В ЄС очікують, що цього тижня під час саміту затвердять 18-й пакет санкцій проти РФ, який заблокували Словаччина та Угорщина. Словаччина вже не така категорична та назвала умову для підтримки нових санкцій проти РФ. Що буде далі? Пакет заблоковано Словаччина та Угорщина заблокували затвердження нових обмежень проти Росії до засідання Європейської Ради. “Ми зробили це, тому що Європейський Союз… хоче заборонити державам-членам, включно з Угорщиною та Словаччиною, купувати дешевий російський природний газ і дешеву російську нафту, як вони робили раніше”,- сказав міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто. Раніше, прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан закликав ЄС зняти з порядку денного питання про заборону на постачання російських енергоносіїв через очікуване зростання цін на енергоносії після бомбардувань Ірану США.
Своєю чергою прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо підтримав Угорщину. “Словаччина не підтримає пакет санкцій, якщо Європейська комісія не знайде рішення ситуації, з якою Словаччина зіткнеться, якщо блок поступово відмовиться від імпорту російських енергоносіїв”, – сказав він. Є надія на угоду Для схвалення пропозицій щодо санкцій потрібна одностайність у блоці. Тому ЄС намагається переконати Угорщину та Словаччину змінити точку зору.
За інформацією Reuters, дипломати ЄС очікують, що зможуть досягнути угоди щодо 18-го пакета санкцій проти країни-агресора Росії під час саміту ЄС цього тижня.
Лідери ЄС обговорять вето двох країн на засіданні Європейської Ради в четвер, 26 червня, і п’ятницю, 27 червня, в Брюсселі. “Ми чекаємо на результати саміту в четвер, і я вірю, що розмова після четверга буде набагато легшою. Ми залишаємося оптимістами”, -заявив польський міністр у справах ЄС Ігнацій Нємчицький. Цікаво, що у Брюсселі розраховують, що Вашингтон змусить Орбана, не руйнувати санкційний тиск на Росію. Такий досвід у США вже є, і це відповідає політиці Білого дому. Словаччина “дає задню” Як було сказано вище, спочатку Словаччина підтримала Угорщину, проте згодом заявила про готовність підтримати 18-й пакет санкцій ЄС проти Росії. Водночас вона просить “гарантій”, що вони не зашкодять її економіці. “Переговори все ще тривають, але виходячи з того, що обговорювалося досі, очевидно, що пакет не матиме негативного впливу на економіку Словаччини, і ми готові його підтримати”,- заявивміністр закордонних справ Словаччини Юрай Бланар. Однак він додав, що Словаччина проситиме “гарантій” та підтримки для пом’якшення наслідків відключення від російських джерел енергії.
За його словами, існують також арбітражні ризики, які вплинуть на Словацьку Республіку – можливо, вони сягатимуть 20 млрд євро. Ось чому словаки вимагають гарантій щодо того, як ці негативні наслідки будуть усунені.
Бланар також наголосив, що обговорення має перейти на рівень Європейської ради та бути пов’язаним з ініціативою RePowerEU. Саме тому прем’єр Роберт Фіцо та Бланар прагнуть зустрічі з президенткою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн.
Як пише Euractiv, попри схожі заяви з боку Угорщини, яка виступила проти пакета, Словаччина не планує блокувати санкції. Дипломати в ЄС вірять, що позиції Братислави та Будапешта можна буде узгодити. Що містить 18 пакет санкцій На сайті Єврокомісії опубліковано, що містить 18 пакет санкцій. Зокрема він передбачає обмеження для енергетичного та банківського секторів Росії.
Так, ЄС пропонує заборону на транзакції для “Північного потоку-1” та “Північного потоку-2”. Це означає те, що жоден оператор ЄС не зможе прямо чи опосередковано брати участь у будь-яких транзакціях щодо трубопроводів “Північний потік”.
Крім цього, пропонується знизити граничну ціну на нафту з 60 до 45 дол. за барель. Як сказано в заяві, знижуючи граничну ціну на нафту, її адаптують до ринкових умов, що змінилися з 2023 р., коли була запроваджена верхня межа ціни на сировину.
Також до санкційного списку, в якому знаходиться 342 судна, додали ще 77 суден, що входять до російського “тіньового флоту”. До того ж передбачається заборона імпорту нафтопродуктів, вироблених з російської сирої нафти.
