
Сполучені Штати запровадили санкції проти ще двох суддів і двох заступників прокурора Міжнародного кримінального суду, звинувативши у переслідуванні.
Мова про Кімберлі Прост (Канада), Ніколя Гійю (Франція), Нажат Шамім Хан (Фіджі) і Маме Мандіайє Ніанг (Сенегал).
“Ці особи є іноземцями, які безпосередньо брали участь у діяльності Міжнародного кримінального суду з розслідування, арешту, затримання або судового переслідування громадян США або Ізраїлю без згоди цих держав”, – мовиться у заяві Держдепу. Ізраїль, як і США, не є членом МКС і не визнає його юрисдикції у питаннях, пов’язаних зі своїми діями в конфліктах. МКС, заснований у 2002 році для переслідування за злочини геноциду, воєнні злочини та злочини проти людяності, не має власного механізму виконання своїх рішень і залежить від співпраці держав.
Позначка: США
-
В ЄС зреагували на санкції США проти суддів МКС
-
КНДР таємно розмістила ядерні ракети біля кордону з Китаєм – ЗМІ
У Північній Кореї збудували й експлуатують велику секретну базу далекобійних ракет, розташовану за 27 км від кордону з Китаєм. На ній зберігають найсучасніше стратегічне озброєння режиму Кім Чен Ина. Про це пише Bloombergу четвер, 21 серпня з посилання на Центр стратегічних і міжнародних досліджень (CSIS).
Згідно зі звітом, база у Сінпуні, ймовірно, розміщує міжконтинентальні балістичні ракети на твердому паливі, здатні нести ядерні боєголовки. Запуск таких ракет здійснюється оперативно, тому відстежити атаку заздалегідь дуже складно.NEW: Sinpung-dong Missile Operating Base is one of the 15-20 ballistic missile bases that North Korea has never declared. @CSISKoreaChair published the first in-depth open-source study confirming the base. Explore their findings: https://t.co/3hgG9EKBe3 pic.twitter.com/KsZRhxS1sc — CSIS (@CSIS) August 20, 2025 “Ці ракети становлять потенційну ядерну загрозу для Східної Азії та континентальної частини Сполучених Штатів”, – мовиться у звіті.
Будівництво бази почалося близько 2004 року, тоді як вже до 2014-го основні об’єкти були споруджені та введені в експлуатацію. Відтоді комплекс продовжували розбудовувати, додали у звіті.
Міноборони Південної Кореї заявило, що уважно відстежує ядерну та ракетну діяльність Пхеньяна, не надавши подробиць.
За оцінками аналітиків, база підкреслює зростаючу ядерну загрозу з боку КНДР і свідчить про те, що арсенал країни може бути більшим, більш розосередженим і стійкішим, ніж вважалося раніше. Розташування об’єкта біля кордону з Китаєм робить його менш уразливим для удару, що створює додаткові геополітичні ризики для США та Пекіна.
Виявлення нової бази відбулося на тлі спільних військових навчань США та Південної Кореї, котрі Пхеньян розцінив як підготовку до війни. -
Більшість американців проти передачі РФ українських територій
Більшість жителів США не підтримують ідею передачі Росії українських територій після війни. Опитування The Economist/YouGov проводилося на тлі пропозицій президента США Дональда Трампа щодо можливих “обмінів територіями” України як частини мирної угоди. Про це повідомляє The Hill.
На запитання “Скільки території України ви готові передати Росії після війни?” 68% респондентів відповіли “нічого”.
Ще 21% учасників опитування вагалися з відповіддю, 5% висловилися за передачу “частини” української території, 2% за “половину”, а 1% – за “більшу частину”.
За даними опитування, 27% американців вважають Україну союзником, 38% – дружньою країною. Лише12% вважають Україну недружньою країною, а 4% – ворожою.
Росію вважають союзником 2% респондентів, 9% – дружньою країною. А 28% вважають Росію недружньою країною, а 46% – ворожою.
У війні на боці України перебувають 66% американців і 3% – на боці Росії.
