Україна з початку нового сезону експортувала 486 тис. тонн зернових та зернобобових культур, що на 1,51 млн тонн менше, ніж у той самий період минулого року. Найбільше експортовано кукурудзи – 309 тис. тонн, що на 691 тис. тонн менше, ніж у попередньому році. Експорт пшениці склав 172 тис. тонн, що на 560 тис. тонн менше, ніж рік тому. Експорт ячменю становив 2 тис. тонн, що на 252 тис. тонн менше порівняно з минулим роком. Жито поки що не експортували зовсім. Експорт борошна склав 1,7 тис. тонн, що на 1 тис. тонн менше, ніж у попередньому році.
Позначка: Торгівля
-
Низка країн ЄС вимагає перегляду торгівельної угоди з Україною
Кілька країн Європейського Союзу, зокрема Польща, Словаччина, Угорщина та Болгарія, висловили своє незадоволення новою торгівельною угодою між ЄС та Україною. Вони вимагають переглянути угоду, оскільки вважають, що вона шкодить європейським фермерам, особливо у галузі агрокультур. Країни закликають захистити своїх фермерів від конкуренції української сільськогосподарської продукції. Вони також вимагають, щоб Україна дотримувалась санітарних та екологічних стандартів ЄС для доступу на європейські ринки. Крім того, країни вимагають встановлення мінімальних цін на українську агропродукцію та боротьбу з демпінгом цін.
-
Нові тарифи Трампа анулюють взаємну торгівлю – єврокомісар
Європейський комісар Марош Шефчович заявив, що торгівля між ЄС і США може стати “практично неможливою”, якщо президент Трамп введе 30% мита на європейський імпорт. Обидві сторони працювали над торговельною угодою, але заява Трампа різко змінила ситуацію. Євросоюз відклав введення контртарифів на американські товари, але розглядає розширення санкцій. Позиції країн ЄС різняться: Франція настоює на жорсткій відповіді, тоді як Італія та інші країни попереджають від ескалації конфлікту. Трамп також погрожував ввести 30% мито на імпорт з ЄС та Мексики з 1 серпня. Французький президент Макрон критикував Трампа за ці дії.
-
Торгівельний дефіцит України сягнув $18 млрд
У січні-червні 2025 року Україна імпортувала товарів на $38,3 млрд, тоді як експорт становив лише $20 млрд. Про це свідчать дані Державної служби статистики.
Загальний товарообіг за цей період сягнув $58,3 млрд.
Оподаткований імпорт становив $28,9 млрд, або 76% загального обсягу ввезення. Податкове навантаження оцінюється в $0,52 за кілограм.
Найбільше товарів імпортували з Китаю (на $8,2 млрд), Польщі ($3,5 млрд) і Німеччини ($3,2 млрд).
Тоді як експортували найбільше товарів до Польщі (на $2,4 млрд), Туреччини ($1,7 млрд), Італії ($1,2 млрд).
Основну частку в структурі імпорту займали машини, обладнання та транспорт, продукція хімічної промисловості, а також паливно-енергетичні товари. Загалом ці три категорії охоплюють 68% від усього імпорту. Від їхнього митного оформлення держава отримала понад 229 млрд грн.
У структурі експорту переважали продовольчі товари (понад $11 млрд), метали($2,3 млрд) та машинобудівна продукція($1,9 млрд).
Водночас вивізне мито, яке стягувалося під час митного оформлення відповідних товарів, принесло бюджету 137,6 млн грн. -
Трамп оприлюднив нові “тарифні листи” до партнерів США
Президент США Дональд Трамп у Truth Social опублікував нові листи до торгових партнерів США про тарифи, з найвищою ставкою 40%. Про це повідомляє The Guardian.
Зазначається, що Туніс зіткнеться з 25% митом на товари, що імпортуються до США, для Індонезії тарифи складуть 32%, для Бангладешу і Сербії – 35%, Боснії – 30%, для Камбоджі та Таїланду – 36%”.
Разом із листами, які вже були надіслані раніше, кількість повідомлень досягла 14.
Як відомо, Трамп вже оголосив про 25% мита на товари з Японії, Південної Кореї, Малайзії та Казахстану. Він обклав митом у 30% Південну Африку та митом у 40% Лаос і М’янму.
