Позначка: Україна ЄС

  • Єврорада розгляне підтримку України та перспективи її членства в ЄС

    Єврорада розгляне підтримку України та перспективи її членства в ЄС

    Лідери держав та урядів країн-членів Європейського союзу на засіданні Європейської ради, яке відбудеться 26-27 червня в Брюсселі, розглянуть питання підтримки Україні та її шлях до членства в ЄС. Про це свідчить лист-запрошення до лідерів від президента Європейської ради Антоніу Кошти з детальним порядком денним Ради, який був оприлюднений у четвер в Брюсселі.
    “Ми розпочнемо нашу зустріч у четвер об 11:00 з традиційного обміну думками з президентом Європейського парламенту, після чого відбудеться обмін думками з президентом Зеленським та обговорення між нами питань України”, – повідомив він.
    Нині не відомо, в якому форматі буде брати участь Зеленський – особисто чи в форматі відеоконференції.
    Президент Європейської ради, анонсуючи українське питання, констатував, що Україна “непохитно докладає зусиль, щоб забезпечити реальний мирний процес”.
    “Наша мета залишається незмінною – припинити агресивну війну Росії та побудувати всеохоплюючий, справедливий і тривалий мир в Україні, що ґрунтується на принципах Статуту ООН та міжнародного права. Ми підведемо підсумки швидкозмінного дипломатичного контексту, відстежуватимемо підтримку ЄС та розглянемо шлях України до членства в ЄС”, – написав президент Кошта.
    Іншим пріоритетним питанням порядку денного він зазначив оборону та безпеку.
    “Рішення, які ми ухвалили на наших зустрічах у березні, приносять плоди: ми будуємо Європу оборони. Тепер ми повинні дотримуватися цього курсу та прискорити прогрес у напрямку спільної оборонної готовності Європи до 2030 року… Надалі ми маємо керуватися колективним підходом до оборони та безпеки та зосереджуватися на ефективному витрачанні коштів”, – деталізував Кошта.
    Він додав, що це обговорення буде враховувати саміт НАТО, який відбудеться напередодні.
    На обговорення будуть винесені питання ситуації на Близькому Сході, зосередившись на складній ситуації в Газі, міграція, питання внутрішньої безпеки, з акцентом на організовану злочинність, підтримка Республіки Молдова та ситуація на Західних Балканах.

  • Новообраний президент Польщі озвучив позицію про вступ України в ЄС

    Новообраний президент Польщі озвучив позицію про вступ України в ЄС

    Новообраний президент Польщі Кароль Навроцький в інтерв’ю з угорським виданням Mandiner висловив позицію проти вступу України до Європейського Союзу на даний момент. Проте він підкреслив, що підтримка України є в інтересах Польщі, особливо у контексті загрози, яку становить для регіону Росія. Навроцький визначив, що важливо зберігати баланс між підтримкою України та захистом інтересів Польщі, зокрема у питаннях ексгумації жертв на Волині та захисту польського господарства. Він закликав до досягнення компромісу та консенсусу між країнами, підкреслюючи важливість взаємоповаги та співпраці між Польщею та Україною. Навроцький також відзначив провідну роль Польщі у підтримці України під час президенства Анджея Дуди та відкритість польських громадян.

  • Стефанішина: ЄС не закриває ринок для українських товарів

    Стефанішина: ЄС не закриває ринок для українських товарів

    Про жодне припинення торгівлі України та ЄС не йдеться. Про це увечері в четвер, 22 травня, заявила віцепрем’єр-міністерка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина у Facebook.
    За словами Стефанішиної, Україна та ЄС розпочали діалог щодо довгострокового рішення у сфері торгівлі.
    “Про жодне припинення вільної торгівлі не йдеться: ринок ЄС залишається відкритим для українських товарів. Ми домовилися швидко й конструктивно працювати над досягненням довгострокового рішення”, – написала Стефанішина.
    Вона наголосила, що рішення Європейської Комісії ухвалити перелік перехідних заходів щодо українського експорту в ЄС, які наберуть чинності з 6 червня 2025 року після того, як завершиться термін дії автономних торгівельних заходів для України, є проміжним.
    “Це дозволить уникнути найгіршого сценарію та досягти стійкого рішення в межах угоди про вільну торгівлю між Україною та ЄС”, – зазначила Стефанішина.
    Як відомо, у травні 2022 року Рада ЄС вперше ухвалила рішення скасувати на рік всі мита і квоти на експорт з України для підтримки у зв’язку з повномасштабним вторгненням Росії. Цей режим було продовжено у 2023 роціта у 2024 році. Але він закінчиться 5 червня 2025 року.
    Україна та ЄС торгуватимуть по-іншому

  • Київ пропонує ЄС план посилення санкцій проти РФ

    Київ пропонує ЄС план посилення санкцій проти РФ

    Україна пропонує Євросоюзу ухвалити нові масштабні заходи для ізоляції Росії. Відповідні пропозиції будуть представлені ЄС вже наступного тижня. Про це у середу, 21 травня, повідомило агентство Reuters із посиланням на неопублікований документ.
    За даними видання, у документі Київ закликає ЄС вжити радикальніших заходів для ізоляції Москви – зокрема, дозволити конфіскацію активів підсанкційних осіб із передачею їх Україні, а також запровадити санкції проти окремих покупців російської нафти. Це може включати навіть вторинні санкції – наприклад, щодо компаній з Індії чи Китаю, які імпортують російську нафту.
    Київ також наполягає на зміні механізму ухвалення санкцій у межах ЄС – замість одностайного голосування пропонується впровадити систему ухвалення рішень більшістю голосів, щоб окремі країни не могли блокувати санкційні ініціативи.
    Агентство нагадує, що документ готується на тлі зниження тиску на Росію з боку США. Нагадаємо, 19 травня Трамп провів телефонні розмови з Путіним і президентом України Володимиром Зеленським. Після цього американський лідер не оголосив санкції проти РФ, як це очікувалося, натомість заявив, що Росія та Україна мають негайно розпочати переговори про припинення вогню та завершення війни. Також Трамп зазначив, що його розмова з Путіним пройшла “дуже добре”.
    На тлі нерішучості США, Євросоюз схвалив 17 пакет санкційних обмежень проти Росії. Пакет спрямований проти майже 200 кораблів “тіньового флоту” Москви. А Велика Британія оголосила про 100 нових санкцій проти Росії – обмеження застосовані до військового, енергетичного та фінансового секторів країни.