Глобальний ринок напівпровідників продовжує стрімке зростання на тлі вибухового попиту ШІ. За даними Асоціації напівпровідникової промисловості (SIA), у листопаді світові продажі чипів у грошовому вимірі зросли на 29,8% у річному порівнянні та досягли рекордних $75,3 млрд. У порівнянні з жовтнем зростання склало 3,5%.
Як зазначають у SIA, листопад став найуспішнішим місяцем за всю історію спостережень за виручкою від реалізації напівпровідникових компонентів. Послідовне зростання попиту зафіксовано в усіх товарних категоріях. Якщо подібна динаміка збережеться й надалі, за підсумками року оборот галузі може досягти $1 трлн або максимально наблизитися до цієї позначки.
У регіональному розрізі асоціація традиційно виділяє п’ять головних регіонів: Америки, Європу, Японію, Китай та Азіатсько-Тихоокеанський регіон разом з іншими країнами. Саме останній продемонстрував найвищі темпи послідовного зростання виручки – на 5%. Китай із показником 3,9% посів друге місце за динамікою, тоді як обидві Америки збільшили виручку на 3% – до $23,99 млрд, зберігши лідерство за загальним обсягом продажів.
Європейський ринок у листопаді зріс на 1,2%, а Японія фактично залишилася на рівні попереднього місяця, зафіксувавши символічне зниження виручки на 0,1%.
У річному порівнянні за темпами зростання виручки конкурували Америки та Китай. У першому випадку продажі чипів зросли на 23% і сягнули $23,99 млрд, у другому – на 22,9%, до $20,23 млрд, що залишило Китай на третій позиції. Лідером за темпами річного приросту став Азіатсько-Тихоокеанський регіон разом з іншими країнами – плюс 66,1%, хоча за сумою виручки ($22,33 млрд) він поступився Америкам.
Позначка: Статистика
-
Світові продажі чипів у листопаді оновили рекорд
-
Кожен п’ятий проданий смартфон у 2025 році був iPhone
Світовий ринок смартфонів за підсумками минулого року продемонстрував помірний ріст. За оцінками аналітиків Counterpoint Research, глобальні обсяги поставок зросли на 2% у річному вимірі. Водночас Apple істотно зміцнила свої позиції: у четвертому кварталі на iPhone припало рекордні 25% світового ринку, а за підсумками всього 2025 року компанія довела свою частку до 20%, наростивши поставки на 10%.
Samsung Electronics за результатами четвертого кварталу залишилася другою з часткою 17%, однак у річному підсумку змогла збільшити її до 19%. Корейський виробник лише незначно поступився Apple, хоча зростання досягав іншими методами. Якщо успіх американського конкурента був забезпечений попитом на відносно дорогі iPhone 17, то Samsung наростила продажі переважно завдяки доступним моделям лінійки Galaxy A. Водночас у преміальному сегменті добре себе показали Galaxy Fold 7 та Galaxy S25, які перевершили попередні покоління. Загалом поставки смартфонів Samsung за рік зросли на 5%.
Apple продемонструвала найвищі темпи зростання серед п’ятірки лідерів. Географічно цьому сприяло посилення позицій компанії на ринках країн, що розвиваються, а також у невеликих державах, де зростав попит на смартфони з підтримкою 5G. Примітно, що навіть після виходу iPhone 17 моделі попереднього покоління залишалися затребуваними в Японії, Індії та країнах Південно-Східної Азії. Аналітики пов’язують це з завершенням циклу використання пристроїв, придбаних під час пандемії.
У глобальному масштабі найдинамічніше зростання поставок смартфонів минулого року спостерігалося в Японії, на Близькому Сході та в країнах Африки, а на зрілих ринках попит залишався стриманим.
