Федеральний суд у штаті Нью-Гемпшир видав загальнонаціональний блокувальний указ щодо спроби президента Дональда Трампа скасувати громадянство за правом народження. Це сталося лише через кілька тижнів після того, як Верховний суд заборонив нижчим судам блокувати президентські укази, повідомляє у четвер, 10 липня, Politico.
Зазначається, що суддя Джозеф Лаплант відклав рішення на сім днів, аби адміністрація Трампа могла подати термінову апеляцію. Раніше Мін’юст погодився, що указ не набуде чинності до 27 липня
Суд заборонив федеральним імміграційним відомствам, Держдепартаменту, Міністерству сільського господарства та центрам Medicare і Medicaid застосовувати цей указ.
Указ передбачає, що діти, народжені в США, не вважатимуться громадянами, якщо хоча б один з батьків не є громадянином. Значна частина юристів вважають, що цей документ суперечить14-й поправці Конституції США.
Позначка: Суд
-
У США суд зупинив дію указу Трампа щодо громадянства за народженням
-
Австралія вимагає від РФ відшкодування за збитий літак MH17
Міністр закордонних справ Австралії Пенні Вонг у четвер, 10 липня, виступила із заявою, в якій закликала Росію виплатити компенсації сім’ям жертв катастрофи рейсу MH17 авіакомпанії Malaysia Airlines, що сталася у 2014 році. Про це повідомляє The Moscow Times.
Приводом до цього звернення стало рішення Європейського суду з прав людини, який офіційно визнав Москву відповідальною за трагедію. Вонг зазначила у своєму повідомленні у соціальній мережі X, що це рішення є значним кроком у справі відновлення справедливості для 298 загиблих та їхніх близьких.
Вона також нагадала, що вердикт суду доповнює раніше винесену ухвалу Ради Міжнародної організації цивільної авіації (ІКАО), зроблену в травні. ІКАО дійшла висновку, що Росія має взяти на себе відповідальність за те, що сталося, і розпочати переговори з Австралією та Нідерландами щодо компенсації.
Міністр наполегливо закликала Москву визнати свою провину та відшкодувати збитки, наголосивши на необхідності залучення до відповіді за цей трагічний інцидент.
Раніше Європейський суд з прав людини визнав Росію винною у великій міждержавній справі, що об’єднує скарги України та Нідерландів стосовно численних порушень прав людини під час війни до й після 24 лютого 2022 року та щодо збиття рейсу MH17.
Нагадаємо, раніше в Москві заявили, що не збираються виконувати будь-які рішення ЄСПЛ, зокрема й рішення щодо катастрофи літака.
-
Бред Пітт через суд вимагає доступ до листування Анджеліни Джолі
Голлівудський актор Бред Пітт через суд намагається отримати доступ до особистого листування своєї колишньої дружини Анджеліни Джолі.
Справа стосується резонансного продажу французького маєтку Château Miraval та виноробні, частку в яких Джолі, як стверджує Пітт, продала без його згоди.
За інформацією People, Пітт вимагає викликати на допит Олексія Олійника -співробітника Tenute del Mondo, дочірньої компанії Stoli Group, що належить російському олігарху Юрію Шефлеру. Саме через цю компанію і була здійснена спірна угода. В судових документах поведінку Олійника називають “неправомірною”, а дії Джолі – навмисно зловмисними.
Олійник, який був посередником у продажі, відмовляється передавати документи щодо угоди та з’являтися в суді, посилаючись на своє проживання у Швейцарії.
Château Miraval – це розкішна вілла з 35 кімнатами і виноградником, яку Джолі та Пітт придбали у 2011 році приблизно за $60 мільйонів. Вартість маєтку нині оцінюється у близько $500 мільйонів. Пара планувала залишити маєток у спадок дітям.
Після розлучення у 2016 році колишнє подружжя продовжувало володіти спільною власністю. У 2021 році Джолі повідомила, що хоче вийти з бізнесу. Актори майже дійшли згоди про викуп частки Піттом, однак домовленість зірвалася, коли він запропонував угоду про нерозголошення -на думку Джолі, щоб змусити її мовчати про епізоди домашнього насильства.
Пітт переконаний, що акторка відмовилася від угоди з ним, оскільки вже вела переговори з компанією Шефлера. У 2022 році він подав позов проти Джолі, стверджуючи, що продаж був незаконним і порушує домовленості щодо спільної власності. -
Адвокат з Київщини отримав 15 років в’язниці за роботу на ФСБ
Завдяки доказовій базі Служби безпеки України та Офісу генерального прокурора 15 років позбавлення волі отримав адвокат із Київщини, який працював на ФСБ. Про це повідомила пресслужба СБУ в четвер, 10 липня.
