Реальний Київ

Позначка: Ціни

  • Ціни на золото і срібло оновили рекордні максимуми

    Ціни на золото і срібло оновили рекордні максимуми

    Світові ціни на золото та срібло злетіли до рекордних максимумів на початку нового робочого тижня. Про це повідомляє Reuters у понеділок, 12 січня.
    Так, спотова ціна на золото станом на 11:30 за Києвом зросла на 2,34% до $4606,10 за трійську унцію. Раніше під час сесії вони піднімалися до рекордних $4612,70 за унцію.
    “На тлі подій в Ірані, можливого втручання США, а також можливого кримінального розслідування проти голови ФРС Джерома Пауелла ф’ючерси на американські фондові індекси пішли в мінус, що стало зеленим світлом для зростання золота”, – заявив Тім Уотерер, головний аналітик з KCM Trade.
    Напередодні Джером Пауелл заявив, що адміністрація Дональда Трампа погрожувала йому кримінальним звинуваченням через свідчення в Конгресі, що голова ФРС назвав “приводом” для подальшого тиску на центральний банк, щоб той знизив ставки. Це призвело до зниження долара та ф’ючерсів на акції США.
    Срібло злетіло в ‍ціні на 6,17% до $84,2350 за унцію, теж оновивши історичний максимум. “Якщо ситуація не зміниться, то, на мою думку, срібло скоро спрямується до $90 за унцію, – зазначила Соні Кумарі з ANZ. – Зберігається невизначеність у політиці і почали діяти нові обмеження, ‍введені урядом Китаю, ‍ефекту від яких ми поки що не побачили”. Паладій подорожчав на 3,50% до $1935 за унцію, а платина – на 4,13% до $2391.

  • В Росії попередили про скорочення бюджетних витрат через обвал нафти

    В Росії попередили про скорочення бюджетних витрат через обвал нафти

    Якщо ціни на російську нафту у 2026 році залишаться на нинішньому рівні, владі доведеться переглянути бюджетне правило й готуватися до скорочення державних видатків, попереджає Центральний банк РФ, повідомляє TMT.
    Так, якщо фактичні нафтові доходи виявляються нижчими за базові, різницю покривають коштом Фонду національного добробуту РФ. Станом на 1 грудня в його ліквідній частині залишалося 4,1 трлн рублів.
    Минулого року базова ціна нафти становила 60 доларів за барель, на цей рік її встановлено на рівні 59 доларів і до 2030 року вона зменшуватиметься на один долар щороку – до 55 доларів у 2030-му. Це вище за нинішню вартість російської нафти. У листопаді минулого року середня експортна ціна російської нафти становила близько 45 доларів за барель, тоді як у грудні опускалася ще нижче.
    Російська влада виходить із того, що це падіння є тимчасовим і згодом ціни зростуть. Прогноз Мінекономрозвитку передбачає, що середня ціна нафти Brent у 2026-2028 роках становитиме 70-72 долари за барель, а дисконт російської Urals поступово скоротиться з 12 доларів за барель у 2025 році до 7 доларів у 2028-му “шляхом оптимізації логістики та подальшої переорієнтації експортних потоків”. У довгостроковому бюджетному прогнозі закладено ціну Urals на рівні 69 доларів з 2030 року.
    Втім, решта прогнозів не настільки оптимістична для РФ. Грудневий короткостроковий прогноз Міністерства енергетики США передбачає, що барель Brent подешевшає в першому кварталі до 55 доларів і залишатиметься на цьому рівні протягом усього 2026 року. Goldman Sachs прогнозує середню ціну на рівні 56 доларів за барель, ING – 57 доларів, Citi – 62 долари, прогноз Оксфордського інституту енергетичних досліджень – 65 доларів. Своєю чергою, це означає ціну на російську нафту у кращому разі трохи більш як 50 доларів. Міжнародне енергетичне агентство (IEA), виходячи з котирувань ф’ючерсів, закладає у свої розрахунки середню ціну Brent на рівні 64 долари за барель цього року з підвищенням до 67 доларів у 2030-му.
    Центробанк РФ нині регулярно звертає увагу на ризики, пов’язані з цінами на нафту. У лютому 2025 року в закритій доповіді для російського уряду він попереджав про загрозу тривалого періоду низьких цін, подібного до ситуації 1980-1990-х років.
    У ЦБ радять визначати ціну відсікання, виходячи з консервативних оцінок. Інакше зростає ризик вичерпання резервів і збільшення бюджетного дефіциту, що може вимагати жорсткіших заходів.
    Водночас економіст Сергій Алексашенко, колишній заступник міністра фінансів РФ і перший заступник голови Центробанку, констатує, що наразі незрозуміло, як саме Мінфін зможе компенсувати падіння нафто- й газових доходів, якщо зниження цін на російську нафту матиме стійкий характер.
    Раніше стало відомо, що ціна російську нафту впала до мінімуму з початку війни проти України. Середня знижка на Urals, яку дають російські нафтовики до марки Brent, досягла $25,8 за барель і наблизилася до історичних рекордів.
    Нафтові доходи РФ рекордно впали з початку війни

