Євросоюз та США погодили спільну заяву щодо рамок угоди про взаємну, справедливу і збалансовану торгівлю. Про це свідчить заява опублікована на сайті Єврокомісії.
Сторони засвідчили, що мають намір зробити рамкову угоду, щоб “охопити додаткові сфери, а також продовжувати покращувати доступ до ринку та розширювати їхні торговельні та інвестиційні відносини”.
“Європейський Союз має намір скасувати тарифи на всі промислові товари США та забезпечити преференційний доступ до ринку для широкого спектру морепродуктів та сільськогосподарських товарів США”, в той час як США зобов’язуються застосовувати з 1 вересня або тарифну ставку в розмірі 15% (на більшість товарів із ЄС), або тарифну ставку “режиму найбільшого сприяння” на певні види товарів”, – ідеться в повідомленні.
Сполучені Штати та ЄС також зобов’язуються співпрацювати у забезпеченні безпечних, надійних та диверсифікованих поставок енергоресурсів, зокрема шляхом усунення нетарифних бар’єрів.
Серед іншого, в рамках цих зусиль Європейський Союз має намір закупити американський скраплений природний газ, нафту та продукти ядерної енергії з очікуваним обсягом споживання 750 мільярдів доларів до 2028 року.
Європейський Союз також має намір придбати американські чипи ШІ на суму щонайменше 40 мільярдів доларів для своїх обчислювальних центрів.
Щодо автомобілів, то Сполучені Штати та Європейський Союз мають намір прийняти та забезпечити взаємне визнання стандартів.
ЄС та США також зобов’язуються співпрацювати для вирішення питання нетарифних бар’єрів, що впливають на торгівлю продовольством та сільськогосподарською продукцією, включаючи спрощення вимог до санітарних сертифікатів на свинину та молочні продукти.
Щодо критично важливих мінеральних та інших ресурсів, Європейський Союз та Сполучені Штати зобов’язуються зміцнювати співпрацю та дії, пов’язані з введенням третіми країнами обмежень на їхній експорт.
Позначка: Торгівля
-

Євросоюз та США домовились стосовно майбутньої угоди про торгівлю
-

Білоруська політика загострює торговельну напругу з РФ – розвідка
У першому кварталі 2025 року частка білоруських товарів у роздрібі знизилася до рекордно низьких 53,5 % попри обмеження західного імпорту. Про це повідомляє Служба зовнішньої розвідки України у неділю, 17 серпня.
Зауважується, що Мінськ прагне довести показник до 63 % до кінця року, використовуючи адміністративний ресурс і пряму роботу з ритейлерами.
За другий квартал частка зросла лише на 1,1 в. п., харчових товарів – на 1,9, непродовольчих – на 2,2. Найгірше виконання плану – у верхньому одязі (11,7 % за плану 34,5 %) та взутті (23,5 % за плану 36,5 %).
Водночас імпорт прискорюється: за півріччя постачання зросли на 17,5 %, до $7,24 млрд. Міністерство антимонопольного регулювання і торгівлі проводить зустрічі з виробниками й торговими мережами, шукаючи нові канали збуту.
“Наприклад, виробнику трикотажу Полісся запропоновано продавати пледи й декоративні подушки на автозаправках. Серед інших ідей – “дні відкритих дверей” у магазинах з акцентом на білоруську продукцію, а також пропозиції бізнес-асоціацій щодо вирівнювання торгових націнок і правил викладки товарів для вітчизняних та імпортних постачальників”, – зазначили у повідомленні.
І пояснили, що політика “купуй своє” б’є передусім по російському імпорту.
“Москва відповідає дзеркально: розглядає обмеження білоруського цементу, а продажі автобусів МАЗ у РФ за сім місяців скоротилися на 58 %. У липні взагалі реалізовано лише два автобуси – попри запуск нового заводу в Білорусі”, – розповіла розвідка. -

