Позначка: Трамп

  • Світ може вдихнути: завершився найдовший шатдаун в історії США

    Світ може вдихнути: завершився найдовший шатдаун в історії США

    Домовленості та поступки Вночі 13 листопада стало відомо, що президент США Дональд Трамп нарешті підписав закон про фінансування уряду. Таким чином найдовший в історії США шатдаун завершився, повідомляє CNN.
    Закон був підписний за кілька годин після того, як його ухвалила Палата представників Конгресу США. За два дні до цього законопроєкт підтримав Сенат.
    За відновлення роботи американського уряду проголосували 222 члени Палати представників (в основному республіканці, а також кілька демократів). Проти висловились 209 конгресменів.
    Ухвалений законопроєкт є компромісним, оскільки передбачає тимчасове фінансування уряду – до 30 січня 2026 року. Також він закріплює три пакети річних асигнувань: для військового будівництва; для потреб законодавчої влади; на міністерство сільського господарства.
    Законопроєкт гарантує поновлення на роботі звільнених під час шатдауну працівників із виплатою їм заробітної плати.
    Втім шатдаун таки занурив федеральний уряд США у безпрецедентну ситуацію: сотні тисяч держслужбовців не отримували зарплату, частина агентств припинила роботу, а національні парки, музеї й суди зачинили двері. Усе почалося з того, що Конгрес не зміг ухвалити закон про фінансування уряду через політичні розбіжності між республіканцями та демократами.
    Викладемо коротку фактологію цих подій. Шатдаун офіційно розпочався 1 жовтня 2025 року, коли Палата представників не підтримала законопроєкт про бюджет, оскільки сторони не могли домовитися щодо видатків на оборону й соціальні програми.
    Внаслідок цього понад 800 000 федеральних службовців були відправлені у неоплачувану відпустку. При цьому Міністерство торгівлі, NASA та низка відомств переходять у мінімальний режим роботи.
    Тож між Сенатом і Палатою представників розпочинаються інтенсивні переговори про тимчасове фінансування.
    Для вирішення проблеми сенатор Джон Тун, республіканець із Південної Дакоти, закликав колег відмовитися від політичних додатків і ухвалити “чистий” документ. “Нам потрібна проста, безпартійна резолюція про фінансування – законопроєкт уже лежить на столі”, – наголосив Тун. І сторони таки досягли компромісу: тепер короткострокове фінансування уряду до 30 січня 2026 року відновлено. 13 листопада Палата представників схвалила відповідний законопроєкт, а президент підписав його, формально завершивши шатдаун, що тривав найдовше в історії США.
    Внаслідок досягнутої угоди обидві сторони вимушено пішли на певні поступки, зауважують політексперти. Демократи погодилися тимчасово відкласти розгляд податкових пільг у межах програми Affordable Care Act, тоді як республіканці зняли вимогу щодо скорочення фінансування соціальних програм.
    Тож було вирішено: забезпечити повне фінансування федеральних агентств до кінця січня; виплатити компенсації всім працівникам, котрі перебували у вимушеній відпустці; не вносити політичні правки до тимчасового бюджету.
    Коментуючи підсумки цього політичного процесу, сенатор Джин Шагін, зазначила: “Це був єдиний реальний варіант – або відкрити уряд зараз, або зіткнутися з ще глибшою кризою у грудні”. Таким чином, домовленість стала радше перемир’ям, аніж остаточним розв’язанням конфлікту. Наслідки та вплив Шатдаун завдав відчутного удару по американській економіці: за підрахунками Бюджетного управління Конгресу, кожен тиждень простою коштував економіці близько 5 мільярдів доларів, а сукупні втрати перевищили 40 мільярдів. А за даними ексміністра фінансів США Джанет Єллен, шатдаун знищив цілу чверть очікуваного зростання федерального виробництва цього сезону.
    При цьому багато компаній, котрі виконують державні контракти, були змушені тимчасово зупинити виробництво, а затримки з виплатами зарплат вдарили по середньому класу.
    Економісти вже охрестили цей період “кризою, створеною власними руками”, адже проблеми виникли не через зовнішні фактори, а через внутрішні політичні протиріччя.
    Політична пауза у Вашингтоні мала наслідки й за межами країни. Через зупинку частини роботи Державного департаменту та Міністерства оборони було заморожено понад 5 мільярдів доларів експортних контрактів на зброю. Серед них – угоди з партнерами по НАТО та постачання техніки, яка частково мала потрапити до України.
    Представник Держдепартаменту США, який побажав залишитися неназваним, визнав, що “затримки справді шкодять і нашим союзникам та партнерам, і американській промисловості”, пише Axios.
    А сенатор Джеймс Ріш, член Комітету з міжнародних відносин, попередив: “Це дає перевагу Китаю та Росії, тоді як оборонна база США втрачає позиції”. Водночас затримки у передачі систем HIMARS, дронів-розвідників та боєприпасів створили тимчасові труднощі для українських військових. Хоча Київ офіційно заперечує серйозні наслідки, певні зміщення у графіках поставок справді мали місце.
    Зокрема, речник МЗС України Георгій Тихий ще на початку жовтня спростував повідомлення щодо затримок у надходженні зброї із США через шатдаун. Й заявив, що “переговори щодо угоди між Україною та США про безпілотники тривають за планом”. Правда, як це стосується безперебійного постачання нам американської зброї – зрозуміло не зовсім.
    Утім, аналітики зазначають, що навіть короткочасна зупинка процедур може вплинути на логістику. Через недоукомплектованість Бюро політико-військових справ (працювало менше 25% персоналу) погодження експортних ліцензій сповільнилося у кілька разів. А відтак частину контрактів для союзників, зокрема Польщі, Данії та Хорватії, було автоматично відтерміновано. “Шатдаун став попередженням, що політична поляризація має реальну економічну ціну і навіть глобальні наслідки”, – підреслислює щодо політолог Джон Фінерт із Brookings Institution. Він також наголосив, що у сучасному світі внутрішні американські рішення миттєво впливають на міжнародну стабільність. Коли зупиняються процеси у Вашингтоні, це відчувають і в Брюсселі, і у Києві, і навіть у Токіо.
    Й попри те, що шатдаун завершився, більшість експертів сходяться на думці: США лише виграли час. Бюджетна угода тимчасова, а суперечки між партіями залишаються. І якщо новий компроміс не буде знайдено до кінця січня, країна ризикує знову опинитися перед загрозою зупинки уряду.
    Для України ця історія є наочним прикладом того, наскільки важливою є політична стабільність у Сполучених Штатах. Американська підтримка залишається для нас життєво необхідною, але її сталість напряму залежить від внутрішньої єдності Вашингтона. “Коли Америка зупиняється, весь світ затримує подих”, – підсумовує оглядач The Atlantic Джеймс Феллоуз. Ці слова досить точно передають атмосферу останніх тижнів: США на кілька десятків днів зупинили подих, а з ними – й світ, що уважно спостерігав, чи зможе головна демократія планети домовитися сама з собою.
    Ірина Носальська

