Розбір завалів у Києві після чергового масованого удару Росії все ще триває. Ракети та дрони вдарили по житловому будинку, вже відомо про щонайменше вісьмох загиблих. Про це заявив український президент Володимира Зеленського.
“У Києві триває розбір завалів звичайного житлового будинку після російського удару. Черговий масований удар проти наших міст та громад. Знову вбивства. Відомо вже щонайменше, на жаль, про вісьмох загиблих. Серед них одна дитина. Мої співчуття всім рідним та близьким”, – зауважив президент.
Люди й досі можуть бути під завалами, відомо про десятки поранених.
“Ці сьогоднішні російські ракети та ударні дрони є чіткою відповіддю всім у світі, хто тижнями й місяцями закликав до припинення вогню та до реальної дипломатії. Росія обирає балістику, а не стіл перемовин. Обирає продовжувати вбивства, а не закінчувати війну. І це означає, що Росія досі не боїться наслідків”, – підкреслив глава України.
Росія все ще користується тим, що принаймні частина світу заплющує очі на вбитих дітей і шукає виправдань для російського диктатора Володимира Путіна.
“Ми очікуємо реакцію Китаю на те, що відбувається. Китай неодноразово закликав до нерозширення війни та до припинення вогню. Цього немає через Росію. Ми очікуємо на реакцію Угорщини. Смерть дітей мусить спричиняти точно більші емоції, ніж будь-що”, – повідомив президент.
Зеленський зауважив, що Київ чекає на реакцію кожного у світі, хто закликав до миру, а тепер “частіше мовчить, ніж займає принципові позиції” і закликав світ посилити санкції проти Російської Федерації.
“І вже точно час нових крутих санкцій проти Росії за все, що вона робить. Вже зірвані всі дедлайни, зіпсовані десятки можливостей для дипломатії. Росія мусить відчувати свою відповідальність за кожен удар, за кожен день цієї війни. Вічна памʼять усім жертвам Росії!”, – резюмував глава України.
Позначка: Угорщина
-
Зеленський звернувся до КНР й Угорщини через атаку
-
Сіярто анонсував “тест” Дружби і звернувся до Києва
Постачання російської нафти через трубопровід Дружба до Угорщини відновиться завтра, 28 серпня, однак лише в тестовому режимі. Про це повідомив міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто у Facebook у середу, 27 серпня.
Як повідомив угорський міністр, пошкодження, спричинені атаками на нафтопровід, є значними, і процес його повного відновлення триватиме ще кілька днів. Сіярто зазначив, що угорська сторона провела консультації із заступником міністра енергетики Росії Павлом Сорокіним. За результатами цих переговорів було знайдено технічне рішення для часткового запуску трубопроводу. Починаючи з завтра, нафту постачатимуть у меншому обсязі.
Сіярто також наголосив, що національні запаси нафти в Угорщині є достатніми, тому використання стратегічного резерву наразі не потрібно.
Разом із тим він висловив невдоволення щодо реакції окремих місцевих політиків та ЗМІ, які, за його словами, виправдовують Україну, яка “цілеспрямовано пошкодила трубопровід”. Глава угорського МЗС розкритикував позицію Єврокомісії, яка стверджує, що ризику для енергобезпеки немає. Він також закликав Україну утриматися від подальших атак на нафтопровід, що забезпечує постачання угорського енергоринку.
“Водночас ми закликаємо Україну надалі не атакувати нафтопровід, що веде до Угорщини, і не ставити під загрозу безпеку енергопостачання нашої країни!” – підкреслив Сіярто.
Нагадаємо, що в ніч на 13 серпня ЗСУ вкотре атакували нафтоперекачувальну станцію Унєча в Брянській області РФ. Однак згодом пошкоджену діляну полагодили, й Угорщина поспішила подякувати Росії “за оперативність”. Утім, ремонт виявився марним, а подяка – завчасною, бо 21 серпня українські військові повторно атакували нафтоперекачувальну станцію Унєча в Брянській області РФ.