Торговий дефіцит України перевищив $18,5 млрд
За перші шість місяців 2025 року Україна експортувала товарів на 20,0 млрд доларів, що на 4,2% менше проти аналогічного періоду минулого року. Імпорт становив 38,6 млрд дол. Про це повідомила Державна служба статистики.
“За І півріччя 2025р. експорт товарів становив 20044,9 млн.дол., або 95,8% порівняно із І півріччям 2024р., імпорт – 38557,1 млн.дол., або 115,6%”, – мовиться у повідомленні.
Негативне сальдо за півріччя становило 18,51 млрд дол., тоді як у першому півріччі 2024-го – 12,43 млрд дол. Коефіцієнт покриття експортом імпорту знизився до 0,52 проти 0,63 роком раніше.
Зовнішньоторговельні операції здійснювалися з партнерами з 221 країни світу.
Найактивніше протягом півріччя Україна нарощувала проти періоду минулого року експорт електричних машин – на 12,9% (до 1,25 млрд дол.), чорних металів – на 5,0% (до 1,54 млрд дол.), жирів та олій тваринного або рослинного походження – на 2,6% (до 3,16 млрд дол.).
Тоді як експорт зернових культур скоротився на 24,2% проти першого півріччя 2024 року (до 3,99 млрд дол.).
Зауважується, що основний приріст імпорту до показника минулого року забезпечили постачання електричних машин – на 70,7% (на загальну суму 5,56 млрд дол.), палива мінерального, нафти і продуктів переробки – на 21% (5,14 млрд дол.), засобів наземного транспорту, крім залізничного, – на 7,7% (4,19 млрд дол.), ядерних реакторів, котлів і машин – на 7,3% (3,35 млрд дол.). -

Експорт Німеччини до України зріс на 30%
У першому півріччі німецький експорт до України зрос на майже третину, до понад 4,6 мільярда євро, за попередніми даними Федерального статистичного управління. У той же час український експорт до Німеччини зменшився на 4,5%, до трохи більше ніж 1,5 мільярда євро. Голова Комітету з питань східноєвропейських економічних відносин Катріна Клаас-Мюльхойзер наголосила, що підтримка та відновлення України залишаються важливими завданнями для європейської політики та бізнесу. Вона зазначила, що це довгострокове зобов’язання перед майбутньою державою-членом ЄС, яке приносить вигоду обом сторонам.
-

Скасування “торгового безвізу” з ЄС збільшило дефіцит торгівлі в Україні
Україна стикається зі значним збільшенням дефіциту торгівлі після скасування Асоціації з Європейським Союзом. За даними Державної митної служби, в перші сім місяців цього року Україна імпортувала товарів на суму 45,9 мільярдів доларів, а експортувала – лише на 23,2 мільярди доларів. Відновлення вільної торгівлі з ЄС може призвести до значних втрат для українського експорту, зокрема в сільському господарстві. Міністерство економіки розробляє нову експортну стратегію, спрямовану на збільшення експорту товарів з вищою доданою вартістю та диверсифікацію торговельних партнерів. Україна планує розширити торгівельні відносини з країнами Близького Сходу, Африки та Південно-Східної Азії, а також збільшити експорт до таких країн, як ОАЕ, Туреччина, Сирія, Ліван та інші.
-

Індія купуватиме нафту РФ, попри погрози Трампа – ЗМІ
Індія вирішила продовжити імпорт російської сирої нафти, ігноруючи погрози санкцій від адміністрації президента США Дональда Трампа. Попередження Трампа про можливі тарифи на індійський імпорт не змусило Нью-Делі змінити свою політику. Індія наголосила, що відносини з Росією мають вагу і не повинні оцінюватись через призму інших країн. Індія залишається другим за обсягами імпортером російської нафти після Китаю, закуповуючи понад два мільйони барелів щоденно. З початку війни в Україні частка Росії у нафтовому імпорті Індії значно зросла.
-

