Таємна сила У своїх нещодавніх заявах президент США Дональд Трамп не виключає розширення військової операції проти Венесуели у межах боротьби з наркотрафіком
При цьому високопосадовці Пентагону ще 12 листопада передали Трампу варіанти військових операцій проти Венесуели та режиму Ніколаса Мадуро. Й усі вони придатні до реалізації найближчими днями, повідомляє СBS News.
Джерела повідомили виданню, що Пентагон запропонував Трампу оновлені варіанти операцій у Венесуелі, котрі охоплюють не тільки повітряні операції, але й наземні дії.
За даними CBS News, військове керівництво США вже провело брифінг для Трампа з новими варіантами операцій, включно з наземними діями. Доповідали Трампу міністр війни Піт Гегсет, голова Об’єднаного комітету начальників штабів Ден Кейн та інші високопосадовці – але остаточного рішення ще немає.
У наданні інформації для підготовки операцій допомагали розвідувальні служби США. Проте навіть з огляду на наявність вже готових варіантів операцій – рішення все ще не прийнято, зауважують ЗМІ.
Втім, за словами президента США, “багато наркотиків надходить … морем, але ми зупинимо їх і на суші”.
Як повідомляє CNN, в адміністрації на розгляді перебувають варіанти ударів всередині країни – зокрема по логістичним вузлам наркокартелів і навіть інфраструктурі, що забезпечує трафік наркотиків.
Одним із мотивів Трампа також є легалізація та розширення повноважень розвідки: він зазначав, що операції на землі потребують схвалення Конгресу, але не бачить у цьому значних перешкод. “Я не можу уявити, щоб у них були якісь заперечення”, – цитує президента США УНІАН. У Білому домі та Пентагоні, звичайно, відмовляються від коментування цієї теми. Що, звісно, є доволі зрозумілим: хто ж буде розголошувати найближчі військові плани?.
При цьому, відкриваючи перспективу делегітимізації або навіть повалення режиму президента Венесуели Ніколаса Мадуро, деякі американські посадовці вважають, що “антинаркотична кампанія” може перерости у зміну влади в країні. Не дарма ж Трамп підтвердив, що санкціонував ЦРУ й проведення “таємних операцій” у Венесуелі.
Але йз боку Венесуели є попередження: уряд Мадуро нібито готує партизанський опір на випадок наземного наступу. Геополітичний розмах Що ж стоїть за цими гучними антинаркотичними заяв амиамериканської адміністрації? Для Трампа це не лише боротьба з наркотиками – це геополітичний маневр із багатьма вимірами, вважають експерти.
По-перше, він прагне посилити присутність США у Карибському басейні й на латиноамериканському континенті, куди Пентагон вже перекинув значні сили.
По-друге, між рядками прочитується мотив тиску на Мадуро через його наркоторговельні зв’язки. Деякі представники Трампа прямо називають Мадуро “наркотерористом”.
По-третє, тут є й елемент контрросійської гри: так, політтехнолог Михайло Шейтельман застерігає, що Росія у перспективі може використовувати Венесуелу як військову базу біля кордонів США, зробивши з неї “другу Кубу”. “Навіщо їм (росіянам – ред.) Мадуро? Ось куди їм цього Мадуро подіти? Їм потрібний не Мадуро. росіянам потрібна Венесуела. Мадуро без Венесуели їм не здався. Венесуелу без Мадуро вони візьмуть, а Мадуро без Венесуели – ні. Їм же доведеться ущільнювати Асада, скажуть, що в нього тепер із 18 кімнат залишається 16, дві займе Мадуро з родиною. Звісно, ні. Звичайно, їм Мадуро не потрібний у Ростові абсолютно. Їм потрібна Венесуела, тому вони надсилають зброю, системи ППО, артилерію та багато чого”, – стверджує Шейтельман у коментарі Знай.UA. З іншого боку, провідний експерт з питань Латинської Америки Ради зовнішньої політики Українська призма Іван Фечко нагадує, що можливість вторгнення до Венесуели – це далеко не нова ідея, а давня “опція на столі” для частини американської еліти. “Яструби” в адміністрації Трампа налаштовані серйозно”, – зауважує вінна шпальтах Главреду. Трамп, зі свого боку, формулює дуже конкретну мету: він хоче «вбивати людей, які ввозять наркотики в країну”. За його словами, це не обов’язково оголошення війни, а цілеспрямована операція проти логістики картелів.
Разом із тим,чи може підвищена військова активність США у Західній півкулі бути пов’язана з бажанням перекрити скандал з файлами Епштейна, як стверджують деякі аналітики?