Повідомляється, що М’янма та Лаос поки що постраждали найбільше. Південно-східноазійська країна Лаос, яку США була сильно бомбили під час холодної війни, має рівень бідності 18,3%. М’янма досі оговтується від руйнівного землетрусу та років громадянської війни після військового перевороту 2021 року”.
Раніше міністр фінансів США Скотт Бессент заявив, що Штати близькі до укладення кількох торгівельних угод напередодні крайнього терміну 9 липня, коли мали набути чинності вищі тарифи.
Трамп пригрозив додатковими митами країнам, що підтримують БРІКС -
У Москві відреагували на “митну” погрозу Трампа
Заступник голови Ради безпеки Росії та колишній президент Дмитро Медведєв у понеділок, 7 липня, в соцмережі Х опублікував пост-відповідь на заяву глави Білого Дому щодо 10% мита за підтримку БРІКС.
Він заявив, що рішення американського президента вказує на те, що союз, створений Бразилією, Росією, Індією, Китаєм та Південною Африкою, поступово посилює свій авторитет на міжнародній арені.
“Трамп об’явив, що на будь-яку країну, яка підтримує політику БРІКС, буде накладено додатковий 10%-й тариф. Так що ми все робимо правильно!”
БРІКС – це міжнародне об’єднання, створене Бразилією, Росією, Індією, Китаєм і Південною Африкою у період 2009 – 2010 років. Основною метою організації є посилення економічної, політичної та соціальної співпраці серед країн-учасниць. Союз прагне створити альтернативу існуючим західним інституціям і збільшити вплив на глобальні процеси.
Останні зміни в складі організації ознаменували приєднання до БРІКС у 2024 році таких країн, як Іран, Єгипет, Ефіопія та Об’єднані Арабські Емірати. Тим часом Аргентина вирішила відмовитися від членства після перемоги нового президента Хав’єра Мілея, орієнтованого на західну політику.
Згідно з попередніми повідомленнями, Трамп оголосив про санкції проти країн, які долучаться до того, що він назвав “антиамериканською політикою БРІКС”, встановлюючи торговельні бар’єри.
Раніше повідомлялося також, що учасники саміту БРІКС засудили односторонні санкції, а також “напади” на мости та залізничну інфраструктуру у Росії, що нібито призвели до численних жертв.
-
Трамп пригрозив додатковими митами країнам, що підтримують БРІКС
Країни, які підтримують політику альянсу БРІКС, що суперечить інтересам США, зіткнуться з додатковими 10% тарифами. Про це заявив президент США Дональд Трамп, передає BBC у понеділок, 7 липня.
“Будь-яка країна, яка приєднається до антиамериканської політики БРІКС, буде обкладена додатковими 10% тарифами. Винятків з цієї політики не буде”, – наголосив американський лідер.Коментарі Трампа прозвучали після того, як члени БРІКС розкритикували його тарифну політику, а також запропонували реформи Міжнародного валютного фонду та способи оцінки основних валют.
Видання зазначає, що президент США давно критикує БРІКС, бо альянс, покликаний посилити позиції країн-членів на міжнародній арені, щоб кинути виклик США та Західній Європі.
Минулого року список членів БРІКС розширився за межі Бразилії, Росії, Індії, Китаю та Південної Африки, включивши до нього Єгипет, Ефіопію, Індонезію, Іран, Саудівську Аравію та Об’єднані Арабські Емірати.
-
ЄС збільшив квоти на імпорт української агропродукції – ЗМІ
Європейський Союз збільшив квоти на імпорт сільськогосподарської продукції з України в рамках угоди про вільну торгівлю. Зокрема, було збільшено квоти на пшеницю, цукор, ячмінь та м’ясо птиці. Україна може експортувати ці продукти до ЄС без мит. Це рішення було ухвалено після тимчасового скасування мит і квот на українську продукцію у зв’язку з вторгненням Росії та загрозою її чорноморським шляхам. Переглянута угода охоплює 40 товарів і має бути ухвалена кваліфікованою більшістю держав-членів ЄС. За прогнозами Національного банку України, країна може втратити близько 800 млн доларів після відновлення квот для агропродукції, яка буде експортуватися до Європейського Союзу.
