Середня вартість одного гектара з моменту відкриття земельного ринку в Україні в липні 2021 року зросла на 60% – до 60,7 тисячі грн за гектар. Про це повідомляє Опендатабот.
За чотири роки укладено 339 644 угоди купівлі-продажу. Загалом продали понад 636 тис. га на 30,4 млрд грн.
У липні 2021 року уклали понад 2 тис. угод, а середня ціна за гектар сягала 95,7 тис. грн. Поволі ажіотаж спадав: угод більшало, а середня ціна падала. Вже у грудні 2021 року гектар коштував 33,7 тис. грн.
З початком повномасштабної війни ринок практично зупинився. Тільки у травні 2022 року уклали 323 угоди. Відновлення почалося влітку, але обсяги залишалися низькими: до 4,6 тис. угод на місяць – втроє менше, ніж наприкінці 2021-го.
Ринок землі на початку 2024 року став доступним також й для компаній – ринок пожвавішав, але очікуваного сплеску не сталося, наголошують аналітики.
“Імовірно, це пов’язано з обмеженнями для компаній з іноземними власниками на операції з українською землею”, – зазначають експерти.
За їхніми словами, вже з березня кількість угод перевищувала 9 тис. на місяць, а загальна щомісячна вартість угод – понад 1 млрд грн. Ціна за гектар у 2024 році коливалась у межах 43–52 тис. грн.
Нині найдорожчою є земля на Івано-Франківщині — у середньому, за один гектар покупець викладе 126,6 тис. грн. Наслідують Львівщина із 118,3 тис. грн/га, Київщина — 89, 4 тис. грн/га, Тернопільщина — 86,9 тис. грн/га.
Серед прифронтових регіонів за вартістю сільгоспземлі лідирує Дніпропетровщина — там покупці, в середньому, сплачують 73,9 тис. грн/га.
За даними експертів, найнижчі ціни на землю у прифронтових регіонах: Запорізька область – 38,3 тис. грн/га, Херсонщина – 39,1 тис. грн/га, Чернігівщина – 41,1 тис. грн/га, Миколаївщина – 41,6 тис. грн/га та Одещина – 41,8 тис. грн/га.
В цьому році найактивніше купують землі на Полтавщині (5,4 тисячі угод), Вінниччині (5,4 тис.) та Київщині (4,7 тисячі), повідомляють експерти.
Як відомо, в Україні з 1 липня 2021 року по 1 липня 2023 року було продано 1% сільгоспземель
Раніше Держгеокадастр розповів, хто має доступ до інформації про землю.
Позначка: Ціни
-
В Україні значно зросла вартість гектара землі
-
Рейтинг Путіна впав до мінімуму з 2022-го
Стрімке підвищення комунальних тарифів в Росії, масові відключення інтернету та згасання надій на угоду по Україні зі США – завдали історичного удару по рейтингах російської влади. Про це повідомляє The Moscow Times у п’ятницю, 11 липня.
Рейтинг схвалення діяльності Володимира Путіна за тиждень з 29 червня по 6 липня опустився на 4 відсоткових пункти – з 83% до 79%, свідчать результати опитування Фонду Громадська думка.
Падіння рейтингу стало найбільшим з вересня-жовтня 2022 року, коли на тлі мобілізації він втрачав 5 пунктів за тиждень. Рейтинг довіри до глави РФ також знизився на 4 пункти – з 82% до 78%.
Одночасно з 57% до 52%, найнижчого рівня з початку року, впав рейтинг схвалення російського уряду, тоді як частка тих, хто негативно оцінює роботу прем’єр-міністра РФ Михайла Мішустіна, досягла максимуму з грудня минулого року – 13%.
Зниження рейтингу Путіна пов’язують з новими факторами дискомфорту – авіаколапсом, відключеннями інтернету, складнощами з оплатою картками, а також зростанням цін на комунальні послуги, оскільки перші платіжки за липень надійшли саме цього тижня.
У середньому по Росії з 1 липня тарифи зросли на 13,4% – це рекорд за десять років, а у деяких регіонах індексація була ще вищою: у Москві – на 15%, у Московській області – на 18,3%, у Кузбасі – на 19,8%, в Архангельській області – на 20%, у Пермському краї – на 21%. Загальноросійський рекорд встановив Іжевськ, де тарифи одночасно підскочили на 38%.
“Підвищення тарифів виявилося значно більшим, ніж темп інфляції: люди розуміють, що влада видавлює з них останнє”, – зазначив провідний експерт Європейського центру аналізу і стратегій Владислав Іноземцев. – “Війна поступово проникає у повсякденне життя – і, ймовірно, населення почало розуміти, що це саме її наслідки, а не просто “об’єктивні фактори”.
Своєю чергою, політолог Аббас Галлямов додає, що тарифи в нинішній ситуації сприймаються як одне з доказів того, що країна не витримує тягаря війни. -
Держстат заявив про зниження річної інфляції
У червні зростання споживчих цін в Україні сповільнилося до 0,8% у порівнянні з 1,3% у травні. Про це повідомив Держстат у вівторок, 9 липня.