Опитування проводилося з 15 до 18 серпня серед 1 568 респондентів. -
Віткофф зрозумів неправильно: що не так з гарантіями безпеки
Ледь не 5 стаття НАТО Гарантії безпеки для України — це комплексна ініціатива, яка має на меті забезпечити обороноздатність країни та унеможливити нову агресію після завершення поточної війни. Наразі це питання є одним із ключових на переговорах між Україною, США та європейськими союзниками.
Вперше ідея безпекових гарантій для України була висунута у вересні 2022 року в рамках Київського безпекового договору (Kyiv Security Compact). Його розробила міжнародна консультативна група на чолі з керівником Офісу президента Андрієм Єрмаком та колишнім генсеком НАТО Андерсом Фог Расмуссеном. Цей документ пропонував надати Україні практичну допомогу для посилення обороноздатності, зокрема через поставки зброї, санкції проти Росії та інші заходи.
Ідея отримала розвиток у липні 2023-го. На полях саміту НАТО у Вільнюсі лідери “Великої сімки” погодили спільну декларацію про підтримку нашої держави. В результаті, Україна та західні партнери уклали 28 двосторонніх договорів про безпекове співробітництво. У випадку кожної країни існувала своя специфіка, проте в більшості угод так і не було прописано надання Україні власне гарантій безпеки на випадок нового нападу Росії.
Після зустрічей президента США Дональда Трампа з Володимиром Путіним та Володимиром Зеленським у серпні 2025 року, обговорення гарантій безпеки вийшло на новий рівень. Білий дім, під керівництвом держсекретаря Марко Рубіо, працює над проєктом, який пропонує гарантії, що нагадують статтю 5 НАТО, але без формального членства в Альянсі.
Цей новий пакет гарантій, за даними The Wall Street Journal, може складатися з чотирьох ключових компонентів:- Військова присутність: Розгортання військ країн-союзників в Україні, але подалі від лінії фронту.
- Протиповітряна оборона: Посилення української ППО для захисту неба.
- Озброєння: Надання сучасної зброї та військової техніки.
- Моніторинг: Контроль за припиненням бойових дій.
Видання The Times пише, що Європа та США розглядають чотири варіанти гарантій безпеки для України.
Перший:введення британських та французьких підрозділів для навчання українських сил на заході країни, повітряний та морський контроль і розвідувальна підтримка США без наземних американських військ.
Другий:захист території з повітря: патрулювання, дрони та можливе введення заборони польотів у разі порушень, з додатковим постачанням озброєння Україні.
Третій: розширення принципу статті 5 НАТО на Україну, що передбачає колективну відповідь союзників у разі нового нападу, але потребує укладання договору та ратифікації парламентами.
Четвертий:створення нового безпекового альянсу за зразком відносин США з Японією чи Південною Кореєю, який передбачає американські гарантії оборони, можливе розміщення баз та офіційне визнання Росією права України на укладення таких угод.
Коаліція охочих вже запевнила, що готова відіграти роль у забезпеченні гарантій безпеки для України, розмістивши свій військовий контингент на її території.
Наразі триває розробка та узгодження деталей, щоб створити дієвий механізм, який не повторить помилок Будапештського меморандуму. Нова парадигма гарантій безпеки За словами політолога Олега Саакяна, зустріч Зеленського з європейськими лідерами та Трампом у Вашингтоні принесла важливі результати, що можуть змінити підхід до гарантування безпеки України.
На відміну від Будапештського меморандуму, який передбачав лише захист у разі агресії, нова парадигма робить акцент на превентивному зміцненні української армії, розповів експерт в ефірі FREEДОМ. Це означає, що допомога від партнерів надходитиме не лише у відповідь на напад, а постійно.
Зазначається, що обговорюються значні фінансові вкладення. Це і контракт США на закупівлю озброєння для України на 100 млрд доларів, і виділення порівнянних коштів з боку Європи.
Новий підхід спрямований на стримування Росії від будь-яких агресивних дій. Саакян наголосив, що мова йде не тільки про фінансові вкладення, а й про конкретні кроки, які мають запобігти порушенню перемир’я. Серед них – патрулювання повітряного простору та розміщення на території України спостерігачів, а можливо, і військ.