-
На Донеччині військовий намагався продати 12 гранатометів
Правоохоронці затримали військовослужбовця, який намагався продати зброю, яка перебувала на балансі його військової частини в Донецькій області. Про це повідомило ДБР в середу, 2 липня.
За даними слідства, у квітні поточного року чоловік через соцмережі знайшов “клієнта” та обміняв вкрадені 26 гранат і 9 гранатометів на дрон. Потім цей дрон був проданий цивільному з Харківщини за 40 тис. грн.
“Після успішної оборудки військовий намагався продати ще 9 гранат і 3 гранатомети за 65 тис. грн, але був затриманий оперативниками ДБР. Загалом задокументовано факти збуту 35 гранат і 12 гранатометів, що належали його підрозділу. Орієнтовна вартість зброї складає понад 1,7 млн грн”, – йдеться у повідомленні.
Працівники ДБР знайшли і вилучили всю зброю, у тому числі вже продану, а також вилучили дрон. Після всіх необхідних юридичних процедур зброя буде повернута ЗСУ.
Військовослужбовцю повідомили підозру у привласненні бойових припасів та вибухових речовин із використанням службового становища в умовах воєнного стану, носінні, придбанні та збуті бойових припасів, вибухових речовин та пристроїв без передбаченого законом дозволу (ч.4 ст.410, ч.1 ст.263 КК України). Йому загрожує до 15 років позбавлення волі.
Суд вже обрав фігуранту запобіжний захід – тримання під вартою з можливістю внесення застави.
Раінше в Україні затримали шістьох торговців трофейною зброєю. Серед вилученого у зловмисників – російські автомати, снайперські гвинтівки, гранатомети та вибухівка.
Також СБУ затримала чотирьох ділків, які нелегально вивозили озброєння з районів бойових дій та намагалися продати її криміналітету. -
ЄС та Україна узгодили умови імпорту агропродуктів
Європейська Комісія 30 червня завершила переговори з Україною щодо перегляду поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі між ЄС та Україною. Про це інформує DW.
Зауважується, що сторони досягли принципової домовленості про перегляд положень щодо лібералізації торгівлі в межах Угоди про асоціацію.
“Цей крок знаменує собою новий етап у створенні довгострокових, передбачуваних і взаємних рамок у контексті процесу вступу України до ЄС”, – заявив єврокомісар з питань торгівлі та економічної безпеки Марош Шефчович.
Нова домовленість “повністю враховує чутливість певних сільськогосподарських секторів, на яку акцентували держави-члени ЄС та фермери”.
Він також додав, що угода є “збалансованою, справедливою і реалістичною, вона являє собою найкращий можливий результат у складних геополітичних умовах”.
Попри те, що технічні деталі поки не повідомляються, відомо, що у порівнянні із діючими від 6 червня “довоєнними” квотами, умови для українських виробників покращені.
Зокрема Брюссель і Київ домовилися про повну лібералізацію торгівлі щодо низки продуктів, серед яких сухе жирне молоко, кисломолочні продукти, гриби, виноградний сік тощо, зазначив еврокомісар з питань сільського господарства та продовольства Крістоф Хансен.
Для більшості агротоварів нинішні обсяги квот зростуть до найвищого рівня торгівлі. Мова зокрема про вершкове масло, сухе знежирене молоко, солод, глютен, овес та ячмінну крупу.
Тоді як на “чутливі товари”, такі як яйця, цукор та пшениця, квоти будуть збільшені, втім, будуть нижчими за історичні обсяги торгівлі. Щодо цих категорій товарів і надалі діятимуть захисні механізми ЄС, аби імпорт не спричинив “серйозних труднощів” на рівні усього блоку або окремих держав. Для менш чутливих товарів квоти збільшать “помірно”.
Своєю чергою, Україна збільшить квоти на свинину, м’ясо птиці, цукор, а також зменшить або скасує ввізні мита на інші товари. Це сприятиме збільшенню експортних можливостей для країн ЄС.
Крім того, угода передбачає поступове наближення України до 2028 року до виробничих стандартів ЄС, зокрема у сферах добробуту тварин та використання пестицидів, аби забезпечити усім учасникам угоди “рівні правила гри”.
Угоду переглянуть у найближчі роки з урахуванням наближення України до ЄС.