NASA опублікувала нові знімки туманності NGC 6334, яку називають “Котяча Лапа”, зроблені космічним телескопом Джеймса Вебба. На фотографіях видно величезні “пальці”, де формуються молоді зорі. Ця туманність є однією з найближчих до нас областей, де відбувається зореутворення. Астрономи зауважують, що навіть після багатьох десятиліть спостережень вони ще не повністю розуміють, як великі хмари газу й пилу перетворюються на зорі. Завдяки телескопу Вебба вчені отримали можливість досліджувати цей процес і розкривати нові аспекти Всесвіту.
Позначка: Телескоп
-
Телескоп Джеймса Вебба вперше зробив чітке фото далекої планети
Космічний телескоп Джеймса Вебба вперше зробив пряме зображення екзопланети, маса якої схожа на Сатурн.
Планета TWA 7b розташована на відстані 110 світлових років від Землі, повідомляє The Guardian із посиланням на дослідження, опубліковане у журналі Nature.
Це справжній прорив у спостереженнях за далекими світами. Адже зазвичай планети за межами Сонячної системи (екзопланети) виявляють непрямими методами -наприклад, за тінню, яку вони кидають на свою зірку. Але цього разу вчені змогли зробити прямий знімок планети завдяки новому пристрою телескопа, який створює ефект затемнення, маскуючи яскраве світло зорі.
TWA 7b -унікальна: її маса приблизно дорівнює Сатурну, але вона у 10 разів менша за будь-яку екзопланету, яку раніше спостерігали прямим методом. Вона обертається навколо молодої зірки -їй лише близько 6 мільйонів років. Планета розташована дуже далеко від свого світила -приблизно у 50 разів далі, ніж Земля від Сонця. Це означає, що її орбітальний період триває кілька сотень років.
Це відкриття не лише демонструє технічні можливості телескопа Вебба, а й допомагає краще зрозуміти формування планетних систем. Дослідники сподіваються, що подібні спостереження дозволять наблизитися до виявлення умов для життя за межами Сонячної системи.
Anne-Marie Lagrange et. al/Nature -
Хаббл показав сліди зоряного вибуху у Великій Ведмедиці
Космічний телескоп Хаббл зробив вражаюче зображення далекої галактики IC 758, що розташована в сузір’ї Великої Ведмедиці – за 60 мільйонів світлових років від Землі.
Як повідомляє Європейське космічне агентство (ESA), у 1999 році в цій галактиці зафіксували потужний вибух наднової SN 199bg. Цей зоряний “смертельний спалах” відбувся на останньому етапі життя масивної зорі, яка була значно більша за наше Сонце.
На фото IC 758 виглядає спокійною – блакитні спіральні рукави м’яко огортають туманний центр, а блідо-жовта смуга в центрі світиться найяскравіше. Однак у серці цієї краси колись вибухнула зоря, розірвавши себе та змінивши навколишній простір.
Фахівці ESA пояснюють: вибух наднової – це не просто кінець зірки, а й явище, що впливає на весь міжзоряний простір навколо. Викинуті шари газу й пилу “перемішують” навколишній простір, можуть запобігати утворенню нових зірок або, навпаки, провокувати нові зоряні спалахи.
“Це міжзоряне струшування може розсіювати та нагрівати сусідні газові хмари і запобігати утворенню нових зірок або стикати їх, спричиняючи вибухи нових зір. Відкинуті шари також стають складниками для нових зірок”, – пояснюють науковці.
Наразі астрономи не знають, наскільки масивною була зоря, що вибухнула. Однак спостереження за іншими зорями в регіоні – особливо за допомогою Хаббла – можуть допомогти розкрити більше деталей про життя й смерть цього космічного гіганта. -
Телескоп Джеймса Вебба знайшов унікальних коричневих карликів
Космічний телескоп імені Джеймса Вебба виявив дев’ять нових коричневих карликів у Молекулярній хмарі Персея – це регіон активного зореутворення, що розташований приблизно за 1000 світлових років від Землі. Про це повідомляє видання Space.
