Японський автовиробник Toyota відкликає майже 394 тис. автомобілів у США через проблеми з картинкою камери заднього виду. Про це йдеться в документах на сайті американського Національного управління безпеки дорожнього руху (NHTSA).
Відклик стосується машин Tundra та Tundra Hybrid 2022-2025 модельних років та Sequoia Hybrid 2023-2025 років.
Помилка в роботі програмного забезпечення може призвести до невідображення зображення з камери заднього виду під час використання задньої передачі, зазначається в документах. Це погіршує оглядовість за автомобілем, що підвищує ризик зіткнень.
Щоб вирішити проблему, дилери безкоштовно оновлять програмне забезпечення мультимедійного дисплея.
Також південнокорейська Hyundai відкликає у Штатах понад 135 тис. автомобілів Santa Fe 2024-2025 модельних років через проблеми зі стартером.
Кожух позитивної клеми стартера може бути неправильно встановлений, що може призвести до короткого замикання при зіткненні, йдеться в документах на сайті NHTSA. Це, своєю чергою, підвищує ризик займання. Дилери безкоштовно оглянуть і за потреби перевстановлять кожух.
Позначка: США
-

Toyota відкликає майже 394 тис. авто у США, Hyundai – понад 135 тис.
-

Долар досяг двомісячного максимуму на тлі проблем в інших валют
Долар наблизився до двомісячного максимуму, бо фіскальні та економічні проблеми у Азіатсько-Тихоокеанському регіоні та Європі негативно вплинули на валюти країн-конкурентів. Про це повідомляє Bloomberg.
Індекс спотового долара Bloomberg зріс на 0,2%, наблизившись до найвищого рівня з початку серпня. За даними азійських трейдерів, цьому сприяли хедж-фонди, які купували більше опціонів проти євро та єни.
Після падіння до найнижчого рівня за понад два роки у вересні, американська валюта останніми днями “відновилася”, бо низка негативних факторів в інших країнах переважує будь-який негативний вплив від припинення роботи уряду США.
Євро постраждав від політичної нестабільності у Франції. Єна впала на тлі спекуляцій про те, що ймовірний новий лідер Японії може сприяти повільнішому темпу підвищення процентних ставок та більшій фіскальній експансії.
Долар США має додатковий поштовх, адже новозеландський долар впав до шестимісячного мінімуму після того, як центральний банк знизив процентні ставки більше, ніж чекалося, і сигналізував про готовність до подальшого зниження. -

Трамп: США та Канада спільно працюють над системою Золотий купол
Сполучені Штати Америки та Канада “тісно співпрацюють” у роботі над новою системою протиракетної оборони “Золотий купол”. Про це заявив президент США Дональд Трамп, повідомляє CBC.
За його словами, нова ПРО розробляється для розгортання в обох країнах, “з урахуванням того, що відбувається у світі”. Золотий купол – амбітна американська оборонна програма, яка передбачає створення космічної системи раннього виявлення та знищення ворожих ракет ще до того, як вони подолають значну частину траєкторії.
Мова про запуск на орбіту сотень супутників-датчиків для спостереження, а також бойових супутників із лазерами чи ракетним озброєнням для перехоплення цілей.
За даними Reuters, мережа може складатися з 400-1000 супутників для виявлення запусків і приблизно 200 бойових апаратів для ураження ракет у повітрі.
Серед компаній, які претендують на участь у проекті, називали SpaceX Ілона Маска, Palantir і Anduril.
SpaceX не займатиметься розробкою озброєння, а тільки технічною інфраструктурою.
Як відомо, 20 травня Трамп офіційно анонсував створення новітньої протиракетної системи Golden Dome (Золотий Купол), яка має захищати США від гіперзвукових, балістичних, крилатих ракет та навіть запусків із космосу.
Пентагон завершив розробку плану Золотого купола -

