У Афганістані таліби почали обмежувати доступ до інтернету, що викликало масштабне відключення в кількох провінціях країни. За даними спостерігачів за кібербезпекою, лише 1% населення має доступ до мережі. Інцидент виглядає як навмисне відключення. Також загрожений телефонний зв’язок, оскільки він передається через оптоволоконні лінії. Таліби почали посилювати контроль над інтернетом у вересні, і з того часу з’єднання в багатьох регіонах було дуже повільним або нестабільним. У деяких провінціях керівництво видало наказ про повну заборону інтернету для “запобігання гріховним діям”. Подібні обмеження зафіксовані в різних частинах країни.
Позначка: Талібан
-
Талібан відповів на погрози Трампа через авіабазу Баграм
Талібанський уряд відмовився від пропозиції президента США Дональда Трампа щодо повернення під контроль Вашингтона авіабази Баграм в Афганістані. Вони наголосили на важливості незалежності та територіальної цілісності країни. Історія бази Баграм почалася у 1950-х роках, коли її збудували за радянської підтримки, і пізніше вона стала ключовою для розміщення військ і авіації. Після виведення американських військ з Афганістану база залишилася під контролем талібів. Рішення про виведення військ з Афганістану викликало багато дискусій, але адміністрація Байдена дотримується загального плану попередника.
-
Трамп пригрозив Афганістану щодо авіабази Баграм
Президент США Дональд Трамп погрожує Афганістану серйозними наслідками, якщо влада не поверне під контроль Сполучених Штатів авіабазу Баграм. Ця база, спочатку побудована за радянської доби, стала ключовою для американських військ після подій 2001 року. Трамп вважає, що “дуже погані речі” можуть трапитися, якщо база залишиться під контролем Афганістану. Виведення американських військ з Афганістану та подальші дії адміністрації Байдена викликали багато суперечок і критики. Талібани відреагували на ідею повернення США до бази Баграм, стверджуючи, що не дозволять повернення американського контролю над цією стратегічно важливою авіабазою.
-
В Афганістані заборонили вчитися за написаними жінками книгами
Таліби в Афганістані видали указ, згідно з яким книги, написані жінками, були виключені з університетської навчальної програми. Під заборону потрапило близько 679 книг, з них 140 були написані жінками, зокрема технічні та наукові підручники. Крім того, таліби вирішили припинити викладання 18 університетських дисциплін, шість з яких пов’язані з роллю жінок. Після приходу талібів до влади у серпні 2021 року в Афганістані триває кампанія по посиленню контролю за освітою і культурою. Талібан закрив можливість жінкам отримувати освіту після шостого класу, а також заборонив інтернет у десяти провінціях, що ускладнило доступ до онлайн-освіти для багатьох жінок.
-
Таліби відреагували на ідею Трампа повернуи війська США в Афганістан
“Талібан” відмовився допустити відновлення контролю США над авіабазою в Афганістані. Це було оголошено під час переговорів між “Талібаном” та США. Заккір Джалал, представник “Талібану”, заявив, що ідея американської військової присутності в Афганістані була повністю відхилена. Він зазначив, що афгани завжди відкидали ідею іноземної військової присутності, але вони готові до інших форм співпраці. Раніше президент США Дональд Трамп заявив про намір повернути контроль над авіабазою Баграм в Афганістані.
-
Землетрус в Афганістані: рятувальники лишали жінок під завалами
Внаслідок землетрусу в Афганістані, що забрав понад 2,2 тис. життів, чимало жінок і дівчат не отримали медичної допомоги через заборону фізичного контакту, запровадженого талібами. Про це свідчать очевидці трагедії, пише The New York Times.
Перші рятувальники дісталися до села Бібі Айші більш ніж за 36 годин після землетрусу, що зруйнував населені пункти на сході країни. Однак серед них не було жодної жінки.
“Вони зібрали нас у кутку й забули про нас”, – розповіла 19-річна Айша. За її словами, медики вивозили поранених чоловіків і дітей. Тоді як жінок і дівчат-підлітків, деякі з яких стікали кров’ю, відштовхнули вбік.
Волонтер Тахзібуллах Мухазеб із провінції Кунар зазначив, що медики-чоловіки вагалися витягати жінок з-під завалів.