Коричневі карлики – це астрономічні об’єкти, які формуються як зірки, але не мають достатньо маси, щоб запустити термоядерний синтез водню. Їх іноді називають “невдалими зірками”.
Серед нових знахідок -два надзвичайно малі об’єкти, маса яких становить лише вдвічі більше, ніж у Юпітера. Це кидає виклик попереднім уявленням, згідно з якими мінімальна маса коричневого карлика мала б становити щонайменше 13 мас Юпітера.
Ще одна сенсація: один із карликів має диск із пилу та газу, схожий на ті, з яких формуються планети. Астрономи вважають, що цей об’єкт потенційно може бути “будівельним майданчиком” для нових світів.
Крім того, у спектрах кількох карликів виявили сліди загадкових вуглеводнів – сполук водню й вуглецю, які досі фіксували лише в атмосфері Сатурна та його супутника Титана. Їх походження в цій частині галактики залишається невідомим і стане предметом майбутніх досліджень. -
Телескоп Вебба показав найдавніше світло у Всесвіті
Космічний телескоп Джеймса Вебба зробив неймовірне зображення галактичного скупчення Abell S1063, яке знаходиться на відстані близько 4,5 мільярда світлових років від Землі. Це найглибше зображення, яке коли-небудь було отримано, і воно дозволяє нам побачити найдавніше зоряне світло, що свідчить про епоху формування перших галактик. Для створення цього кадру було зроблено дев’ять окремих знімків і витрачено 120 годин спостережень. Головна особливість цього зображення полягає у гравітаційному лінзуванні, коли велика маса скупчення викривляє простір-час і діє як збільшувальне скло, дозволяючи побачити навіть найвіддаленіші галактики. На зображенні видно яскраву еліптичну галактику в центрі, оточену червоними дугами світла від далеких галактик, що прийшло до нас з самого початку Всесвіту. Наступним етапом буде вивчення походження та віку цих об’єктів.
-
Телескоп Джеймса Вебба знайшов “копію” Чумацького Шляху
Астрономи виявили у віддаленому куточку Всесвіту галактику, яка дуже схожа на наш Чумацький Шлях, але значно більша та активніша. Галактику позначили як J0107a і вона була помічена в ранній епохі Всесвіту, а саме 11,1 мільярда років тому. Дослідження проводила група вчених за допомогою космічного телескопа Джеймса Вебба. Виявилося, що J0107a має спіральну форму з баром, схожим на пряму смугу зірок і газу, що проходить через її центр, як у нашій Галактиці. Варто відзначити, що галактика має значно більшу масу, темп зореутворення у ній виявився у 300 разів інтенсивнішим, і вона є компактнішою за розміром, ніж наша Галактика. Ця відкрита галактика викликає здивування, оскільки довгий час вважалося, що такі впорядковані галактики з’явилися значно пізніше. J0107a є однією з найдавніших галактик із баром, що є важливою структурою, яка спрямовує газ до центру галактики, де народжуються нові зорі. Довжина бару цієї галактики становить близько 50 тисяч світлових років. Це відкриття змушує астрономів переглянути свої уявлення про формування галактик.
-
Хаббл зняв похилену галактику NGC 3511
Європейське космічне агентство (ESA) представило свіже фото галактики NGC 3511, зроблене телескопом Хаббл. Галактика розташована на відстані близько 43 мільйонів світлових років від Землі у сузір’ї Чаші. На знімку видно спіральну галактику під кутом приблизно 70 градусів, що надає їй вражаючий вигляд. У центрі галактики помітний жовтуватий відтінок, а по краю – блакитний. Червоні плями по галактиці вказують на місця активного народження нових зір. NGC 3511 досліджується в рамках великого проекту Хаббла, де астрономи вивчають цикл зореутворення у 55 найближчих галактик. Використання п’яти світлофільтрів допомагає вченим визначити колір, вік та інтенсивність зореутворення. Ці дослідження дозволяють краще зрозуміти процеси утворення нових зірок в нашому Всесвіті.