Третє місце у світі з часткою 13% зберегла Xiaomi, однак істотного зростання поставок компанія не продемонструвала. Найкращі результати бренд показав у Латинській Америці та Південно-Східній Азії. Четвертою стала Vivo, яка наростила поставки на 3% і зайняла 8% світового ринку, зробивши ставку на дорожчі моделі. Особливо успішною для компанії була Індія. Oppo, навпаки, скоротила поставки на 4%, але формально зберегла п’яту позицію з часткою 8%. Водночас з урахуванням інтеграції бренду Realme під маркою Oppo їхні сукупні позиції відповідали б четвертому місцю та 11% ринку.
За межами першої п’ятірки найбільш помітне зростання показали Nothing і Google – на 31% та 25% відповідно.
У поточному році аналітики прогнозують падіння поставок на 2,1% через дефіцит пам’яті та зростання цін на компоненти, спричинені бумом штучного інтелекту. -
ДБР оприлюднило статистику про розслідування проти держзрадників
Державне бюро розслідувань (ДБР) повідомило, що активно викриває осіб, які зрадили Україну або співпрацюють з ворогом під час війни. З початку російської агресії було розпочато розслідування 2890 кримінальних проваджень за злочини проти національної безпеки. Серед цих проваджень були випадки державної зради, колабораційної діяльності та пособництва державі-агресору. До цього часу 1639 особам було повідомлено про підозру, 528 осіб оголошено в розшук, а 1349 осіб перевіряються на причетність до зради та колабораціонізму. Також було скеровано 1377 обвинувальних актів до суду. Останнім часом ДБР оголосило підозру колишньому народному депутату від ОПЗЖ та депутату Харківської міської ради від тієї ж партії.
-
Число пожиттєвих вироків у Росії сягнуло історичного рекорду
У 2025 році російські суди винесли 100 пожиттєвих вироків, що стало історичним рекордом за останні двадцять років. Це майже вдвічі більше, ніж за попередній рік, і є найвищим показником за два десятиліття. Пожиттєве ув’язнення в Росії наразі є найжорстокішим видом покарання, після смертної кари, яка була припинена в 1997 році. Серед усіх судових рішень у першому півріччі 2025 року пожиттєві вироки склали лише 0,025%, що є максимумом з 2005 року. У зв’язку з війною проти України, такі вироки стали призначати за новими статтями Кримінального кодексу РФ, зокрема за державну зраду, диверсію та теракт.
-
Сухопутні війська назвали число нападів на військових ТЦК
З початку повномасштабної російсько-української війни відбулися понад 270 нападів на військовослужбовців ТЦК та СП, що призвело до загибелі чотирьох військових. Більшість з цих нападів перебувають на стадії досудового розслідування. Наразі у військових відкрито кримінальні справи за всіма цими подіями. Нещодавно в Харкові та Одесі сталися напади на військових, але зловмисників оперативно затримали.
-
У Міноборони оцінили інтенсивність боїв за 2025-й
У 2025 році на фронті тривали інтенсивні бойові дії, зафіксовано 61 605 боєзіткнень. Найбільше з них сталося 28 листопада, коли ворог атакував 311 разів. Загалом за рік було понад 1 887 000 ворожих обстрілів, що становить середньо 5 100 обстрілів на день. Найбільше обстрілів було у липні – 177 863. Ворог використовував реактивні системи залпового вогню майже 40 тисяч разів під час обстрілів. Ці дані були оприлюднені Міноборони з посиланням на Генштаб.
-
У Міноборони озвучили втрати росіян у 2025-му
Безповоротні та санітарні втрати російських окупаційних військ впродовж 2025 року становили понад 418 000 солдатів, що дорівнює чисельності майже 35 дивізій. Про це з посилання на дані Генштабу повідомляє Міноборони у четвер, 1 січня.
Щодня у 2025 році росія у середньому втрачала 1 145 солдатів.
Як зазначається, найбільших у 2025 році втрат особового складу ворог зазнав у січні – 48 240 солдатів.
Згідно зі статистикою, у 2022 році Росія у війні проти України втратила 106 720 солдатів. У 2023 році – 253 290. У 2024 році наші воїни уразили майже 431 000 окупантів.
Загалом, від початку повномасштабного вторгнення російська армія вже втратила 1 208 970 військових (за 1407 діб війни). Це приблизна чисельність 100 дивізій особового складу.