У банківському секторі ЄС пропонує повну заборону на проведення транзакцій через систему SWIFT. Таку заборону транзакцій пропонується застосувати ще до 22 російських банків.
Також новий пакет санкцій передбачає заборону на транзакції для фінансових операторів у третіх країнах, які торгують з РФ в обхід санкцій. Пропонується ввести обмеження на Російський фонд прямих інвестицій, його дочірні компанії та інвестиційні проєкти.
Санкційний пакет передбачає і подальші заборони експорту на суму понад 2,5 млрд євро. Йдеться про обмеження експорту товарів для машинобудування, металів, пластмаси та хімікатів, що використовуються як сировина в промисловості. Планується обмеження експорту технологій і товарів подвійного призначення, які Росія використовує для виробництва безпілотників, ракет та іншого озброєння.
ЄС також додав до санкційного списку 22 російські та іноземні компанії, які надають пряму чи опосередковану підтримку російському військово-промисловому комплексу. “Цим пакетом ми посилюємо тиск на Росію. Наша мета дуже чітка: ми повторюємо заклик до повного, безумовного припинення вогню щонайменше на 30 днів. Ця пауза в бойових діях могла б стати життєво важливим кроком до зменшення страждань цивільного населення і створити простір для змістовних переговорів про справжній мир”, – йдеться в заяві Єврокомісії. ЄК хоче заборонити імпорт російського газу Крім того, в ЄС шукають і інші способи боротьби з блокуваннями з боку Угорщини та Словаччини.
Європейська комісія має намір запропонувати заборону на імпорт російського газу і скрапленого природного газу в ЄС до кінця 2027 р. Будуть використані правові заходи для того, щоб цей план не був заблокований членами ЄС Угорщиною і Словаччиною.
У пропозиціях буде викладено, як ЄС планує закріпити в законі свою обіцянку припинити десятирічні енергетичні відносини з колишнім найбільшим постачальником газу в Європу. З Росією не хочуть мати справи після повномасштабного вторгнення в Україну 2022 р.
У внутрішньому резюме Єврокомісії щодо майбутньої пропозиції, з яким ознайомилося агентство Reuters, ідеться про те, що воно закріпить у законі заборону на імпорт російського трубопровідного газу і СПГ із 1 січня 2026 р, а також продовжить терміни для деяких контрактів.
У повідомленні йдеться, що короткострокові газові угоди з Росією, підписані до 17 червня 2025 р., матимуть перехідний період тривалістю в один рік – до 17 червня 2026 р.
Імпорт за наявними довгостроковими російськими контрактами буде заборонено з 1 січня 2028 р., що фактично покладе край використанню російського газу ЄС до цієї дати, ідеться в резюме.
Словаччина та Угорщина, як і раніше імпортують російський газ трубопроводом і кажуть, що перехід на альтернативи призведе до зростання цін на енергоносії. Вони пообіцяли заблокувати санкції на російські енергоносії, які вимагають одноголосного схвалення всіх країн ЄС, і виступили проти заборони.
Щоб обійти це обмеження, пропозиції Комісії використовуватимуть правову основу ЄС, яку можна буде ухвалити за підтримки більшості країн і більшості Європейського парламенту, заявили представники ЄС.
Вікторія Хаджирадєва
Позначка: Угорщина
-
Попри блокаду 18 пакету санкцій, в ЄС хочуть його затвердити
-
МЗС розкритикувало антиукраїнський референдум Орбана
Міністерство закордонних справ України висловило свою думку щодо завершення “національних консультацій VOKS2025” в Угорщині, які стосувалися вступу України до Європейського Союзу. Уряд Угорщини ініціював опитування, яке тривало з квітня по червень. У МЗС України вважають, що ці консультації були спрямовані на маніпуляцію громадською думкою, а також на відволікання угорського населення від внутрішніх проблем. Дипломати зазначили, що дії уряду Угорщини не відповідають принципам демократії та прозорості. Вони також висловили вдячність угорцям, які підтримують Україну, та наголосили на важливості вступу країни до ЄС. Українські дипломати закликали до відкритого діалогу щодо євроінтеграції та нагадали, що Україна виконує умови для членства навіть у складних умовах.
