Позначка: Україна ЄС

Віцепрем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Тарас Качка заявив, що партнери розуміють, що такі елементи вступу України до Європейського Союзу, як укладання міжнародного договору про умови вступу і його ратифікація, однозначно можна політично скоротити. Про це він сказав на брифінгу за підсумками зустрічі радників з питань національної безпеки європейських країн, передає Укрінформ.
На уточнююче запитання журналістів віцепремʼєр назвав 2027 рік дуже теоретичною і надзвичайно рекордною, але можливою датою.
За словами Качки, існує стандартний календар очікувань, про який восени під час презентації Звіту щодо розширення говорила Європейська комісія. Згідно з ним мова йде про завершення підготовки до вступу до кінця 2027 року і в 2028 році завершити переговори. Після чого вестимуться переговори щодо Договору про умови вступу до Європейського Союзу і його ратифікація.
“Відповідно календар: 2030 рік – вступ України в Європейський Союз. Ці елементи: міжнародний договір, ратифікація – однозначно можна політично скоротити. Тому та більш амбітна цифра, яка зараз обговорюється в рамках мирного плану з 20 пунктів, теж є реалістичною, і є вже певні розуміння, як цей календар можна скоротити”, – зазначив Качка.

У останньому проєкті мирної пропозиції, який українські та європейські чиновники представили Вашингтону, міститься пункт про те, що Україна має приєднатися до ЄС до 1 січня 2027 року, йдеться у публікації видання Financial Times. План є переглянутою версією пропозицій адміністрації Трампа щодо припинення війни. Остання версія з’явилася в той час, коли Дональд Трамп посилює тиск на президента Володимира Зеленського, щоб той пішов на мирну угоду.
Революційна процедура
“Приєднання України до ЄС до 1 січня 2027 року вказано в останньому проєкті мирної пропозиції, який українські та європейські чиновники представили Вашингтону, повідомили Financial Times особи, ознайомлені зі змістом документа”, – йдеться у публікації без уточнень, хто з європейців підтримує такі радикально швидкі терміни вступу України.
Чиновники, які підтримують прагнення України до вступу в ЄС, заявили, що Європейська комісія тепер розуміє, що не повинна зривати мирний процес, виступаючи проти швидкого членства Києва. Водночас, Україна ще не завершила навіть один із 36 розділів переговорів з ЄС, і такий графік порушив би “заснований на заслугах” підхід Євросоюзу до прийняття нових членів.
Особи, ознайомлені з мирним планом, заявили, що він змусить Брюссель переглянути весь процес розширення, включно з такими питаннями, як строки доступу до фондів ЄС і право голосу.
Підтримка плану з боку США означатиме, що Дональд Трамп зможе змусити угорського прем’єра Віктора Орбана, який досі блокував процес вступу України, відмовитися від свого вето.
Нереальний план?
Європейські чиновники заявляють, що потенційне вступ України до ЄС до 1 січня 2027 року, що, за даними ЗМІ, фігурує в останньому проєкті мирної пропозиції, нереальне.
За словами джерел Радіо Свобода, членство України в Європейському Союзі може бути однією з гарантій безпеки в майбутньому, але про конкретні строки мова поки не йде.
“Під час вчорашньої телефонної розмови “коаліції рішучих” деякі згадували членство України в ЄС як важливу гарантію безпеки на майбутнє, але це питання не було головним під час розмови, і ніхто не згадував 2027 рік як дату для цього”, – сказав він.
Інший співрозмовник також заявив про нереальність такого строку.
“І США, і Україну це влаштовує (наявність такого пункту в мирному плані). Просто це їм нічого не коштує – як, до речі, і росіянам, – тож чому б і ні? Але це питання, яке не має нічого спільного з реальністю”, – зазначив високопоставлений чиновник Євросоюзу.
Особливий шлях
У четвер на неформальному засіданні Ради з загальних справ (до компетенції цього органу входить також розширення) ЄС оголосив про запуск нового формату технічних переговорів з Україною, які не залежать від угорського вето.
Данська міністерка з питань ЄС Марі Б’єр висловила жаль через те, що уряд Віктора Орбана так і не скасував свою блокаду, через що інші європейські країни були змушені шукати шляхи її обходу.
“Багато з нас розчаровані тим, що ми не змогли офіційно відкрити Кластер 1, але я дуже пишаюся тим, що нам вдалося погодити технічний процес – фронтлоудинг (frontloading)”, – заявила міністерка.
“Сьогодні ми підтвердили цей новий підхід, і наступне головування, головування Кіпру, зможе його продовжити… Це означає, що процес розширення за участю України не зупинився”, – повідомила представниця данського голосування.
Єврокомісар з питань розширення Марта Кос підтвердила, що тепер Україна і ЄС перейшли на технічний процес, за яким немає небезпеки вето з угорської сторони. “Сьогодні країни-члени ЄС дали чіткий напрям роботи… Є перелік реформ, і ніхто не може накласти вето на проведення Україною цих реформ”, – заявила вона.
Марі Б’єр уточнила, що цей шлях, по суті, означає обхід угорського вето, але на певний час. Для закриття переговорних глав необхідно отримати згоду всіх членів ЄС, і це неможливо обійти.
“Процедури розширення вимагають одностайності для відкриття переговорних кластерів. Ми не змогли зняти цю блокаду, але ми обрали інший підхід… Навіть якщо формально блокада є, ми можемо продовжувати технічну роботу, яку потрібно виконати (у рамках переговорів). А потім, коли блокаду буде знято, ми зможемо дуже швидко відкрити переговорні кластери і закрити їх”, – заявила міністерка.