Позначка: Ціни

  • Газ в ЄC здешевшав до тримісячного мінімуму

    Газ в ЄC здешевшав до тримісячного мінімуму

    Ф’ючерси на природний газ (FrontMonth) на нідерландському TTF вранці 25 липня опустилися нижче €32 за мегават-годину – вперше з кінця квітня. Про це свідчать дані ICE, передає ExPro.
    Rотирування сягнули €31,92/MWh, що на 1,3% нижче за попередній день.
    Зниження цін пояснюють кількома факторами:

  • Технічна торгівля на ринку;
  • Відновлення постачання газу з Норвегії після завершення технічного обслуговування на родовищі Troll;
  • Очікуване прибуття 18 LNG-танкерів до європейських терміналів упродовж двох тижнів.
  • Крім того, попит на газ для генерації електроенергії може скоротитися через зростання виробництва атомної та сонячної енергії. За прогнозами, в Європі найближчими днями встановиться тепла та безхмарна погода.
    Запаси газу в європейських ПСГ продовжують зростати. Станом на 23 липня в них зберігалося 70,6 млрд кубометрів палива — сховища заповнені на 66%. Деякі країни, зокрема Нідерланди, можуть досягти 90% заповнення навіть до 1 листопада.
    Водночас ЄС погодився зробити графік досягнення цієї мети гнучкішим — тепер допустимо досягати 90% у період з 1 жовтня до 1 грудня.

  • В Україні стрімко знижуються ціни на кавуни

    В Україні стрімко знижуються ціни на кавуни

    В Україні ціни на кавуни продовжують стрімко знижуватися через різке збільшення пропозиції на ринку. Про це повідомляє моніторингова платформа EastFruit.
    “Унаслідок спекотної та сонячної погоди, що встановилася, темпи дозрівання цієї культури в полях істотно прискорилися. При цьому посуха, яка спостерігається в південних областях, негативно позначається на якості кавунів, що підсилює темпи зниження цін у цьому сегменті”, – зазначають аналітики проєкту.
    Наразі ціни на кавуни з місцевих господарств уже опустилася до 5-14 грн/кг залежно від якості та обсягів пропонованих партій, що в середньому на 36% дешевше, ніж наприкінці минулого робочого тижня.
    Зазначається, що реалізовувати кавуни за нижчими цінами українські виробники змушені навіть в умовах скорочення виробництва цієї культури в країні. Основні регіони вирощування кавунів, зокрема Херсонська область, на сьогодні перебувають під тимчасовою окупацією. Крім того, в поточному сезоні через несприятливі погодні умови багато виробників також втратили частину врожаю цих баштанних.
    Відпускні ціни на кавуни в Україні вже в середньому на 28% нижчі, ніж наприкінці липня 2024 року. При цьому самі виробники не відкидають можливості подальшого зниження цін, оскільки щодня зростає пропозиція не тільки місцевого, а й імпортного кавуна, а попит на них стриманий.

  • Манчестер Юнайтед готовий відпустити зайвих гравців за меншу суму

    Манчестер Юнайтед готовий відпустити зайвих гравців за меншу суму

    Керівництво Манчестер Юнайтед пішло на серйозний крок, щоб розпрощатися з непотрібними футболістами, стверджує The Telegraph.

  • Ціни на продукти зростають через кліматичні аномалії – дослідження

    Ціни на продукти зростають через кліматичні аномалії – дослідження

    Екстремальні погодні явища, спричинені змінами клімату, викликають різке зростання цін на базові продукти харчування по всьому світу. Про це мовиться у новому дослідженні, проведеному Барселонським центром суперкомп’ютерних технологій, повідомляє FT.
    У дослідженні вперше встановлено прямий зв’язок між десятками погодних екстремумів і різким зростанням цін на конкретні продукти. Це підкреслює зростаючу вразливість глобальних продовольчих систем до природних змін.
    Попередні роботи зосереджувались на тому, як високі температури знижують урожайність і призводять до довготривалого підвищення загального рівня інфляції. Натомість нове дослідження доводить, що окремі продукти демонструють набагато гостріші короткострокові цінові стрибки, які згодом впливають на загальну інфляцію.
    “Багато з погодних явищ, які спричинили зростання цін, були абсолютно безпрецедентними з історичного погляду”, – заявив провідний автор дослідження Максиміліан Коц з Барселонського центру суперкомп’ютерних технологій. – “Температури були далеко за межами того, що ми очікували б у стабільному кліматі, не зміненому людськими викидами”, – додав він.
    Приклади короткострокових стрибків включають:

  • у Великій Британії подорожчання картоплі;
  • в Індії ціни на цибулю зросли на 89% після спеки у травні 2024 року;
  • у Південній Кореї ціни на капусту підскочили на 70% через літню спеку;
  • в Японії ціни на рис зросли на 48% у вересні після серпневих температурних рекордів;
  • у Китаї овочі подорожчали на 30%;
  • у Каліфорнії та Аризоні вартість овочів зросла на 80% у листопаді 2022 року після посухи;
  • в Європі оливкова олія здорожчала на 50% після тривалих посух у південній Іспанії.
  • Згідно з висновками, такі цінові стрибки зазвичай настають вже через кілька місяців після екстремальних погодних подій.
    “Ми знаємо, що ці явища вже стали більш інтенсивними і частими, ніж 30–40 років тому, і очікуємо, що це триватиме, доки викиди парникових газів зростатимуть”, – наголосив Коц. – “Якщо продовольча система реагуватиме так само, як зараз, то ми бачитимемо ще більш екстремальні та непередбачувані коливання цін”, – додав він.
    Цінові стрибки також поширюються глобально через торгівлю. Так, у Великій Британії зросла вартість шоколаду після того, як ціна на какао зросла втричі через посуху та спеку в Гані та Кот-д’Івуарі.
    Країни з високою залежністю від імпорту, як-от Велика Британія, є особливо вразливими до кліматичних змін в інших регіонах, зазначила співаторка звіту Анна Тейлор, виконавча директорка британського фонду Food Foundation.
    Дослідження також викликає занепокоєння для центральних банків, оскільки зростання цін на продукти ускладнює стримування загальної інфляції, особливо в країнах з ринками, що розвиваються.
    “Ці аномально високі температури безпосередньо впливають на загальний рівень інфляції, і головним чинником є продукти харчування… Це впливає на всі ціни в цілому”, – наголосив Коц.
    Так, минулого тижня Велика Британія повідомила про несподіване зростання інфляції у червні до 3,6% – найвищого показника за минулі 18 місяців. Частково це пояснюється саме подорожчанням продуктів.
    Окремо дослідження відзначає, що зростання цін змушує бідніші домогосподарства зменшувати споживання, насамперед, поживних продуктів.
    “Споживання фруктів і овочів є дуже вразливим до цінового тиску”, – додала Тейлор.
    Раніше стало відомо, що кліматична криза ставить під загрозу майбутнє найпопулярнішого у світі фрукта – банана.
    Не до жиру: як зміняться ціни на продукти харчування

  • В Україні подорожчали яблука нового врожаю

    В Україні подорожчали яблука нового врожаю

    У новому сезоні яблука в Україні продаються за ціною 60-70 гривень за кілограм, що в 2,9 рази дорожче, ніж минулого року. Садівники почали збирати врожай раніх сортів, і це вже вплинуло на продаж імпортних фруктів. Проте ціни на українські яблука тримаються високими, оскільки попит на них поки що невеликий. Продавці планують зниження цін зі збільшенням пропозиції місцевих яблук на ринку. Передбачається, що наступного тижня українські виробники вийдуть на ринок масово, що може призвести до зниження цін як на місцеві, так і на імпортні яблука.

  • В Україні різко подорожчали яблука нового врожаю

    В Україні різко подорожчали яблука нового врожаю

    У новому сезоні ціни на яблука в Україні значно підвищилися – вони коливаються від 60 до 70 гривень за кілограм, що в 2,9 рази дорожче, ніж минулого року. За даними моніторингового проекту EastFruit, українські садівники почали збирати врожай нових яблук, але це вже вплинуло на продаж імпортних фруктів. Трейдери не поспішають знизити ціни через те, що попит на місцеві яблука поки низький, а більше товару на ринку з’явиться з наступного тижня. Тому очікується, що ціни на яблука будуть знижуватися, в той час як можливо зниження цін і на імпортні яблука.