За завданням ворога він сформував агентурну мережу, яка збирала інформацію про посадовців міжнародних організацій та волонтерів у Києві, Дніпрі та Одесі.
Крім того, разом зі своїми спільниками адвокат коригував ракетні удари Росії по оборонних заводах та енергооб’єктах України.
СБУ своєчасно затримала фігуранта та його спільників у січні поточного року. При обшуках у зловмисників вилучено 15 мобільних телефонів, які вони використовували для конспірованого зв’язку з окупантами, а також інші докази їхньої роботи на РФ.
На основі доказової бази, зібраної слідчими СБУ, адвоката визнано у державній зраді, вчиненій в умовах воєнного стану, та засуджено до 15 років в’язниці з конфіскацією майна.
-
Європейський суд з прав людини: чому українці часто туди звертаються
Невирішені проблеми Загалом кількість справ у ЄСПЛ проти України становить 7703 – це 12,7% від загальної кількості. При цьому наша країна має низку проблем, на які вказує ЄСПЛ та які не вирішуються роками.
Про це повідомляє Центр прав людини ZMINA. “Водночас на шляху до євроінтеграції виконання рішень суду набуває особливої актуальності. Бо для ЄС рішення Європейського суду з прав людини є важливими сигналами про проблеми з дотриманням прав людини. Також вирішення проблем, на які вказав ЄСПЛ, закладено в дорожні карти трансформацій, які уряд у травні затвердив для вступу України до ЄС”,- зазначають у цій організації. Значна частина рішень цього суду вказує не лише на порушення прав конкретної людини, а й на причини проблем,що призвели до порушень прав людини. І ці проблеми держава зобов’язана усунути.Томурішення ЄСПЛ – один з найчіткіших індикаторів, які вказують на проблеми, які потрібно вирішити.
Ще на початку 2000 року у звітах Парламентської Асамблеї Ради Європи неодноразово піднімалося питання причин, що заважають втіленню рішень Європейського суду з прав людини.
На думку керівника відділу у Департаменті виконання рішень ЄСПЛ Павла Пушкара, є чотири ключові перешкоди:
– матеріальні або організаційні труднощі;
– відсутність ефективного внутрішнього механізму реалізації рішень;
– навмисне політичне неприйняття постанов ЄСПЛ;
– спротив, який виправдовується захистом національної конституційної ідентичності.
“Якщо дивитися на процес виконання рішень Європейського суду з прав людини в цьому контексті виконання і імплементації стандартів Ради Європи, можна говорити про три основні проблеми в контексті України”, – зазначив він.
Перший фактор – це політико-адміністративний рівень, де недостатньо уваги приділяється темі впровадження рішень ЄСПЛ. “Що таке рішення Європейського суду з прав людини? Це юридичний носій стандартів Ради Європи, відповідно, виконання саме по собі не може відбуватися у правовому вакуумі, воно забезпечується також шляхом синхронізації правового поля держави з екосистемою права Ради Європи”, – пояснив експерт. Він підкреслив, що останнім часом є певне послаблення інтересу до стандартів Ради Європи та їх втілення. Хоча і рух в напрямку імплементацій все ж відбувається, але не так, як хотілося з погляду євроінтеграційних процесів.
Друга проблема, за його сллвами, – інституційна ієрархія, зокрема пов’язана з роллю Уповноваженого уряду у справах ЄСПЛ. В одному з експертних аналізів Ради Європи щодо закону 2006 року зазначається, що саме ієрархічний інституційний рівень не до кінця забезпечує інституційну вагу з метою координації саме щодо виконання рішення ЄСПЛ.
Окрім того, він зазначив, що офіс Уповноваженого має обмежені ресурси – як кадрові, так і професійні.
Третій аспект стосується складності питань, які знаходяться на виконанні, їх багатошаровість, яка в тому числі пов’язана і з тим, що особливо великі системно-структурні питання не вирішуються протягом тривалого проміжку часу.
Також, він вважає, що є недостатнім рівень уваги до діяльності Комітету міністрів Ради Європи – головного органу, відповідального за нагляд за виконанням рішень ЄСПЛ. “Наш департамент є юридичним радником Комітету міністрів Ради Європи з питань виконання рішень ЄСПЛ. Рішення Комітету створюють певне правове поле, це певна квазі-судова практика. І коли ми моніторимо виконання рішень ЄСПЛ, нам не вистачає бачення громадянського суспільства, недержавних організацій, щодо того, як мають виконуватися рішення ЄСПЛ, зокрема з погляду заходів загального характеру”, – вважає Пушкар. Недосконала система За даними на 7 березня 2025 року Україна мала на виконанні 2296 рішень Європейського суду з прав людини. У 1421 справі виконання вже закрите. Серед невиконаних залишалися 109 рішень, які визначено як провідні справи (“Leading cases”).
