За підсумками 2024 року товарообіг між Україною та Німеччиною вперше в історії перевершив обсяги торгівлі ФРН з Росією. Про це сказав радник із економічних питань в посольстві України в Бердіні Віталій Іващук, посилаючись на дані статистичних органів Німеччини, повідомив напередодні Укрінформ.
За його словами, торговельні відносини між Україною та Німеччиною стрімко розвиваються не лише на міждержавному рівні, а й у формі міжрегіональних та міжміських партнерств, які “є допоміжним місточком для бізнес-контактів на локальному рівні”.
“Посольство, проаналізувавши дані німецької статистики – інституції, яка називається Destatis, – щодо торгівлі Німеччини з Україною, констатує: у 2024 році вперше з 1992 року, відколи після розпаду СРСР ведеться окрема статистика для України й Росії, наша країна випередила державу-агресора як торговий партнер Німеччини”, – сказав Іващук, не назвавши конкретних цифр.
Із-поміж найбільш проривних і перспективних для роботи німецького бізнесу, розвитку двосторонніх торговельних відносин та інвестицій Іващук назвав передусім галузь відновлення України.
Говорячи про інші ключові для розвитку міждержавного співробітництва та приватних німецьких інвестицій галузі, він назвав також енергетику (зокрема, “зелену”), а також IT-сферу та цифровізацію.
“І, звичайно, оборонно-промисловий комплекс, де вже налагодили тісну співпрацю і де є неабиякі перспективи розвитку в найближчі роки”, – додав Іващук.
Позначка: Торгівля
-
Україна вперше обійшла Росію за обсягом торгівлі з Німеччиною за рік
-
США та Китай відновили торговельне перемир’я
Представники США та Китаю домовилися про рамкову угоду щодо повернення до торговельного перемир’я та скасування експортних обмежень Китаю на рідкісноземельні елементи. Угода ґрунтується на попередніх домовленостях про послаблення тарифів, досягнутих минулого місяця в Женеві. За домовленістю, обидві сторони мають час до 10 серпня, щоб узгодити комплексну угоду щодо послаблення торговельної напруженості. Якщо угоду не укладуть, тарифи можуть знову зрости.
-
Лукашенко розповів, чому в Білорусі виник дефіцит картоплі
Самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко повідомив, що в країні з’явився дефіцит картоплі через “внутрішньополітичні причини”. Він стверджує, що коли комітет держконтролю перевірив деяких діячів, виявилося, що картоплі було достатньо, але її приховали, щоб продемонструвати втручання президента у ціноутворення. Лукашенко також зазначив, що картопля з’явилася після того, як він “поклав наручники на стіл”. Раніше з’явилася інформація, що в Білорусі продають картоплю низької якості або її зовсім немає. Виробники пояснюють це тим, що вони не хочуть відвозити картоплю за низькою ціною, яку накладає держава, тому вони продають її дорожче на ринках або експортують. Лукашенко вважає, що виробники спрямовуються на російський ринок через вищі ціни там.
-
В Україні затримано торговців трофейною зброєю
Спільна операція Служби безпеки, Державного бюро розслідувань та Національної поліції призвела до затримання шести осіб, які намагалися здійснити нелегальний продаж зброї в чотирьох регіонах України. Зловмисники володіли російськими автоматами, снайперськими гвинтівками, гранатометами та вибухівкою. У результаті операції було затримано осіб у Київській області, Дніпрі, Житомирській області та на Закарпатті. Вони мають отримати підозру у незаконному обігу зброї, боєприпасів та вибухових речовин. Тепер їм загрожує до 7 років ув’язнення, і вони перебувають під вартою без можливості викупу.
-
У Лондоні стартував новий раунд торговельних переговорів між США та КНР
У Лондоні 9 червня США та Китай розпочали новий раунд торговельних переговорів. Про це повідомляє DW.
Делегацію США очолює глава міністерства фінансів Скотт Бессент, до її складу також увійшли міністр торгівлі Говард Лутнік та торговий представник Джеймісон Грір. Китай на переговорах представляє віцепрем’єр Хе Ліфен.
“Ми хочемо, щоб Китай і Сполучені Штати продовжували рухатися вперед з угодою, укладеною в Женеві”, – заявила прессекретарка Білого дому Керолайн Лівітт у коментарі Fox News.
Як повідомляється, перемовини в Лондоні відбуваються лише через кілька днів після того, як Трамп і лідер Китаю Сі Цзіньпін провели першу телефонну розмову з моменту переобрання Трампа президентом США.
Зазначається, що ключовим питанням на зустрічі будуть поставки Пекіном рідкісноземельних елементів, які мають вирішальне значення для низки товарів, включаючи акумулятори для електромобілів. Своєю чергою Китай хоче, щоб США переглянули імміграційні обмеження для студентів, обмеження доступу до передових технологій, включаючи мікрочіпи, та полегшили доступ китайських постачальників технологій до споживачів у США. -
Boeing відновив постачання літаків до Китаю – ЗМІ
У понеділок літак Boeing 737 MAX приземлився в Китаї, що може свідчити про відновлення постачання літаків американським виробником для китайських замовників після тимчасового пом’якшення торговельної напруги між США та Китаєм. Літак, який належить авіакомпанії Xiamen Airlines, прибув до центру добудови Boeing в Чжоушані поблизу Шанхаю після перельоту зі США з зупинками для дозаправки. Попередньо літак доправляли до Китаю в березні, але через торговельні конфлікти він повернувся до США. У квітні Boeing припинив постачання до Китаю, але пізніше повідомив про його відновлення. Китай є важливим ринком для Boeing, який планував постачити туди цього року 50 літаків. Китайські авіакомпанії тимчасово відмовлялися від отримання нових літаків через торговельні спір. Наразі сторони не коментують ситуацію.
