Європейські чиновники, які відвідали Україну, надіслали суворе повідомлення Києву щодо необхідності виконання реформ для членства в Європейському Союзі. Європейці заявляють, що працюють над подоланням опозиції Угорщини щодо вступу України. Комісар ЄС Марта Кос підкреслила, що Україна повинна дотримуватися верховенства права на 100%. Європейські чиновники обіцяють допомогти Україні у вступі до ЄС, якщо та продовжуватиме робити реформи та дотримуватися правових норм.
Позначка: Україна ЄС
-
Лідер виборів у Чехії заявив, що Україна не готова до ЄС
Колишній прем’єр-міністр Чехії Андрей Бабіш, чия партії ANO лідирує на парламентських виборах, заявив, що Україна не готова до вступу до Євросоюзу, а “снарядну ініціативу” для України має організовувати НАТО. Про це Бабіш сказав у суботу, 4 жовтня, у коментарі Суспільному.
“Але ви не готові до ЄС. Спочатку ми маємо закінчити війну, і, звичайно, ми можемо співпрацювати з Україною, але ви не готові до ЄС”, – сказав Бабіш, відповідаючи на питання, чи підтримує він вступ України до ЄС.
Він також розповів, що тричі зустрічався з президентом України Володимиром Зеленським, зокрема в листопаді 2019 року, і підтримує Україну після окупації Криму.
“Ми допомагаємо Україні через ЄС. ЄС допомагає Україні, і це передбачено в європейському бюджеті, і ми платимо багато грошей до європейського бюджету, таким чином ми будемо продовжувати допомагати”, – заявив лідер ANO.
Коментуючи започатковану Чехією “снарядну ініціативу” для України, Бабіш сказав: “Це має бути прозоро, і якщо йде війна, ніхто не повинен заробляти гроші на війні. Це має організовувати НАТО”. -
Вступ України до ЄС. Як обійти вето Угорщини
Президент України Володимир Зеленський заявив, що країна успішно завершила внутрішній скринінг законодавства на відповідність нормам Європейського союзу і готова до початку переговорів щодо вступу до ЄС. Україна швидше за інші країни-кандидати пройшла цю процедуру і очікує реального прогресу в переговорах, зокрема відкриття першого кластера для вступу до ЄС. Президент підкреслив, що Європейський Союз повинен дотримуватися своїх обіцянок так само, як і країни-кандидати. На жаль, позиція Угорщини стала перешкодою на шляху України до ЄС, адже угорське вето ускладнює процес переговорів. Європейські лідери шукають способи обійти блокування Угорщиною та прискорити процес вступу України до ЄС. Є навіть пропозиція змінити правила ЄС, щоб дозволити початок переговорів про членство кваліфікованою більшістю голосів, а не одностайно. Але ця ініціатива викликає суперечки серед країн-членів ЄС. Водночас Литва пропонує почати технічні переговори з Україною та Молдовою без участі Угорщини, якщо погодяться інші держави-члени.
-
В ЄС зробили заяву щодо вступу України
Президент Європейської Ради Антоніу Кошта заявив, що Європейський Союз готовий до вступу України до ЄС і підтримує процес реформ у країні. Він наголосив на важливості підтримки України у війні з Росією та обговоренні питання фінансування країни. Лідери Євросоюзу також висловили підтримку зміцненню військової та фінансової допомоги Україні, а також підтримку її шляху до членства в ЄС. Прем’єр-міністр Данії Метте Фредеріксен також закликала до послаблення Росії шляхом підтримки України та Європи.
-
У МЗС відповіли Навроцькому стосовно вступу України в ЄС
Міністерство зовнішніх справ України відповіло на заяви президента Польщі щодо вступу України до НАТО та ЄС. Українське МЗС відзначило важливість членства в НАТО для безпеки країни та в ЄС для її політичного та економічного майбутнього. Дипломати підкреслили, що обговорення майбутнього членства України в НАТО та ЄС є стратегічно необхідним у контексті агресії РФ. Вони також високо оцінили підтримку Польщі та інших партнерів. МЗС України вважає, що ця солідарність сприятиме спільному європейському майбутньому.
