У Донецькій області настоятелю Святогірської лаври Арсенію повідомлено про нову підозру. Суд відправив його під арешт, інформують СБУ і регіональна прокуратура у вівторок, 4 листопада.
Як встановило розслідування, навесні 2022 року під час літургії клірик заперечував причетність росіян до масованих обстрілів Донеччини, коли було пошкоджено декілька місцевих храмів разом із насельниками.
Більше того, фігурант виправдовував збройну агресію Росії та розповсюджував дезінформацію про українських захисників, які ведуть постійні бої з рашистами на східному фронті.
На підставі зібраних доказів митрополиту повідомили митрополиту про підозру за статтею про виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії РФ проти України, глорифікація її учасників (чч.1, 3 ст. 436-2 Кримінального кодексу України).
Клірику обрали запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Йому загрожує до 8 років позбавлення волі з конфіскацією майна.
Позначка: Церква
-
Суд арештував настоятеля лаври на Донеччині
-
УПЦ МП програла апеляцію щодо забезпечення позову
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного суду відмовив УПЦ (Московського патріархату) у задоволенні апеляції щодо забезпечення позову у справі про припинення діяльності Церкви. Про це повідомляє Інтерфкс-Україна у середу, 29 жовтня.
Суддя Ольга Кашпур оголосила ухвалу, котрою залишили без задоволення скаргу УПЦ (МП), а рішення суду першої інстанції – без змін.
Під час розгляду представник УПЦ (МП) заявив, що у разі незадоволення даного заходу забезпечення, Державна служба етнополітики і свободи совість направить припис 154 релігійним організаціям, які входять до структури або пов`язані із структурою УПЦ (МП). Він також допустив, що в результаті цього може бути подано 154 позови.
В той же час, представник Держетнополітики заявила, що такий припис 154 релігійним організаціям наразі не надісланий, і його надсилання не планується.
На розгляді в Шостому апеляційному адмінсуді знаходиться позов Державної служби України з етнополітики та свободи совісті до Київської митрополії Української православної церкви про припинення релігійної організації.
Представник УПЦ (МП) 16 вересня подав заяву про застосування заходів забезпечення позову, у якій просить суд забезпечити позов шляхом заборони Держетнополітики надсилати приписи про усунення порушень релігійним організаціям, які входять до структури або пов`язані із структурою Київської митрополії, яка визнана афілійованою з іноземною релігійною організацією, діяльність якої в Україні заборонена.
В обґрунтуванні вказаної заяви представник посилався на те, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до початку припинення 154 релігійних організацій, які входять до структури або пов`язані із структурою УПЦ (МП).
За результатами розгляду суд 18 вересня ухвалив рішення у задоволенні позовної заяви про застосування заходів забезпечення позову – відмовити.
29 вересня УПЦ (МП) надіслала апеляційну скаргу на ухвалу Шостого апеляційного адмінсуду, у якій просить скасувати оскаржуване судове рішення та ухвалити нове, яким задовольнити заяву про вжиття заходів забезпечення позову. Ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду від 2 жовтня відкрито апеляційне провадження по даній апеляційній скарзі.
Як повідомлялося, у серпні 2024 року Верховна Рада ухвалила закон “Про захист конституційного ладу у сфері діяльності релігійних організацій”, що забороняє діяльність в Україні релігійних організацій, афілійованих із РПЦ.
20 травня Держетнополітики почала дослідження щодо питання наявності ознак афілійованості УПЦ (МП) з забороненою іноземною релігійною організацією.
9 липня Держетнополітики заявила, що виявила ознаки афілійованості УПЦ (МП) з Російською православною церквою (РПЦ), діяльність якої в Україні заборонено.
17 липня Держетнополітики винесено УПЦ (МП) припис про усунення до 18 серпня порушень законодавства про свободу совісті та релігійні організації, а також затвердила перелік релігійних організацій, які входять до структури або пов’язані з УПЦ (МП).
Пізніше УПЦ (МП) надіслала лист до Держетнополітики з роз’ясненням позиції щодо статусу Церкви, а також заявила, що припис є втручанням у внутрішнє життя церкви і не може бути виконаний.
27 серпня Держетнополітики визнало УПЦ (МП) афілійованою з РПЦ. Згідно з законом “Про захист конституційного ладу у сфері діяльності релігійних організацій”, УПЦ (МП) через 60 днів достроково позбудеться права на користування державним і комунальним майном.
