Президент США Дональд Трамп оголосив про санкції для країн, що торгують з Іраном. Про це він у понеділок, 12 січня написав у своїй соцмережі Truth Social.
“З цього моменту будь-яка країна, яка веде бізнес з Ісламською Республікою Іран, сплачуватиме тариф у розмірі 25% на будь-які операції зі Сполученими Штатами Америки”, – написав Трамп.
Він наголосив, що це рішення є остаточним та незмінним.
Раніше Трамп заявляв, що Вашингтон розглядає “дуже жорсткі” варіанти дій щодо Ірану у відповідь на масові протести та загибель їхніх учасників. Серед сценаріїв, за його словами, розглядається і можливість застосування військової сили.
Загрози від Трампа. Що з протестами в Ірані
Позначка: Тарифи
-
Трамп запровадив вторинні санкції проти Ірану
-
Ціни на нафту почали зростати після рекордного падіння – ЗМІ
Ціни на нафту в другий день 2026 року почали дещо зростати після того, як протягом останніх місяців 2025 року пережили найсильніше падіння за останнє п’ятиріччя. Показали зростання як Brent, так і американська WTI. Про це написало видання Reuters.
Станом на ранок 2 січня Brent зросла до 61,20 долара за барель. Американська марка West Texas Intermediate (WTI) зросла до 57,76 долара за барель. Зростання відбулося на тлі масштабного падіння цін, якого не бачили з 2020 року.
Протягом 2025 року Brent та WTI впали майже на 20%. Ціни пішли вниз на тлі митних війн президента США Дональда Трампа, геополітичних ризиків та надлишку пропозиції на нафтовому ринку. Проте нинішнє зростання, можливо, нарешті припинить трирічне поступове падіння цін на Brent та WTI.
Стриманий рух цін на нафту вгору відображає коливання між короткостроковими геополітичними ризиками та довгостроковими фундаментальними ринковими показниками. Серед факторів впливу – зустріч нафтовидобувного картелю країн ОПЕК+, яка відбудеться 4 січня.
Трейдери чекають, що на засіданні ОПЕК+ буде прийнято рішення призупинити зростання нафтового видобутку. Потенційно це допоможе збалансувати постачання на ринок.
Другим одним фактором стане Китай, який продовжуватиме нарощувати запаси сирої нафти в першому півріччі. Це забезпечить нижній поріг цін на нафту.
Водночас у США зафіксовано рекордне зростання нафтовидобутку, але разом із тим – падіння запасів сирої нафти, що теж може вплинути на ціни. -
В Україні з 1 січня для бізнесу зростуть тарифи на розподіл газу
Тарифи на розподіл газу для населення в Україні залишаються незмінними, заплановане лише підвищення тарифів для бізнесу. Про це повідомляє ТОВ Газорозподільні мережі України.
“Вартість буде фіксованою на весь період воєнного стану в Україні та ще пів року після його завершення”, – йдеться у повідомленні.
Зазначається, що коригування тарифів на доставку газу стосується виключно непобутових споживачів і відбуватиметься у два етапи: із 1 січня та з 1 квітня 2026 року. -
Підвищення тарифів на воду відкладуть – Свириденко
Тарифи на воду для населення найближчим часом не змінюватимуться. Про це написала прем’єр-міністр Юлія Свириденко в Telegram.
Уряд звернувся до Національної комісії, що здійснює держрегулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), з проханням відкласти заплановане підвищення тарифів.
За її словами, в умовах війни українці не мають зазнавати додаткового фінансового тягаря. Проте уряд усвідомлює необхідність знайти збалансоване рішення, що візьме до уваги інтереси як споживачів, так і підприємств водопостачання та водовідведення.
“Ми маємо знайти спільне рішення, яке збалансує інтереси споживачів і потреби надавачів послуг, водоканалів, як не мають втрачати і заходити в борги”, – пояснила Свириденко.
Раніше, в жовтні, стало відомо, що ціни на газ для побутових споживачів в Україні не змінюватимуть до 31 березня 2026 року. Кабінет міністрів ухвалив відповідне рішення.
Регулятор підвищив тарифи на розподіл газу для бізнесу -
Регулятор підвищив тарифи на розподіл газу для бізнесу
Національна комісія, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг уперше з 2021 року підвищила тарифи на послуги з розподілу природного газу для непобутових споживачів. Нові ставки діятимуть поетапно з 1 січня та 1 квітня 2026 року, водночас тарифи для населення залишаться без змін. Відповідне рішення прийняли на засіданні у п’ятницю, повідомляє Інтерфакс-Україна.