Найгірше те, що деякі рішення ЄСПЛ в Україні не виконуються вже 10-20 років. “Наприклад, справа “Іванов проти України” не закрита, вона стосується ухваленого в 2010 році рішення ЄСПЛ, яке було визначене як пілотне. На сьогодні є загалом невиконаних 106 “leading cases” (провідних справ), а загалом 842 справи з рішеннями ЄСПЛ не закриті, за статистикою 2024 року”, – зазначив у коментарі ZMINA виконавчий директор Української Гельсінської спілки з прав людини Олександр Павліченко. Але, за його словами, останнім часом Україна має значний прогрес у виконанні рішень ЄСПЛ. Кількість справ, які державі необхідно виконати за рішенням ЄСПЛ, скоротилася у 2,5-3 рази. Велика кількість рішень опрацьовується і виконується, тож можна говорити, що державна стратегія на подолання цього недоліку успішно реалізується.
Павліченко переконаний, що головним чинником у контексті невиконання рішень ЄСПЛ в Україні є недосконалість нашої системи судочинства – це і невиконання судових рішень, і тривалість проваджень.
Він вважає, що це пов’язано з нестачею суддів, з процесами і процедурами, які властиві українській судовій системі. До 30-40% ухвалених національними судами рішень не виконувалися через різні причини. Можна взяти за приклад “чорнобильські” пенсії. Якщо ухвалювалося рішення, яке не було підкріплене бюджетом – воно не може фізично бути виконаним, тому що в Пенсійному фонді цих коштів немає. Але суд ухвалює рішення, що відповідна особа має право на ці виплати, хоч виплачувати немає з чого.
Тому через такий розрив між ухваленим рішенням і бюджетним підкріпленням виконання цього рішення проходять десятки тисяч справ, які не виконуються.
До слова, справа “Іванов проти України” – теж невиконання судового рішення. Його неможливо було виконати через примусове стягнення, оскільки це стягнення було захищене окремим законом (у випадку справи Іванов проти України йшлось про стягнення боргу з військової частини).
Є також певні системні проблеми. Зокрема, це проблема щодо умов утримання в місцях несвободи. Як зазначають в ЄСПЛ, окремі адвокати, які спеціалізуються на поданні заяв від засуджених, користуються цією проблемою і “штампують” заяви, які поставлені на потік.
Тому, на думку Павліченка, Україна має звернути на це увагу і докласти зусиль до реальної реформи пенітенціарної системи. “Ефективність судочинства вирішить 90% проблем із виконанням рішень ЄСПЛ. Решта – це політичні рішення на рівні парламенту з ухваленням законів, які врегулюють окремі часткові проблеми”,- підсумував експерт. Галина Гірак -
Збитки на 340 млн: ексвисокопосадовцю Міноборони оголосили підозру
Колишньому виконувачу обов’язків керівника департаменту Міноборони, відповідального за закупівлі, повідомили про підозру у службовій недбалості, що спричинило збитки державі на понад 340 млн грн. Про це інформує ДБР у середу, 9 липня.
Колишній високопосадовець влітку 2023 року закупив на потреби війська паливно-мастильні матеріали, протиправно включивши в оплату податок на додану вартість.
Так, за 19 угодами на державні потреби були придбані мастильні засоби, нафта і дистилятори для техніки спеціального призначення на загальну суму 2 млрд гривень. Відтак, сума збитків становила понад 340 млн гривень.
Вже колишньому посадовцю повідомили про підозру у недбалому ставленні до військової служби за ч. 4 ст. 425 КК України.
Санкція статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 8 років.
До суду також скерують клопотання щодо обрання підозрюваному запобіжного заходу у виді нічного домашнього арешту.
Зауважується, що нині фігурант справи вже відшкодував майже 330 млн грн. -
Туреччина частково заблокувала чат-бот Маска через образи Ердогана
У Туреччині заблокували доступ до деякого контенту розробленого компанією xAI Ілона Маска чат-бота зі штучним інтелектом Grok. Причина – образливі відповіді про президента Реджепа Таїпа Ердогана. Про це повідомляє Reuters у середу, 9 липня.
Турецький суд постановив обмежити доступ до частини контенту Grok через те, що штучний інтелект нібито генерував образливі відповіді на адресу президента Реджепа Таїпа Ердогана, засновника Турецької Республіки Мустафи Кемаля Ататюрка та релігійних цінностей.Генпрокуратура Анкари оголосила про початок офіційного розслідування. Це перший в країні випадок блокування ШІ-контенту за законом. За законодавством Туреччини, образи на адресу президента, Ататюрка чи релігії є кримінальним злочином, що може каратися до чотирьох років тюрми.