29 серпня Держетнополітики подала позов до суду про припинення діяльності УПЦ (МП), яка визнана афілійованою з РПЦ. Також суд просять передати державі її майно, кошти та інші активи, крім культового. 18 вересня суд відмовив УПЦ(МП) у застосуванні заходів забезпечення позову у справі про припинення діяльності Церкви.
Своєю чергою, УПЦ (МП) просить суд визнати протиправним і скасувати наказ Держетнополітики про визнання Церкви афілійованою з РПЦ. Також УПЦ (МП) подала до суду зустрічний позов у справі про припинення діяльності Церкви. -
Удар по церкві у Костянтинівці: деталі від поліції
Національна поліція України показала відео, де зафіксовано процес надання першої допомоги постраждалим після російського авіаудару по храму в Костянтинівці, де перебували мирні жителі.
У своїй заяві від 11 жовтня поліцейські зазначили, що під час обстрілів вони евакуйовували поранених та дитину. Інтенсивність атак була настільки високою, що кожні кілька хвилин дрони знову і знову атакували, змушуючи правоохоронців розосереджуватись і шукати укриття.
“Співробітники поліції забирали поранених і дитину під обстрілом. Кожні кілька хвилин на поліцейських пікірували дрони, через що доводилось розосереджуватись і ховатись”, – повідомили правоохоронці.
Також зазначено, що всіх постраждалих вдалося евакуювати до лікарні, а дитину – доставити в шелтер. Зараз вирішується питання про переміщення родини в більш безпечний регіон.
Відео містить чутливі кадри!
Нагадаємо, 11 жовтня під час авіаудару російські війська атакували територію церкви Іова Почаївського в Костянтинівці Донецької області, де перебували цивільні особи. Зазначається, що росіяни скинули бомбу ФАБ-250 з УМПК. За останніми даними, загинули двоє людей, ще п’ятеро отримали поранення. Четверо з них були швидко евакуйовані до лікарні в місті Дружківка.
Поліція уточнила деталі: загиблі – це чоловіки 49 та 56 років. Поранення отримали чоловіки 47 і 74 років та жінки 56 і 62 років. Серед врятованих – дворічний хлопчик, син священника. Його мати стала жертвою обстрілу минулого тижня. Окрім того, поранення отримала 54-річна жінка під час іншого авіаудару.
-
Поліція розслідує провокації в Почаївській лаврі під час обшуків
Поліція розпочала кримінальне провадження щодо фактів перешкоджання роботі правоохоронців під час проведення слідчих дій на території Почаївської лаври. Про це повідомив начальник ГУ Нацполіції у Тернопільській області Сергій Зюбаненко на брифінгу, передає Укрінформ у четвер, 9 жовтня.
“Ми діємо у правовому полі. Ніхто на жодний об’єкт не прийде просто так. Є процесуальні документи, які дозволяють нам проводити ті чи інші дії. Зафіксоване перешкоджання (роботі правоохоронців – ред.), зареєстроване провадження і буде досліджено роль кожного, хто це вчиняв. Закон буде встановлено, де б це не було”, – сказав Зюбаненко.
Нагадаємо, 8 жовтня під час проведення обшуків на території Почаївської лаври відбулися провокації. Зокрема слідчим перешкоджала група неповнолітніх, які поводилися агресивно і намагалися завадити правоохоронцям виконувати свою роботу. У храмах лаври почали бити в дзвони і на території почали збиратися прихожани УПЦ МП. У зв’язку з цим слідчі дії на території Почаївської лаври призупинили. Як відомо, Мінкульт хоче повернути Почаївську лавру під держуправління. Під час обстеження майна в українських святинях було зафіксувано численні порушення: від умов використання до пошкодження музейних предметів і будівель.
-
В Почаївській лаврі проводять обшуки
Правоохоронці проводять обшуки на території Почаївської лаври у Тернопільській області. Про це у середу, 8 жовтня, повідомив Укрінформ з посиланням на речник обласного управління Нацполіції Сергій Крета.
За його словами, співробітники слідчого відділу Кременецького райвідділу поліції вилучають документи на території Почаївської лаври.