  • В Україні значно зросла вартість гектара землі

    В Україні значно зросла вартість гектара землі

    Середня вартість одного гектара з моменту відкриття земельного ринку в Україні в липні 2021 року зросла на 60% – до 60,7 тисячі грн за гектар. Про це повідомляє Опендатабот.
    За чотири роки укладено 339 644 угоди купівлі-продажу. Загалом продали понад 636 тис. га на 30,4 млрд грн.
    У липні 2021 року уклали понад 2 тис. угод, а середня ціна за гектар сягала 95,7 тис. грн. Поволі ажіотаж спадав: угод більшало, а середня ціна падала. Вже у грудні 2021 року гектар коштував 33,7 тис. грн.
    З початком повномасштабної війни ринок практично зупинився. Тільки у травні 2022 року уклали 323 угоди. Відновлення почалося влітку, але обсяги залишалися низькими: до 4,6 тис. угод на місяць – втроє менше, ніж наприкінці 2021-го.
    Ринок землі на початку 2024 року став доступним також й для компаній – ринок пожвавішав, але очікуваного сплеску не сталося, наголошують аналітики.
    “Імовірно, це пов’язано з обмеженнями для компаній з іноземними власниками на операції з українською землею”, – зазначають експерти.
    За їхніми словами, вже з березня кількість угод перевищувала 9 тис. на місяць, а загальна щомісячна вартість угод – понад 1 млрд грн. Ціна за гектар у 2024 році коливалась у межах 43–52 тис. грн.
    Нині найдорожчою є земля на Івано-Франківщині — у середньому, за один гектар покупець викладе 126,6 тис. грн. Наслідують Львівщина із 118,3 тис. грн/га, Київщина — 89, 4 тис. грн/га, Тернопільщина — 86,9 тис. грн/га.
    Серед прифронтових регіонів за вартістю сільгоспземлі лідирує Дніпропетровщина — там покупці, в середньому, сплачують 73,9 тис. грн/га.
    За даними експертів, найнижчі ціни на землю у прифронтових регіонах: Запорізька область – 38,3 тис. грн/га, Херсонщина – 39,1 тис. грн/га, Чернігівщина – 41,1 тис. грн/га, Миколаївщина – 41,6 тис. грн/га та Одещина – 41,8 тис. грн/га.
    В цьому році найактивніше купують землі на Полтавщині (5,4 тисячі угод), Вінниччині (5,4 тис.) та Київщині (4,7 тисячі), повідомляють експерти.
    Як відомо, в Україні з 1 липня 2021 року по 1 липня 2023 року було продано 1% сільгоспземель
    Раніше Держгеокадастр розповів, хто має доступ до інформації про землю.

  • Рейтинг Путіна впав до мінімуму з 2022-го

    Рейтинг Путіна впав до мінімуму з 2022-го

    Стрімке підвищення комунальних тарифів в Росії, масові відключення інтернету та згасання надій на угоду по Україні зі США – завдали історичного удару по рейтингах російської влади. Про це повідомляє The Moscow Times у п’ятницю, 11 липня.
    Рейтинг схвалення діяльності Володимира Путіна за тиждень з 29 червня по 6 липня опустився на 4 відсоткових пункти – з 83% до 79%, свідчать результати опитування Фонду Громадська думка.
    Падіння рейтингу стало найбільшим з вересня-жовтня 2022 року, коли на тлі мобілізації він втрачав 5 пунктів за тиждень. Рейтинг довіри до глави РФ також знизився на 4 пункти – з 82% до 78%.
    Одночасно з 57% до 52%, найнижчого рівня з початку року, впав рейтинг схвалення російського уряду, тоді як частка тих, хто негативно оцінює роботу прем’єр-міністра РФ Михайла Мішустіна, досягла максимуму з грудня минулого року – 13%.
    Зниження рейтингу Путіна пов’язують з новими факторами дискомфорту – авіаколапсом, відключеннями інтернету, складнощами з оплатою картками, а також зростанням цін на комунальні послуги, оскільки перші платіжки за липень надійшли саме цього тижня.
    У середньому по Росії з 1 липня тарифи зросли на 13,4% – це рекорд за десять років, а у деяких регіонах індексація була ще вищою: у Москві – на 15%, у Московській області – на 18,3%, у Кузбасі – на 19,8%, в Архангельській області – на 20%, у Пермському краї – на 21%. Загальноросійський рекорд встановив Іжевськ, де тарифи одночасно підскочили на 38%.
    “Підвищення тарифів виявилося значно більшим, ніж темп інфляції: люди розуміють, що влада видавлює з них останнє”, – зазначив провідний експерт Європейського центру аналізу і стратегій Владислав Іноземцев. – “Війна поступово проникає у повсякденне життя – і, ймовірно, населення почало розуміти, що це саме її наслідки, а не просто “об’єктивні фактори”.
    Своєю чергою, політолог Аббас Галлямов додає, що тарифи в нинішній ситуації сприймаються як одне з доказів того, що країна не витримує тягаря війни.