Доказів такої пов’язаності начебто немає, серйозні експерти її не підтверджують. Ідея про те, що це може бути спробою «перекрити» скандал із файлами Епштейна, може належати до політичних спекуляцій: адже подібні великі операції готуються місяцями, проходять через військові штаби, Конгрес та багаторівневу бюрократію. Тому використати їх як “димову завісу” – практично неможливо.
Натомість, дії США в регіоні значно краще пояснюються офіційними стратегічними мотивами, зокрема боротьбою з наркотрафіком, протидією впливу Венесуели та її союзників, а також прагненням Вашингтону посилити свій контроль у Карибському та латиноамериканському регіоні, кажуть фахівці. Кубинський присмак Чому ж деякі експерти вже заговорили про можливий перехід конфлікту з Венесуели на Кубу? Причиною, можливо,є стратегічна логіка Вашингтону.
Адже, за словами Шейтельмана, Росії потрібна не особа Мадуро, а ціла Венесуела – у якості майданчика для власної військової присутностіу “м’якому підбрюшші” США.
Тож утакому сценарії наземна операція проти Венесуели може бути лише першим етапом.
Якщо успішно підірвати режим Мадуро або значно ослабити його, США отримають ще більше впливу в регіоні і потенційно зможуть звернути увагу й на інші країни, близькі ідеологічно або територіально- наприклад, на ту ж саму Кубу.
Позначка: Трамп
-
США можуть ввести війська до Венесуели: що приховує Трамп
-
Без думки України. США та РФ готують нову угоду
Адміністрація президента США Дональда Трампа проводить таємні переговори з Москвою щодо нового 28-пунктного плану для припинення війни в Україні. За даними джерел, американський план ставить за мету досягнення миру в Україні, забезпечення безпеки, європейську безпеку та встановлення майбутніх відносин між США, Росією та Україною. Високопосадовці Пентагону відправилися до Києва для неофіційних зустрічей з українськими чиновниками, щоб обговорити план. На переговори в Україну також прибудуть представники армії США, у тому числі міністр армії США Ден Дрісколл та начальник штабу генерал Ренді Джордж. Планується, що Україна повинна прийняти американський план миру, хоча деякі деталі поки що залишаються нез’ясованими. Планується, що угода про припинення війни може бути укладена до кінця місяця.
-
Війна компроматів набирає обертів: чи зможе Трамп перемогти Путіна
Комітет з нагляду Палати представників Конгресу США опублікував архів електронних листів фінансиста Джеффрі Епштейна, якого звинувачували у торгівлі людьми. З цих листів виявилося, що Епштейн пропонував конфіденційну інформацію про президента США Дональда Трампа росіянам. Також він спілкувався з російським послом в ООН та пропонував інші послуги російській розвідці. Журналіст-розслідувач Христо Грозєв зауважив, що це може бути спроба вплинути на міжнародні відносини. Також вказав, що обидві сторони, як російські, так і американські, займаються збором компромату на політичних опонентів. Трамп відзначив підтримку жорстких санкцій проти країн, які співпрацюють із Росією. Демократи та деякі республіканці в Конгресі також працюють над законопроектами, спрямованими на покарання Росії за війну в Україні. Трамп у цій ситуації виявив підтримку запровадження санкцій проти країн, що купують російську нафту та газ.
-
Гренландія обмежила права іноземців на володіння нерухомістю
Парламент Гренландії схвалив нові правила володіння нерухомістю іноземцями на тлі зростання інтересу до нерухомості в країні з боку США. Про це напередодні повідомило видання The Local.
Вказано, що вся земля в Гренландії належить державі і не може бути придбана, але фізичні особи можуть отримати право на користування конкретною ділянкою. Однак нерухомість можна купувати і продавати.
Нові правила ускладнюють іноземним громадянам отримання дозволу на використання земельної ділянки та придбання нерухомості.
Законопроєкт був поданий після того, як влада помітила “певний інтерес” з боку іноземців до придбання нерухомості в Гренландії.
Зокрема, місцеві ЗМІ писали, що агенти з нерухомості в Гренландії помітили “сплеск інтересу” з боку американців, які бажають придбати землю в цій країні.
Це сталося після неодноразових заяв президента США Дональда Трампа протягом цього року про те, що він хоче взяти під контроль Гренландію.
У січні гренландські політики внесли внесли законопроєкт, який ускладнює іноземним громадянам придбання землі та нерухомості.
