Позначка: Угорщина

  • ЗМІ описали можливий маршрут Путіна до Будапешта

    ЗМІ описали можливий маршрут Путіна до Будапешта

    Російському президенту Володимиру Путіну для зустрічі з американським президентом Дональдом Трампом у Будапешті доведеться облетіти більшість країн Європейського Союзу через санкції та заборону на користування їх повітряним простором для російських літаків. Це означає, що йому доведеться летіти більш ніж 5000 км, що збільшить час польоту на три години порівняно з прямим маршрутом. Експерти зауважують, що навіть обхідний маршрут над Чорним морем може мати ризики через військову активність у цьому регіоні. Найімовірнішим маршрутом вважається коридор через повітряний простір Туреччини та Сербії.

  • У Кремлі не знають, як Путін добиратиметься до Будапешту

    У Кремлі не знають, як Путін добиратиметься до Будапешту

    У Кремлі виникла проблема з організацією поїздки російського президента Путіна до Будапешту на зустріч з американським президентом Трампом. Європейський Союз закрив повітряний простір для російських літаків, а більшість країн-сусідів Угорщини готові арештувати Путіна за ордером Міжнародного кримінального суду. Журналісти висловлюють різні варіанти того, як Путін може потрапити до Будапешту, але всі вони здаються малоймовірними через складнощі з територією та контролем сусідніх країн. Тим часом, Трамп та Путін планують провести зустріч у Будапешті після телефонної розмови, що відбулася напередодні. Орбан вважає цю зустріч важливою для миру на планеті.

  • Візит Путіна в Будапешт: в ЄС заявили, що Угорщина має виконувати ордер МКС

    Візит Путіна в Будапешт: в ЄС заявили, що Угорщина має виконувати ордер МКС

    Угорщина повинна співпрацювати з Міжнародним кримінальним судом, навіть після свого рішення вийти з нього, яке набуде чинності через рік після повідомлення депозитарію. Речник Європейської комісії підкреслив, що це не впливає на обов’язок держави співпрацювати у розслідуваннях та провадженнях, що розпочалися до цієї дати. Європейська рада закликала всі держави забезпечити співпрацю з судом, зокрема виконавши ордери на арешт. Речник вирішив не відповідати на питання щодо дій інших держав-членів ЄС, які ратифікували Римський Статут, у разі проліту літака Путіна над їхньою територією. Угорщина проголосувала за вихід з МКС у 2025 році, а ордер на арешт Путіна був виданий у 2023 році.

  • Візит Путіна в Будапешт: в ЄС заявили, що Угорщина має виконати ордер МКС

    Візит Путіна в Будапешт: в ЄС заявили, що Угорщина має виконати ордер МКС

    Європейська комісія заявила, що Угорщина повинна повністю співпрацювати з Міжнародним кримінальним судом, незважаючи на рішення країни вийти з цього суду. Це стосується і випадку можливого прибуття президента Росії Володимира Путіна до Угорщини на зустріч з президентом США Дональдом Трампом. Речник Європейської комісії наголосив, що обов’язок Угорщини співпрацювати з МКС залишається, якщо розслідування або провадження розпочалися до виходу з суду. Рішення про вихід Угорщини з МКС вступить в силу лише після року від повідомлення депозитарію. Крім того, відмовившись відповісти на питання щодо дій інших держав-членів ЄС у разі прольоту літака Путіна над їхньою територією, речник зазначив, що наразі робити прогнози щодо майбутнього є неприпустимо. Угорщина прийняла рішення вийти з МКС у квітні 2025 року, тоді як ордер на арешт Путіна був виданий у березні 2023 року.

  • ЄС, Угорщина і Кремль зробили заяви стосовно зустрічі Трампа та Путіна

    ЄС, Угорщина і Кремль зробили заяви стосовно зустрічі Трампа та Путіна

    Заразні санкції проти російського правлячого режиму не включають заборону на в’їзд для президента Росії та міністра закордонних справ. Це означає, що планування зустрічі між Путіним та Трампом в Будапешті не порушує санкцій ЄС. Європейська комісія дозволить проліт літака з Путіним через повітряний простір, якщо окремі країни-члени нададуть виняток. Угорщина готується прийняти Путіна, не звертаючи уваги на його міжнародний розшук. Трамп і Путін планують зустрітися в Угорщині після “продуктивної” розмови, яку вони вже провели.

  • Путін і Орбан провели телефонні переговори

    Путін і Орбан провели телефонні переговори

    Російський президент Володимир Путін провів телефонну розмову з прем’єр-міністром Угорщини Віктором Орбаном. Ця розмова відбулася за ініціативою Орбана, який висловив готовність організувати можливий російсько-американський саміт у Будапешті. Путін інформував Орбана про розмову з президентом США Дональдом Трампом та обговорення алгоритму подальших дій у контексті врегулювання української кризи. Міністр закордонних справ Угорщини також анонсував підготовку до зустрічі Трампа і Путіна. Таким чином, можлива зустріч лідерів США та Росії у Будапешті стала об’єктом уваги та обговорень.

  • Трамп підтримав Орбана перед виборами

    Трамп підтримав Орбана перед виборами

    Президент США Дональд Трамп висловив підтримку прем’єру-міністру Угорщини Віктору Орбану під час саміту миру на Близькому Сході. Трамп назвав Орбана “фантастичним” і висловив впевненість у перемозі його партії Фідес на майбутніх виборах до угорського парламенту у 2026 році. Він також назвав Орбана чудовим лідером, нагадавши про свою підтримку на попередніх виборах, коли Орбан переміг з великим відривом. Трамп заявив, що підтримує Орбана на 100% і вірить у його успіх у майбутніх виборах.