-
Найбільше за останні п’ять років: експорт до США з Китаю обвалився
Експорт товарів з Китаю до США стрімко знизився на 34,5%, що є найбільшим падінням з лютого 2020 року. Імпорт зі Сполучених Штатів впав на понад 18%, а торговий баланс Китаю з Америкою зменшився на 41,55% до 18 мільярдів доларів. Це стало наслідком впливу пандемії Covid-19 на торгівлю. Незважаючи на це, загальний експорт Китаю в цілому зрос на 4,8%, але імпорт знизився на 3,4% через слабкий внутрішній попит. Китай компенсував це зростанням поставок до Південно-Східної Азії, Європейського Союзу та Африки. Торговий профіцит Китаю збільшився на 25% до 103,2 мільярдів доларів у травні. У той же час, експорт до США різко зменшився через митні тарифи. США тимчасово знизили тарифи на товари Китаю, а Китай також зменшив мита на американський імпорт. Проте президент США Дональд Трамп інкримінує Китаю у порушенні торговельної угоди, укладеної на початку травня, а сам Китай також вказує на недотримання угоди зі сторони США.
-
Канада продовжила безмитний режим для товарів з України
Міністр фінансів та національних доходів Канади Франсуа-Філіп Шампань оголосив, що безмитний режим для українських товарів у Канаді буде продовжено до 9 червня 2026 року. Ця ініціатива спрямована на підтримку української економіки. За час дії безмитного режиму було імпортовано товарів з України на суму понад 35 млн канадських доларів, що дозволило імпортерам заощадити 8,5 млн канадських доларів. Продовження цієї ініціативи очікується дозволить заощадити ще близько 1,2 млн канадських доларів. Канада підтримує Україну у боротьбі за свій суверенітет, територіальну цілісність та демократію, підтверджуючи свою підтримку у дії безмитного ввезення українських товарів.
-
ЄС оприлюднив квоти на агропродукцію з України
Європейська комісія затвердила обсяг квот на українську сільгосппродукцію, які діятимуть з 6 червня і до кінця 2025 року в рамках угоди про поглиблену і всеосяжну зону вільної торгівлі. Про це йдеться в документі, опублікованому на сайті Європейського Союзу.
Україна зможе поставити на ринок ЄС в рамках поглибленої та всеохопної зони вільної торгівлі у режимі 7 з 12 місяців року (7/12) пшеницю, борошно й меслин – 583,33 тис. тонн, кукурудзу – 379,167 тис. тонн, ячмень – 204,167 тис. тонн.Обмеження стосуватимуться і м`яса птиці, яких дозволено поставити 52,511 тис. тонн, які в свою чергу розділені таким чином: 4/7 кількості за період 6 червня по 30 вересня та 3/7 від кількості за період з 1 жовтня по 31 грудня. Аналогічний сценарій поставок продукції передбачено для яловичини, експорт якої обмежено 7 тис. тонн, та яєць, обсяг поставки яких має становити 3500 тонн.
Молока і вершків дозволено поставити на ринок ЄС до 31 грудня 2025 року 5833 тонн, сухого молока – 2917 тонн, вершкового масла – 1750 тонн.
Квоти розділені на дві частини: з 6 червня до 30 вересня (4/7 обсягу) та з 1 жовтня до 31 грудня (3/7 обсягу), що дозволяє більш рівномірно розподілити постачання протягом року. Такий крок ЄС спрямований на збереження рівноваги між підтримкою українського експорту та стабільністю європейського ринку агропродукції.
-
НБУ порахував втрати валютної виручки після завершення “торгового безвізу”
Україна втратить в червні-грудні 2025 року близько 800 млн доларів після відновлення 6 червня квот для української агропродукції, яка потраплятиме в країни ЄС. Про це заявив заступник голови НБУ Сергій Ніколайчук, передає Європейська правда в четвер, 5 червня.
За його словами, це відчутно вплине на валютну виручку України. Але вплив не буде критичним. Зокрема, через те, що частина агропродукції раніше почала імпортуватися до ЄС поза межами “економічного безвізу”, зокрема, кукурудза, яйця, цукор, птиця, і витримує конкуренцію на ринках ЄС.
Крім того, позитивно впливає на експорт агротоварів робота морського коридору.
“Валютний ринок точно не є критичним і точно може компенсуватися відповідними заходами монетарної та валютно-курсової політики Національного банку для уникнення негативних ефектів на нашу спроможність забезпечити і стійкість валютного ринку і забезпечити переведення інфляції до 5%-ї цілі”, – заявив Ніколайчук.
Нагадаємо, 6 червня Україна втратить режим “торгового безвізу” з Європейським Союзом, який дозволяв безмитний експорт до європейських країн. Замість повного доступу до ринку українські експортери зможуть скористатися лише 7/12 річних квот, що діяли до війни. Це означає суттєве зменшення обсягів експорту окремих товарів, відповідно і валютної виручки. Квоти на імпорт агропродукції з України до ЄС після закінчення “торговельного безвізу” поширюватимуться на 30 товарів.
ЄС скасує “торговельний безвіз” для України. Як будемо торгувати