-
Київ і Будапешт обговорили розблокування вступу до ЄС
Віцепрем’єр-міністр України з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Тарас Качка 27 серпня здійснив офіційний візит до Будапешта, де головною темою переговорів стало просування процесу євроінтеграції України. Про це у середу, 27 серпня, повідомили в Офісі віцепрем’єра.
Під час візиту Качка провів зустрічі з міністром Угорщини у справах ЄС Яношем Бокою, заступником міністра закордонних справ Левенте Мадяром та міністром сільського господарства Іштваном Надєм. У рамках переговорів сторони обговорили прогрес України в процесі євроінтеграції, підготовку до відкриття перших переговорних кластерів, питання захисту прав національних меншин, ініціативи із забезпечення сталого миру, а також перспективи розвитку двосторонніх відносин.
Тарас Качка акцентував увагу на тому, що прямий діалог та співпраця між Україною і Угорщиною є найефективнішим шляхом для реалізації спільних інтересів двох країн. Він підкреслив, що інтеграція України до ЄС сприятиме зміцненню українсько-угорських відносин та розвитку взаємодії між суспільствами обох держав.
Раніше інформувалося, що після дзвінка президента США Дональда Трампа прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан може послабити свій опір щодо вступу України до Євросоюзу.
Раніше ЗМІ повідомили, що тиждень тому Трамп зателефонував Орбану, щоб з’ясувати, чому прем’єр Угорщини блокує переговори про вступ України до Євросоюзу. Ця розмова відбулася після переговорів лідерів США, України та ЄС у Вашингтоні. -
Угорщина оскаржить передачу російських активів Україні
Угорщина подала позов проти Ради ЄС та Європейського фонду миру (EPF), оскарживши рішення щодо використання доходів від заморожених російських активів для підтримки України. Про це інформує Portfolio.
Уряд подав позов до Загального суду ЄС у Люксембурзі ще 11 липня 2025 року. 25 серпня справа була офіційно зареєстрована та опублікована в “Офіційному віснику ЄС”.
Будапешт оскаржує рішення Ради ЄС від 21 травня 2024 року, яке передбачає, що 99,7% прибутку від управління замороженими активами російського Центробанку має перераховуватись до Європейського фонду миру. Із цих коштів ЄС фінансує військову допомогу Україні.
Угорщина також вимагає скасування рішення керівного комітету EPF від лютого 2025 року, яким ухвалили механізм реалізації цього рішення. За словами Будапешта, при ухваленні документа було порушено процедуру, зокрема, Угорщину позбавили права голосу.
Будапешт наполягає, що ухвалене рішення порушує принципи законності та процедури, закріплені в договорах ЄС, і вимагає його скасування. Водночас розгляд справи може тривати кілька років, і до ухвалення остаточного рішення виплати Україні не припинятимуться.
Рішення Суду ЄС у цій справі матиме прецедентне значення: якщо Угорщина виграє, подібні схеми ухвалення рішень без урахування права вето можуть стати неможливими. Якщо ж програє – інші держави отримають більше можливостей обходити блокування з боку Будапешта. -
Трамп вплинув на Орбана щодо України – ЗМІ
Після дзвінка президента США Дональда Трампа прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан може послабити свій опір щодо вступу України до Євросоюзу. Про це повідомляє Politico у середу, 27 серпня.
Видання пише, що європейські посадовці розглядають можливість відкриття “переговорного кластера” для Молдови напередодні вересневих виборів у країні. Але без здійснення такого кроку щодо України.
При цьому Україна та її союзники категорично проти такого кроку. Адже в Києві наполягають, що “це дало б українцям неправильний сигнал у розпал мирних переговорів за посередництва США”.
А французький чиновник сказав виданню: “У контексті того, що зараз переживає Україна, є переваги як для кандидатури України, так і для кандидатури Молдови. Рішення в Брюсселі мають прийматися одностайно, і ми маємо діяти в рамках цих принципів”.