  • Білий дім зараз не підходить для прийому лідера Китаю – Трамп

    Білий дім зараз не підходить для прийому лідера Китаю – Трамп

    Президент США Дональд Трамп в інтерв’ю Fox News заявив, що будівля Білого дому у своєму поточному стані не може бути використана для проведення великих державних заходів, наприклад, прийому глави Китайської Народної Республіки Сі Цзіньпіна. Тому він планує побудувати велику бальну залу у Східному крилі Білого дому. Трамп вважає, що нова зала буде великою і прекрасною і буде використовуватися для проведення важливих заходів з численними гостями. Він також зазначив, що на цей проект не буде витрачено бюджетних коштів, а всі роботи будуть здійснені за рахунок приватних пожертводавців на суму близько 250-300 мільйонів доларів.

  • Угода Трампа провалилася: Таїланд призупинив мир із Камбоджею

    Угода Трампа провалилася: Таїланд призупинив мир із Камбоджею

    Таїланд оголосив про припинення мирної угоди з Камбоджею щодо спірного кордону, лише через два тижні після підписання угоди за участю президента США Дональда Трампа. Таке рішення було ухвалено після поранення таїландських солдатів в результаті вибуху міни біля кордону з Камбоджею. У той же час Камбоджа підтвердила свою готовність дотримуватися угоди. Конфлікт між країнами триває понад століття і вже призвів до серії зіткнень, включаючи трагічні події минулого літа. Після телефонної дипломатії президента США сторони погодилися на переговори. В рамках угоди планувалося виведення зброї з конфліктної зони та створення спостережної групи. Очікувалося, що наступним кроком буде звільнення камбоджійських солдатів, утримуваних в Таїланді.

  • Хід конем: чи хоче Путін примиритися з Трампом відставкою Лаврова

    Хід конем: чи хоче Путін примиритися з Трампом відставкою Лаврова

    Міністра закордонних справ Росії “прибирають із титрів”, він втрачає посаду голови російської делегації на саміті G20. Відомо, що під час засідання Ради безпеки РФ, яке відбулося під головуванням Путіна, було прийняте рішення про заміну Лаврова на посаді постійного члена Ради. Це рішення, за даними джерел, було узгоджене і особисто Путіним. Вважається, що Лавров потрапив у немилість у зв’язку з конфліктом з держсекретарем США Марко Рубіо. Тепер голову делегації на саміті G20 очолить Максим Орешкін, заступник керівника адміністрації президента.

  • На авіабазу, де розташований літак Трампа, прибув підозрілий пакет

    На авіабазу, де розташований літак Трампа, прибув підозрілий пакет

    На військовій базі Ендрюс у штаті Меріленд сталася надзвичайна подія, коли під час відкриття посилки з невідомою речовиною постраждали люди, включаючи тих, хто перебував у будівлі Центру підготовки ВПС Національної гвардії США. Адміністрація бази евакуювала присутніх та провела тестування на безпечність речовини, яка виявилася як білий порошок. Крім того, у посилці була “політична пропаганда”. Людей, які були госпіталізовані, поки не повідомляють про характер їх хвороб. Розслідування триває. База Ендрюс є місцем дислокації президентського авіаборту та літаків супроводу для президента Трампа. Така ситуація не вперше — подібні листи з порошком надходили у держустанови Бельгії у 2020 році.

  • Поганий сигнал. Програш друзів Трампа на виборах

    Поганий сигнал. Програш друзів Трампа на виборах

    На місцевих виборах у Сполучених Штатах демократи здобули кілька помітних перемог. У Вірджинії демократка Абігейл Спанбергер стала першою жінкою-губернатором штату, а Газала Хашмі – першою мусульманкою-віце-губернатором. У Нью-Джерсі перемогла демократка Міккі Шеррілл, ставши першою жінкою-губернатором штату. У Нью-Йорку демократ-соціаліст Зогран Мамдані став першим мусульманським мером міста. Також у Каліфорнії схвалили закон про перерозподіл округів, спрямований на підвищення шансів демократів у Палаті представників. У Верховному суді Пенсильванії демократи також отримали перемогу. Зогран Мамдані використовував соцмережі та онлайн-агітацію для перемоги, пропонуючи програму з підвищення якості життя та соціальної підтримки для мешканців міста. Його перемога також вважається сигналом невдоволення виборців політикою Трампа.