Згідно з новим законом, лише гренландські, фарерські або данські компанії чи фізичні особи можуть отримати дозвіл на використання землі або придбання нерухомості в Гренландії.
Особи, які не мають данського громадянства (яке також надається жителям Гренландії), повинні проживати в Гренландії та сплачувати податки протягом щонайменше двох років.
Покупці, які не відповідають критеріям, але мають надію на придбання нерухомості, можуть звернутися до уряду за спеціальним дозволом.
Закон набере чинності з січня 2026 року. За його порушення перебачені штрафи.
Раніше ЗМІ повідомили, що США знайшли альтернативу анексії Гренландії. Тепер Вашингтон розглядає варіант угоди про вільну асоціацію, однак, для цього острів мав би здобути незалежність від Данії.
Спецслужби США отримали наказ шпигувати за Гренландією – ЗМІ -
У Трампа готують депортацію українців – ЗМІ
Адміністрація президента США Дональда Трампа готується депортувати деяких українців, яким винесено остаточні рішення про виселення. Про це повідомила газета The Washington Post у п’ятницю, 14 листопада.
Видання цитує, посла України в США Ольгу Стефанішину, яка заявила, що посольство має інформацію про “приблизно 80 громадян України”, які отримали остаточні накази про виселення “через порушення законодавства США”.
Вона зазначила, що американська влада працює над логістичними питаннями, пов’язаними з виселенням, “враховуючи відсутність прямих міжнародних авіарейсів до України”.
“Це стандартна процедура, яка застосовується до всіх іноземних громадян та осіб без громадянства, які порушують умови свого перебування в США, незалежно від їхньої національності”, – заявила Стефанішина.
Якщо всіх 80 українців буде вислано, то це стане найвищим показником за останні роки. За даними Міграційної та митної служба США (ICE), у 2024 фінансовому році з США було вислано 53 українці.
“США можуть депортувати скільки завгодно. Ми знайдемо їм гарне застосування, – заявив неназваний сказав радник президента України Володимира Зеленського.
В публікації зазначається, що такий ризик існує також для громадян з невизначеним статусом, як то вихідців з території України, але народжених ще за часів СРСР. Газета поспілкувалася з родичами щонайменше двох таких затриманих, яким повідомили, що їх відправлять назад до України.
Згідно з міжнародними договорами, чиновники не повинні відправляти людей до країн, де вони можуть зазнати переслідувань або тортур. Навіть запеклі злочинці повинні бути захищені від тортур. Але правозахисники стверджують, що адміністрація Трампа порушує ці принципи, намагаючись відправити людей з кримінальним минулим до таких країн, як Південний Судан, який перебуває на межі громадянської війни, а тепер і до України.
Представник Міністерства внутрішньої безпеки заявив, що “з міркувань оперативної безпеки ICE не підтверджує майбутні операції з депортації”, але всі затриманні мають “повне право на судовий розгляд” і що “кожен затриманий отримує право на судовий розгляд і можливість висловити свої претензії”.
Раніше в цьому році ЗМІ неодноразово повідомляли про плани США депортувати українців. Так, у березні Reuters з посиланням на власні джерела інформувало, що адміністрація Трампа готується скасувати тимчасовий правовий статус для 240 тис. українців, які втекли від війни з Росією, що може призвести до прискореного процесу депортації. Однак, у Білому домі спростували цю інформацію.
Тим часом у серпні кількох українських мігрантів видворили зі США. -
Онука Трампа на своєму першому змаганні з гольфу посіла останнє місце
Дебют внучки Дональда Трампа в гольфі виявився невдалим. Під час першого дня жіночого турніру The Annika у Флориді 18-річна Кай Трамп посіла останнє 461-е місце. Про це повідомляє британське медіа BBC.
«Я була безперечно знервованішою, ніж содівалася. Але я вважаю, що зробила багато непоганих ударів, просто чимало (м’ячів – ред.) приземлилися не там, де треба.
Оскільки це був мій перший турнір LPGA (Турнір асоціації жіночих професійних гольфістів – ред.), тепер я розумію, як все проходить”, – пояснила свою невдачу онука президента США, відомого своєю любов’ю до гри в гольф.
Перед стартом Кай просила поради як у самого Трампа, так і в гольф-зірки Тайґера Вудса. Вони порадили їй просто тішитися грою та запевнили, що їй не варто нервуватися. Кай Трамп – дочка Дональда Трампа-молодшого та Ванесси Трамп.
