Позначка: Центробанк

  • Росія розпродує стратегічні запаси золота – розвідка

    Росія розпродує стратегічні запаси золота – розвідка

    Центробанк РФ вперше перейшов до прямих продажів золота зі своїх резервів на внутрішньому ринку. Регулятор вимушено розпродає метал, щоб підтримувати рубль, закривати бюджетні діри та латати ліквідність корпорацій. Про це повідомляє Служба зовнішньої розвідки України.
    До 2025 року ЦБ РФ не продавав золото комерційним учасникам ринку – він лише приймав його від міністерства фінансів, нарощуючи власні резерви. Тепер же регулятор переходить до розпродажу, тоді як Фонд Національного добробуту стрімко втрачає ліквідні активи: з 113,5 млрд дол. у 2022 році до 51,6 млрд дол. у 2025-му. Обсяги золота в структурі фонду за цей час скоротилися на 57 % – із 405,7 т до 173,1 т.
    У 2025 році обсяги продажів можуть сягнути 30 млрд дол. (близько 230 т золота), а у 2026 році – щонайменше 15 млрд дол. (115 т). У відомстві наголосили, що така масштабна монетизація резервів пришвидшує виснаження запасів, котрі і без того перебувають під тиском санкцій та падіння доступних валютних інструментів.
    Стратегія продажу золота нібито дає змогу оперативно підживлювати бюджет і утримувати стабільність рубля, проте формує довгострокові ризики: поглиблює дефіцит ліквідних резервів, робить державні фінанси більш залежними від розпродажу активів та обмежує можливості для майбутніх інтервенцій.
    У СЗРУ додали, що фактичне “проїдання” резервів – включно із золотом, що десятиліттями вважалося недоторканим – акцентує , наскільки звуженим став фінансовий простір Москви в умовах санкційного тиску.
    Раніше повідомляли, що в Росії скорочують соціальні програми та змушують витрачати кошти на армію. Війна в Україні почала бити по кишені росіян.
    Центробанк РФ спрогнозував падіння економіки

  • ЦБ прогнозує найгірше з 1990-х років падіння економіки РФ

    ЦБ прогнозує найгірше з 1990-х років падіння економіки РФ

    Російська економіка вперше з середини 1990-х років може скоротитися два роки поспіль, інфляція розженеться до 10-річного рекорду, громадянам доведеться різко скоротити споживання, а бізнесу – інвестиції.Таким є “ризиковий сценарій” Центрального банку РФ щодо розвитку економіки, який включає падіння цін на нафту до $30-35 та посилення західних санкцій.
    Центробанк опублікував “Основні напрями єдиної державної грошово-кредитної політики на 2026 рік і період 2027 і 2028 років”. За прогнозами, російський ВВП знижується на 2,5-3,5% наступного року і ще 2-3% через рік. При цьому на піку – у четвертому кварталі 2026 року – темпи спаду досягають 6-7%.
    Економіка в такому сценарії втрачає $108 млрд експортних доходів у 2026 році та ще $51 млрд у 2027-му. У результаті їхній загальний обсяг опускається до $255 млрд – найнижчого рівня з 2005 року. Для порівняння: минулого року на експорті Росія заробила $434 млрд, а цього року отримає $414 млрд (за прогнозом ЦП).
    Як зазначає ЦБ, “ризиковий” сценарій передбачає посилення зовнішньоторговельних протиріч, наростання процесів деглобалізації, суттєвіше, ніж у базовому сценарії, підвищення імпортних мит у світі та різке зниження темпів зростання найбільших економік.
    Інфляція у цьому сценарії прискорюється до 10,5-12,5% (найвищого рівня з 2005 року), а Центробанк змушений знову підвищувати ключову ставку – до 17,5-19,5% у 2026 році та 18-20% у 2027-му.
    Обсяги приватного споживання домогосподарств скорочуються на 0,5-1,5% в перший рік кризи, та на 6-7% в другий. Бізнес радикально скорочує інвестиції – на 11-13% у 2026 році та ще 5-7% у 2027-му.
    На додаток до погіршення умов торгівлі посилення санкційного тиску призведе до розширення дисконту на російські товари, а також до скорочення експорту та видобутку нафти. При цьому на тлі значного падіння сировинних цін на нафту це призведе до інтенсивного використання ліквідної частини ФНБ, що створює ризики швидкого вичерпання коштів фонду за підсумками 2026 року.
    Уряд у цих умовах буде змушений запустити секвестр бюджету, скорочуючи витрати “у відносному вираженні”.

  • Стало відомо, які плани Росії зірвали удари по НПЗ

    Стало відомо, які плани Росії зірвали удари по НПЗ

    Українські удари по нафтопереробних заводах поставили під сумнів плани Росії щодо зниження ключової ставки. Про це пише Bloomberg у п’ятницю, 24 жовтня.

    За даними видання, Росія може зупинити або уповільнити цикл зниження процентних ставок цього тижня, оскільки українські атаки на НПЗ та майбутнє підвищення податків посилюють інфляційні ризики.