  • Скоріше ні, але так: чи піде Трамп на третій президентський строк

    Скоріше ні, але так: чи піде Трамп на третій президентський строк

    Крок вперед і два назад Попри заклики прихильників, Дональд Трамп начебто поки все-таки не планує безкінечного існування у політиці, як це робить кремлівський диктатор Путін.
    Зокрема, днями президент Сполучених Штатів заявив, що не розглядає варіант висування на третій президентський термін, хоча, за його словами, чимало людей хотіли б побачити його знову у боротьбі за Білий дім, – про це він розповів у розмові з журналістами телеканалу CBS News. “Та я навіть не думаю про це. Скажу вам, багато хто хоче, щоб я балотувався. Але різниця між нами й демократами в тому, що у нас дійсно сильна лава запасних”, – сказав американський лідер. Втім, якби такі наміри у нього і були, й попри підтримку з боку частини електорату, чинний президент юридично не має змоги балотуватися втретє: відповідно до 22-ї поправки до Конституції США, одна особа може обіймати посаду глави держави не більше двох термінів. А Трамп уже двічі здобув перемогу на виборах, спочатку 2016 року, та вдруге – у 2024-му, що автоматично унеможливлює його подальшу участь у президентських перегонах.
    Перший термін Трампа, нагадаємо, розпочався 20 січня 2017 року, після його перемоги над демократкою Гілларі Клінтон. Його прихід у політику став справжнім шоком для американського істеблішменту, адже до того Трамп був відомий передусім як бізнесмен і телевізійна зірка.
    І він таки виправдав побоювання: його президентство супроводжувалося низкою суперечливих рішень і гучних заяв. Експерти відзначали, що за час перебування Трампа при владі рівень політичної поляризації у США значно зріс. Багато аналітиків характеризували його комунікаційну манеру як безпрецедентну для сучасної американської політики – прямолінійну, емоційну й часто конфліктну.
    Протягом першої каденції Трамп неодноразово опинявся в центрі скандалів через неправдиві або перебільшені висловлювання. Фактчекери підрахували, що за роки президентства він зробив тисячі неточних або маніпулятивних заяв, що суттєво вплинуло на його репутацію як політика.
    Й під час другої виборчої кампанії 2024 року Трамп не змінив риторику, знову використовуючи гучні обіцянки. Однією з найрезонансніших стала його фраза про те, що він “зупинить війну між Росією та Україною всього за 24 години”. Ця заява викликала хвилю критики як у США, так і в Європі, адже експерти сумніваються, що подібне можна реалізувати без порушення інтересів України. І тепер йому треба якось “відповідати за базар”.
    Разом із тим, після повернення до Білого дому в 2025 році Трамп увійшов в історію як другий президент США, що обіймав посаду у непослідовні терміни (першим був Гровер Клівленд). Його політична кар’єра, попри численні скандали, залишається одним із найяскравіших феноменів американського життя початку XXI століття. Крім того, він став найстаршим президентом за всю історію країни. І нині заперечує намір продовжувати політичну кар’єру до безкінечності.
    Та хоча сам Трамп запевняє, що не прагне втретє балотуватися, його вплив на Республіканську партію залишається відчутним. Багато експертів переконані, що навіть після завершення другого терміну він продовжить формувати політичний порядок денний і підтримуватиме своїх соратників на виборах. Захист “фортеці” у будь-який спосіб Разом із тим, політичні спостерігачі нагадують, що в історії світу були випадки, коли державні лідери змінювали або тлумачили конституційні норми на власну користь. Як приклад часто згадують Росію, де правляча еліта ухвалила поправки, що дозволили Путіну залишитися при владі на невизначений час.
