Влада Індії не планує вдаватися до будь-яких дій у відповідь у зв’язку зі збільшенням розміру мит на товари, що поставляються в США з Індії. Про це повідомляє Bloomberg з посиланням на джерела в Міністерстві промисловості і торгівлі.
“Індія та США підтримують неофіційні контакти, жодних заходів у відповідь уряд нині не планує”, – заявив співрозмовник агентства.
Як приклад подібних контактів він навів онлайн-переговори представників адміністрації президента США Дональда Трампа та високопосадовців індійського МЗС та міністерства оборони 26 серпня.
У Міністерстві промисловості та торгівлі Індії інформацію джерел видання не коментували.
Позначка: Торгівля
-
Індія не відповідатиме на подвоєння мит США – ЗМІ
-
Трамп запровадив 50% мита на імпорт з Індії
Президент США Дональд Трамп підписав рішення про запровадження 50% мит на імпорт індійських товарів. Мета такого кроку – покарання Нью-Делі за продовження закупівель російської нафти, що, за словами Трампа, фінансує війну Росії проти України, повідомляє Bloomberg.
Нові тарифи почали діяти в ніч на середу, 27 серпня, подвоївши існуючі 25% збори. Вони торкнуться понад 55% індійського експорту в США – найбільшого ринку збуту для країни.
Фармацевтика та електроніка, включно з великими інвестиціями Apple в Індії, поки що звільнені від обмежень.
Рішення Білого дому погіршує відносини між Вашингтоном та Нью-Делі, які протягом останніх років розвивали партнерство у противагу Китаю. Індія назвала дії США “несправедливими та необґрунтованими” й пообіцяла продовжувати закупівлі російської нафти.
“Це матиме дуже великий вплив на індійських експортерів, оскільки 50% тарифи не підходять для клієнтів”, – заявив Ісрар Ахмед, директор Farida Shoes Pvt. Ltd., яка понад 60% продукції постачає до США.
Водночас вплив буде обмеженим через орієнтацію економіки на внутрішній попит – приватне споживання формує близько 60% ВВП країни.
США є найбільшим експортним ринком для Індії (87,4 млрд доларів у 2024 році), однак це тільки 2% від ВВП держави.
Як відомо, Дональд Трамп неодноразово погрожував Індії збільшити тарифи, бо вона купує великі обсяги російської нафти.
Додамо, що Індія теж звинуватила США та Європу в торгівлі з Росією після того, як Трамп пригрозив їй тарифами. -
Десятки країн зупинили поштові відправлення у США через мита Трампа
Через нову митну політику США 25 країн призупинили відправлення товарів до Штатів. Про це у вівторок, 26 серпня, повідомило Агентство ООН, що відповідальне за поштовий сектор.
Причиною стало скасування правила, яке дозволяло безмитно ввозити невеликі посилки вартістю до 800 доларів і оформлювати їх із мінімумом паперової роботи. Нові вимоги набудуть чинності 29 серпня й передбачають обов’язкове стягнення мит із усіх відправлень, крім документів та подарунків до 100 доларів.
В агентстві заявили, що короткі терміни впровадження створюють значні труднощі для міжнародних поштових операторів, особливо в сегменті електронної комерції.
Генеральний директор Всесвітнього поштового союзу Маса-хіко Метокі направив листа держсекретарю США Марко Рубіо, передавши занепокоєння країн-членів щодо ризиків збоїв у поштових потоках.
Хоча організація не назвала всі держави, що зупинили відправлення, публічно про такі рішення вже оголосили Австралія, Норвегія та Швейцарія. -
Торгівля з РФ: у справі посадовця НАБУ зʼявилися нові докази
СБУ опублікувала нові матеріали, які підтверджують, що під час повномасштабної війни один із керівників міжрегіональних управлінь детективів НАБУ разом зі своїм батьком займався організацією незаконної торгівлі з РФ.
Йдеться про продаж технічної коноплі, яку вирощували в Житомирській області і планували продавати в Росію (республіка Дагестан).
Раніше СБУ публікувала аудіозапис розмови посадовця НАБУ, під час якої він обговорює умови продажу та навіть обіцяє надіслати потенційному покупцю комерційну пропозицію. Висновки державної судової семантико-текстуальної експертизи підтверджують, що на записі співрозмовники говорять саме про торгівлю з республікою РФ Дагестан.
У межах досудового розслідування слідчі СБУ також зафіксували листування батька посадовця НАБУ з представником однієї з агрокомпаній Дагестану щодо продажу технічної коноплі. Відповідну інформацію знайдено у телефоні підозрюваного.
Зокрема, у цій комунікації представник російської компанії повідомляє, що отримав комерційну пропозицію та просить якнайшвидше надіслати актуальні сертифікати якості на продукцію. Він пояснює, що документи потрібні терміново, оскільки добігає кінця дія державної програми РФ з відшкодування витрат на вирощування технічних конопель. Також він називає ім’я особи, яка надсилала йому комерційну пропозицію, – воно збігається з іменем високопосадовця НАБУ.