“Здавалося, що жінок не існує. Чоловіків і дітей лікували першими, а жінки сиділи окремо, чекаючи на допомогу”, – розповів він.
Якщо поруч не було родича-чоловіка, рятувальники витягали загиблих жінок за одяг, аби уникнути доторку.
За офіційними даними, землетрус магнітудою 6 забрав життя понад 2,2 тис. людей, ще 3,6 тис. зазнали поранень.
В ООН заявили, що ця трагедія стала символом подвійних стандартів, яких зазнають афганські жінки.
“Жінки та дівчата знову стануть головними жертвами цієї катастрофи, тому ми повинні забезпечити, щоб їхні потреби були в центрі уваги під час реагування та відновлення”, – заявила представниця UN Women в Афганістані Сьюзан Фергюсон.
Попри відсутність розподілу жертв за статтю, лікарі й рятувальники підтверджують, що жінки зазнали особливо тяжких травм. Ситуацію погіршує критична нестача медпрацівниць-жінок: торік таліби заборонили їм вступати на медичні спеціальності.
Таліби вже чотири роки утримують владу, посилюючи обмеження для жінок і дівчат. Їм заборонено навчатися після шостого класу, працювати в більшості галузей, пересуватися без супроводу чоловіка.
Мешканці постраждалих районів досі залишаються без належної допомоги.
Як ми вже писали, 1 вересня в східних районах Афганістану стався землетрус магнітудою 6.0.Спершу стало відомо, що землетрус в Афганістані забрав життя 812 людей та поранив 2800 чоловік.Згодом кількість жертв сягнула понад 2200 осіб. -
Афганські жінки змушені працювати у тіні через політику Талібану – WP
В Афганістані режим Талібану заборонив салони краси, через що багато жінок, які часто є єдиними годувальницями родин, змушені працювати нелегально. Це рішення посилило фінансові проблеми багатьох сімей, що й без того перебувають на межі виживання. Про це повідомляє The Washington Post.
Так, 22-річна Сімін, керівниця одного з таких салонів, розповідає, що клієнти залишають машини за кілька кварталів від її будинку і потай пробираються до дверей без вивіски, уникаючи солдатів, котрі патрулюють район.
“Я хвилююся, що таліби нас знайдуть, але в мене немає іншого вибору. Це єдине джерело доходу нашої родини”, – каже вона.
За її словами, бізнес процвітав до 2021 року, коли Талібан заборонив салони, назвавши їх “вадами, які заборонені в ісламі”. До того часу в Афганістані працювало близько 12 тисяч салонів, де жінки могли збиратися й підтримувати одна одну.
Талібан також заборонив жінкам здобувати освіту після 6-го класу, обіймати державні посади та з’являтися на публіці без хіджабу або паранджі. Відомі випадки арештів за порушення цих правил.
У 2023 році Міністерство чеснот і доброчесності заборонило салонам працювати взагалі, аргументуючи це тим, що косметичні процедури “не дозволені за законами шаріату” і “стали фінансовим тягарем для сімей наречених”.
Після заборони багато жінок перейшли на онлайн-бізнеси, проте покарання за порушення правил залишаються невизначеними. ООН задокументувала випадки затримань власниць салонів, які відмовлялися закривати свої заклади.
У країні, де багато чоловіків загинули або стали інвалідами через десятиліття війни, жінки змушені брати на себе роль основних годувальниць, часто в умовах дискримінації і низькооплачуваної праці.
Талібан не приховував наміру витіснити жінок з ринку праці. В інтерв’ю 2023 року заступник міністра праці Дін Мохаммад Хакбін зокрема заявив, що “95% афганців не хочуть, щоб їхні жінки йшли на роботу”, звинувативши решту 5% у “промитих мізках”.
Нині режим дозволив жінкам працювати без шкоди для політики гендерної сегрегації. Так, представники Талібану взяли участь в урочистому відкритті гендерно сегрегованих ринків, де жінки можуть торгувати одягом, керамікою та іншими товарами. Їх також заохочують працювати в школах для дівчат, жіночих лікарнях і тюремних відділеннях.