Тарифи на розподіл природного газу для населення залишаються незмінними, оскільки їхнє підвищення забороняється протягом дії воєнного стану та шести місяців після нього законом про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у галузі теплопостачання (закон № 2479).
Так, за підрахунками НКРЕКП, середньозважений тариф операторів ГРМ для непобутових споживачів з 1 січня становитиме 1,56 грн/куб. м на місяць (тут і далі без ПДВ), з 1 квітня – 1,89 грн/куб. м на місяць. З 1 квітня тарифи у середньому виростуть на 62%, половину з яких припадає на підвищення заробітної плати працівникам операторів ГРМ та 12% – на зменшення обсягів розподілу газу.
Представники галузі підтримали рішення комісії, втім, зазначали, що таке підвищення все одно не відповідає економічно-обґрунтованим розрахункам. Тоді як представники споживачів – гірничо-металургійного комплексу назвали нові тарифи надмірними.
До переліку операторів ГРМ, яким передбачається підвищити тарифи, ввійшли майже 40 компаній, більшості з яких тарифи не переглядали з 2021 року.
На рівень підвищення тарифу, зокрема, впливають обсяги розподілу газу та необхідні обсяг робіт при обслуговуванні, утриманні та експлуатації газорозподільних систем.
Раніше Національна комісія з регулювання енергетики та комунальних послуг України ухвалила нові правила користування тепловою енергією.
Україна буде отримувати більше газу з Греції -
У Метінвесті закликали державу стати арбітром між Укрзалізницею і бізнесом
Держава має стати арбітром між Укрзалізницею та бізнесом, інакше в умовах підвищення тарифу на вантажні перевезення це може призвести до зупинення роботи ще більшої кількості підприємств. Про це сказав керівник офісу гендиректора групи Метінвест Олександр Водовіз на конференції Ведення агробізнесу в Україні в Києві, повідомила пресслужба компанії у понеділок, 15 грудня.
За його словами, уже два роки Метінвест отримує збитки і призупинив роботу Інгулецького гірничо-збагачувального комбінату (ІГЗК) із 7 тисячами працівників. У такій ситуації підвищення тарифів на вантажні перевезення може стати критичним ударом по промисловості.
“Ми можемо конкурувати на певних ринках Єгипту: доставляємо туди нашу продукцію, отримуємо маржу $5-7 і зберігаємо присутність. Але підвищення тарифів робить постачання неможливим, і це змушує нас зупиняти доменну піч. Зупиняється піч – зупиняється ще один ГЗК”, – сказав Водовіз.
Він вважає, що лише держава може виступити арбітром між Укрзалізницею та бізнесом і знайти баланс між інтересами промисловості та національного перевізника, адже економічно вигідніше не підвищувати вантажні тарифи, а частково компенсувати збиткові пасажирські перевезення з бюджету.
Водовіз наголосив, що проблема полягає не у вантажних перевезеннях, які є прибутковими, а у тиску збиткового пасажирського сегмента. Торік його дефіцит становив 24 млрд грн. У країнах ЄС такі витрати покриваються бюджетними дотаціями, однак в Україні парламент не передбачив достатнього фінансування: “Якщо кошти не надійдуть, є ризик, що залізниця просто зупиниться. А без неї неможливо забезпечити роботу всієї економіки”.
Додатковою проблемою Водовіз назвав майже 525 малодіяльних вантажних станцій, які фактично утримуються за рахунок бізнесу: “Коли обсяги перевезень впали удвічі, підприємства змушені скорочувати людей. А тариф для нас це податок, що б’є по витратах. Держава має втрутитися й вирішити питання збиткової інфраструктури”.
Він також пояснив різницю у тарифах для різних категорій вантажів: дрібні аграрні партії у 8-10 вагонів проходять у середньому 15 станцій, тоді як маршрутні потяги з рудою – 1-2. Це створює різне навантаження на інфраструктуру, персонал і енергоресурси, а отже – різні витрати.
На думку Водовіза, нова модель тарифів має базуватися на європейському принципі справедливості: хто більше використовує інфраструктуру, той більше платить. Натомість чинна модель розподіляє витрати на всіх однаково, що створює дисбаланс між галузями.