За даними відомства, у червні 2024 року зростання цін становило 2,2%, тому в річному вимірі інфляція за підсумками червня цього року зменшилася вперше за останній рік – до 14,3% з 15,9% за підсумками травня, 15,1% за підсумками квітня та 14,6% за підсумками березня.
На споживчому ринку в червні ціни на продукти харчування та безалкогольні напої зросли на 1,4%.
“Найбільше (на 13,5%) подорожчали фрукти. На 3,3-0,2% зросли ціни на м’ясо та м’ясопродукти, безалкогольні напої, рибу та продукти з риби, сало, хліб, кисломолочну продукцію, масло, цукор”, – йдеться у повідомленні.
Водночас на 8,1% подешевшали овочі, на 1,1-0,4% знизилися ціни на яйця, макаронні вироби, молоко, рис.
Ціни на алкогольні напої та тютюнові вироби підвищилися на 1,1%, що пов’язано з подорожчанням тютюнових виробів на 1,8%.
Одяг подешевшав на 2,3%, взуття – на 2,1%.
Ціни на транспорт зросли на 1,1% в основному через подорожчання проїзду в залізничному пасажирському транспорті на 5,4% і палива та мастил на 2,3%.
Водночас за рік продукти харчування та безалкогольні напої за рік подорожчали на 23,2%. Найбільше подорожчали яйця – на 59,2%, фрукти – на 51,7%, соняшникова олія – на 33,6% і вершкове масло – 28,3%. -
В Росії фіксують падіння виробництва горілки
Російські компанії в період з січня по червень 2025 року скоротили випуск алкогольних напоїв (статистика подається без даних про пиво, сидр, пуаре та медовуху) на 16,1%, до 79,3 млн декалітрів рік до року. Про це повідомляє The Moscow Times.
У Федеральній службі з контролю за алкогольним і тютюновим ринками заявили, що загальне виробництво горілки знизилося на 10,9%, до 31,38 млн дал, а коньяку – на 17%, до 3,45 млн дал.
Падіння виробники пов’язують з підвищенням на 17% мінімальних роздрібних цін на міцний алкоголь на початку цього року. З 1 січня 0,5 літра горілки можна продавати за вартістю від 349 рублів, а коньяку – від 651 рубля (торік було 299 рублів і 556 рублів).
Тоді ж таки влада РФ підвищила акциз на етиловий спирт і спиртовмісну продукцію з 643 до 740 рублів.
“Виробництво напоїв міцністю вище 9% скоротилося на 9,5%, до 46,83 млн дал, лікеро-горілчаних виробів – на 0,5%, до 8 млн дал, а лікерних вин – на 9,6%, до 644,9 тис дал. Збільшився тільки випуск виноградних та ігристих вин. У першому випадку на 12,4%, до 17,66 млн дал, у другому – на 18,5%, до 7,2 млн дал”, – мовиться в публікації.
Найбільше падіння – на 91,6% – показала слабоалкогольна продукція (до 725,4 тис. дал). За нею йдуть плодові спиртні (мінус 84,7%, до 769,2 тис. дал) і виноградовмісні напої (мінус 60,5%, до 11,4 тис. дал, зі спиртом і мінус 73,2%, до 48,7 тис дал, без нього).
“Однак це пов’язано з їхнім переведенням в інші категорії, зокрема в пивні”, – зазначає видання.
Як ми вже писали, постачання російської пшениці на світові ринки у 2024/25 сільгосп році скоротиться на 20-25% через падіння врожайності, проблеми з логістикою та зниження посівних площ.
В Росії почалась промислова криза -
В ОПЕК+ погодили різке збільшення видобутку нафти
Вісім країн-учасниць угоди ОПЕК+ вирішили прискорити збільшення видобутку нафти у серпні на 548 тис. барелів за добу. Про це повідомила Організація країн-експортерів нафти (ОПЕК) в суботу, 5 липня.
“Зважаючи на стійкі світові економічні перспективи та поточні здорові ринкові засади, відображені в низьких запасах нафти” вісім країн-учасниць здійснять коригування видобутку у розмірі 548 тис. грн. б/д у серпні 2025 року порівняно з липнем.
Представники Саудівської Аравії, Росії, Іраку, ОАЕ, Кувейту, Казахстану, Алжиру і Оману зазначили, що цей крок поступового збільшення видобутку може бути призупинений або скасований залежно від зміни ринкових умов.
“Вісім країн ОПЕК+ також заявили, що цей захід надасть країнам-учасницям можливість пришвидшити процес компенсації (за попереднє скорочення видобутку – ред.)”, – йдеться у повідомленні.
Наступна зустріч учасників ОПЕК+ відбудеться 3 серпня, щоб визначитися з рівнем видобутку у вересні.