  • Ціни на цукор впали до п’ятирічного мінімуму – ЗМІ

    Ціни на цукор впали до п’ятирічного мінімуму – ЗМІ

    Ціни на тростинний цукор зазнали найбільшого річного падіння за останні роки, на тлі перспективи надлишкових запасів продукту. Про це повідомляє Bloomberg.
    Зазначається, що хоча найактивніший контракт на тростинний цукор у Нью-Йорку зріс на 1,6% у середу, ціни на цей продукт впали приблизно на 22% цього року, що є найбільшим падінням з 2017 року.
    Крім цього, ф’ючерси на білий цукор у Лондоні впали на 15%, що є найбільшим річним падінням для продукту з 2018 року.
    Як очікується, великі обсяги виробництва цукру у провідного експортера Бразилії та відновлення виробництва у ключового виробника цукру Індії призведуть до того, що пропозиції значно перевищать пригнічений попит.
    Водночас, зростання невизначеності щодо обсягів виробництва в Таїланді загрожує зруйнувати частину профіциту цукру.
    Виробництво у цій азійській країні відстало від торішнього рівня після затримки переробки цукрової тростини, що спонукало провідного аналітика компанії Covrig Клаудіу Ковріга знизити оцінку врожаю в Таїланді на 400 000-450 000 тонн.

  • Тегеран охопили наймасовіші за три роки протести

    Тегеран охопили наймасовіші за три роки протести

    У Тегерані спалахнули наймасовіші за останні три роки акції протесту. Причиною цього стали стрімке падіння національної валюти до історичного мінімуму – понад 1,4 млн ріалів за долар США – та відставка голови Центрального банку Ірану Мохаммеда Рези Фарзіна. Про це в понеділок, 29 грудня, повідомило АР.

    Згідно з даними ЗМІ, протести розпочалися на вулиці Сааді та в районі Шуш неподалік центрального Гранд-базару Тегерана – традиційного осередку економічної активності. Основними учасниками стали місцеві торговці, які закривали свої магазини в знак протесту.

    Один зі свідків заявив: “Ми більше не можемо виживати за таких цін. Магазини зачиняються, люди у відчаї.”

    Окрім Тегерана, протести поширилися і на інші великі міста країни, включаючи Ісфахан, Шираз і Мешхед. У деяких столичних районах силовики застосували сльозогінний газ для розгону демонстрантів.

    Зазначається, що в неділю курс ріалу досяг рекордної позначки 1,42 млн за долар, хоча вже у понеділок трохи зміцнився до 1,38 млн. Для порівняння, у 2022 році, коли Фарзін очолив Центробанк, курс становив 430 тис. ріалів за долар.

    Раніше американський президент Дональд Трамп в ізраїльському Кнесеті заявив, що США готові взаємодіяти з Іраном. Тегеран, імовірно, прагне поліпшити відносини з Вашингтоном.