Зміна парадигми полягає в тому, щоб зробити Україну настільки сильною, щоб Росія не наважилася знову порушити мир, каже експерт. Таким чином, замість реактивного принципу, який передбачав реагування на агресію, коаліція бере на себе відповідальність за забезпечення оборонних можливостей України. За словами Саакяна, інвестиції в Україну мають розпочатися одразу після встановлення довгострокового припинення вогню, щоб унеможливити новий напад.
А генеральний секретар НАТО Марк Рютте в інтерв’ю телеканалу FoxNewsзаявив: протягом останніх кількох місяців над концепцією гарантій безпеки для України працює група із 30 країн, зокрема Австралія та Японія.
За його словами, ініціативою керують прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер і президент Франції Еммануель Макрон. “Гарантії запрацюють після довгострокового перемир’я або повноцінної мирної угоди. Участь США буде обговорюватися в найближчі дні”,– сказав генсек НАТО. Але не лише американці готові підключитись. Віткофф помилився Росія раптом заявила, що теж готова надати Україні гарантії безпеки. За словами глави російського МЗС Сергія Лаврова, вони мають забезпечуватися на рівній основі за участю таких країн, як Китай, США, Велика Британія та Франція.
При цьому Лавров підкреслив, що будь-яке обговорення цього питання без участі Росії є шляхом у нікуди.
І тут криється основна проблема. Аналітичний канал Быть Или нагадує, що після саміту на Алясці представники Білого дому, зокрема Стів Віткофф, оптимістично заявили про досягнення домовленостей щодо переговорів про безпеку. Однак Лавров у останньому зверненні пояснив, що йшлося про гарантії безпеки зразка Стамбула 2022 року.
Аналітик нагадує, що ключовим моментом стамбульського формату є те, що Росія та Китай мали бути серед країн-гарантів безпеки, а Москва отримала б право вето на будь-яку допомогу Україні. Це означає, що у випадку нового нападу, Росія може блокувати введення західних військ та надання військової допомоги Україні.
Тобто, такий формат є абсурдним з усіх боків, хоча б тому, що країна-агресор не може бути гарантом безпеки. Заява Лаврова, ймовірно, є спробою використати наївність західних політиків для власних цілей, підкреслюючи, що серйозно обговорювати питання забезпечення безпеки без РФ – це утопія, приходить до висновку аналітик.
Але не варто дивуватися, що росіяни прагнуть влізти в “гарантії безпеки” для України. Журналіст, публіцист Віталій Портников в ефірі Еспресо зазначив: якісні гарантії безпеки можуть бути для Росії навіть небезпечнішими, ніж членство України в НАТО.
За словами аналітика, 5-та стаття НАТО може виявитися неефективною, оскільки будь-яка країна-учасниця, як-от Угорщина, може накласти вето на спільні дії Альянсу. Це може значно затягнути реагування, даючи Росії час для подальшої агресії.
Натомість, якщо США, Франція та Велика Британія підпишуть прямі безпекові домовленості з Україною, це створить набагато потужніший механізм. Ці домовленості не залежатимуть від рішень НАТО, і їх не зможе заблокувати жодна з країн.
І саме тому росіяни зроблять все, аби в України не було сильних гарантій безпеки. “Я не бачу поки що жодних підстав вважати, що Росія погодиться з якимись гарантіями безпеки України, в яких не буде присутня сама Росія і Китайська народна республіка”,- заявив Портников. Підсумувати цю думку можна висновком оглядача The Telegraph Боба Сілі. Він переконаний: наразі Путін не дає жодних реальних гарантій, які б гарантували, що він не вторгнеться в Україну знову. Натомість Кремль наполегливо намагається зруйнувати західні червоні лінії, щоб ізолювати Україну від союзників, а США – від Європи. Путін вірить, що у нього є стратегічне терпіння, і він може з часом вимотати Україну і Захід, пише Сілі. Тактика переговорів Росії – розділяти і панувати, переконаний він.