    Правда, “маленька” різниця полягає у тому, що США є сталою демократією. Натомість Російська Федерація є авторитарною країною, котра з початком неспровокованої агресивної війни проти України семимильними кроками перетворюється на тоталітарну державу.
    Але при цьому з моменту повернення до Білого дому у січні цього року Трамп розширив сферу президентської влади, використовуючи виконавчі укази для розпуску частин федерального уряду та розгортання військ Національної гвардії в містах США попри заперечення губернаторів штатів. Він також закликав вищих посадовців правоохоронних органів адміністрації переслідувати його ймовірних ворогів.
    А за день до виборів мера Нью-Йорка він навіть зробив рідкісну для американської політики заяву: звернувся до жителів міста із закликом голосувати за колишнього губернатора-демократа Ендрю Куомо, пише видання LB.ua. Як передає CNN, Трамп вважає, що “як би ви не ставилися до Куомо особисто, немає вибору, окрім як підтримати його і сподіватися, що він впорається”.
    Агітація за політика з іншого табору від господаря Білого дому викликана його різко негативним ставленням до фаворита перегонів, переможця демократичних праймеріз Зорана Мамдані. Трамп звинувачує його у радикально лівій ідеології і стверджує, що “між поганим демократом і комуністом завжди обере демократа”. Що ж до кандидата від республіканців Кьортіса Сліва, то голос за нього Трамп вважає “рівноцінним голосу за Мамдані”. При цьому Трамп погрожує, що припинить федеральне фінансування Нью-Йорка, якщо мером стане Мамдані.
    Звісно, все це робиться з тактичних міркувань, як підготовка, в очікуванні листопадових 2026 року довиборів до американського Сенату.
    Та якщо Донні виконає обіцянку і таки вирішить відпочити від влади вже після закінчення другого президентського строку, за місце наступника Трампа змагатимуться два “свіжі” республіканці – віцепрезидент Джей Ді Венс та дежсекретар Марко Рубіо.
    Втім у жовтні Рубіо заявив, що не планує балотуватися й припустив, що основним претендентом від республіканців таки може стати Венс. Видання Axios ще на початку 2025 року повідомляло, що Венса вже розглядають як головного спадкоємця руху “Make America Great Again” (MAGA) та потенційного кандидата у президенти на виборах 2028 року. А сам Венс між тим підкреслив: готовий взяти на себе керівництво країною лише у випадку, якщо Трамп не зможе виконувати свої обов’язки.
    То хто для України буде кращим у якості наступника Трампа – фаховий дипломат Рубіо чи раптом Венс, чиї різкі висловлювання на нашу адресу всі дуже добре тут пам’ятають? Схоже, що це таки Рубіо, хоча б у якості близького радника президента США нині, поки він на другому своєму строкові. “Для нас головне не те що він (Трамп – ред.) каже, а хто реально формуватиме політику. Бо є надія, що в його адміністрації вплив Марко Рубіо та Скотта Бессента на санкційний трек залишиться. Саме вони можуть забезпечити, щоб санкції не просто залишилися, а посилилися. На Tomahawk від Трампа чекати не варто – але на розумних людей навколо нього сподіватись ще можна. Точно не варто чекати й на те, що Трамп раптом колись перейде на українську позицію. Максимум, що він може зробити корисного, – дати свободу тим, хто діє в інтересах США. А інтерес США сьогодні – це підтримка України”, – цитує експерта-міжнародника Максима Несвітайлова з цього приводу сайт телеканалу Еспресо. Ірина Носальська