Як повідомляється, у процесі аналізу вмісту телефонів також отримано докази того, що організацією незаконного бізнесу займався саме співробітник НАБУ, а його батько здебільшого виконував його вказівки та здійснював функції контролю за сільськогосподарськими процесами на місці. Серед іншого, за матеріалами справи, співробітник антикорупційного Бюро не тільки знаходив контакти для торгівлі з РФ, а й підшуковував інвесторів для бізнесу. Відповідне телефонне листування знайдене у самого високопосадовця НАБУ.
Також слідство встановило, що батько правоохоронця перебував на постійному зв’язку з громадянами РФ, мешканцями Дагестану, а у 2023 році, незважаючи на повномасштабну агресію Росії проти України, особисто відвідав РФ.
Батько високопосадовця НАБУ вів листування з народним депутатом-втікачем від забороненої партії ОПЗЖ Федором Христенком, який за даними слідства пов’язаний зі спецслужбами РФ та має значний вплив на діяльність НАБУ. Серед іншого, в одному з епізодів переписки вони домовлялися про зустріч на території ЄС. Про контакти співробітника антикорупційного Бюро з Христенком свідчить і листування біглого нардепа з батьком посадовця Бюро. Зокрема, Христенко писав про те, що не може додзвонитися до його сина (для конспірації він вказав лише першу букву імені) і просив посприяти налагодженню контакту.
СБУ задокументувала факти, які підтверджують, що батько посадовця НАБУ підтримував зв’язки з представниками окупаційних адміністрацій на тимчасово захопленій території України. Зокрема, із російським окупаційним чиновником у Горлівці він обговорював питання оновлення реєстрації своєї зброї за законами так званої ДНР.
СБУ повідомила високопосадовцю НАБУ та його батьку про підозру – пособництво державі-агресору. Вони перебувають під вартою. -
В Німеччині працівник фабрики вкрав дві тонни кави
Жителя німецького Гамбурга звинуватили в крадіжці в особливо великих розмірах. Зокрема, 31-річного чоловіка підозрюють в тому, що він привласнив собі понад дві тонни кави з роботи. Про це повідомила в четвер поліція Гамбурга.
Фабрика в Гамбургу на початку серпня звернулась до поліції через підозру, що один з працівників краде каву і потім перепродає її. На початку тижня правоохоронці затримали 31-річного чоловіка, в автомобілі якого знайшли близько пів тонни свіжообсмаженої кави, розфасованої в однокілограмові мішки.
За запитом прокуратури Гамбурга поліцейські обшукали квартиру та два гаражі, що належать працівникові.
“Вони вилучили ще 1900 кілограмів кави, понад 20 тисяч євро готівкою та високоякісний наручний годинник як можливі доходи від злочину та докази”, – сказано в повідомленні.
Чоловіка на час слідства відпустили, але його автомобіль конфіскували.
Як ми вже писали, правоохоронні органи Німеччини екстрадували в Україну жителя Житомирської області, якого підозрюють у торгівлі людьми, вимаганні та шахрайстві.
Німеччина екстрадувала в Україну фальшивомонетників -
Євросоюз та США домовились стосовно майбутньої угоди про торгівлю
Євросоюз та США погодили спільну заяву щодо рамок угоди про взаємну, справедливу і збалансовану торгівлю. Про це свідчить заява опублікована на сайті Єврокомісії.
Сторони засвідчили, що мають намір зробити рамкову угоду, щоб “охопити додаткові сфери, а також продовжувати покращувати доступ до ринку та розширювати їхні торговельні та інвестиційні відносини”.
“Європейський Союз має намір скасувати тарифи на всі промислові товари США та забезпечити преференційний доступ до ринку для широкого спектру морепродуктів та сільськогосподарських товарів США”, в той час як США зобов’язуються застосовувати з 1 вересня або тарифну ставку в розмірі 15% (на більшість товарів із ЄС), або тарифну ставку “режиму найбільшого сприяння” на певні види товарів”, – ідеться в повідомленні.
Сполучені Штати та ЄС також зобов’язуються співпрацювати у забезпеченні безпечних, надійних та диверсифікованих поставок енергоресурсів, зокрема шляхом усунення нетарифних бар’єрів.
Серед іншого, в рамках цих зусиль Європейський Союз має намір закупити американський скраплений природний газ, нафту та продукти ядерної енергії з очікуваним обсягом споживання 750 мільярдів доларів до 2028 року.
Європейський Союз також має намір придбати американські чипи ШІ на суму щонайменше 40 мільярдів доларів для своїх обчислювальних центрів.
Щодо автомобілів, то Сполучені Штати та Європейський Союз мають намір прийняти та забезпечити взаємне визнання стандартів.
ЄС та США також зобов’язуються співпрацювати для вирішення питання нетарифних бар’єрів, що впливають на торгівлю продовольством та сільськогосподарською продукцією, включаючи спрощення вимог до санітарних сертифікатів на свинину та молочні продукти.