У США зростає напруга через погрози Трампа ввести Закон про повстання
Президент США Дональд Трамп заявив, що готовий застосувати Закон про повстання – документ, який дозволяє залучати військові сили всередині країни. Це може стати необхідним, якщо суди або губернатори продовжуватимуть блокувати розгортання підрозділів Нацгвардії в містах, що перебувають під керівництвом демократів. Така позиція президента лише загострила дискусії про потенційне використання армії для придушення заворушень. Про це повідомляє агенція Reuters.
У публікації йдеться, щло Закон про повстання має тривалу історію і вважається одним із ключових інструментів у разі надзвичайних ситуацій. Попри те, що він відомий під назвою Закону 1807 року, чинна версія об’єднує положення низки актів, ухвалених між 1792-м і 1871-м роками. Документ передбачає використання військових у діях, зазвичай неприйнятних у мирний час, таких як арешти або обшуки. Активувати закон президент може у випадках заколотів або змов, які становлять загрозу урядовій владі, дозволяючи армії “примусово відновлювати закон і порядок”.
Раніше глава Білого дому посилався на окрему норму – розділ 12406 Кодексу США, що дає можливість задіяти Нацгвардію для охорони федеральних установ. Однак цей розділ не дозволяє використовувати її для виконання поліцейських функцій.
Дискусії навколо закону мають глибші корені, адже американська політична традиція обмежує роль армії у цивільному житті. Ще засновники США побоювались надто широких повноважень президента у військовій сфері, аби уникнути загрози демократії. У зв’язку з цим було ухвалено Закон Поссе Комітатус 1878 року, який забороняє армії втручатися у внутрішні правоохоронні процеси. Проте Закон про повстання є суттєвим винятком, що викликає стурбованість правозахисників. Вони застерігають, що його необачне використання може перетворити військових на інструмент внутрішньої поліції.
Відповідаючи на запитання журналістів у Білому домі, Трамп наголосив, що наразі не активував закон, але готовий зробити це за потреби. Він заявив, що у випадках смертельної загрози або протидії судів і губернаторів дії були б виправданими.
“У нас є Закон про повстання не просто так. Якби люди гинули, а суди чи губернатори нас стримували – звісно, я б це зробив”, – заявив він.
Варто зазначити, що у 2020 році під час протестів після смерті Джорджа Флойда Трамп уже погрожував скористатися цим законом, однак тоді такого кроку уникнув.
За даними Служби досліджень Конгресу, Закон про повстання застосовували десятки разів, але після 60-х років минулого століття це робилось винятково рідко. Востаннє його активували у 1992 році, коли через масові заворушення в Лос-Анджелесі після виправдання поліцейських у справі побиття афроамериканця Родні Кінга до міста були направлені федеральні війська на прохання губернатора Каліфорнії.
Припускається, що Трамп може діяти без згоди місцевої влади. Хоч закон передбачає сценарії як за погодженням із губернатором, так і без нього, в таких випадках важливе дотримання балансу між федеральними і місцевими рішеннями. Наприклад, у 2005 році Джордж Буш-молодший утримався від використання закону під час кризи через ураган Катріна за причини спротиву місцевої влади.
Судова влада зазвичай уникає втручання у військові рішення президента, однак юристи наголошують, що повага до повноважень не означає повної відсутності контролю. Нещодавно суддя в Орегоні призупинив відправку військ до Портленда, підкреслюючи, що суди мають право оцінювати дії влади, якщо вони можуть становити загрозу для громадян.
Нагадаємо, раніше президент США Дональд Трамп наказав направити 2000 військовослужбовців Нацгвардії у Лос-Анджелес через протести і сутички, які виникли через рейди Імміграційної та митної служби США (ICE). Він також наказав силовим відомствам придушити протести та видворити осіб, які перебувають у місті нелегально.
-

Tomahawk для України: Кремль погрожує ескалацією
У Москві очікують більш конкретних заяв від США щодо можливості постачання Україні крилатих ракет Tomahawk. Речник Кремля Дмитро Пєсков зазначив, що це може стати серйозним ескалацією, але потрібно дочекатися офіційних висловлювань. Він також нагадав про недвозначні коментарі президента Путіна щодо цих ракет. Росія виразила занепокоєння можливим посиленням напруженості у регіоні у зв’язку з можливим постачанням цього озброєння.
-

Країни НАТО оплатять Tomahawk для України – ЗМІ
Країни НАТО висловили готовність покрити витрати на ракети Tomahawk для України, якщо США погодяться на їх передачу. Президент Дональд Трамп ще не прийняв остаточного рішення з цього питання, оскільки висловлював побоювання щодо контролю над використанням цих ракет Україною. Ракети Tomahawk є дорогими, коштують приблизно $1,3 млн за штуку. Трамп наголосив на важливості з’ясування способів застосування цих ракет перед їх передачею Україні або продажем НАТО з подальшою передачею.
-

Трамп заявив про нові мита для вантажівок
Президент США Дональд Трамп оголосив про введення нового мита у розмірі 25% на імпортовані середні та великі вантажівки з 1 листопада 2025 року. Це рішення охоплюватиме транспортні засоби, такі як вантажні автомобілі, сміттєвози, автобуси та інші. Також були анонсовані інші тарифні обмеження, зокрема 100% мито на імпортні ліки та нові тарифи на деревину та дерев’яні вироби. Такі дії Трампа викликають напругу в торговельних відносинах з Євросоюзом, Індією, Китаєм та Росією.
-

Трамп про передачу Tomahawk Україні: Майже вирішив
Президент США Дональд Трамп оголосив, що розглядає можливість передачі Україні ракет Tomahawk, але підкреслив, що остаточне рішення буде залежати від планів Києва щодо їх використання. Трамп заявив про це під час брифінгу у Білому домі, додавши, що хоче ретельно оцінити, як ця зброя буде використана. Він також наголосив, що не має наміру загострювати ситуацію, а лише має деякі питання, які потребують уточнень. Ракети Tomahawk є високоточною зброєю великої дальності, здатністю вражати цілі на відстані понад 1500 кілометрів. Ця рішення може допомогти українським силам послабити бойовий потенціал російської армії на фронті, за свідченням аналітиків ISW.
-

Китай запропонував Трампу $1 трлн інвестицій у США – ЗМІ
Представники Китаю на торгових переговорах зі США запропонували інвестувати в американську економіку на великі суми, але за умови зняття обмежень на діяльність китайських компаній, які були введені з міркувань національної безпеки протягом минулого десятиліття. Після зустрічі у вересні, де було узгоджено продовження діяльності соцмережі TikTok у США, сторони обговорили можливості поліпшення інвестиційного клімату для китайських компаній у США. Китай пропонує інвестувати до $1 трлн у американську економіку, але в обмін вимагає скасування обмежень на національну безпеку для угод, які китайські компанії можуть укладати в США. США вже декілька років намагаються обмежити розвиток Китаю у різних галузях, використовуючи для цього інструменти національної безпеки. До цього часу обмеження стосувалися продукції телекомунікаційної компанії Huawei та продажу високотехнологічних чипів. Однак питання про те, чи прийме Трамп пропозицію Сі Цзіньпіна, залишається відкритим. Також невідомо, як саме будуть структуровані ці інвестиції та який обсяг вони матимуть.