Слідчі дії проводяться в межах досудового розслідування у кримінальному провадженні за статтею про шахрайство, вчинене в особливо великих розмірах або організованою групою (ч.5 ст.190 Кримінального кодексу України).
Процесуальний супровід у даному кримінальному провадженні здійснюють працівники Кременецького райвідділу управління СБУ у Тернопільській області. -
Жінку вперше призначили архієпископом Кентерберійським
У Великій Британії призначили Сару Маллаллі новим Кентерберійським архієпископом, що є першим випадком призначення жінки на цю посаду за 1400-річну історію Церкви Англії. Архієпископ Кентерберійський відповідає за роботу церкви на півдні країни. Призначення відбулося після скандалу з попереднім архієпископом Джастіном Велбі, який відстав через неналежне розслідування сексуального насильства. Прем’єр-міністр Великої Британії відзначив історичне призначення Маллаллі та підкреслив важливість ролі архієпископа для суспільства. Сара Маллаллі починала кар’єру медсестри, але згодом стала відомим духовним лідером, зайнявши високі посади у церковних структурах.
-
В Ефіопії обвалилася церква: 30 загиблих і 200 потерпілих
У церкві в Ефіопії стався обвал будівельних риштувань під час святкування, в результаті чого загинули 30 людей, а понад 200 отримали поранення. Інцидент трапився в православній церкві Арерті Маріам на святі, коли на вірян обвалилися конструкції будівлі. Рятувальні операції тривають, оскільки багато людей зараз перебувають під завалами. Це сталося в центральному районі Менджар Шекнора, віддаленої на 70 км від столиці Аддис-Абеби. Число загиблих може зрости, а серед підтверджених загиблих були люди від 25 до 80 років. Влада висловила співчуття і підкреслила важливість дотримання правил безпеки під час будівництва. У Ефіопії проблеми з дотриманням безпеки на будівельних майданчиках не рідкість, що часто призводить до подібних трагедій.
-
У США зросла кількість жертв стрілянини у церкві
У місті Гранд-Бланк, штат Мічиган, сталася трагедія в церкві, де нападник по-справжньому вчинив бійню. Він протаранив автомобілем будівлю церкви, відкрив вогонь, а потім підпалив приміщення, що призвело до масштабної пожежі. Поліція встановила особу нападника, яким виявився 40-річний колишній морський піхотинець Томас Джейкоб Сенфорд. Спочатку повідомлялося про двох загиблих і восьмеро поранених, але пізніше в руїнах церкви були знайдені щонайменше ще два тіла, і є підозра на наявність інших жертв. Поліція припускає, що кількість жертв може зрости, і ФБР проводить розслідування “акту цілеспрямованого насильства”. Сенфорд служив у морській піхоті США та брав участь у війні в Іраку. Також були інші події насильства: стрілянина у Пенсильванії, де загинули троє поліцейських, та стрілянина в Нью-Йорку, де невідомий вбив трьох людей та пізніше скоїв суїцид.
-
Затримано чоловіка, який зрізав хрест із української церкви в Польщі
У Польщі був затриманий чоловік, який пошкодив дах та зрізав хрест із головного купола української греко-католицької церкви Успіння Пресвятої Богородиці у місті Легниця. Поліція розшукувала зловмисника понад три дні, і сьогодні йому пред’явили звинувачення за ці злочини. Чоловік визнав свою провину, кажучи, що готувався до відпилювання хреста, вважаючи його срібним. Також виявилось, що раніше він намагався вкрасти мідний дах церкви, але йому це не вдалося через спрацювання сигналізації. Цей чоловік вже мав інші злочини, пов’язані з цією церквою. Нагадаю, що невідомі пошкодили цю церкву 13 вересня, зрізавши хрест та пошкодивши дах. Також в інший день українець, який запустив дрон біля урядових будівель в Польщі, був депортований.
-
У Польщі із купола української церкви зрізали хрест – посол
У Польщі невідомі особи пошкодили дах та вирубали хрест із головного купола української церкви в місті Легниця, що викликало обурення української громади. Інцидент стався перед святом Воздвиження Чесного Хреста. Посол України в Польщі Василь Боднар висловив занепокоєння та звернувся до польських органів з вимогою розслідувати цей випадок та покарати винних. Подібні антиукраїнські прояви в Польщі стають все частішими, що вимагає негайних заходів для захисту української громади в країні.