Валерія Шипуля -
Зеленський попросив Трампа допомогти з Орбаном
Президент Володимир Зеленський дійсно звертався до президента США Дональда Трампа з проханням вплинути на прем’єра Угорщини Віктора Орбана, щоб той не блокував вступ України до Євросоюзу. Про це глава держави сказав під час зустрічі з журналістами 20 серпня.
“Я попросив президента Трампа, щоб Будапешт не блокував наш вступ до Європейського Союзу. Президент Трамп пообіцяв, що його команда буде над цим працювати”, – розповів глава держави.
Зеленський зазначив, що прагнення України стати членом Євросоюзу є її суверенним правом, яке підтримують, зокрема, США.
“Вважаю, що це абсолютно справедливо, що Україна хоче в Європейський Союз. Має на це повне право. Це наше суверенне право. І тут Америка буде нас підтримувати. Це також дуже важливо. І наскільки я розумію, відповідні сигнали з Білого дому будуть іти до Будапешта”, – підкреслив Зеленський.
Він нагадав, що станом на сьогодні політика Угорщини “проти того, щоб ми стали членами ЄС”.
“Вони відкрито про це говорять. Але Україна заслуговує на свою незалежність і на те, щоби бути членом Євросоюзу. Ми відстояли свою незалежність, це факт, і це всі визнають. І ми хочемо справедливого закінчення війни, хочемо розуміти, коли будемо в Європейському Союзі, хочемо мати гарантії безпеки”, – резюмував президент.
Раніше ЗМІ повідомили, що днями Трамп зателефонував Орбану, щоб з’ясувати, чому прем’єр Угорщини блокує переговори про вступ України до Євросоюзу. Ця розмова відбулася після переговорів лідерів США, України та ЄС у Вашингтоні. -
Хакери РФ атакували критичну інфраструктуру США – ФБР
Федеральне бюро розслідувань США (ФБР) і компанія Ciscoповідомили, що хакери, пов’язані з російськими кібершпигунськими підрозділами, протягом останнього року використовували вразливість старого програмного забезпечення Cisco для атак на тисячі мережевих пристроїв, які забезпечують роботу критичної інфраструктури США, передає Reuters.
За даними Cisco, хакери, які працюють в 16-му Центрі Федеральної служби безпеки (ФСБ) Росії, масово збирають “інформацію про конфігурацію пристроїв, яка згодом може бути використана залежно від поточних стратегічних цілей та інтересів російського уряду”.
У ФБР заявили, що протягом останнього року виявило хакерів, які збирали конфігураційні файли “тисяч мережевих пристроїв, пов’язаних з американськими організаціями в критично важливих секторах інфраструктури”.
Зазначається, що у деяких випадках файли конфігурації модифікуються, щоб забезпечити хакерам довгостроковий доступ, який вони використовують для розвідки в цільових мережах, зокрема приділяючи особливу увагу системам промислового управління.
У компанія Cisco додали, що хакери використовують семирічну вразливість у програмному забезпеченні CiscoIOS, націлюючись на незахищені та застарілі мережеві пристрої. Інші хакери, які підтримуються державою, ймовірно, проводять подібні хакерські операції, націлені на ці пристрої.
Найбільше постраждали організації у секторах телекомунікацій, вищої освіти та виробництва в Північній Америці, Азії, Африці та Європі. При цьому, як зазначається,”цілі обираються на основі їх стратегічного інтересу для російського уряду”.
Раніше ЗМІ писали, що хакери РФ протягом кількох років мали доступ до системи судів США та цілеспрямовано викрадали засекречені матеріали у справах про шпигунство, відмивання грошей і діяльність іноземних агентів. -
Пентагон зробив заяву про гарантії безпеки України
Представник Пентагону повідомив, що Сполучені Штати мають намір обмежитися мінімальною участю в питаннях гарантування безпеки України. Про це в четвер, 21 серпня, пише Politico.
Це яскравий сигнал для європейських союзників про те, що саме їм буде необхідно взяти на себе основну відповідальність за забезпечення стабільного миру після завершення російського вторгнення, йдеться в публікації.