    Попри те, що економіка потерпає від високих витрат на запозичення, які Центральний банк почав знижувати лише в червні, команда голови ЦБ Ельвіри Набіулліної сигналізує про зростаючу обережність перед п’ятничною нарадою з питань політики.

    Думки економістів щодо результатів зустрічі розділилися. Близько половини прогнозують зниження ключової ставки з поточного рівня 17%, тоді як решта не передбачає змін. За словами експертів, нещодавнє прискорення зростання цін та зростання інфляційних очікувань обмежують можливості для зниження ставок. На їхню думку, Центральний банк або залишатиметься на місці, або діятиме обережніше, знизивши ставку на півпункта після повного зниження у вересні.

  • Голова Сбербанку оголосив фактичну зупинку економіки Росії

    Голова Сбербанку оголосив фактичну зупинку економіки Росії

    Економіка Росії у другому кварталі 2025 року фактично зупинилася – тепер в РФ спостерігається стан “технічної стагнації”. Про це на Східному економічному форумі у Владивостоці заявив голова найбільшого банку РФ Сбербанку Герман Греф, повідомляє провладне російське інформагентство Интерфакс.
    “Другий квартал фактично можна розглядати як технічну стагнацію. Липень і серпень показують досить явні симптоми того, що ми наближаємося до нульових позначок”, – оголосив посадовець.
    На його думку, до цього призвели поєднання геополітичних чинників, коливання курсу рубля і падіння цін на сировинних ринках.
    Головним фактором, що обмежує зростання, залишається ключова ставка ЦБ і нині вона становить 14%, і цього рівня недостатньо для стимулювання кредитування.
    Він вважає, що пожвавлення економіки можливе тільки при зниженні ставки нижче 12%, а інакше ризики рецесії, тобто падіння економки зростатимуть.
    Греф підкреслив, що важливою є навіть не номінальна ставка, а реальна, яка в Росії тепер є однією з найвищих у світі.
    За його словами, російська економіка залишається під тиском безлічі факторів. Серед них – санкції, невизначеність на світових ринках і зростання витрат для бізнесу. Без коригування фінансової політики економіка ризикує надовго застрягти в зоні стагнації.
    Міжнародний валютний фонд очікує, що після двох років військового буму російська економіка повернеться до звичного стану стагнації та продовжить накопичувати відставання як від країн, що розвиваються, так і від розвинених країн.
    За прогнозом МВФ за липень 2025 року, поточного року темпи зростання російського ВВП сповільняться до 0,9% і до 1,0% у 2026 році. У 2024 році зростання було на рівні з 4,1%.

  • Центробанк РФ знизив ключову ставку до мінімуму за рік

    Центробанк РФ знизив ключову ставку до мінімуму за рік

    Банк Росії вже цього тижня може суттєво знизити ключову ставку через уповільнення інфляції та загрозу рецесії економіки. Про це повідомляє Bloomberg з посиланням на своє опитування фахівців з економіки.
    Більшість економістів чекають зниження ставки на 200 базисних пунктів – до 18%.
    Один із експертів прогнозує ще глибше зниження, тоді як кілька учасників опитування схиляються до кроку на 100-150 пунктів.
    Згодом The Moscow Times зазначив, що ставку було знижено до 18%.
    Поточні дані свідчать про уповільнення інфляції до майже 4%, що відповідає цільовому рівню Центробанку. Це дає підстави для більшого пом’якшення монетарної політики після попереднього зниження ставки у червні з 21 до 20%.
    Економічне зростання обмежене кількома галузями, які підтримуються державними витратами, тоді як решта секторів переживає нестабільність. Дорогі кредити знижують попит на житло та автомобілі, що спричиняє скорочення виробництва меблів і деревини.
    Попри рекордно низьке безробіття у 2,2%, попит на робочу силу слабшає, темпи зростання зарплат уповільнюються. Це може полегшити тиск на ціни й стимулювати Банк Росії на подальше зниження ставки.
    Голова Центробанку Ельвіра Набіулліна раніше заявляла, що більш агресивне пом’якшення можливе за умови швидшого сповільнення інфляції та зростання, ніж чекалося.

  • Сирія вперше за 14 років здійснила платіж через SWIFT

    Сирія вперше за 14 років здійснила платіж через SWIFT

    Центробанк Сирії виконав першу міжнародну банківську транзакцію через систему SWIFT після початку громадянської війни. Платіж був здійснений 16 червня з сирійського до італійського банку. Це стало можливим після понад десяти років санкцій та міжнародної ізоляції. Ця операція відкриває шлях для майбутніх транзакцій з американськими банками. Після зміни влади в Сирії у 2024 році розпочався процес нормалізації міжнародних відносин. Тепер Сирія потребує значної міжнародної допомоги для відновлення економіки та інфраструктури, оскільки більшість населення країни живе у бідності.