Пара розлучилася у 2018 році. Тепер Ванесса Трамп зустрічається з Тайґером Вудсом. -
Світ може вдихнути: завершився найдовший шатдаун в історії США
Домовленості та поступки Вночі 13 листопада стало відомо, що президент США Дональд Трамп нарешті підписав закон про фінансування уряду. Таким чином найдовший в історії США шатдаун завершився, повідомляє CNN.
Закон був підписний за кілька годин після того, як його ухвалила Палата представників Конгресу США. За два дні до цього законопроєкт підтримав Сенат.
За відновлення роботи американського уряду проголосували 222 члени Палати представників (в основному республіканці, а також кілька демократів). Проти висловились 209 конгресменів.
Ухвалений законопроєкт є компромісним, оскільки передбачає тимчасове фінансування уряду – до 30 січня 2026 року. Також він закріплює три пакети річних асигнувань: для військового будівництва; для потреб законодавчої влади; на міністерство сільського господарства.
Законопроєкт гарантує поновлення на роботі звільнених під час шатдауну працівників із виплатою їм заробітної плати.
Втім шатдаун таки занурив федеральний уряд США у безпрецедентну ситуацію: сотні тисяч держслужбовців не отримували зарплату, частина агентств припинила роботу, а національні парки, музеї й суди зачинили двері. Усе почалося з того, що Конгрес не зміг ухвалити закон про фінансування уряду через політичні розбіжності між республіканцями та демократами.
Викладемо коротку фактологію цих подій. Шатдаун офіційно розпочався 1 жовтня 2025 року, коли Палата представників не підтримала законопроєкт про бюджет, оскільки сторони не могли домовитися щодо видатків на оборону й соціальні програми.
Внаслідок цього понад 800 000 федеральних службовців були відправлені у неоплачувану відпустку. При цьому Міністерство торгівлі, NASA та низка відомств переходять у мінімальний режим роботи.
Тож між Сенатом і Палатою представників розпочинаються інтенсивні переговори про тимчасове фінансування.
Для вирішення проблеми сенатор Джон Тун, республіканець із Південної Дакоти, закликав колег відмовитися від політичних додатків і ухвалити “чистий” документ. “Нам потрібна проста, безпартійна резолюція про фінансування – законопроєкт уже лежить на столі”, – наголосив Тун. І сторони таки досягли компромісу: тепер короткострокове фінансування уряду до 30 січня 2026 року відновлено. 13 листопада Палата представників схвалила відповідний законопроєкт, а президент підписав його, формально завершивши шатдаун, що тривав найдовше в історії США.
Внаслідок досягнутої угоди обидві сторони вимушено пішли на певні поступки, зауважують політексперти. Демократи погодилися тимчасово відкласти розгляд податкових пільг у межах програми Affordable Care Act, тоді як республіканці зняли вимогу щодо скорочення фінансування соціальних програм.
Тож було вирішено: забезпечити повне фінансування федеральних агентств до кінця січня; виплатити компенсації всім працівникам, котрі перебували у вимушеній відпустці; не вносити політичні правки до тимчасового бюджету.
Коментуючи підсумки цього політичного процесу, сенатор Джин Шагін, зазначила: “Це був єдиний реальний варіант – або відкрити уряд зараз, або зіткнутися з ще глибшою кризою у грудні”. Таким чином, домовленість стала радше перемир’ям, аніж остаточним розв’язанням конфлікту. Наслідки та вплив Шатдаун завдав відчутного удару по американській економіці: за підрахунками Бюджетного управління Конгресу, кожен тиждень простою коштував економіці близько 5 мільярдів доларів, а сукупні втрати перевищили 40 мільярдів. А за даними ексміністра фінансів США Джанет Єллен, шатдаун знищив цілу чверть очікуваного зростання федерального виробництва цього сезону.
При цьому багато компаній, котрі виконують державні контракти, були змушені тимчасово зупинити виробництво, а затримки з виплатами зарплат вдарили по середньому класу.
Економісти вже охрестили цей період “кризою, створеною власними руками”, адже проблеми виникли не через зовнішні фактори, а через внутрішні політичні протиріччя.
Політична пауза у Вашингтоні мала наслідки й за межами країни. Через зупинку частини роботи Державного департаменту та Міністерства оборони було заморожено понад 5 мільярдів доларів експортних контрактів на зброю. Серед них – угоди з партнерами по НАТО та постачання техніки, яка частково мала потрапити до України.
Представник Держдепартаменту США, який побажав залишитися неназваним, визнав, що “затримки справді шкодять і нашим союзникам та партнерам, і американській промисловості”, пише Axios.