Заступник міністра оборони США з питань політики Елбрідж Колбі озвучив цю позицію під час зустрічі з невеликою групою союзників у вівторок ввечері. Захід проходив під головуванням генерала Дена Кейна, голови Об’єднаного комітету начальників штабів США. Представники Великої Британії, Франції, Німеччини та Фінляндії звернулися до американської сторони з проханням уточнити, яку саме підтримку Вашингтон готовий надати – як у контексті військових сил, так і авіації – для забезпечення потенційної мирної угоди між Україною та Росією. Таку інформацію передали європейський посадовець та джерело, що було обізнане із обставинами зустрічі.
Зазначається, що дві терміново організовані наради, проведені у Брюсселі та Вашингтоні, лише підсилили занепокоєння союзників щодо того, що президент Дональд Трамп очікує на активнішу участь Європи у справі довготривалого гарантування миру в Україні.
“Стає очевидним, що саме Європа забезпечуватиме це на місцях. США не взяли на себе жодних чітких зобов’язань”, – заявив представник НАТО.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте, який брав участь у дискусіях у Білому домі, у середу поінформував 32 країни-члени Альянсу в Брюсселі, представивши головні напрямки майбутніх гарантій. Надалі очікується проведення більш детальної відеоконференції на рівні оборонних відомств.
Попередні плани Альянсу мають бути опрацьовані для подальшого розгляду політичними лідерами, повідомляє стаття.
“Військове планування в Європі зараз коригується на будь-який сценарій, паралельно з дипломатичними зусиллями”, – зазначив дипломат НАТО.
Нагадаємо, наприкінці серпня у Білому домі відбулася стратегічна зустріч за участю президента України та лідерів США, Франції, Німеччини, Великої Британії, Італії, Фінляндії, а також керівництва Єврокомісії й НАТО. Обговорювалися питання гарантування безпеки для України.
Дональд Трамп підтвердив готовність США долучитися до таких гарантій, однак наголосив на необхідності більшої участі європейських партнерів, при цьому виключивши можливість відправки американських військових до України.
Сьогодні повідомлялося, що прем’єр-міністр Італії Джорджія Мелоні запропонувала альтернативний формат колективної допомоги Україні. Її план не передбачає членства у НАТО, але має сприяти посиленню безпеки країни в умовах воєнної агресії.
-
ЄС закликає Трампа розмістити винищувачі в Румунії
Європейські держави звернулися до президента США Дональда Трампа із закликом розмістити американські винищувачі в Румунії в рамках гарантій безпеки для України. Про це в середу, 20 серпня, повідомило видання The Times.
Як повідомляється у статті, йдеться про можливе базування літаків F-35 на території Румунії, де НАТО вже будує найбільшу авіабазу в Європі для стримування потенційних загроз із боку Росії.
Зараз НАТО вже здійснює повітряні патрулювання над Чорним морем із бази Міхайла Когальнічану у Румунії. Ця локація була важливим хабом для американських сил під час війни в Іраку і, як очікується, стане основним пунктом для розміщення винищувачів F-35.
Окрім розгортання винищувачів у Румунії, європейські країни шукають додаткових гарантій. Зокрема, йдеться про безперервний доступ до американських супутників GPS та розвідувальних даних, постачання систем протиповітряної оборони Patriot і Nasams, а також дозвіл на польоти розвідувальних літаків над Чорним морем.
Зазначається, що королівські ВПС Великої Британії вже проводять місії зі збору розвідувальної інформації на літаках Rivet Joint. Однак такі операції потребують американського схвалення. Велика Британія в рамках коаліції охочих запропонувала розгорнути винищувачі Typhoon на західній частині України та сформувати бригаду з 3-5 тисяч військовослужбовців для тренування української армії. Аналогічні пропозиції щодо військової підтримки розглядаються Францією, Канадою та Австралією.
Проте Росія виступила категорично проти будь-якого розгортання західних військ поблизу її кордонів. Міністр закордонних справ Сергій Лавров заявив, що Москва разом із Пекіном повинні отримати право вето на будь-які рішення щодо військової допомоги Україні.
Відомо, що Трамп у понеділок відкинув ідею розміщення американських сухопутних військ в Україні, однак заявив про готовність надавати авіаційну підтримку, яка б стала частиною гарантій безпеки США.