-
Україна навряд чи буде у ЄС до 2034 року – Мерц
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявив, що сумнівається у вступі України до Європейського Союзу до завершення наступного бюджетного періоду, який триватиме до 2034 року. Про це повідомляє Reuters у п’ятницю, 18 липня.
“Для нас сьогодні абсолютний пріоритет – зробити все можливе для припинення цієї війни. Після цього ми говоритимемо про відбудову України… але це триватиме роки. Ймовірно, навіть не зачепить поточну середньострокову фінансову перспективу Євросоюзу”, – сказав політик, маючи на увазі семирічний бюджетний цикл 2028-2034 років.
Мерц також зазначив, що доки Україна зазнає нападу, вступ до Європейського Союзу у будь-якому разі неможливий.
У проєкті довгострокового бюджету Європейського Союзу на 2028-2034 роки на підтримку України заплановано 100 млрд євро. Якщо Україна вступить до ЄС 2034 року, то бюджет зі 100 млрд євро допомоги для України буде переглянуто.
-
Зеленський обговорив з лідерами ЄС євроінтеграцію України і санкції для РФ
Президент Володимир Зеленський в рамках Конференції з питань відновлення України, що відбувалася у четвер, 10 липня, зустрівся з президенткою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн та головою Європейської ради Антоніу Коштою. Сторони обговорили євроінтеграцію України та 18-й пакет санкцій проти Росії. Про це Зеленський увечеріповідомив у Telegram.
“Подякував за участь у Конференції з питань відновлення України та за новий пакет підтримки на понад два мільярди євро. Також створення Європейського флагманського фонду реконструкції України є важливим. Він допоможе залучити ще більше інвестицій в Україну. Окремо говорили про євроінтеграцію України. Ми готові відкрити всі переговорні кластери під час головування Данії в Раді ЄС. Для цього треба знайти рішення для розблокування угорського вето”, – написав Зеленський.
Він також зазначив, що під час зустрічі обговорили новий, 18-й пакет санкцій проти Росії, який має ще більше посилити тиск на агресора.
Раніше віцепремʼєрка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина заявила, що Угорщина не зможе зашкодити у відкритті переговорних кластерів, оскільки для цього не потрібні усі 27 голосів країн Євросоюзу. -
В Кабміні спрогнозували строки 18-го пакета санкцій ЄС
Країни-члени ЄС цього тижня ймовірно досягнуть домовленості стосовно схвалення 18-го пакету антиросійських санкцій. Про це у понеділок, 7 липня, розповіла віцепремʼєрка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина в ефірі телемарафону.
“За моєю інформацією, цього тижня все ж таки дійдуть згоди європейські країни щодо 18-го пакету санкцій – разом із Словаччиною і Угорщиною”, – зазначила вона.
При цьому Стефанішина нагадала, що коли ухвалювалося рішення щодо 17-го пакету, Угорщина не голосувала за нього до останнього.
“Навіть була майже одна доба, коли ці санкції не були введені в дію. Розуміючи такий ризик, низка країн Європейського Союзу… розпочали юридичну роботу щодо виведення тіла заморожених російських суверенних активів з-під санкцій і з-під зобов’язання кожні пів року домовлятись про необхідність їх збереження”, – розповіла Стефанішина.
Вона зауважила, що Угорщина настільки знецінила цей дискурс, що мова почала йти не про те, як користуватися замороженими активами, а про те, що вони мають залишитися замороженими.
“Розуміючи, що тут Росія може втратити контроль і цю кнопку вето Угорщини, звичайно, Угорщина стала більш договороздатною в контексті цього рішення. Тому ми маємо оптимізм, але, звісно, це сильно підважує взагалі довіру до санкцій і знижує їхній елемент тиску”, – додала віцепрем’єрка.
Стефанішина наголосила на важливості радикального політичного лідерства в Євросоюзі.