“Те, що президент США Дональд Трамп переконав прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана, який виступає проти членства України в ЄС, але висловив готовність підтримати членство Молдови, зняти свої заперечення проти вступу Києва до блоку, змінило динаміку ситуації”, – пише видання з посиланням на двох дипломатів.
У публікації вказано, що рішення будуть прийняті в “найближчі дні або тижні”. Двоє дипломатів також висловили надію, що в найближчі місяці, з огляду на тиск на Будапешт, вдасться вийти з глухого кута щодо вступу України.
“Тепер у нього (Орбана – ред.) є можливість пом’якшити свою антиукраїнську позицію”, – сказав один дипломат.
Видання нагадує, що Орбан добре знайомий із тим, як змінювати свою позицію. Ба більше, можна сказати, що “він майстер цього – особливо в контексті ЄС”.
Раніше ЗМІ повідомили, що тиждень тому Трамп зателефонував Орбану, щоб з’ясувати, чому прем’єр Угорщини блокує переговори про вступ України до Євросоюзу. Ця розмова відбулася після переговорів лідерів США, України та ЄС у Вашингтоні.
Після цього президент Володимир Зеленський підтвердив, що дійсно звертався до Трампа з проханням вплинути на Орбана. -
Примус до Дружби. Новий конфлікт з Угорщиною
Україна продовжує атакувати інфраструктуру російського нафтопроводу Дружба, за яким російську нафту отримують Угорщина та Словаччина. 22 серпня, після того як українські Сили оборони вкотре атакували інфраструктуру нафтопроводу, втретє за місяць зупинивши постачання російської нафти до Угорщини та Словаччини, глава угорського МЗС Петер Сійярто назвав це “ударом по енергетичній безпеці”.
Нафтопровід і вступ до ЄС
Володимира Зеленського запитали, чи з’явилося у нього більше важелів впливу на угорського прем’єра Віктора Орбана, який блокує відкриття першого кластера переговорів про вступ між Україною та ЄС, після ударів по нафтопроводу Дружба.
“Ми завжди підтримували дружбу між Україною та Угорщиною. А тепер існування “Дружби” залежить від позиції Угорщини”, – сказав Зеленський з усмішкою.
Досі Київ утримувався від ударів по Дружбі – передусім, щоб остаточно не псувати відносини з Угорщиною.
“Але новий курс Орбана не залишив нам вибору… Офіційно Україна, звичайно, не визнає зв’язок цих ударів із вступним процесом, але надто велика кількість “співпадінь” не залишає в цьому значних сумнівів”, – вважають в Європейській правді.
Тобто удари по Дружбі журналісти пов’язують зокрема з блокуванням Будапештом вступу України до ЄС.
Дипломатичні перепалки
Глави МЗС України та Угорщини вступили в перепалку через висловлювання Зеленського та атаки на нафтопровід.
“Ми рішуче відкидаємо залякування з боку президента України. Ми вважаємо суверенітет і територіальну цілісність фундаментальними цінностями міжнародної політики. Тому ми поважаємо суверенітет і територіальну цілісність кожної країни і очікуємо того ж від інших”, – заявив глава МЗС Угорщини Петер Сійярто.
Він сказав, що в останні дні Україна здійснила серйозні атаки на енергопостачання Угорщини, а атака на енергетичну безпеку, за його словами, є атакою на суверенітет.
“Війна, до якої Угорщина не має жодного відношення, ніколи не може виправдати порушення нашого суверенітету. Ми закликаємо Зеленського припинити погрози на адресу Угорщини та безрозсудні атаки на нашу енергетичну безпеку!” – підкреслив Сійярто.
Глава МЗС України Андрій Сибіга відреагував на цей випад колеги з Будапешта, зазначивши, що відповідає “в угорському стилі”.
“Вам не потрібно вказувати президенту України, що робити, що говорити і коли. Він є президентом України, а не Угорщини. Енергетична безпека Угорщини – у ваших руках. Диверсифікуйте енергоносії і станьте незалежними від Росії, як решта Європи”, – написав Сибіга в соцмережі Х.