-
Дві країни ЄС заблокували пакет санкцій проти Росії
Угорщина та Словаччина відмовилися підтримати план Європейського Союзу щодо 18-го пакету санкцій проти Росії. Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто пояснив, що вони проти заборони на купівлю російського природного газу та нафти. Єврокомісія запропонувала цей пакет санкцій, спрямований на доходи Росії від енергоносіїв, банків та військової промисловості. Проте прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо також відмовився підтримати санкції, якщо не буде знайдено рішення щодо поступового відмовлення від російських енергоносіїв. Європейська Рада планує ухвалити ці санкції на наступному засіданні 26-27 червня.
-
Антиукраїнський “референдум” Орбана провалився – опозиція
Антиукраїнська “національна консультація” в Угорщині, що дістала назву “Голосуй 2025” та була запущена прем’єр-міністром країни Віктором Орбаном, фактично провалилася. В голосуванні взяла участь мізерна частка угорців. Про це заявив Петер Мадяр, лідер найбільшої в країні опозиційної партії Тиса, на своїй Facebook-сторінці.
За даними його джерел у національній пошті Угорщини, в залежності від регіона тільки 3-7% надісланих виборцям “бюлетенів” повернулися назад у заповненому вигляді. Таким чином, каже Мадяр, через пошту могли “проголосувати” не більш як 500 тисяч угорців.
Недавно й самі угорські урядовці визнали, що кількість голосів, поданих через онлайн-систему, була значно меншою, ніж кількість повернутих поштою бюлетенів. На цій підставі Мадяр припускає, що “всупереч пропагандистській брехні” загалом у псевдореферендумі взяли участь не більше за 600 000 угорців. Тоді ж як загалом в Угорщині налічується близько 8 мільйонів виборців.
“Це найнижчий показник за всю “славну” історію національних консультацій. І їм “вдалося” досягти цього за кілька місяців, з тотальною мобілізацією та витраченими десятками мільярдів державних грошей. Повний провал”, – пдкреслив опозиціонер. Довідка
Віктор Орбан у 1998 році вперше став прем’єр-міністром Угорщини у віці 35 років, і був наймолодшим головою уряду в сучасній Угорщині. З 2002 по 2009 він перебув в опозиції. Але 29 травня 2010 Орбан знову став прем’єр-міністром Угорщини. З того часу він перебуває при владі вже четверту каденцію поспіль.
В тому ж році він запустив технологію щорічних “національних консультацій”. Це щось на зразок поштового опитування, та результати цих консультацій не мають юридичної сили. Саме тому нема й механізмів контролю за тим, чи чесно відбувається процес голосування та процес підрахунку голосів. Як відомо, 9 травня СБУ вперше в історії викрила шпигунську мережу воєнної розвідки Угорщини. Серед її завдань був збір інформації про військову захищеність Закарпатської області, пошук уразливих місць у наземній і повітряній обороні регіону.Того ж дня глава МЗС Угорщини Петер Сійярто заявив про висилання з країни двох українських дипломатів. За його словами, вони нібито шпигували під дипломатичним прикриттям. Україна у відповідь вислала двох угорських дипломатів.
-
Опозиція в Угорщині випереджає партію Орбана на 15% – опитування
Центристська опозиційна партія Угорщини Тиса, яку очолює Петер Мадяр, має 15% перевагу над правлячою партією Фідес прем’єра Віктора Орбана серед тих, хто вже визначився з вибором. Про це свідчать результати опитування інституту Median, інформує Reuters у середу, 18 червня.
Партію Тиса підтримують 51% визначених виборців, тоді як за Фідес готові голосувати 36%.
Опитування також виявило суттєву вікову різницю у вподобаннях: 58% виборців до 40 років підтримують Тису, тоді як більшість осіб віком від 50 років – Фідес.
Більшість опитаних також вважає, що Тиса переможе на наступних виборах, які мають відбутися на початку 2026 року. Точної дати наразі не оголошено.
“Це варто відзначити, позаяк протягом минулих двох десятиліть опитування громадської думки, які передували виборам, майже завжди передбачали перемогу партії Фідес, відтак надійно прогнозуючи кінцевий результат”, – зазначили аналітики Median
Партія Тиса, названа на честь другої за довжиною річки Угорщини, була заснована у лютому 2024 року колишнім урядовцем Петером Мадяром. Вона стабільно випереджає Фідес у більшості соцопитувань останніх місяців.
На тлі падіння економіки й високої інфляції уряд Орбана намагається повернути розчарованих виборців – зокрема, виборчий бюджет на 2026 рік передбачає суттєве зниження податків для сімей.
Додамо, лише нещодавно опозиційна партія мала перевагу лише у 7%.
