Німецький автоконцерн Volkswagen досяг важливого етапу у програмі скорочення витрат: близько 20 тисяч працівників погодилися достроково залишити компанію. Дві третини з них йдуть на пенсію. Про це повідомляє Bild у вівторок, 3 червня.
Цю програму раніше погодили з профспілками наприкінці минулого року. Загалом до 2030 року концерн планує скоротити 35 тисяч робочих місць на німецьких заводах. Ті, хто добровільно звільняється, отримують грошову компенсацію – залежно від стажу вона може сягати 400 тисяч євро.
Окрім звільнень, із 2026 року компанія зменшить кількість місць для стажування – з 1400 до 600 на рік.
За оцінками керівництва, ці заходи дозволять зекономити до 1,5 мільярда євро на оплаті праці щорічно.
Також близько 130 тисяч співробітників погодилися на замороження зарплат: замість підвищення 5% відраховуватимуть у спеціальний фонд, з якого фінансуватимуть, зокрема гнучкі графіки роботи. Крім того, компанія скасувала виплати підвищеної відпускної допомоги.
Раніше повідомляли, що Volkswagen не закриє жодного заводу, але проведе масштабне скорочення.
Позначка: Угода
-
У Volkswagen 20 тисяч працівників погодилися на звільнення
-
З російського полону повернулись 303 військових
Україна та Росія виконали третій етап обміну військовополоненими у форматі 1000 на 1000. Україна змогла повернути 303 своїх оборонців. Про це повідомив президент України Володимир Зеленський 25 травня. Цей обмін став останнім за узгодженою формулою. У рамках цього етапу були звільнені воїни Національної гвардії, Держприкордонслужби та Держспецслужби транспорту. Зеленський висловив подяку команді, яка працювала цілодобово для успішного завершення обміну. Раніше президент анонсував третій етап обміну військовополоненими у форматі “1000 на 1000”.
-
Трамп про 50% мита проти ЄС: Я не шукаю угоди
Президент США Дональд Трамп відмовився шукати угоду з Європейським Союзом після того, як оголосив про введення 50% мита на всі товари з ЄС починаючи з 2025 року. Він вважає, що перемови не прогресують і вирішив діяти жорстко. Трамп заявив, що вже визначив умови угоди і це 50% мита.
-
Угода зі США: запрацював спільний інвестфонд
Україна та США оголосили про старт інвестиційного фонду в рамках угоди про надра. Цю інформацію оприлюднило Міністерство економіки в останній день тижня. Зазначено, що віцепрем’єр-міністр економіки Юлія Свириденко отримала підтвердження від представниці США в Україні Джулії Девіс щодо завершення внутрішніх процедур інвестиційного фонду. Раніше уряд України та американські організації підписали угоди про комерційне партнерство. Це означає, що фонд почав свою діяльність і буде інвестувати у проекти з видобутку природних ресурсів, інфраструктуру та інші галузі для підтримки економічного розвитку України. Партнерство передбачає рівноправність та спільне управління фондом і надає можливість переглядати результати кожні 10 років.
-
Британія передумала віддавати Маврикію архіпелаг Чагос з авіабазою
Верховний суд Великої Британії за кілька годин до підписання угоди заблокував передачу Маврикію архіпелагу Чагос в Індійському океані. Про це повідомляють Sky News та BBC.
Зазначається, що угоду про передачу архіпелагу повинні були підписати у четвер, 22 травня. Постанова британського суду з’явилася близько о 2:25.
Позов до суду проти Міністерства закордонних справ Британії з оскарженням угоди подали дві жінки з племені Чагос Бернадетт Дюгасс та Бертріс Помпе, які живуть у Британії. Вони вважають, що британський уряд діє, нехтуючи правами народу Чагосу.
Як відомо, премʼєр-міністр Кір Стармер планував повернути острови Маврикію, зберігаючи при цьому контроль над американо-британською військовою базою Дієго-Гарсія. Угоду вважають суперечливою, бо Британія також мала б заплатити мільярди фунтів стерлінгів Маврикію. Важливим фактором залишається і те, що Маврикій залежить від імпорту з Китаю.
Колишній міністр оборони від Консервативної партії Грант Шаппс назвав план чинного британського уряду “божевільним” через можливість шпигування Китаю за авіабазою. Такої ж думки дотримується колишній міністр юстиції Роберт Дженрік.
“Британську суверенну територію віддають союзнику Китаю, а мільярди фунтів з кишені британських платників податків витрачають на це “задоволення””, – заявив він.
Як відомо, Велика Британія контролює регіон з 1814 року. Архіпелаг Чагос був відокремлений від Маврикію в 1965 році, коли Маврикій ще був британською колонією. Британія придбала острови за 3 млн фунтів стерлінгів, але Маврикій стверджує, що його незаконно змусили віддати архіпелаг, щоб отримати незалежність від Британії. Наприкінці 1960-х років Британія запросила США побудувати військову базу на острові Дієго-Гарсія, через що виселили тисячі людей. Імміграційний наказ, виданий у 1971 році, заборонив остров’янам повернутися. Жителів племені Чагос переселили на Маврикії та Сейшельські острови, деякі живуть у Британії. У 2019 році Міжнародний суд ООН встановив, що відокремлення архіпелагу Чагос від Маврикію порушувало міжнародне право. Того ж року Генасамблея ООН закликала Британію повернути острови Маврикію.