Позначка: Торгівля

  • Найбільше за останні п’ять років: експорт до США з Китаю обвалився

    Найбільше за останні п’ять років: експорт до США з Китаю обвалився

    Експорт товарів з Китаю до США стрімко знизився на 34,5%, що є найбільшим падінням з лютого 2020 року. Імпорт зі Сполучених Штатів впав на понад 18%, а торговий баланс Китаю з Америкою зменшився на 41,55% до 18 мільярдів доларів. Це стало наслідком впливу пандемії Covid-19 на торгівлю. Незважаючи на це, загальний експорт Китаю в цілому зрос на 4,8%, але імпорт знизився на 3,4% через слабкий внутрішній попит. Китай компенсував це зростанням поставок до Південно-Східної Азії, Європейського Союзу та Африки. Торговий профіцит Китаю збільшився на 25% до 103,2 мільярдів доларів у травні. У той же час, експорт до США різко зменшився через митні тарифи. США тимчасово знизили тарифи на товари Китаю, а Китай також зменшив мита на американський імпорт. Проте президент США Дональд Трамп інкримінує Китаю у порушенні торговельної угоди, укладеної на початку травня, а сам Китай також вказує на недотримання угоди зі сторони США.

  • Канада продовжила безмитний режим для товарів з України

    Канада продовжила безмитний режим для товарів з України

    Міністр фінансів та національних доходів Канади Франсуа-Філіп Шампань оголосив, що безмитний режим для українських товарів у Канаді буде продовжено до 9 червня 2026 року. Ця ініціатива спрямована на підтримку української економіки. За час дії безмитного режиму було імпортовано товарів з України на суму понад 35 млн канадських доларів, що дозволило імпортерам заощадити 8,5 млн канадських доларів. Продовження цієї ініціативи очікується дозволить заощадити ще близько 1,2 млн канадських доларів. Канада підтримує Україну у боротьбі за свій суверенітет, територіальну цілісність та демократію, підтверджуючи свою підтримку у дії безмитного ввезення українських товарів.

  • ЄС оприлюднив квоти на агропродукцію з України

    ЄС оприлюднив квоти на агропродукцію з України

    Європейська комісія затвердила обсяг квот на українську сільгосппродукцію, які діятимуть з 6 червня і до кінця 2025 року в рамках угоди про поглиблену і всеосяжну зону вільної торгівлі. Про це йдеться в документі, опублікованому на сайті Європейського Союзу.
    Україна зможе поставити на ринок ЄС в рамках поглибленої та всеохопної зони вільної торгівлі у режимі 7 з 12 місяців року (7/12) пшеницю, борошно й меслин – 583,33 тис. тонн, кукурудзу – 379,167 тис. тонн, ячмень – 204,167 тис. тонн.

    Обмеження стосуватимуться і м`яса птиці, яких дозволено поставити 52,511 тис. тонн, які в свою чергу розділені таким чином: 4/7 кількості за період 6 червня по 30 вересня та 3/7 від кількості за період з 1 жовтня по 31 грудня. Аналогічний сценарій поставок продукції передбачено для яловичини, експорт якої обмежено 7 тис. тонн, та яєць, обсяг поставки яких має становити 3500 тонн.

    Молока і вершків дозволено поставити на ринок ЄС до 31 грудня 2025 року 5833 тонн, сухого молока – 2917 тонн, вершкового масла – 1750 тонн.

    Квоти розділені на дві частини: з 6 червня до 30 вересня (4/7 обсягу) та з 1 жовтня до 31 грудня (3/7 обсягу), що дозволяє більш рівномірно розподілити постачання протягом року. Такий крок ЄС спрямований на збереження рівноваги між підтримкою українського експорту та стабільністю європейського ринку агропродукції.

  • НБУ порахував втрати валютної виручки після завершення “торгового безвізу”

    НБУ порахував втрати валютної виручки після завершення “торгового безвізу”

    Україна втратить в червні-грудні 2025 року близько 800 млн доларів після відновлення 6 червня квот для української агропродукції, яка потраплятиме в країни ЄС. Про це заявив заступник голови НБУ Сергій Ніколайчук, передає Європейська правда в четвер, 5 червня.

    За його словами, це відчутно вплине на валютну виручку України. Але вплив не буде критичним. Зокрема, через те, що частина агропродукції раніше почала імпортуватися до ЄС поза межами “економічного безвізу”, зокрема, кукурудза, яйця, цукор, птиця, і витримує конкуренцію на ринках ЄС.

    Крім того, позитивно впливає на експорт агротоварів робота морського коридору.

    “Валютний ринок точно не є критичним і точно може компенсуватися відповідними заходами монетарної та валютно-курсової політики Національного банку для уникнення негативних ефектів на нашу спроможність забезпечити і стійкість валютного ринку і забезпечити переведення інфляції до 5%-ї цілі”, – заявив Ніколайчук.

    Нагадаємо, 6 червня Україна втратить режим “торгового безвізу” з Європейським Союзом, який дозволяв безмитний експорт до європейських країн. Замість повного доступу до ринку українські експортери зможуть скористатися лише 7/12 річних квот, що діяли до війни. Це означає суттєве зменшення обсягів експорту окремих товарів, відповідно і валютної виручки. Квоти на імпорт агропродукції з України до ЄС після закінчення “торговельного безвізу” поширюватимуться на 30 товарів.