Раніше лідер угорської партії Тиса, Петер Мадяр, оголосив результати громадської ініціативи “Голос Нації”, котра тривала три тижні.
В Угорщині рекордний дефіцит бюджету. Чи може це призвести до зміни влади -
В Угорщині заарештували чоловіка, що пригрозив “відрубати голову” Орбану
Угорський суд у місті Толна взяв під варту 44-річного чоловіка, який загрожував вбивством прем’єр-міністру країни Віктору Орбану та іншим відомим людям. Чоловік опублікував відео в соцмережах, де він погрожував відрубати голову прем’єру Угорщини мечем. Суд вирішив взяти під варту підозрюваного через небезпеку повторення злочину. Прокуратура вже веде розслідування і перевіряє показання чоловіка. Під час обшуку в помешканні знайшли предмети, які можна було б використати для вбивства. Чоловіка звинувачують у “підготовці до вбивства”, за що можуть покарати в’язницею до п’яти років. Також відомо, що раніше Віктор Орбан висловився негативно щодо президента України Володимира Зеленського та обвинувачує його в намаганні змусити Угорщину мати “дружній уряд”.
-
Угорщина ветувала план Єврокомісії щодо відмови від енергоносіїв РФ
Угорщина використала своє право вето на підсумковий документ Ради Європейського Союзу з енергетики, який закликав до подальшої роботи над забороною імпорту газу та нафти з Росії. Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто заявив, що енергетична політика є національною компетенцією кожної країни і Єврокомісія не повинна втручатися в це питання. Він також зауважив, що така ініціатива ставить під загрозу суверенітет та енергетичну безпеку Угорщини. У зв’язку зі складною ситуацією на Близькому Сході, Угорщина запропонувала не обговорювати цей план взагалі.
-
Орбан розпочав антиукраїнську істерію напередодні виборів
Передвиборчі розклади Останні парламентські вибори в Угорщині відбулися 3 квітня 2022 року. Прем’єром затвердили Віктора Орбана, який керує країною вже 15 років.
Наступні парламентські вибори в Угорщині заплановані на квітень 2026 року. Зауважимо, що в країні лунали заклики від опозиційних діячів, таких як Петер Мадяр, щодо проведення дострокових парламентських виборів. Однак офіційно дату волевиявлення угорців не переносили.
І ці вибори можуть стати історичними. “Віктор Орбан, який безперервно керує країною з 2010 року і відтоді щоразу перемагав із відривом від усіх конкурентів – тепер має високі шанси зазнати поразки. Рейтинг його партії “Фідес” вже чотири роки поспіль демонструє тренд на зниження”, – пише в статті для ЄП аналітик Сергій Сидоренко. В жовтні 2024 року стався несподіваний прецедент: угорська опозиційна партія “Тиса”, на чолі з її лідером Петером Мадяром, обігнала “Фідес” за результатами опитування серед виборців, які вже вирішили брати участь у голосуванні.
У травні 2025 року тренд незмінний: “Тиса” попереду. За результатами свіжого опитування, якби парламентські вибори в Угорщині відбулись найближчої неділі, то партія Орбана посіла б друге місце, із помітним відставанням від опозиційної політсили.
Якщо рахувати лише тих виборців, які були б готові вийти голосувати, то 43% підтримали б партію “Тиса” Петера Мадяра, тоді як за “Фідес” проголосували б лише 36%.
Приблизно така ж різниця спостерігається, якщо взяти рівень підтримки партій серед усіх угорців: 30% респондентів готові підтримати “Тису” і тільки 24% – партію Орбана.
Травневе опитування також свідчить про те, що угорське суспільство кардинально розділилося у поглядах на 15-річне перебування прем’єр-міністра при владі. Половина респондентів вважають, що уряд Орбана мав радше або чітко негативний вплив на розвиток країни. Натомість 39% оцінюють його правління як позитивне.
Серед виборців керівної партії “Фідес” підтримка прем’єра майже одностайна: 88% вважають його діяльність позитивною, і лише 1% – дуже негативною. Протилежну картину демонструють виборці опозиційної партії “Тиса”: 87% з них оцінили вплив Орбана як негативний, і лише 1% – як дуже позитивний.
У порівнянні між Орбаном та опозиційним лідером Петером Мадяром, більшість вважає, що останній краще впорався б із ключовими питаннями – боротьбою з корупцією, охороною здоров’я, освітою, економічним розвитком.
Орбану приписують лише сильні сторони в міграційній політиці та підтримці сімей.