  • Росіяни стали гірше платити за кредитами

    Росіяни стали гірше платити за кредитами

    Росіяни дедалі гірше платять за кредитами, які набрали під час буму 2023 року та першої половини 2024 року. Іпотечні, споживчі та автомобільні кредити тепер “визрівають”. Про це свідчать дані Центробанку Росії, повідомляє видання The Moscow Times в Telegram.
    “Обсяг і частка проблемних кредитів зростають, за I квартал вони збільшилися майже на 200 млрд. руб., або приблизно на 2 млрд. руб. на день”, – ідеться в повідомленні.
    Погіршення якості портфеля відображається у вартості ризику: відношення витрат на резерви до розміру портфеля.
    Банкам довелося створювати більше резервів. Таким чином за три місяці вартість ризику у роздробі підскочила з 2,1% до 3,6%, зазначає ЦБ.
    Це “істотно вище за середньоісторичне значення”, яке становить приблизно 2%, зазначає регулятор.
    Як ми вже писали, росіяни масово скаржаться на інфляцію. Зростання цін непокоїть росіян все більше – 67% опитаних вказали це головною проблемою.
    Банки масово відмовляють росіянам у кредитах

  • Центробанк РФ вперше з 2022 року знизив ключову ставку

    Центробанк РФ вперше з 2022 року знизив ключову ставку

    Банк Росії на засіданні в п’ятницю, 6 червня, знизив ключову ставку з 21% до 20% річних. Про це свідчить реліз російського регулятора.
    Уперше з осені 2022 року зниження ставки стало несподіванкою для більшості експертів, які прогнозували її збереження ставки на рекордному з початку 2000-х рівні: такий прогноз давали 19 з 26 економістів, опитаних Reuters.
    Поточне зростання цін з поправкою на сезонність сповільнилося до 6,2% у перерахунку на 2,0% в середньому 8. При цьому економіка сповільнюється, констатує Центробанк.
    Інформагенція Bloomberg, посилаючись на джерела, зазначає, що на очільницю Банку Росії Ельвіру Набіулліну в останні місяці посилився тиск. Знизити ставку просили чиновники уряду, яким треба було звітувати про виконання плану економічного зростання (на 2,5%, згідно з прогнозом МЕР) та великі компанії, баланси яких почали геть розпадатися.
    Як ми вже писали, аналіз зовнішньоекономічного стану РФ, оприлюднений Службою зовнішньої розвідки України свідчить, що Росія може втратити фінансову подушку вже у 2026 році через стрімке скорочення нафтових надходжень.
    Запаси в “кубушці” Кремля скоротилися до мінімуму 2019 року – ЗМІ

  • Європейський Центробанк увосьме знизив процентні ставки

    Європейський Центробанк увосьме знизив процентні ставки

    Правління Європейського центрального банку (ЄЦБ) ухвалило рішення знизити три ключові процентні ставки на 25 базисних пунктів. Зокрема депозитна ставка, яка є головним інструментом грошово-кредитної політики, з 11 червня становитиме 2,00%. Про це повідомляє пресслужба ЄЦБ у четвер, 5 червня.
    У рішенні наголошується, що коригування ставки відбулося на основі оновленої оцінки інфляційних перспектив, динаміки базової інфляції та ефективності впливу монетарної політики.
    Додамо, Рада керуючих встановила основну ставку рефінансування на рівні 2,15%, депозитну ставку – 2%, а ставку маржинального кредитування – на рівні 2,40%.
    “Інфляція наближається до середньострокової цілі у 2% і, згідно з базовим сценарієм нових макроекономічних прогнозів Євросистеми, становитиме в середньому 2,0% у 2025 році, 1,6% у 2026-му та 2,0% у 2027-му”, – мовиться у повідомленні.
    Прогноз реального зростання ВВП для єврозони становить 0,9% у 2025 році, 1,1% у 2026-му та 1,3% у 2027-му. Очікується, що зростання підтримуватиметься державними інвестиціями в інфраструктуру й оборону, а також підвищенням реальних доходів і стійким ринком праці.
    Перегляд у бік зниження порівняно з березневими прогнозами на 0,3% як для 2025, так і для 2026 років в основному відображають очікування нижчих цін на енергоносії та зміцнення євро.
    Водночас ЄЦБ наголосив, що рішення ухвалюватимуться “від зустрічі до зустрічі”, залежно від економічних даних. Інструменти регулятора залишаються гнучкими в разі потреби забезпечити цільову інфляцію.

  • Голову центробанку Словаччини засудили за корупцію

    Голову центробанку Словаччини засудили за корупцію

    Голова Національного банку Словаччини Петер Кажимір був визнаний винним у справі про корупцію. Суд оштрафував його на 200 тисяч євро, а якщо він не сплатить штраф, йому загрожує рік ув’язнення. Кажимір передав хабар у 48 тисяч євро колишньому голові фінансової служби Франтішеку Імрече з метою отримати інформацію про податкові справи компаній і сприяти виплатам відшкодувань ПДВ. Суд вирішив конфіскувати ці кошти на користь держави. Кажимір вже заявив про намір подати апеляцію на цей вирок.