“Справедливі тарифи можливі лише після реформи Укрзалізниці. Потрібен прозорий механізм тарифоутворення, який би відображав реальні витрати на конкретне перевезення”, – резюмував він. -
США схвалили продаж Індії ракет Javelin і боєприпасів Excalibur
Державний департамент США схвалив продаж Індії протитанкової ракетної системи Javelin та керованих артилерійських боєприпасів Excalibur на суму 93 мільйони доларів. Про це повідомляє Агентство співробітництва в галузі безпеки та оборони США (DSCA) міністерства оборони США.
Агенція нагадали, що уряд Індії подав запит на закупівлю до 216 тактичних снарядів Excalibur і 100 одиниць системи Javelin. Індія вже використовує артилерійські боєприпаси Excalibur у своїх гаубицях M-777.
DSCA також підтвердило дозвіл на продаж снарядів Excalibur.
Закупівля американського оборонного обладнання є першою для Індії за програмою іноземних військових продажів Вашингтона після того, як у серпні відносини загострилися. Президент Дональд Трамп удвічі підвищив мита на індійські товари – до 50% – як “покарання за купівлю російської нафти”.
Рішення стало продовженням нещодавнього нового замовлення на авіадвигуни від General Electric для оснащення більшої кількості індійських винищувачів Tejas власного виробництва.
В DSCA заявили, що цей продаж “підтримає зовнішньополітичні та національні інтереси США, допомагаючи зміцнити стратегічні відносини між США та Індією й покращити безпеку важливого оборонного партнера”. -
США знизили мита на швейцарські товари до 15%
Митні ставки США на товари зі Швейцарії знизять до 15%. Про відповідну угоду уряд Швейцарії повідомив на платформі X.
Швейцарські посадовці висловили вдячність за конструктивну взаємодію та зазначили, що деталі оголосять згодом.
“Швейцарія та США успішно знайшли рішення: тарифи США будуть знижені до 15%”, – зазначається у заяві.
За інформацією Sweden Herald, одна з умов зниження тарифів полягає в тому, що Швейцарія проінвестує 200 мільярдів доларів у Сполучені Штати.
Раніше США сформували групу з 15 країн для проведення “привілейованих” переговорів про зміну торговельної політики після.
Трамп заговорив про репарації від Європи -
США знизили миа на швейцарські товари до 15%
Митні ставки США на товари зі Швейцарії знизять до 15%. Про відповідну угоду уряд Швейцарії повідомив на платформі X.
Швейцарські посадовці висловили вдячність за конструктивну взаємодію та зазначили, що деталі оголосять згодом.
“Швейцарія та США успішно знайшли рішення: тарифи США будуть знижені до 15%”, – зазначається у заяві.
За інформацією Sweden Herald, одна з умов зниження тарифів полягає в тому, що Швейцарія проінвестує 200 мільярдів доларів у Сполучені Штати.
Раніше США сформували групу з 15 країн для проведення “привілейованих” переговорів про зміну торговельної політики після.
Трамп заговорив про репарації від Європи -
США планують знизити тарифи на деякі товари з Латинської Америки – ЗМІ
США мають намір укласти нові торговельні угоди з Аргентиною, Гватемалою, Сальвадором та Еквадором, що передбачають зниження тарифів на окремі товари. Про це повідомляє Politico з посиланням на посадовця адміністрації.
Йдеться про каву, банани та аргентинську яловичину.
За словами співрозмовника видання, “цими угодами президент намагається збалансувати торговельні дефіцити”.
Зазначається, що угода з Аргентиною має звільнити імпортовану у США яловичини від 10-відсоткового мита. Таким чином президент Дональд Трамп намагається підтримати свого союзника – президента Аргентини Хав’єра Мілея.
Очікується також “певне тарифне полегшення щодо окремих товарів”, зокрема бананів і кави з Еквадору, що зумовлено бажанням стримати зростання цін на них на внутрішньому ринку. США також звільнять від мита деякі текстильні та швейні вироби з Гватемали й Сальвадору.
Чинні тарифи залишаються незмінними: товари з Аргентини, Гватемали та Сальвадору й надалі оподатковуватимуться за ставкою 10%, а продукція з Еквадору – 15%.
Як зазначив представник адміністрації, у рамках нових угод чотири латиноамериканські країни не запроваджуватимуть податок на цифрові послуги, також із деякими з них передбачено обговорення постачань критично важливих корисних копалин, що відповідає намірам США переорієнтуватися з китайського імпорту на інші ринки.