Але так просто так нинішній прем’єр Угорщини не здасться. Орбан закручує гайки Зараз прем’єр готується до виборів, хоч формально в нього в запасі ще майже рік. Щоб дати Орбану шанс, пише Сидоренко, парламент Угорщини у квітні терміново змінив конституцію країни. За новими змінами уряд отримає важелі тиску на опозицію. Деталі ще мають отримати розвиток у нових законах, але потенційно може дійти аж до зняття з виборів “не гідних” кандидатів. “А ще влада викривила виборчі округи, щоби послабити опозицію. А ще – за російським прикладом ухвалила закон про “іноземних агентів”. Поки що не надто жорсткий за вимогами, але в угорських медіа стережуться, що цей документ ще зміниться”,- пише аналітик. Основний суперник Орбана – Петер Мадяр. Його перемога виглядає більш прийнятною для України. Іронічно, що Мадяр – політик з орбіти Орбана, розчарований його діями. Він походить з найближчого оточення прем’єра: 43-річний юрист і бізнесмен був одружений з колишньою міністеркою юстиції Юдіт Варгою, обіймав різні високооплачувані посади в адміністрації Орбана і мав гарні стосунки з деякими високопоставленими чиновниками “Фідес”.
З моменту своїх перших публічних виступів у лютому 2024 року він позиціонував себе як свого роду чисту консервативну альтернативу Орбану – людину, яка поділяє цінності “Фідес”, але водночас не є корумпованою.
Мадяр визнав, що російський диктатор Володимир Путін є агресором. У червні 2025 року він казав, що виступає проти постачання зброї Україні, але хоче підтримувати країну будь-якими іншими методами.
Варто зауважити, що 11 липня 2024 року Петер Мадяр відвідав Київ. Тоді він передав медичне обладнання лікарням столиці на тлі російського удару по “Охматдиту”.
Однак експерти попереджають: Орбан може усунути молодого та зухвалого конкурента. Прем’єр активно докладає зусиль, щоб дискредитувати Мадяра, заявив заступник виконавчого директора Ради зовнішньої політики Українська призма Сергій Герасимчук в ефірі Еспресо.
Герасимчук вважає, що подальший розвиток ситуації може піти за трьома сценаріями. Орбан спробує зараз збити рейтинги Мадяра за допомогою української карти або атакувати Мадяра ближче до виборів у 2026 році, додавши до антиукраїнської риторики антисоросівську. Третій сценарій – спробувати посадити Мадяра. “Останні шпигунські скандали показали, що Орбан звинувачує Мадяра у роботі з українськими спецслужбами, що малоймовірно. Але цілком може бути використане як аргумент, щоб обмежити політичну діяльність Мадяра або ж взагалі його усунути з політичного життя”,- пояснив він. У експертів не виникає жодних сумнівів, що антиукраїнська карта так чи інакше зіграє на угорських виборах. Проблема в тому, що Орбан може побудувати на ній всю свою кампанію. Антиукраїнська істерія Ідея зовнішнього ворога завжди була частиною проєкту прем’єра Угорщини Віктора Орбана. Наразі вона досягла кульмінації в демонізації України. “Ідея зовнішнього ворога, від якого потрібно захищати Угорщину, завдання, яке здатний виконати лише Віктор Орбан, вже кілька років є центром політичних комунікацій Fidesz-KDNP (політичного блоку Орбана – Ред.)”,- наголошує у розмові з “РБК-Україна” Золтан Раншбург, старший аналітик Інституту “Republikon” в Будапешті. Раншбург зауважує, що антиукраїнська риторика вписується у схему давнього конфлікту Орбана з ЄС. В цій логіці Україна та Євросоюз опиняються “на одному боці барикади” проти Угорщини.
Тому зовсім не дивно, що в країні з’явилися однотипні листівки і білборди із зображенням президента Зеленського, а також глави Єврокомісії Урсули Фон дер Ляєн і президента Європейської народної партії в Європарламенті Манфреда Вебера. На цих плакатах гасло: “Не дамо їм вирішувати за нас”. А євроінтеграція України в передвиборчій програмі Віктора Орбана подається як нібито головна, екзистенціальна загроза для Угорщини.
Крім того, Орбан звинуватив Україну у втручанні у внутрішні справи Угорщини та навіть у співпраці з опозиційною партією “Тиса”. На його думку, Київ ініціював скоординовану кампанію з “очорнення” Угорщини.