А сенатор Джеймс Ріш, член Комітету з міжнародних відносин, попередив: “Це дає перевагу Китаю та Росії, тоді як оборонна база США втрачає позиції”. Водночас затримки у передачі систем HIMARS, дронів-розвідників та боєприпасів створили тимчасові труднощі для українських військових. Хоча Київ офіційно заперечує серйозні наслідки, певні зміщення у графіках поставок справді мали місце.
Зокрема, речник МЗС України Георгій Тихий ще на початку жовтня спростував повідомлення щодо затримок у надходженні зброї із США через шатдаун. Й заявив, що “переговори щодо угоди між Україною та США про безпілотники тривають за планом”. Правда, як це стосується безперебійного постачання нам американської зброї – зрозуміло не зовсім.
Утім, аналітики зазначають, що навіть короткочасна зупинка процедур може вплинути на логістику. Через недоукомплектованість Бюро політико-військових справ (працювало менше 25% персоналу) погодження експортних ліцензій сповільнилося у кілька разів. А відтак частину контрактів для союзників, зокрема Польщі, Данії та Хорватії, було автоматично відтерміновано. “Шатдаун став попередженням, що політична поляризація має реальну економічну ціну і навіть глобальні наслідки”, – підреслислює щодо політолог Джон Фінерт із Brookings Institution. Він також наголосив, що у сучасному світі внутрішні американські рішення миттєво впливають на міжнародну стабільність. Коли зупиняються процеси у Вашингтоні, це відчувають і в Брюсселі, і у Києві, і навіть у Токіо.
Й попри те, що шатдаун завершився, більшість експертів сходяться на думці: США лише виграли час. Бюджетна угода тимчасова, а суперечки між партіями залишаються. І якщо новий компроміс не буде знайдено до кінця січня, країна ризикує знову опинитися перед загрозою зупинки уряду.
Для України ця історія є наочним прикладом того, наскільки важливою є політична стабільність у Сполучених Штатах. Американська підтримка залишається для нас життєво необхідною, але її сталість напряму залежить від внутрішньої єдності Вашингтона. “Коли Америка зупиняється, весь світ затримує подих”, – підсумовує оглядач The Atlantic Джеймс Феллоуз. Ці слова досить точно передають атмосферу останніх тижнів: США на кілька десятків днів зупинили подих, а з ними – й світ, що уважно спостерігав, чи зможе головна демократія планети домовитися сама з собою.
Ірина Носальська -
Білий дім зараз не підходить для прийому лідера Китаю – Трамп
Президент США Дональд Трамп в інтерв’ю Fox News заявив, що будівля Білого дому у своєму поточному стані не може бути використана для проведення великих державних заходів, наприклад, прийому глави Китайської Народної Республіки Сі Цзіньпіна. Тому він планує побудувати велику бальну залу у Східному крилі Білого дому. Трамп вважає, що нова зала буде великою і прекрасною і буде використовуватися для проведення важливих заходів з численними гостями. Він також зазначив, що на цей проект не буде витрачено бюджетних коштів, а всі роботи будуть здійснені за рахунок приватних пожертводавців на суму близько 250-300 мільйонів доларів.
-
Угода Трампа провалилася: Таїланд призупинив мир із Камбоджею
Таїланд оголосив про припинення мирної угоди з Камбоджею щодо спірного кордону, лише через два тижні після підписання угоди за участю президента США Дональда Трампа. Таке рішення було ухвалено після поранення таїландських солдатів в результаті вибуху міни біля кордону з Камбоджею. У той же час Камбоджа підтвердила свою готовність дотримуватися угоди. Конфлікт між країнами триває понад століття і вже призвів до серії зіткнень, включаючи трагічні події минулого літа. Після телефонної дипломатії президента США сторони погодилися на переговори. В рамках угоди планувалося виведення зброї з конфліктної зони та створення спостережної групи. Очікувалося, що наступним кроком буде звільнення камбоджійських солдатів, утримуваних в Таїланді.
-
Хід конем: чи хоче Путін примиритися з Трампом відставкою Лаврова
Міністра закордонних справ Росії “прибирають із титрів”, він втрачає посаду голови російської делегації на саміті G20. Відомо, що під час засідання Ради безпеки РФ, яке відбулося під головуванням Путіна, було прийняте рішення про заміну Лаврова на посаді постійного члена Ради. Це рішення, за даними джерел, було узгоджене і особисто Путіним. Вважається, що Лавров потрапив у немилість у зв’язку з конфліктом з держсекретарем США Марко Рубіо. Тепер голову делегації на саміті G20 очолить Максим Орешкін, заступник керівника адміністрації президента.