“Має бути жорстка проактивна позиція і щодо розширення, і щодо санкцій, і щодо обороноздатності на рівні Євросоюзу. Це не має бути питанням дискусії, це має бути питанням умов. І без цього ЄС, на жаль, втрачатиме, якщо така політична рішучість не буде на рівні загальноєвропейському, а на рівні окремих лідерів”, – акцентувала вона.
При цьому Стефанішина зауважила, що для України це – питання виживання. -
Стефанішина анонсувала відкриття усіх кластерів у переговорах з ЄС
До кінця року мають бути відкриті всі переговорні кластери стосовно вступу України в ЄС. Про це у понеділок, 7 липня, заявила віцепремʼєрка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина в ефірі телемарафону.
“До кінця цього року мають бути відкриті всі переговорні напрямки, і це вже питання політичне, оскільки це переговори, це зобов’язання, це робота парламенту, яка має бути спланована, робота уряду. На сьогодні майже чотири тисячі людей задіяні в переговорних командах за всіма напрямками, тому ця умова нікуди не зникає. Зараз ми говоримо тільки про дату, коли буде відкритий перший фундаментальний блок переговорів. Це основне політичне рішення”, – розповіла вона.
За словами урядовиці, далі будуть більш технічні рішення.
“Із Данським головуванням (з 1 липня Данія розпочала головування у Раді ЄС – ред.) ми домовилися, що це буде забезпечено, як тільки будуть відкриті перші перемовини… До 1 січня відкриємо всі кластери”, – запевнила Стефанішина.
При цьому, зауважила вона, для відкриття переговорів не потрібні всі 27 голосів країн ЄС.
“Це була практика попередніх років, і сьогодні жоден з основних документів ЄС не передбачає зобов’язання ухвалювати це рішення одноголосно. Тому ми працюємо зараз в цьому напрямку, і дійсно абсолютно є логічною теза новообраного польського лідера, тому і є формат переговорів, а не лише політичне рішення про вступ”, – сказала вона.
Як зазначила віцепрем’єрка, намагання Угорщини блокувати відкриття кластерів про переговори про вступ України в ЄС стало “поштовхом” для пошуку інших рішень.
“Стало зрозуміло, що ні договір про створення Європейського Союзу, ні будь-які рішення, які ухвалені на рівні Європарламенту або Європейської Ради, не мають зобов’язань, щоб це було одноголосне рішення. Одноголосне рішення стосується лише закриття переговорів або закриття певних напрямків”, – пояснила Стефанішина.
За її словами, переговори передбачають дискусії щодо умов українського членства майже за 35 напрямками – від питань стандартів в окремих сферах, (до прикладу, як аграрній, правовій), до базових налаштувань державності в країні, яка прагне стати членом ЄС.
Стефанішина додала, що Україна виконала всі умови щодо відкриття половини всіх переговорних напрямків, і готова відкривати вже в липні всі три кластери або починати з першого кластера разом з Молдовою. -
Мелоні очолить Конференцію з відновлення України
У липні у Римі відбудеться міжнародна конференція з відновлення України, на якій лідери країн-партнерів обговорять стратегії відбудови країни після війни. Про це у середу, 25 червня, заявив президент Володимир Зеленський під час засідання ПАРЄ.
За його словами, вона відбудеться на 10-11 липня, і стане логічним продовженням Ukraine Recovery Conference, яка проходила у Берліні минулого року. Це буде вже четверта конференція з відновлення України.
“Щодо стратегічної програми, я маю на увазі, що 10 і 11 липня ми проведемо дуже хорошу зустріч в Італії під керівництвом нашого доброго друга України, прем’єр-міністра Італії Джорджі Мелоні. І ми проведемо зустріч з лідерами там”, – сказав Зеленський.
Він наголосив на важливості участі європейських підприємств і приватного сектору у відновленні України після російських атак.
На сайті Ukraine Recovery Conference зазначається, що головними темами конференції в Італії будуть:- бізнес – залучення приватного сектору до відбудови та економічного зростання;
- людський капітал для України;
- відновлення регіонів;
- вступ до ЄС та пов’язані з цим реформи.