Євродепутат від угорської правлячої партії Фідес Томаш Дейч прирівняв удар України по нафтопроводу Дружба до “озброєного нападу на Європейський Союз”. Європейська комісія, у свою чергу, заявила, що українська атака на нафтопровід Дружба не впливає на постачання нафти до Угорщини та Словаччини, незважаючи на скарги Будапешта на Київ.
Орбан скаржиться Трампу
Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан вирішив написати листа президенту США Дональду Трампу у зв’язку з атакою України на нафтопровід Дружба.
“Трубопровід постачає нафту до Угорщини та Словаччини – двох країн, які не мають іншого способу імпортувати нафту. Угорщина підтримує Україну бензином та електроенергією, а у відповідь вони бомбардують інфраструктуру, яка нас постачає. Це дуже недружній жест! Я бажаю президенту Трампу успіхів у його прагненні до миру”, – написав Орбан.
Американський президент нібито відповів: “Вікторе, мені не подобається те, що я чую – я дуже злий через це. Передай Словаччині, що ти мій великий друг”. -
Мовний омбудсмен зробила заяву щодо “привілеїв” угорської мови в Україні
Уповноважена із захисту державної мови Олена Івановська не бачить підстав для надання привілеїв угорській мові серед інших мов національних спільнот або мов Європейського Союзу. Про це вона заявила в ексклюзивному інтерв’ю агентству Інтерфакс-Україна, відповідаючи на запитання, чи варто йти на мовні поступки у комунікації з Угорщиною.
“Я не бачу жодних підстав для того, щоб виокремлювати чи надавати привілеї угорській мові серед інших мов національних спільнот або мов Європейського Союзу. Україна – багатонаціональна держава, і ми з повагою ставимося до всіх національних меншин”, – пояснила вона.
Всі громадяни, незалежно від етнічного походження, мають бути рівними перед законом, який визначає українську мову єдиною державною і мовою міжнаціонального спілкування.
“Ми всі були в Закарпатті, ми знаємо реальну ситуацію – права угорської громади не утискаються. Навпаки, в багатьох громадах ця мова звучить у побуті, в освіті, в культурному житті. І жодна інша національна спільнота не вимагає для себе окремих умов чи винятків. Чому тоді маємо робити виняток саме для однієї?” – наголосила вона, ставлячи у відповідь риторичне запитання.
Комунікація з європейськими партнерами важлива, але вона не має відбуватися коштом суверенного права формувати власну гуманітарну політику, підкреслила Івановська.
“Українська мова – це те, що об’єднує громадян, що забезпечує єдність і цілісність держави. Тому будь-які корективи до мовного законодавства в частині виокремлення окремих мов були б, на мою думку, помилковими та неприйнятними”, – наголосила мовна омбудсменка. -
Сибіга відповів Сіярто щодо енергозагрози “в угорському стилі”
Енергетична безпека Угорщини у її руках – міністр закордонних справ України Андрій Сибіга прокоментував заяву очільника МЗС Угорщини Петера Сіярто щодо дружби України з Угорщиною. Свою відповідь угорському колезі він розмістив у соцмережі Х увечері в неділю, 25 серпня.
Нагадаємо, Сіярто, поширивши відео на платформі Х із пресконференції президента України, описав його слова про дружбу з Угорщиною як “загрозливі”.
“Я відповім на угорський манер. Не треба вказувати українському президенту, що йому робити, що говорити і коли. Він президент України, а не Угорщини”, – зазначив Сибіга у відповідь.
I will reply in a Hungarian manner.You don’t need to tell the Ukrainian President what to do or say, and when. He is the President of Ukraine, not Hungary.Hungary’s energy security is in your own hands. Diversify and become independent from Russia, like the rest of Europe. https://t.co/G0JPu5xYHo— Andrii Sybiha 🇺🇦 (@andrii_sybiha) August 24, 2025
Міністр також підкреслив, що енергетична незалежність Угорщини перебуває виключно в її компетенції: “Енергетична безпека Угорщини залежить від вас самих. Займіться диверсифікацією і станьте незалежними від Росії, як це зробила решта Європейських країн”.