Раніше у МКС визнали, що Талібан запровадив певні правила та заборони для населення в цілому, але при цьому “він спеціально націлився на дівчат та жінок через їхню стать, позбавляючи їх основних прав та свобод”. -
МКС видав ордери на арешт лідерів талібів за утиски жінок в Афганістані
Міжнародний кримінальний суд у Гаазі видав ордери на арешт духовного керівника “Талібану” Хайбатулли Ахундзада та головного судді Абдула Хакіма Хаккані. Їх обвинувачують у злочинах проти людяності через систематичні утиски прав жінок і дівчат з моменту захоплення влади в Афганістані у 2021 році. Про це у понеділок, 8 липня, пише ВВС.
МКС вважає, що таліби після повернення до влади впровадили дискримінаційні правила: відмовив дівчатам у можливості навчання після 12 років, заблокував роботу жінок у багатьох сферах та заборонив їм пересуватися без супроводу чоловіків. Більш того, вони забороняли жінкам говорити голосно в громадських місцях, займатися спортом та гуляти у парках.
“Талібан” відкинув юрисдикцію МКС, назвавши рішення “ворожим” та “образою мусульманських цінностей”.
Ахундзада очолив рух ще в 2016 році, а Хаккані відігравав ключову роль у переговорах з американцями у 2020 році. Перші сигнали щодо ордерів на їхній арешт надійшли на початку 2025 року, коли головний прокурор МКС Карім Хан назвав їх відповідальними за переслідування за ознакою статі.
Нагадаємо, таліби наказали закрити в Афганістані усі салони краси. А з позаминулої весни виходити з дому афганські жінки можуть тільки якщо у них є “важливі справи”, і лише у бурці, інакше вони повинні перебувати в приміщенні.
-
МКС видав ордери на арешт лідерів Талібану
Міжнародний кримінальний суд (МКС) видав ордери на арешт двох лідерів радикального ісламіського руху Талібан, який захопив владу в Афганістані у 2021 році. Про це повідомила пресслужба суду у вівторок, 8 липня.
Вказано, що мова йде про верховного лідера Талібану Хайбатуллу Ахундзаду та головного суддю країни Абдулу Хакіма Хаккані. Обох підозрюють у скоєнні злочинів проти людяності та підбурюванні до них.
Також лідерів Талібану вважають причетними до переслідування на гендерній підставі дівчат, жінок та інших осіб, які не відповідають політиці руху щодо гендеру, гендерної ідентичності або самовираження. Жертвами цих злочинів могли стати і чоловіки, яких таліби вважали “союзниками дівчат і жінок”.
Вважається, що ці злочини були скоєні на території Афганістану з моменту захоплення влади Талібаном 15 серпня 2021 року і тривали принаймні до 20 січня 2025 року.
“Талібан впровадив урядову політику, яка призвела до серйозних порушень основних прав та свобод цивільного населення Афганістану у зв’язку з вбивствами, ув’язненням, катуваннями, зґвалтуваннями та насильницькими зникненнями”, – йдеться у релізі.
У МКС визнали, що Талібан запровадив певні правила та заборони для населення в цілому, але при цьому “він спеціально націлився на дівчат та жінок через їхню стать, позбавляючи їх основних прав та свобод”.
“Талібан жорстко позбавив, шляхом декретів та указів, дівчат та жінок права на освіту, приватне та сімейне життя, а також свободи пересування, вираження поглядів, думки, совісті та релігії”, – нагадали у суді.
Крім того, особи, які сприймалися як противники цієї політики, також були об’єктом переслідувань з боку Талібану. -
РФ стала першою країною, яка офіційно визнала режим талібів
У Росії офіційно визнали Ісламський Емірат Афганістан, який керується рухом “Талібан”. Цю новину оголосило Міністерство закордонних справ Росії. Рішення про визнання було ухвалено за пропозицією глави МЗС Сергія Лаврова і затверджено очільником Кремля Володимиром Путіним. Росія стала першою країною, яка офіційно визнала Ісламський Емірат Афганістан, незважаючи на те, що рух “Талібан” раніше вважався терористичним. Депутати Держдуми ухвалили закон, який дозволяє виключити “Талібан” зі списку заборонених організацій, і Верховний суд РФ скасував заборону на його діяльність в країні. Також МЗС і мінюст Росії рекомендували виключити “Талібан” зі списку заборонених організацій.