Словенія заборонила торгівлю зброєю з Ізраїлем
Словенія стала першою країною ЄС, яка повністю заборонила торгівлю зброєю з Ізраїлем. Прем’єр-міністр Словенії Роберт Голоб оголосив про це рішення, намагаючись викласти тиск на ізраїльський уряд через війну в Секторі Газа. Він заявив, що дії Ізраїлю становлять серйозні порушення міжнародного права та що палестинцям відмовляють у гуманітарній допомозі. Це вже другий важливий крок Словенії проти Ізраїлю, оскільки минулого місяця країна вислала двох ізраїльських міністрів зі своїх кордонів. Словенія також раніше визнала Палестину як незалежну державу.
-

Білий дім анонсував повідомлення для країн, що не мають торгівельної угоди
Адміністрація США планує в четвер, 31 липня, до 00:00 ночі надіслати офіційні повідомлення всім країнам, які не мають чинної торгівельної угоди або листів про мита. Про це заявила речниця Білого дому Керолайн Левітт, повідомляє Reuters.
За її словами, ті країни, котрі не уклали торгівельну угоду або не мають листа про мита від адміністрації Трампа, надішлють відповідні повідомлення щодо умов торгівлі до кінця дня.
“Торгівельна команда працює цілодобово, щоби підтримувати листування з якомога більшою кількістю країн, але якщо вони ще не отримали від нас звістки, вони зроблять це у формі листа або розпорядження до півночі сьогодні ввечері”, – пояснила чиновниця.
Як відомо, 27 червня Трамп заявив, що США підписали торгову угоду з Китаєм, не надавши подальших подробиць.
Трамп: Чекаю на дуже справедливу угоду з Китаєм -

Трамп підвищив мита для Бразилії і пригрозив Індії
Індія платитиме США мита у 25% та “штрафні” тарифи за членство в БРІКС і торгівлю з Росією. На додачу до цього, підписано указ про запровадження тарифів у 40% проти Бразилії. Про це свідчить заява президента США Дональда Трампа перед журналістами та повідомлення від Білого дому.
“Нині ми ведемо переговори. І це також пов’язано із БРІКС. Вони (індійці – ред.) мають БРІКС – по суті, група країн, налаштованих проти Сполучених Штатів. І Індія є членом цієї групи. Це атака на долар. А ми не дозволимо нікому атакувати долар”, – сказав лідер США.
Трамп додав, що остаточний підсумок переговорів стане відомим дуже скоро – “до кінця цього тижня”.
За його словами, в Індії “дуже високі тарифи”, тому скоро стане зрозуміло – або Індія укладає з США торгівельну угоду, або Делі платить буквально за все.
Трамп також 30 липня підписав виконавчий указ, який з 1 серпня запроваджує додатковий тариф у 40% на всі товари з Бразилії. Разом зі “стандартним” митом у 10% загальний обсяг тарифів складе 50%.
У Білому домі заявили, що причиною стала політика Бразилії. Адміністрація президента США не погоджується з тим, що робить президент Бразилії Луїс Інасіу Лула да Сілва стосовно колишнього президента країни Жаїра Болсонару. Останнього в Бразилії переслідують за “спробу державного перевороту”.
Незадовго до підписання указу Лула да Сільва заявив в інтерв’ю американському виданню The New York Times, що Бразилія не піддасться залякуванню, незважаючи на ризики для бразильської економіки.
“Бразилія ніколи не буде вести переговори так, ніби вона маленька країна протистоїть великій країні. Бразилія вестиме переговори як суверенна країна…”, – заявив він американським журналістам. -

Україна втратить купу грошей через нову торгову угоду з ЄС
Україна втратить 700 млн дол. цього року через припинення торгових преференцій з ЄС. Що можна зробити, аби покращити торгівлю? Україна зазнає великих збитків Попри те, що нові торгові правила з боку ЄС щодо України не є настільки поганими для нашої країни, як побоювались експерти, Україна все ж таки втратить величезні кошти через скасування торгового безвізу.