Раніше ЗМІ повідомили, що країни ОПЕК+ обговорюють збільшення видобутку нафти на 500 тисяч барелів щодня вже у серпні, що, ймовірно, обвалить ціни на ринку. Зазначалось, що члени альянсу змінюють стратегію – замість захисту ціни на нафту переходять до збереження ринку. -
Китай у 13 разів збільшив постачання картоплі до РФ
У січні-травні 2025 року Китай експортував до Росії картоплі на 36,8 млн доларів. Це майже у 13 разів більше проти аналогічного періоду 2024 року, коли обсяг постачань становив 2,9 млн доларів. Про це свідчать дані Головного митного управління КНР.
Так, у травні постачання сягнули 14,6 млн доларів, що значно більше, ніж 1,9 млн доларів у травні торік, і перевищили квітневий показник в 11,2 млн доларів.
За результатами п’яти місяців Росія піднялася з шостого на друге місце серед найбільших імпортерів китайської картоплі, поступившись лише Киргизстану (94 млн доларів).
Зростання імпорту в РФ зумовлене різким скороченням власного виробництва картоплі. У 2024 році урожай знизився майже на 12% – з 20,2 млн тонн до 17,83 млн тонн. Зокрема, в агропідприємствах виробництво скоротилося з 5,23 млн до 4,35 млн тонн, тоді як у фермерів – з 3,4 млн до 2,95 млн тонн.
На тлі дефіциту ціни на картоплю в РФ стрімко зросли – за даними Росстату, з початку року продукт подорожчав майже у 1,6 раза, очоливши зростання на ринку плодоовочевої продукції. -
Путін урізав бюджет після падіння нафтових доходів
Глава Росії Володимир Путін підписав поправки до бюджету на 2025 рік, які передбачають значне скорочення витрат на економіку через обвал нафтово-газових доходів. Ці зміни вплинуть на кілька ключових державних програм. Зокрема, програма розвитку промисловості втратить значну суму грошей, яка була виділена для збільшення виробництва цивільної продукції. Також будуть скорочені видатки на програму “Науково-технічний розвиток РФ”, програму розвитку авіабудування, суднобудування та програму розвитку енергетики. Причиною таких заходів стали падіння цін на нафту та зміцнення курсу рубля, що спричинило значне скорочення доходів бюджету. Мінфін РФ готується до подальших скорочень витрат, в тому числі розглядається можливість перегляду бюджетного правила щодо використання коштів з Фонду національного добробуту. Аналітики попереджають, що якщо ціни на нафту залишаться низькими, Фонд буде вичерпано вже у 2026 році. Також в країні виник конфлікт між урядом і Центральним банком через високу облікову ставку, яка стримує економіку.
-
Ціни на газ обвалилися на тлі новин з Близького Сходу
Ціни на природний газ на нідерландському ринку TTF стрімко впали на 12% до 35,3 євро за МВт-годину через заяву президента США про досягнення припинення вогню між Ізраїлем та Іраном. Це спричинилося зменшенням геополітичного напруження та перспективою відновлення видобутку газу в Ізраїлі для експорту до Єгипту. Внаслідок цього падіння цін український ринок газу також може очікувати зниження. Крім того, ціни на нафту також зменшилися через стабільне постачання та відсутність ризиків перекриття Ормузької протоки. Ця ситуація може призвести до активізації імпорту газу та нафти приватними компаніями в Україну та в Європу.
-
Укрзалізниця проіндексує ціни на чай та каву вперше за шість років
З 18 червня Укрзалізниця підвищує ціни на напої, зокрема на класичний чай, з 10 до 20 гривень у поїздах далекого сполучення. Це перше підвищення цін з 2018 року і дозволить залізниці покрити свої витрати. Ціни на газовану та негазовану воду, розчинну каву та каву “3 в 1” також зростуть. Проте ціни на напої у швидкісних поїздах Інтерсіті+ та гарячі обіди залишаться без змін. Укрзалізниця також розширює асортимент напоїв та страв у поїздах, включаючи спеціальне дитяче меню та нові страви для пасажирів далекого сполучення. Крім того, компанія залишає ціни на квитки для соціального сегменту без змін. Укрзалізниця також заявила про заходи щодо економії електроенергії та вимкнення підсвітки на вокзалах. Крім того, підвищення вартості комплектів постільної білизни також було оголошене раніше.
-
Ціни ростуть попри війну: на що чекати від ринку нерухомості
На ринку нерухомості в Україні відбуваються значні зміни через воєнний стан та економічну ситуацію. Державні програми “єОселя” та “єВідновлення” також впливають на ринок, а платоспроможність населення стає все важливішою. Покупці реагують на інформаційний фон, а також шукають житло з урахуванням наявності укриття. Зростає попит на новобудови через дефіцит пропозицій на вторинному ринку. Актуальні новини показують, що ціни на житло зростають: у першому кварталі 2025 року ціни на житло зросли на 3,9%, зокрема первинка подорожчала на 4,3%, а вторинка на 3,6%. Прогнози показують, що вартість житла може зрости ще на 10-15%. Ціни на квартири в новобудовах зросли в травні 2025 року, але очікується подальше здорожчання на ринку нерухомості. Інвестори та покупці повинні бути готові до зростання цін в майбутньому.