  • Союзники Києва в ЄС живлять воєнну машину РФ – ЗМІ

    Союзники Києва в ЄС живлять воєнну машину РФ – ЗМІ

    Попри чотири роки війни Росії проти України, коли ЄС суттєво підтримує Київ зброєю та гуманітарною допомогою, низка країн-членів блоку, включаючи деяких союзників України, у 2025 році наростила імпорт російської нафти й газу, порівняно з попереднім роком. Серед таких країн – Угорщина, Франція, Бельгія, Нідерланди, Румунія, Хорватія та Португалія. Про це повідомляє агенство Reuters.

    У публікації йдеться, що з 2022 року Євросоюз зміг зменшити свою залежність від Росії в енергетичному секторі на 90%, проте значні комерційні платежі за енергоносії залишаються. Зокрема, на фоні цього сім країн збільшили витрати на імпорт. Франція у 2025 році наростила закупівлі на 40%, до €2,2 млрд, а Нідерланди збільшили на 72%, до €498 млн. Угорщина та Португалія також показали зростання – на 11% та рекордні 167% відповідно.

    Критика такої залежності ЄС від російських енергоносіїв не є новою. Свого часу президент США Дональд Трамп під час виступу на Генеральній Асамблеї ООН висловив незадоволення такою політикою ЄС, звинувативши європейських лідерів у подвійних стандартах. Він зазначав, що ЄС продовжує закуповувати нафту та газ у Росії, тим часом підтримуючи Україну.

    8 жовтня посли країн Європейського Союзу погодилися рухати вперед план припинення імпорту російських енергоносіїв до 2028 року. Це рішення стало важливим кроком у рамках законодавчого процесу перед голосуванням урядів країн-членів.

    Окремо варто згадати про Естонію, уряд якої вже ухвалив рішення повністю заборонити ввезення природного газу з Росії з 2026 року. Міністр закордонних справ Естонії Маргус Цахкна заявив, що країна прагне досягти повної заборони на постачання скрапленого природного газу з РФ.

    Крім того, європейські держави підтвердили США готовність повністю припинити закупівлю газу, нафти та продуктів їх переробки з Росії до кінця 2026 року.

  • Орбан почав збір підписів проти “військового плану” ЄС

    Орбан почав збір підписів проти “військового плану” ЄС

    Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан оголосив у країні збір підписів проти плану оборони, який обговорюють лідери країн-членів Євросоюзу. Про це він написав у своєму Facebook.
    Голова угорського уряду інтерпретував відповідний план на свій власний лад.
    “Європа стрімко наближається до війни. Кілька тижнів тому в Копенгагені був представлений військовий план Брюсселя: Європа платить, українці воюють, а Росія буде виснажена”, – стверджує у своєму повідомленні угорський чиновник.
    За його словами, проти Угорщини “була розгорнута кампанія”, що містить звинувачення у шпигунстві, скандали з фальшивими новинами і юридичні маніпуляції.
    “Ми не можемо просто бездіяти! Ми маємо ще раз продемонструвати, що угорський народ не хоче війни.
    Саме тому сьогодні ми починаємо збір підписів проти військових планів Брюсселя. Ми будемо там у кожному місті і в кожному селі, тому що зараз нам потрібні всі миролюбні угорці”, – заявив він.
    Орбан опублікував кілька фотографій з фермерського ринку Пештержебет, на одній з яких він підписує петицію “проти військових планів ЄС”.

  • Орбану привиділась “українська розвідка” в смартфонах угорців

    Орбану привиділась “українська розвідка” в смартфонах угорців

    Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан заявив, що українська розвідка нібито “проникла” в смартфони угорців через опозиційну партію Тиса. Таку заяву він зробив в інтерв’ю державному радіо, уривок з якого викладено у профілі урядовця в соцмережі Х в п’ятницю, 10 жовтня.
    Українська розвідка “не просто стежить за Угорщиною, а проникла в країну через проукраїнську партію Тиса”, стверджує голова угорського уряду.
    “Вони проникли в суспільне життя і політику, надаючи технологічну допомогу своїм союзникам, щоб допомогти їм здобути владу тут. Колись ми говорили: “Росіяни вже в коморі”, тепер ми мусимо сказати: “Українці вже у вашому смартфоні”. Ми не дозволимо цього!” – запевнив Орбан.
    Курйозна заява Орбана могла стосувалась повідомлення угорського провладного видання Index про те, що українська компанія PettersonApps, імовірно, працювала над розробкою застосунку опозиційної партії Тиса.
    ЗМІ стверджувало, що хтось допустив витік даних у мережу 18 тисяч користувачів застосунку.
    У відповідь на звинувачення прес-служба партії Тиса повідомила, що додаток розробили угорські фахівці.
    Згодом партія також заявила, що хоча у згаданій базі даних є відомості, пов’язані з їхньою спільнотою, вони не знають джерела походження цих даних.
    Утім, заява Орбана “перегукується” з нещодавною новиною кількох західних ЗМІ про угорських шпигунів та вербувальників в європейських ініституціях Брюсселя, зокрема, в Єврокомісії. Журналісти провели розслідування і встановили, що кілька угорських агентів діяли під виглядом “дипломатів”. Метою їх була спроба “просунути” на посади в цих установах угорців.
    Брюссель оголосив, що створює спеціальну групу для розслідування інформації європейських ЗМІ про шпигунські операції угорської розвідки, спрямовані в тому числі проти посадовців органів ЄС.