Нагадаємо, наприкінці серпня у Білому домі відбулася стратегічна зустріч за участю президента України та лідерів США, Франції, Німеччини, Великої Британії, Італії, Фінляндії, а також керівництва Єврокомісії й НАТО. Обговорювалися питання гарантування безпеки для України.
-
США хочуть частки компаній в обмін на гранти на виробництво чипів
У рамках програми CHIPS адміністрація США виділила мільярди доларів провідним виробникам напівпровідників, серед яких Samsung, Micron, Intel та TSMC, щоб стимулювати їхнє будівництво виробничих потужностей на території США. Як повідомляє Reuters, міністр торгівлі США Говард Лутнік оцінює можливість отримання частки у компаніях в обмін на ці гранти.
На сьогодні основна увага приділяється Intel, де підтверджено, що триває угода про придбання урядом 10% акцій. Неназваний представник Білого дому заявив, що Лутнік планує поширити цей підхід і на інші компанії, включно з Samsung.
Відповідно до коментарів Лутніка, будь-яка частка буде без права голосу, тобто уряд США не матиме можливості втручатися в діяльність компанії.
Samsung поки не коментувала цю інформацію, а радник президента Південної Кореї заявив, що ні уряд, ні компанії, які можуть бути зачеплені цією ініціативою, не чули про такий план. Він додав, що іноземні компанії, такі як Samsung, потребують передбачуваності для своїх інвестицій у США. Водночас представник корейської чіп-індустрії заявив, що виробникам чіпів буде важко прийняти участь у капіталі уряду США, і деякі з них можуть вирішити не інвестувати або відкласти інвестиції, якщо Вашингтон не надасть стимулів, таких як збільшення фінансування
Нагадаэмо, раніше повідомлялося, що Трамп анонсував 100% мито на імпорт чипів.
Адміністрація Трампа розглядає купівлю частки Intel – Bloomberg -
Путін переоцінив свої сили щодо впливу на Трампа – ЗМІ
Суперечливі саміти стосовно долі України принесли російському диктатору Володимиру Путіну кардинально протилежні результати. Він переоцінив свої можливості, намагаючись схилити США до своєї точки зору на конфлікт. Про це повідомляє The Washington Post.
Після самітів Росія продовжувала чинити перешкоди будь-яким заходам, рекомендованим для просування процесу, що свідчить про те, що Путін не бажає рухатися в тому ж темпі, що і Трамп.
На думку журналістів, Путін виграв час і запобіг санкціям після того, як у п’ятницю переконав Трампа відмовитися від тиску з метою припинення вогню й натомість домагатися від Росії всеосяжної мирної угоди, переговори щодо якої можуть тривати роки, що дасть змогу Росії продовжувати війну, не ризикуючи отримати нові жорсткі санкції США.
Проте дружня зустріч Трампа в Білому домі з Володимиром Зеленським та європейцями, яка послідувала за цим, показала, наскільки небезпечно для Путіна зіткнутися з рішучою європейською підтримкою боротьби України за збереження незалежності з сильною армією.
Зустріч у Вашингтоні знову переклала на Путіна відповідальність за наступний крок у мирному процесі і зустріч із Зеленським, розчарувавши націоналістично налаштованих російських коментаторів
Путіну також не вдалося заманити Трампа в ширшу розмову про переваги економічного співробітництва між Росією і США – карта, яку він сподівався використати, щоб схилити Трампа до прийняття точки зору Москви на війну.
Білий дім тепер чекає швидкого саміту між Путіним і Зеленським, але Росія посилає зовсім інші сигнали в динаміці, що характеризує картину непорозумінь у дискусіях між Вашингтоном і Москвою з приводу війни. Російська позиція полягає в тому, що зустріч може відбутися тільки після того, як будуть вироблені умови угоди, що для Росії означає капітуляцію України, пояснює ЗМІ.
Як ми вже повідомляли, Путін провів телефонні переговори з президентом Туреччини Реджепом Таїпом Ердоганом.
Саміт Зеленського і Путіна пропонують провести в Будапешті – Politico