Позначка: Теплоелектроцентраль

  • Вибух на ТЕЦ: частина Сахаліна без світла

    Вибух на ТЕЦ: частина Сахаліна без світла

    На Сахаліні стався вибух на одній із теплоелектроцентралей, що залишив десятки населених пунктів без електрики, повідомляють росЗМІ. Причини вибуху поки що невідомі.

    Унаслідок аварії значна частина острова опинилася без світла, а енергосистема зазнала серйозних пошкоджень. У деяких районах припинено подачу водопостачання. Без електрики й води залишилися Южно-Сахалінськ, Дальний, Ново-Александровськ, Новотроїцьке та інші населені пункти.

    Зазначається, що у системі нібито спрацював захист, що призвело до “розділення Сахалінської енергосистеми” на південну і північну частини.

    “Зараз Сахалінська ГРЕС-2 в ізольованому режимі живить північ острова”, – йдеться у повідомленні.

    Водночас місцеві мешканці перед зникненням світла бачили яскравий спалах, схожий на вибух, що підтверджується відео, оприлюдненими в соцмережах.

    Місцеві жителі скаржаться на холод у будинках через несправність систем опалення та насосів. На місце події виїхали рятувальники, які працюють над перевіркою обладнання та відновленням електропостачання.

    Ситуацію ускладнюють погодні умови: на Сахаліні спостерігається похолодання, через що жителі закликають до якнайшвидших дій у відновленні енергопостачання.

    Губернатор Сахалінської області Валерій Лимаренко підтвердив, що о 8 ранку у низці районів Сахалінської області сталося аварійне відключення електропостачання. Проте інформації про можливих постраждалих російська влада не надала.

    Сахалін – це Далекий Схід. Разом із Курильськими островами він складає Сахалінську область Росії. Цей острів біля східних берегів Азії омивають Охотське і Японське моря.

    Це найбільш віддалена від України частина Росії – відстань від Сахаліна до України становить понад 6000 кілометрів.

    Нагадаємо, раніше повідомлялося про атаку безпілотників у московському регіоні ввечері 27 жовтня.

    Це вже другий день поспіль, коли Москва стає об’єктом атак дронів. Напередодні, 26 жовтня, піковий момент хвилювання спричинили гучні вибухи та численні повідомлення у ЗМІ із фото й відео із зображенням диму над містом.

  • Нафтогаз заявив про російську атаку на ТЕЦ

    Нафтогаз заявив про російську атаку на ТЕЦ

    У ніч на середу російські загарбники здійснили атаку на одну з теплоелектроцентралей компанії Нафтогаз. Протягом тижня вони також нападали на газовидобувні об’єкти на Харківщині, а також на критично важливі об’єкти на Сумщині та Чернігівщині. Нафтогаз вважає, що ці атаки – це акти тероризму з метою позбавити Україну газу, тепла та світла взимку. Однак компанія обіцяє відновити і відбудувати все, що пошкоджено.

  • У Києві після атаки БПЛА перебої зі світлом

    У Києві після атаки БПЛА перебої зі світлом

    У ніч проти п’ятниці, 10 жовтня, росіяни здійснили масовану атаку на Київ. Мер столиці Віталій Кличко попередив про можливі перебої зі світлом та водопостачанням.
    “Через масовану атаку ворожих БпЛА в столиці можуть бути перебої зі світлом та водопостачанням. Всі служби працюють, відслідковують ситуацію, готові до реагування”, – написав Кличко.
    Місцеві пабліки пишуть, що перепади електроенергії та водопостачання вже почалися.
    Тим часом моніторингові канали зазначають, що під атакою опинилася ТЕЦ-6.

  • Без тепла і світла. Удари “у відповідь” по Росії

    Без тепла і світла. Удари “у відповідь” по Росії

    Президент України Володимир Зеленський погрожував ударами по енергетичній інфраструктурі Росії після того, як Росія здійснила атаки на енергетичну мережу України. У відповідь на це, у Бєлгороді вдруге за одну добу стався блекаут через ракетний удар по електропідстанції, яка живить місто. Під час цієї ночі також були вразжені електропідстанції в інших регіонах Росії, що призвело до знеструмлення та інших проблем, таких як порушене водопостачання і доступ до інтернету. Крім того, українські дрони вдарили по заводу в Росії, який є виробником вибухівок. Губернатори регіонів повідомляють про пошкодження будівель, але стверджують, що промислові об’єкти не постраждали.