Цікаво, що і проти Росії Орбан теж виступив. Мовляв, РФ слабка і розмовляти з нею треба з позиції сили, тому що вона виявилася не здатна перемогти Україну. І жодної загрози для НАТО з боку Москви, з точки зору Орбана, не існує. Але тут же прем’єр додав: не в інтересах угорців і всього ЄС мати загрозу війни та прямого конфлікту з Росією, тому Україну не можна приймати в НАТО. Тому називати Орбана “антиросійським” точно не можна.
А от те, що угорський прем’єр Україну головною темою своєї кампанії – це велика проблема, пише Сидоренко. “Атака на Україну та її європейське майбутнє, створення з неї “ворога”, що загрожує існуванню угорської держави – ідея, навколо якої угорський прем’єр намагається згуртувати свій електорат. І цей опис – не перебільшення”,- пише аналітик. Аналітик називає 3 загрози від цього. Це:- Саме по собі створення з України образу ворога в Угорщині.
- Блокування руху України до ЄС.
- Орбан знову переможе на виборах і за рік переконає угорців, що Україна – ворог. У такому разі навіть Віктору Орбану з його машиною пропаганди буде украй складно розвернути цей наратив, та й потреби у цьому не буде.
“Це, по суті, може заблокувати Україні рух до ЄС на роки, якщо не назавжди – бо ми будемо змушені пропустити вперед інших кандидатів, і політичне “вікно розширення” закриється”,- доходить до висновку Сидоренко. Валерія Шипуля
-
Орбан використовує війну. Нова сутичка з Угорщиною
Україна та Угорщина знову опинилися у дипломатичному конфлікті. Президент України Володимир Зеленський звинуватив угорського прем’єра Віктора Орбана у використанні війни з Росією для політичних цілей перед виборами. Угорщина відповіла, що Зеленський активно підтримує угорську опозицію і не розуміє національних інтересів країни. Зеленський назвав політику Орбана антиукраїнською та попередив про радикалізацію угорського суспільства. Також було розкрито діяльність угорських агентів на Закарпатті. Обидві сторони висловили свою позицію через ЗМІ, але українська сторона підкреслює важливість взаємовигідних відносин з Угорщиною.
-
Зеленський розповів про шпигунів Угорщини
Угорська військова розвідка активно діяла у Закарпатскій області, поки Україна веде війну з Росією. Будапешт цікавило питання, як поставляться жителі українського регіону до “угорських миротворців”. Про це повідомив президент Володимир Зеленський в інтерв’ю угорському виданню Valasz, оприлюдненому у вівторок, 10 червня.
За його словами, Угорщина намагалася втрутитися у внутрішні справи України “десятками різних способів”. Зокрема, Київ припинив незаконну роздачу паспортів на Закарпатті ще до війни. При цьому більшість питань вирішувалася “тихо”. Але все змінилоя у травні, коли СБУ заявила про арешт угорських шпигунів на Закарпатті.
“Чому ми зробили нинішню справу публічною? У нас є додаткові фотографії та відео різних зустрічей, організованих Угорською військовою службою національної безпеки (KNBSZ) на території Угорщини, які ми також опублікуємо за необхідності. Я не хочу нікому погрожувати, але все у нас є”, – сказав Зеленський.
Він запевнив, що є інформація, як KNBSZ платила своїм шпигунам: “Ми все задокументували. Угорська мережа розвивалася з 2021 року, а військові питання порушувалися у 2024-2025 роках. Остання передача інформації відбулася 25 березня цього року”.
Президент розповів, що KNBSZ шукала вразливі місця в прикордонному регіоні Українии.
“Навіщо угорцям потрібна була інформація про те, де ми розмістили там зенітно-ракетну систему С-300? Ось що їх цікавило. У них навіть був список запитань на телефонах – у нас вони теж є – з 11 запитаннями, включно з тим, що жителі Закарпаття скажуть про присутність угорських миротворців. І де розміщені наші різні військові частини. Як нам слід реагувати на це під час війни?”, – риторично запитав глва держави.
Він зазначив, що запитав чиновників НАТО, чи просили вони угорців збирати такі дані.
“Вони відповіли, що ні. Я президент країни, яка перебуває у стані війни, як би ви відреагували, якби були на моєму місці?”, – заявив Зеленський і додав, що не звинувачує в цьому прем’єр-міністра Віктора Орбана, а звинувачує KNBSZ.