Як стало відомо, угорський міністр звинуватив Зеленського в тому, що той використав святкування Дня Незалежності України для недоречних нападів на Угорщину.
-
Сіярто обурений заявою Зеленського про Дружбу
Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто висловив різке невдоволення останніми заявами президента України Володимира Зеленського щодо майбутнього двосторонніх відносин. Увечері 24 серпня свою позицію Сіярто опублікував на платформі Facebook.
Глава дипломатії Угорщини закликав українського президента утриматися від погроз на адресу Будапешта. Він також заявив, що президент України “використав національне свято України, щоб грубо погрожувати Угорщині”.
Сіярто заявив про нібито причетність України до “серйозних атак”, які, за його словами, впливають на енергопостачання його країни. Крім того, у своїй заяві він наголосив, що вважає подібні дії нападом на суверенітет держави.
“Війна, до якої ми не маємо жодного стосунку, не є законним поясненням порушення нашого суверенітету. Ми закликаємо Володимира Зеленського припинити свої погрози Угорщині та перестати ставити під загрозу нашу енергетичну безпеку”, – додав урядовець.
Раніше того ж дня Володимир Зеленський під час пресконференції з прем’єр-міністром Канади Марком Карні у Києві висловив свою думку щодо розвитку українсько-угорських відносин. Одне із запитань журналістів стосувалося можливого впливу України на угорського прем’єра Віктора Орбана після ударів ЗСУ по об’єктах, пов’язаних із нафтопроводом Дружба.
Зеленський, усміхнувшись, заявив, що Україна завжди прагнула дружніх відносин із Угорщиною, й натякнув, що тепер доля нафтопроводу Дружба залежить від позиції Будапешта.
Нагадаємо, 22 серпня Петер Сіярто розкритикував атаку ЗСУ на станцію Унєча, яка входить до системи нафтопроводу Дружба, звинувативши Україну в загрозах енергопостачанню його країни.
Як відомо, в ніч на 13 серпня ЗСУ атакували нафтоперекачувальну станцію Унєча в Брянській області РФ. Однак згодом пошкоджену діляну полагодили, й Угорщина поспішила подякувати Росії “за оперативність”.
Утім, ремонт виявився марним, а подяка – завчасною, бо 21 серпня українські військові повторно атакували нафтоперекачувальну станцію Унєча в Брянській області РФ. -
Удар по Дружбі: в ЄК прокоментували скарги Словаччини і Угорщини
В Європейській комісії заявили, що уважно слідкують за тимчасовим припиненням постачання нафти по трубопроводу Дружба до Словаччини та Угорщини після ударів ЗСУ по нафтоперекачувальній станції Унєча. Про це у п’ятницю, 22 серпня, повідомляє Суспільне із посиланням на відповідь пресслужби Єврокомісії.
Там заявили, що не вбачають у цьому припиненні енергетичної небезпеки для ЄС.
Водночас у Єврокомісії зазначили, що перебувають у тісному контакті з Словаччиною та Угорщиною для з’ясування обставин та захисту критичної інфраструктури. В Єврокомісії підтвердили, що отримали лист від словацької та угорської влади, і нададуть відповідь на нього в належний час.
“Безпека постачання є пріоритетом для Комісії, і ми перебуваємо в тісному і постійному контакті з нашими державами-членами з метою її забезпечення. ЄС має інструменти для подолання раптового дефіциту або перебоїв у постачанні сирої нафти або нафтопродуктів”, – повідомили у Єврокомісії.
Держави-члени Євросоюзу мають утримувати запаси нафти на 90 днів на випадок аварійних ситуацій – це вимога Директиви ЄС про запаси нафти, яка діє з 2009 року.
“Словаччина, і Угорщина підтримують такі необхідні рівні аварійних запасів нафти і можуть випустити такі запаси на ринок у разі надзвичайної ситуації”, – йдется у відповіді Єврокомісії.
Там також додали, що досі не отримували повідомлень про вивільнення запасів від Словаччини чи Угорщини.