    ЄС скасує “торговельний безвіз” для України. Як будемо торгувати

  • ЄС продовжив торговельний безвіз для української сталі та заліза

    ЄС продовжив торговельний безвіз для української сталі та заліза

    Євросоюз 5 червня продовжив дію пільгового режиму для імпорту української сталі та заліза ще на три роки – після 6 червня 2025 року. Про це повідомила міністерка економіки Юлія Свириденко у четвер, 5 червня.
    Відтак, українські виробники зможуть і надалі постачати продукцію до країн ЄС без квот, мит і інших обмежень.
    Свириденко назвала рішення вчасним. Міністерка пояснила, що за роки повномасштабної війни українська металургія – одна з гаузей, які зазнали найбільших втрат.
    “Частина заводів знищена. Інша – працює на межі. Але вони тримаються та потребують доступу до ринків, щоб зберегти робочі місця, дати валютну виручку країні й працювати для відбудови”, – додала Свириденко.
    Вона нагадала, що українська продукція потрібна європейському ринку. Так, у 2024 році українські експортери поставили до ЄС продукції із заліза і сталі на загальну суму понад 1,8 млрд доларів (понад 3,4 млн тонн). Тоді як за перший квартал 2025 року – ще 422 млн доларів (майже 800 тис. тонн).
    Очільниця економічного відомства подякувала партнерам у Європейському Союзі за це рішення.

  • У Швеції послаблюють 100-річну монополію на продаж алкоголю

    У Швеції послаблюють 100-річну монополію на продаж алкоголю

    У Швеції з 1 червня починають діяти нові правила у торгівлі алкоголем. Тепер дрібні виробники можуть продавати свої напої напряму клієнтам, а не через державні магазини, як раніше. Це перше послаблення монополії держави на продаж алкоголю, яка тривала понад століття. Зміни вводяться для підтримки розвитку малого бізнесу у цій галузі, але державні магазини Systembolaget залишаються головними гравцями. Нові правила передбачають, що бізнес може продавати напої лише після екскурсії на виробництво та з обмеженнями щодо кількості та годин продажу. Через шість років планується оцінити вплив змін на споживання алкоголю і, за необхідності, внести поправки до законодавства.

  • США підвищать мита на імпортну сталь

    США підвищать мита на імпортну сталь

    Президент США Дональд Трамп оголосив про підвищення мит на імпортовану сталь у країні з 25% до 50%. Він розглядав також варіант введення мита у розмірі 40%, але керівники галузі попросили підняти його до 50%. Трамп вважає, що це допоможе захистити американських виробників сталі від дешевого імпорту. Американський імпорт сталі становить близько 1% світових обсягів, а основними постачальниками є Канада, Бразилія, Мексика та Південна Корея. Нове мито поки не має дати початку дії.

  • Трамп звинуватив Китай у порушенні тарифної угоди

    Трамп звинуватив Китай у порушенні тарифної угоди

    Президент США Дональд Трамп звинуватив Китай у порушенні торговельної угоди, укладеної на початку травня за підсумками двосторонніх переговорів. Про це він написав у власній соцмережі Truth Social у пʼятницю, 30 травня.
    За словами Трампа, угода була укладена, щоб “врятувати Китай від поганої ситуації” і там, “м’яко кажучи, почалися “громадянські заворушення”.
    “Я уклав швидку угоду з Китаєм, щоб врятувати їх від того, що, на мою думку, могло бути дуже поганою ситуацією, і я не хотів, щоб це сталося. Завдяки цій угоді все швидко стабілізувалося, і Китай повернувся до звичайної роботи. Всі були щасливі”, – написав він.
    Але, як стверджує Дональд Трамп, “Китай, що, мабуть, не є для декого несподіванкою, повністю порушив угоду з нами”.
    При цьому президент США не уточнив, як саме Китай порушив угоду, а також як саме американська сторона буде реагувати.
    Як відомо, згідно з домовленістю, США мали тимчасово знизити тарифи на товари Китаю зі 145% до 30%, а Китай – знизити мита на американський імпорт зі 125% до 10%. Також країни домовилися створити “механізм для продовження обговорень щодо економічних і торговельних відносин”.

  • Суд у США визнав мита Трампа незаконними

    Суд у США визнав мита Трампа незаконними

    Суд у США прийняв рішення, що президент Трамп перевищив свої повноваження, введучи мита, і визнав їх незаконними. Суд вважає, що тільки Конгрес має повноваження регулювати зовнішню торгівлю. Трамп використовував федеральний закон про надзвичайне економічне становище для введення тарифів, але суд вирішив, що це не відповідає закону. У рішенні суду йдеться про два судові процеси, один ініційований підприємствами, які постраждали від мит, а інший – 13 штатами США. Адміністрація Трампа подала апеляцію. Також варто відзначити, що Трамп оголосив про мита на товари з ЄС, але потім відклав їх введення до липня для продовження торговельних переговорів.

  • В ЄК розповіли, що чекає Україну після закінчення “торговельного безвізу”

    В ЄК розповіли, що чекає Україну після закінчення “торговельного безвізу”

    З 6 червня 2025 року припиниться дія автономних торговельних заходів (АТЗ), які надавали українським експортерам пільговий режим торгівлі. Це означає, що перехідні заходи, які були ухвалені Європейською комісією та відкривали доступ до тарифних квот для України в рамках зони вільної торгівлі з ЄС, втратять чинність. Ці перехідні заходи будуть діяти до завершення переговорів між Україною та ЄС щодо змін у зоні вільної торгівлі, які мають забезпечити довгострокову передбачуваність та стабільність для обох сторін. Квоти на експорт у ЄС будуть розподілятися за принципом першості, і їх обсяг до кінця 2025 року складатиме 7/12 від звичайних щорічних обсягів.