    Іран розкритикував відновлення санкцій ООН

  • В Україні дозволили продаж ліків на АЗС

    В Україні дозволили продаж ліків на АЗС

    Україна впровадила нові правила продажу ліків, які мають полегшити доступ до медикаментів, знизити їх вартість і зробити їх доступними навіть у важких умовах. Тепер дозволено продавати ліки без рецепту на автозаправних станціях і через вендингові автомати за умовою виконання певних вимог. Також аптеки при медичних закладах повинні продавати лише препарати з найнижчими цінами за Національним каталогом, щоб боротися з підвищеними цінами на імпортні ліки. Для розв’язання проблеми з кадровим дефіцитом у сільській місцевості і на фронтових територіях, уряд спростив вимоги до персоналу аптек. Також введено нові правила співпраці між виробниками медикаментів та аптеками, щоб уникнути підвищення цін через маркетингові послуги. Такі заходи спрямовані на підвищення доступності та прозорості у фармацевтичній галузі в Україні.

  • Росіяни виходять на одиночні пікети через зростання цін – ЗМІ

    Росіяни виходять на одиночні пікети через зростання цін – ЗМІ

    Напередодні Нового року у різних регіонах Росії, а також на тимчасово окупованих територіях України відбулися одиночні пікети проти різкого подорожчання продуктів харчування. Про це повідомляє російський Телеграм-канал Astra.

    Акції зафіксували, зокрема, в Івановській області, Алтайському краї та Ненецькому автономному окрузі. Учасники пікетів заявляють, що за рік вартість традиційних інгредієнтів для салату “Олів’є” у середньому зросла більш ніж на 230%.

    Росіяни пов’язують зростання цін із фінансовою політикою Центрального банку РФ, яка, за їхніми словами, також призводить до падіння реальних доходів населення.

    З початку повномасштабної війни проти України, лише за офіційними даними, ціни в Росії зросли приблизно на 40%. Водночас самі росіяни вважають ці показники заниженими. Зокрема житель Тамбова Денис у листопаді в коментарі Bloomberg заявив, що середній чек щотижневих покупок продуктів за минулі роки щонайменше подвоївся. Він додав, що його родина змушена скорочувати купівлю овочів і фруктів.

    Згідно з опитуванням, 31% громадян Росії не вистачає грошей на їжу. На цьому тлі торговельні мережі закривають великі супермаркети та переходять до формату жорстких дискаунтерів, частка яких на російському ринку вже перевищила 60%.

    Втім, додатковим чинником тиску на споживачів стане підвищення податкового навантаження. З 1 січня 2026 року в Росії набуде чинності закон про збільшення ПДВ до 22%.

    Як свідчить опитування “Левада-центру”, зростання цін турбує 59% жителів Росії, тоді як війна проти України, конфлікт із Заходом і санкції – лише 31%. Тема здорожчання товарів і підвищення ПДВ також увійшла до трійки найпопулярніших питань, адресованих Володимиру Путіну під час “прямої лінії”. Згідно з даними Служби зовнішньої розвідки України, за перші дев’ять місяців 2025 року військові витрати Росії сягнули 11,8 трильйонів рублів. Це у чотири рази більше, ніж у 2021 році. Щодня війна поглинає 43,4 мільярда рублів, що складає 44% усіх федеральних податкових надходжень.

  • Ціни на нафту впали нижче психологічної межі

    Ціни на нафту впали нижче психологічної межі

    Світові ціни на нафту впали нижче психогічної межі у $60 за барель. Це сталося вперше з 5 травня поточного року, свідчать результати торгів у вівторок, 16 грудня.
    Так, лютневі ф’ючерси на нафту марки Brent подешевшали на лондонській біржі ICE Futures на $0,94 (1,55%) до $59,62 за барель.
    У свою чергу січневі ф’ючерси на сорт нафти WTI впали на біржі NYMEX на $0,93 (1,64%), до $55,74 за барель.
    Як пише Bloomberg, тиск на ціни спричиняють перспективи великого профіциту на нафтовому ринку та можливе врегулювання війни в Україні. Трейдери вважають, що мирна угода може призвести до пом’якшення санкцій проти РФ та збільшення постачання російської нафти на і без того перенасичений ринок.
    Тиск на нафту посилився після заяви презижента США Дональда Трампа про те, що угода щодо припинення війни в Україні “близька як ніколи”. Ця заява прозвучала за підсумками його переговорів із українським президентом Володимиром Зеленським та європейськими лідерами.
    Як відомо, 14-15 грудня відбулися два раунди переговорів між делегаціями України і США. Зеленський назвав переговори продуктивними. Він зазначив, що для України важливо, щоб мир став достойним, і важливо те, що США чують українську позицію.
    Також європейські лідери оприлюднили мирний план, котрий зокрема, передбачає захист неба та вступ України до ЄС.