  • У Брянській області після атаки спалахнула ТЕЦ

    У Брянській області після атаки спалахнула ТЕЦ

    У місті Клинці Брянської області в Росії в неділю, 5 жовтня, сталася атака на місцеву теплову електроцентраль, де виникла пожежа. З поширенням відео очевидців через Telegram-канали стало відомо, що ТЕЦ була атакована безпілотниками, що спричинило відключення опалення в місті. Також було відключено електрику в Клинцях та сусідніх населених пунктах. Інші джерела повідомляють, що ТЕЦ була атакована ракетами. Попередньо було оголошено безпілотну небезпеку в Брянській області. Також в цей вечір в російському місті Бєлгород стався блекаут після атаки на електропідстанцію, де також виникла пожежа. Після цього росіяни атакували Харків, де зафіксовано щонайменше 16 ударів безпілотників. Президент України Володимир Зеленський погрожував викликати блекаут у Москві.

  • В Росії назвали наслідки атаки на Білгород

    В Росії назвали наслідки атаки на Білгород

    У владі Бєлгородської області Росії заявили про підсумки засідань штабів, що присвячені ліквідації наслідків обстрілу, який стався в Білгороді. Губернатор В’ячеслав Гладков повідомив, що енергетики працюють над відновленням електромережі, що має бути завершено до завтра. Наразі без світла залишаються 77 тисяч місцевих мешканців, а також є проблеми з водопостачанням та водовідведенням. Чиновник також зазначив, що деякі освітні та торгові заклади працюють з обмеженнями, а вуличне освітлення тимчасово вимикають з 22 години. Раніше в цьому місті стався вибух під будівлею держадміністрації, в результаті якого були поранені двоє людей.

  • Опалювальний сезон 2025: до чого готуватись українцям

    Опалювальний сезон 2025: до чого готуватись українцям

    Стан готовності системи до зими Опалювальний сезон 2025-2026 років в Україні орієнтовно розпочнеться в середині жовтня, залежно від погодних умов у регіонах.
    Віцепрем’єр-міністр з відновлення Олексій Кулеба 22 серпня повідомив, що підготовка України до зими відбувається за планом. За його словами, загальна готовність країни по ключових секторах становить уже понад 70%.
    Основні показники готовності:

  • Житловий фонд. До зими підготовлено 71% житлових будинків. Відремонтовано дахи, системи тепло- і водопостачання, а також електромережі.
  • Соціальна сфера. Готовність до зими закладів соціальної сфери становить понад 77%.
  • Теплопостачання. Підготовлено 17,5 тисячі котелень, на 13 тисячах з яких уже завершено ремонтні роботи.
  • Водопостачання. Підготовлено понад 1200 км водопровідних мереж, а насосні станції забезпечені генераторами на випадок відключень електроенергії.
  • Кулеба підкреслив, що це вже четвертий опалювальний сезон в умовах повномасштабного вторгнення. З початку війни пошкоджено або зруйновано близько тисячі об’єктів критичної інфраструктури, проте більше половини з них уже відновлено. За його словами, Україна готується до всіх можливих сценаріїв, щоб забезпечити стале проходження опалювального сезону.
    Тарифи не зміняться. Уряд запевняє, що до кінця війни діятиме мораторій на підвищення тарифів на тепло, гарячу воду та газ для населення. Це означає, що платіжки за опалення залишатимуться на нинішньому рівні.
    У Києві вартість опалення для населення з 2019 року залишається незмінною. Як і раніше, тариф на тепло становить – 1654,41 грн/Гкал.
    Але газу в сховищах поки що недостатньо. Заповненість – 80% В Україні накопичено значні запаси палива: майже 11 млрд кубометрів газу в підземних сховищах, 2,4 млн тонн вугілля на складах ТЕС і ТЕЦ, а також запаси рідкого палива, дров і пелет.Але до початку опалювального сезону 2025-2026 років плнують накопичити щонайменше 13,2 млрд кубометрів газу. Та чи можливо це?
    Влада заспокоює: мовляв, до опалювального сезону встигнуть заповнити ПСГ. Заступник міністра енергетики Микола Колісник в ефірі телемарафону повідомив, що Міненерго разом з енергетичними компаніями вже значно диверсифікували маршрути постачання газу, що гарантує його надходження через різні напрямки.
    На початок серпня обсяги газу в підземних сховищах перевищують планові показники, а темпи закачування в півтора раза вищі, ніж торік. За словами Колісника, Україна досягне цільових показників заповнення сховищ.
    Міністерство енергетики також уклало домовленості про фінансування закупівлі імпортного газу, що має забезпечити необхідні запаси. Європейський банк реконструкції та розвитку виділив на це 500 млн євро, а уряд Норвегії – майже 100 млн доларів. Завдяки цій допомозі Україна не лише покриє власні потреби в газі, а й зможе транспортувати його для країн Східної Європи.
    Міністерка енергетики Світлана Гринчук під час виступу на презентації Програми дій уряду теж наголосила, що закачування газу іде згідно з планом, іноді – навіть із випередженням планових показників. “Думаю, і по газу, і по вугіллю у нас буде достатньо запасів для проходження опалювального сезону”,- додала Гринчук. Але експерти не такі оптимістичні. Виконавчий директор Асоціації “Енергоефективні міста України”, експерт з питань енергоефективності Святослав Павлюк в етері Еспресо заявив: цього року Україна заходить в опалювальний сезон з надзвичайно малими запасами газу, такого ще не було. “І це несе дуже великий ризик”,- заявив він. Директор енергетичних та інфраструктурних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко теж вважає, що наступна зима для України може виявитися складною через можливий дефіцит газу. І хоча уряд обіцяє досягти позначки в 13,2 млрд кубометрів, Омельченко сумнівається, що це вдасться, прогнозуючи наявність лише 12,5 млрд кубометрів до початку холодів.
    Є і інші проблеми. Борги та обстріли Поприоптимістичні офіційні заяви, міжгалузева асоціація “Укртеплокомуненерго” попереджає про високий ризик зриву опалювального сезону через критичний фінансовий стан підприємств. Асоціація заявляє, що держава заборгувала підприємствам 62 млрд гривень за компенсацію різниці в тарифах, що призвело до блокування рахунків теплокомуненерго та унеможливлює проведення ремонтних робіт.
    Причому ростуть борги і в населення. За даними Держстату, у 2 кварталі 2025 року борги українців за комуналку перевищили 100 млрд. гривень. І найбільший борг був за постачання теплової енергії та гарячої води – 35,2 млрд гривень.
    Також не варто забувати про постійні обстріли. Володимир Омельченко не виключає, що через удари росіян деякі українські регіони залишаться без тепла. Передусім йдеться про населені пункти, наближені до фронту, де об’єкти енергетики постійно страждають від обстрілів. “Також складна ситуація в Кривому Розі, тому що рашисти дуже сильно обстрілювали це місто і регіон загалом. Харківський регіон теж достатньо проблемний, Одеський”,– повідомив директор енергетичних та інфраструктурних програм Центру Разумкова. В столиці теж не обійдеться без проблем. Голова Спілки споживачів комунальних послуг Олег Попенко застерігає, що цієї зими близько 180 тисяч мешканців Києва можуть залишитися без опалення. Основна причина – серйозні пошкодження інфраструктури, які унеможливлюють повне газове обстеження понад тисячі постраждалих будинків.
    За словами Попенка, фізично неможливо провести необхідні перевірки до початку опалювального сезону. Як наслідок, значна частина будинків просто не буде підключена до опалення. У зв’язку з цим експерт наголошує, що держава має компенсувати людям витрати на електроенергію, оскільки обігрівачі стануть для багатьох єдиним способом зігрітися.
    А голова Громадської ради при КМДА Геннадій Кривошея додав, що в деяких будинках газопостачання відсутнє вже майже два роки, оскільки газові служби відмовляються підключати їх, доки не будуть перевірені всі квартири.
    Причому росіяни не припиняють обстріли, а лиш нарощують. Як повідомило Міністерство енергетики, у ніч з 26 на 27 серпня ворог здійснив чергову масовану терористичну атаку з використанням безпілотних літальних апаратів: цілеспрямованих руйнівних ударів зазнали об’єкти енергетичної та газотранспортної систем у шести областях України: Сумській, Полтавській, Донецькій, Чернігівській, Харківській та Запорізькій.
    Президент України Володимир Зеленський 25 серпня під час спільної пресконференції з прем’єр-міністром Норвегії Йонасом Гаром Стере заявив, що Росія намагається зірвати підготовку до зими, завдаючи ударів по українській енергетичній інфраструктурі. “При чому це стосується не тільки генерації електрики та тепла, але й видобутку нашого природного газу”,– сказав він. Саме тому до зими варто готуватися вже зараз. Павлюк зазначає, що певні базові речі треба вирішувати на базовому рівні будинків. Це зокрема питання енергоефективності, формування альтернативних запасів для опалення. “Треба мати свої власні варіанти, яким чином я, моя сім’я, мій будинок проходитимуть цей опалювальний сезон”,- нагадує експерт. Валерія Шипуля