  • Держстат заявив про зниження річної інфляції

    Держстат заявив про зниження річної інфляції

    У червні зростання споживчих цін в Україні сповільнилося до 0,8% у порівнянні з 1,3% у травні. Про це повідомив Держстат у вівторок, 9 липня.
    За даними відомства, у червні 2024 року зростання цін становило 2,2%, тому в річному вимірі інфляція за підсумками червня цього року зменшилася вперше за останній рік – до 14,3% з 15,9% за підсумками травня, 15,1% за підсумками квітня та 14,6% за підсумками березня.
    На споживчому ринку в червні ціни на продукти харчування та безалкогольні напої зросли на 1,4%.
    “Найбільше (на 13,5%) подорожчали фрукти. На 3,3-0,2% зросли ціни на м’ясо та м’ясопродукти, безалкогольні напої, рибу та продукти з риби, сало, хліб, кисломолочну продукцію, масло, цукор”, – йдеться у повідомленні.
    Водночас на 8,1% подешевшали овочі, на 1,1-0,4% знизилися ціни на яйця, макаронні вироби, молоко, рис.
    Ціни на алкогольні напої та тютюнові вироби підвищилися на 1,1%, що пов’язано з подорожчанням тютюнових виробів на 1,8%.
    Одяг подешевшав на 2,3%, взуття – на 2,1%.
    Ціни на транспорт зросли на 1,1% в основному через подорожчання проїзду в залізничному пасажирському транспорті на 5,4% і палива та мастил на 2,3%.
    Водночас за рік продукти харчування та безалкогольні напої за рік подорожчали на 23,2%. Найбільше подорожчали яйця – на 59,2%, фрукти – на 51,7%, соняшникова олія – на 33,6% і вершкове масло – 28,3%.

  • В Росії фіксують падіння виробництва горілки

    В Росії фіксують падіння виробництва горілки

    Російські компанії в період з січня по червень 2025 року скоротили випуск алкогольних напоїв (статистика подається без даних про пиво, сидр, пуаре та медовуху) на 16,1%, до 79,3 млн декалітрів рік до року. Про це повідомляє The Moscow Times.
    У Федеральній службі з контролю за алкогольним і тютюновим ринками заявили, що загальне виробництво горілки знизилося на 10,9%, до 31,38 млн дал, а коньяку – на 17%, до 3,45 млн дал.
    Падіння виробники пов’язують з підвищенням на 17% мінімальних роздрібних цін на міцний алкоголь на початку цього року. З 1 січня 0,5 літра горілки можна продавати за вартістю від 349 рублів, а коньяку – від 651 рубля (торік було 299 рублів і 556 рублів).
    Тоді ж таки влада РФ підвищила акциз на етиловий спирт і спиртовмісну продукцію з 643 до 740 рублів.
    “Виробництво напоїв міцністю вище 9% скоротилося на 9,5%, до 46,83 млн дал, лікеро-горілчаних виробів – на 0,5%, до 8 млн дал, а лікерних вин – на 9,6%, до 644,9 тис дал. Збільшився тільки випуск виноградних та ігристих вин. У першому випадку на 12,4%, до 17,66 млн дал, у другому – на 18,5%, до 7,2 млн дал”, – мовиться в публікації.
    Найбільше падіння – на 91,6% – показала слабоалкогольна продукція (до 725,4 тис. дал). За нею йдуть плодові спиртні (мінус 84,7%, до 769,2 тис. дал) і виноградовмісні напої (мінус 60,5%, до 11,4 тис. дал, зі спиртом і мінус 73,2%, до 48,7 тис дал, без нього).
    “Однак це пов’язано з їхнім переведенням в інші категорії, зокрема в пивні”, – зазначає видання.
    Як ми вже писали, постачання російської пшениці на світові ринки у 2024/25 сільгосп році скоротиться на 20-25% через падіння врожайності, проблеми з логістикою та зниження посівних площ.
    В Росії почалась промислова криза