  • Нафтові доходи РФ рекордно впали з початку війни

    Нафтові доходи РФ рекордно впали з початку війни

    У листопаді доходи Росії від продажу нафти та нафтопродуктів за кордоном зменшилися на $3,59 млрд порівняно з тим самим місяцем минулого року, що становить приблизно 25%, і склали $10,97 млрд. Це є найнижчим рівнем з часу російської агресії проти України у 2022 році. Міжнародне енергетичне агентство повідомило про це у звіті, опублікованому 11 грудня. Внаслідок цього, середньодобовий нафтовидобуток в Росії зменшився до 9,03 млн барелів, що є на 500 тис. барелів менше, ніж квота ОПЕК+ для листопада. Експорт нафти та палива зменшився на 420 тис. барелів на добу до 6,86 млн барелів через оцінку покупцями наслідків санкцій. Ціни на російську нафту знизилися, і були вимагані додаткові знижки для продовження покупок. Експорт через Чорне море скоротився на 42% до 910 тис. барелів на добу через удари по нафтовій та експортній інфраструктурі України.

  • Росіяни економлять на їжі: виробництво скоротилося вперше за 15 років

    Росіяни економлять на їжі: виробництво скоротилося вперше за 15 років

    У Росії вперше з 2009 року спостерігається зменшення виробництва харчових продуктів через те, що населення економить на їжі. За даними Росстату, у січні-вересні виробництво харчових продуктів скоротилося на 0,6%, а виробництво напоїв – на 4,1%. Росіяни почали економити, купуючи менше і переходячи на дешевші продукти. Також за 11 місяців 2025 року кількість нових інвестиційних проєктів у харчовому виробництві скоротилася на 46% порівняно з попереднім роком. Інвестиційна активність у секторі харчової промисловості практично повернулася до рівня 2013 року, а кредитне навантаження на підприємства значно зросло. Загальне зниження виробництва продуктів пов’язують з економічними проблемами, такими як нестача робочої сили, інфляція, зростання кредиторської заборгованості та перехід до заощаджувальної моделі споживання.

  • В ОПЕК+ підтвердили паузу в нарощуванні видобутку нафти

    В ОПЕК+ підтвердили паузу в нарощуванні видобутку нафти

    Представники восьми країн альянсу ОПЕК+ під час зустрічі в неділю підтвердили паузу в нарощуванні цільових показників нафтовидобутку в першому кварталі 2026 року. Про це повідомила пресслужба ОПЕК 30 листопада.
    Так, Саудівська Аравія, Росія, Ірак, ОАЕ, Кувейт, Казахстан, Алжир та Оман підтвердили прихильність до підтримки стабільності ринку на тлі стійких перспектив світової економіки та сприятливих фундаментальних показників, що відображається у низьких запасах нафти.
    Наступна зустріч міністрів ОПЕК+, як і засідання моніторингового комітету альянсу, відбудуться 7 червня 2026 року, а представники восьми країн ОПЕК+ зберуться 4 січня.
    У повідомленні йдеться, що країни продовжать уважно стежити за ринковою кон’юнктурою та оцінювати її. Вони наголосили на важливості обережного підходу та збереження гнучкості для продовження припинення або скасування додаткових добровільних коригувань видобутку, включаючи раніше здійснені добровільні коригування в обсязі 2,2 млн барелів на добу.
    Вісім країн-учасниць підтвердили, що другий обсяг скорочення видобутку в 1,65 мільйона барелів на добу може бути частково або повністю, але поступово повернутися на ринок залежно від ринкових умов.
    Як відомо, група ОПЕК+ скорочувала постачання нафти протягом кількох років. Скорочення досягли піку у березні, склавши загалом 5,85 млн барелів на добу, що становить майже 6% від світового видобутку.
    Але в квітні поточного року вісім учасників ОПЕК+ почали нарощувати видобуток, щоб повернути свої частки на ринку. В результаті обсяги зросли на 2,9 млн з квітня по грудень і на своїй передостанній зустрічі домовилися про припинення зростання видобутку у першому кварталі 2026 року.