  • Трамп сказав, скільки разів США можуть знищити світ

    Трамп сказав, скільки разів США можуть знищити світ

    Президент США Дональд Трамп в інтерв’ю заявив, що його країна має достатньо ядерної зброї, щоб “150 разів підірвати світ”, але він не хоче, щоб США були єдиною країною, яка не проводить випробування ядерної зброї. Трамп зазначив, що обговорював це питання з лідером Китаю Сі Цзіньпіном та російським диктатором Володимиром Путіним. Він також заявив, що США будуть випробовувати ядерну зброю, як і інші країни, які це роблять, хоча Росія та Китай, за його словами, про це мовчать. Таким чином, Трамп підкреслив важливість денуклеаризації та відкритості у проведенні випробувань ядерної зброї.

  • Лідер Нігерії зустрінеться з Трампом після погроз

    Лідер Нігерії зустрінеться з Трампом після погроз

    Президент Нігерії Бола Ахмед Тінубу планує зустрітися з президентом США Дональдом Трампом для обговорення ситуації з християнами у своїй країні. На території Нігерії діє терористична організація Боко Харам, і з початку 2000-х років було вбито тисячі людей, зокрема багато християн. Також було зруйновано церкви, вигнано християн та захоплено землю. Президент Трамп погрожував припинити допомогу Нігерії, якщо уряд країни не забезпечить захист християн. Зустріч лідерів двох країн може відбутися або в Нігерії, або в США, в залежності від дипломатичних угод.

  • Зустріч Путіна та Трампа: у Кремлі зробили заяву

    Зустріч Путіна та Трампа: у Кремлі зробили заяву

    Прес-секретар Кремля Дмитро Пєсков заявив, що наразі не потрібна зустріч між президентом Росії Путіним і президентом США Трампом для вирішення конфлікту в Україні. Він сказав, що зараз потрібно працювати над деталями врегулювання проблеми, і хоча така зустріч можлива у майбутньому, наразі не є необхідною.