Раніше повідомлялося, що чат-бот Grok вміє лаятися та імітувати еротичні розмови. У Китаї заявили про створення першого у світі автономного агента ШІ -
ЄСПЛ оголосив рішення у справі Україна і Нідерланди проти Росії
Європейський суд з прав людини визнав Росію винною у великій міждержавній справі, що об’єднує скарги України та Нідерландів стосовно численних порушень прав людини під час війни до й після 24 лютого 2022 року та щодо збиття рейсу MH17. Про це повідомляє Associated Press у середу, 9 липня.
Зокрема, суд у Страсбурзі розглядав одразу чотири справи, подані Україною та Нідерландами проти Росії. Вони стосуються широкого спектра порушень прав людини, зокрема викрадення українських дітей, дій Росії під час вторгнення та збиття рейсу MH17.
Йдеться про справи:
- Україна проти Росії (№ 8019/16) – порушення під час збройного конфлікту на Донбасі, зокрема збиття MH17, тортури, примусову працю та інше;
- Україна проти Росії (№ 43800/14) – викрадення і незаконне переміщення українських дітей до РФ у 2014 році;
- Нідерланди проти Росії (№ 28525/20) – обставини та наслідки збиття рейсу MH17;
- Україна проти Росії (№ 11055/22) – грубі порушення прав людини під час повномасштабного вторгнення з 24 лютого 2022 року.
Суд одностайно визнав, що має юрисдикцію за даними скаргами щодо подій, що відбулися до 16 вересня 2022 року, коли членство Росії у Раді Європи припинилося.
Росію визнано винною у численних порушеннях прав людини, що відбувалися на окупованих територіях до та після 24 лютого 2022 року, і їхній масовий та системний характер.
Йдеться про свавільні вбивства цивільних і військовополонених, позбавлення волі, нелюдське поводження, застосування тортур, ігнорування Росією наслідків її ударів для цивільного населення, системну практику придушення української ідентичності, у тому числі через систему освіти, практику “фільтрації”, вивезення українських дітей та дорослих цивільних громадян вглиб окупованих територій або на територію РФ тощо.
Також суд встановив, що рейс MH17 над Донбасом збили з російського ЗРК Бук і Росія несе відповідальність за те, що це стало можливим. Загинули всі 298 пасажирів і членів екіпажу, серед яких було 196 громадян Нідерландів.
-
Харківʼянина судитимуть за “продаж” посади у ДБР
У Харкові судитимуть 47-річного чоловіка, який за $20 тисяч обіцяв влаштувати знайомого на посаду слідчого в ДБР. Про це інформує Офіс генпрокурора у середу, 9 липня.
Так, прокурори Харківської обласної прокуратури скерували до суду обвинувальний акт стосовно 47-річного чоловіка за фактом закінченого замаху на шахрайство, вчиненого в умовах воєнного стану за ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 190 КК України.
Мешканець Харкова запропонував чоловікові “допомогу” в працевлаштуванні на посаду слідчого в Державному бюро розслідувань. Він запевняв, що має впливові зв’язки в цьому правоохоронному органі, які нібито дозволяють безперешкодно забезпечити позитивний результат конкурсного відбору.
Вартість “послуг” оцінив у 20 000 доларів, наголосивши, що для початку подачі документів на конкурс необхідно передати перший транш – 10 000 доларів.
Правоохоронці затримали фігуранта у лютому 2025 року під час одержання обумовленої суми.
Раніше правоохоронці затримали мешканця Києва, котрий гарантував чоловікові, що працевлаштує його у Головне управління розвідки Міністерства оборони України за $5 тис.
У Києві шахрай “продавав” посади у поліції -
Суд покарав військового, який викрав БТР і поїхав на ньому додому
Сумський районний суд визнав винним військовослужбовця однієї з частин області у дезертирстві та викраденні військової техніки й призначив йому покарання у вигляді семи років позбавлення волі. Про це повідомила пресслужба Державного бюро розслідувань в середу, 9 липня.
У січні військовий, який проходив службу на посаді водія спецтехніки, самовільно залишив військову частину. Під приводом заправки бронетранспортера паливом він виїхав на БТРі з території частини, прихопивши з собою автомат, та попрямував додому на Полтавщину.
Подолавши кількасот кілометрів дорогами загального користування, він залишив БТР на узбіччі поблизу села і пішов спати до лісосмуги.
Працівники ДБР спільно з військовою службою правопорядку та СБУ оперативно затримали дезертира. Викрадений бронетранспортер і зброю було повернуто до військової частини.
Суд визнав військового винним у дезертирстві та викраденні військової техніки, вчинених в умовах воєнного стану, та призначив покарання у вигляді семи років позбавлення волі.
Раніше повідомлялося, що дезертир отримав 15 років за “злив” даних про ЗСУ. Дезертир інсценував “зникнення безвісти” заради компенсації – ДБР