Щодо критично важливих мінеральних та інших ресурсів, Європейський Союз та Сполучені Штати зобов’язуються зміцнювати співпрацю та дії, пов’язані з введенням третіми країнами обмежень на їхній експорт. -
Білоруська політика загострює торговельну напругу з РФ – розвідка
У першому кварталі 2025 року частка білоруських товарів у роздрібі знизилася до рекордно низьких 53,5 % попри обмеження західного імпорту. Про це повідомляє Служба зовнішньої розвідки України у неділю, 17 серпня.
Зауважується, що Мінськ прагне довести показник до 63 % до кінця року, використовуючи адміністративний ресурс і пряму роботу з ритейлерами.
За другий квартал частка зросла лише на 1,1 в. п., харчових товарів – на 1,9, непродовольчих – на 2,2. Найгірше виконання плану – у верхньому одязі (11,7 % за плану 34,5 %) та взутті (23,5 % за плану 36,5 %).
Водночас імпорт прискорюється: за півріччя постачання зросли на 17,5 %, до $7,24 млрд. Міністерство антимонопольного регулювання і торгівлі проводить зустрічі з виробниками й торговими мережами, шукаючи нові канали збуту.
“Наприклад, виробнику трикотажу Полісся запропоновано продавати пледи й декоративні подушки на автозаправках. Серед інших ідей – “дні відкритих дверей” у магазинах з акцентом на білоруську продукцію, а також пропозиції бізнес-асоціацій щодо вирівнювання торгових націнок і правил викладки товарів для вітчизняних та імпортних постачальників”, – зазначили у повідомленні.
І пояснили, що політика “купуй своє” б’є передусім по російському імпорту.
“Москва відповідає дзеркально: розглядає обмеження білоруського цементу, а продажі автобусів МАЗ у РФ за сім місяців скоротилися на 58 %. У липні взагалі реалізовано лише два автобуси – попри запуск нового заводу в Білорусі”, – розповіла розвідка. -
Торговий дефіцит України перевищив $18,5 млрд
За перші шість місяців 2025 року Україна експортувала товарів на 20,0 млрд доларів, що на 4,2% менше проти аналогічного періоду минулого року. Імпорт становив 38,6 млрд дол. Про це повідомила Державна служба статистики.
“За І півріччя 2025р. експорт товарів становив 20044,9 млн.дол., або 95,8% порівняно із І півріччям 2024р., імпорт – 38557,1 млн.дол., або 115,6%”, – мовиться у повідомленні.
Негативне сальдо за півріччя становило 18,51 млрд дол., тоді як у першому півріччі 2024-го – 12,43 млрд дол. Коефіцієнт покриття експортом імпорту знизився до 0,52 проти 0,63 роком раніше.
Зовнішньоторговельні операції здійснювалися з партнерами з 221 країни світу.
Найактивніше протягом півріччя Україна нарощувала проти періоду минулого року експорт електричних машин – на 12,9% (до 1,25 млрд дол.), чорних металів – на 5,0% (до 1,54 млрд дол.), жирів та олій тваринного або рослинного походження – на 2,6% (до 3,16 млрд дол.).
Тоді як експорт зернових культур скоротився на 24,2% проти першого півріччя 2024 року (до 3,99 млрд дол.).
Зауважується, що основний приріст імпорту до показника минулого року забезпечили постачання електричних машин – на 70,7% (на загальну суму 5,56 млрд дол.), палива мінерального, нафти і продуктів переробки – на 21% (5,14 млрд дол.), засобів наземного транспорту, крім залізничного, – на 7,7% (4,19 млрд дол.), ядерних реакторів, котлів і машин – на 7,3% (3,35 млрд дол.). -
Експорт Німеччини до України зріс на 30%
У першому півріччі німецький експорт до України зрос на майже третину, до понад 4,6 мільярда євро, за попередніми даними Федерального статистичного управління. У той же час український експорт до Німеччини зменшився на 4,5%, до трохи більше ніж 1,5 мільярда євро. Голова Комітету з питань східноєвропейських економічних відносин Катріна Клаас-Мюльхойзер наголосила, що підтримка та відновлення України залишаються важливими завданнями для європейської політики та бізнесу. Вона зазначила, що це довгострокове зобов’язання перед майбутньою державою-членом ЄС, яке приносить вигоду обом сторонам.
-
Скасування “торгового безвізу” з ЄС збільшило дефіцит торгівлі в Україні
Україна стикається зі значним збільшенням дефіциту торгівлі після скасування Асоціації з Європейським Союзом. За даними Державної митної служби, в перші сім місяців цього року Україна імпортувала товарів на суму 45,9 мільярдів доларів, а експортувала – лише на 23,2 мільярди доларів. Відновлення вільної торгівлі з ЄС може призвести до значних втрат для українського експорту, зокрема в сільському господарстві. Міністерство економіки розробляє нову експортну стратегію, спрямовану на збільшення експорту товарів з вищою доданою вартістю та диверсифікацію торговельних партнерів. Україна планує розширити торгівельні відносини з країнами Близького Сходу, Африки та Південно-Східної Азії, а також збільшити експорт до таких країн, як ОАЕ, Туреччина, Сирія, Ліван та інші.