У 2025 році українські воїни уразили понад 14 000 ворожих артсистем. Це найбільший показник за всі минулі роки війни. Загалом від початку повномасштабного вторгнення російська армія втратила 35 678 артсистем.
Також у 2025 році зафіксували рекордну кількість ураженої ворожої автомобільної техніки – близько 40 000 одиниць. Це більше за сумарну кількість втрат у 2022-2024 роках війни. Загалом воїни Сил оборони уразили 72 418 одиниць автомобільної техніки ворога.
Нагааємо, за добу Сили оборони знешкодили 1 060 російських окупантів.
Сирський назвав втрати армії Росії у 2025 році -
Харків зазнав понад 700 обстрілів протягом року – мер
За 2025 рік російські війська обстрілювати Харків 728 разів. Про це повідомив міський голова Ігор Терехов.
“Постраждали: 973 людини, серед них 106 дітей. Загинули: 41 людина, серед них 3 дитини”, – зазначив Терехов.
За його словами, загальна тривалість тривог у місті зменшилась на 2201 годину – на 46% менше, ніж по області. Мер пояснив, що це важливо для роботи, навчання, лікарень, транспорту – для щоденного життя.
“Повітряна тривога в області – 2403 сигнали, 4791 год 20 хв (це 200 діб). У Харкові – 1826 сигналів, 2590 год 56 хв (це 108 діб)”, – написав Терехов. -
Росія запустила по Україні близько 2400 ракет за рік
За 2025 рік Росія випустила по Україні понад 60 000 керованих авіабомб, близько 2 400 ракет різних типів та більш 100 000 дронів. Про це повідомляє платформа UNITED24 у середу, 31 грудня.
Загалом повітряна тривога лунала щонайменше 19 033 рази.
Як зазначили у повідомленні, щотижня над Україною фіксувалися тисячі повітряних цілей.
“Кожен день приносив нові руйнування й втрати серед мирного населення. Постійні атаки знищували об’єкти цивільної та енергетичної інфраструктури, перетворюючи життя людей на боротьбу за виживання”, – нагадали у UNITED24. -
На Зимову підтримку подали заявки 18 млн українців
У межах програми Зимова підтримка заявки на допомогу подали рекордні 18 млн українців. Торік ця цифра становила 14,4 млн. Про це повідомляє Мінсоцполітики у середу, 31 грудня.
Найбільша кількість заявок – 14,3 млн – оформлена онлайн через Дію, серед них 3,3 млн заявок на дітей, і всім допомога вже нарахована.
Ще 1,9 млн заявок подали у відділеннях Укрпошти, з них 124 тис. на дітей – виплати за цими заявками тривають. Ті, хто подав заявку з 16 грудня, почнуть отримувати допомогу на початку січня 2026-го. Як тільки кошти будуть нараховані, надійде SMS-повідомлення. Майже 2 млн отримувачів пенсій та соціальних виплат через Укрпошту отримали Зимову тисячу на спеціальний рахунок разом із регулярними виплатами.
Загалом Зимову тисячу можна витрачати на товари українського виробництва – зокрема продукти харчування (крім підакцизних), ліки та книги. Також можна сплачувати комунальні та поштові послуги або робити благодійні внески. Найчастіше українці використовують допомогу саме для сплати комунальних послуг, придбання ліків та продуктів харчування.
Кошти, отримані на картку Національний кешбек через Дію, потрібно використати до 30 червня 2026 року. Додамо, з 15 листопада до 24 грудня уряд запустив можливість для кожного громадянина подати заявку в застосунку Дія або у відділенні Укрпошти на отримання допомоги в 1000 гривень у межах програми Зимова підтримка. Скористатися коштами можна до 30 червня 2026 року. Витратити допомогу можна буде на комунальні послуги, ліки, продукти українського виробництва, поштові послуги, книжки, благодійність і донати Силам оборони.
Стартували перші виплати ₴6 500 Зимової підтримки