Позначка: Україна

  • ЄС готує €90 млрд кредиту Україні коштом РФ

    ЄС готує €90 млрд кредиту Україні коштом РФ

    Франція та Європейська комісія розглядають можливість надати Україні репараційний кредит на 90 млрд євро у 2026-2027 роках коштом заморожених російських активів, дві третини якого планують спрямувати на військову підтримку. Про це у вівторок розповіли на брифінгу в Єлисейському палаці, передає Укрінформ.
    “Пріоритетом, виходячи з російських активів, заморожених нещодавно на довший термін, є робота над сумою 90 мільярдів євро на 2026-2027 роки, перш ніж з 1 січня 2028 року перейти до більш регулярного фінансування, яке є більш звичним у межах наступного бюджету ЄС, наступної фінансової рамки”, – заявили в Єлисейському палаці.
    Згідно з канцелярією французького президента, пріоритетом Єврокомісії є активи, котрі знаходяться у центральних депозитаріях Euroclean, а не суверенними активами РФ в комерційних банках.
    “Це дозволяє працювати над гарантіями, які є цільовими та специфічними для центральних депозитаріїв, без додавання рівня юридичної складності. Сьогодні механізм надання позики на відшкодування суверенних активів, які знаходяться в комерційних банках, передбачає надання позик за діючими контрактами, які передбачають додаткові гарантії на випадок ризику судових спорів або системних ризиків”, – пояснили в Єлисейському палаці.
    Кошти, які планують виділити України, мають піти, передусім, на військову підтримку.
    “У цьому репараційному кредиті буде військова складова, яка буде суттєвою, і робота, яку ми зараз проводимо, спрямована, з одного боку, на забезпечення всієї необхідної фінансової прозорості в цивільній галузі, з реформами, які також необхідні на європейському шляху України, а з іншого боку, що стосується військової сфери, ми наполягаємо, щоб були чіткі умови європейської преференції”, – заявив представник Єлисейського палацу.
    Раніше депутати Європейського парламенту вирішили застосувати прискорену процедуру для розгляду пропозиції про “репараційний кредит” для України.
    МЗС назвало п’ять причин для репараційної позики

  • В Україні на фронті загинув доброволець з Болгарії – ЗМІ

    В Україні на фронті загинув доброволець з Болгарії – ЗМІ

    Доброволець з Болгарії Тодор Ніколаєв Кузьмов загинув у боях за Україну. Про це повідомляє болгарське інформагентство Novinite, посилаючись на публікацію на сторінці Memorial – International Volunteers for Ukraine у Facebook.
    У повідомленні зазначається, що Кузьмов був добровольцем в Україні і загинув у боях.
    Раніше не було публічної інформації, яка б свідчила про участь Кузьмова в бойових діях в Україні.
    За словами Горіци Радєвої, кореспондентки OFFNews, Кузьмов, схоже, загинув не протягом “останніх днів”. Однак точна дата його смерті невідома.
    Сьогодні офіційно підтверджено смерть двох громадян Болгарії в Україні.
    Один із них – Святослав Славков, що загинув у боях проти російських окупантів поблизу Куп’янська в останні дні 2023 року.
    Другий – Владислав Младенов з Дупниці загинув у червні 2025 року.
    Точна кількість громадян Болгарії, які нині воюють на боці України, невідома.
    Як ми вже писали наприкінці серпня, боронячи Україну, на фронті загинув італійський волонтер Лука Чекка. Він перебував у списку зниклих безвісти з грудня 2024 року.

  • Зеленський: Україна прагне одержати €45 млрд з активів РФ вже в 2026 році

    Зеленський: Україна прагне одержати €45 млрд з активів РФ вже в 2026 році

    Президент України Володимир Зеленський надіється на одержання Україною 40-45 млрд євро коштом заморожених активів РФ вже в 2026 році. Проте голова держави наголошує: загальна сума збитків, завданих Україні російською агресією, значно більша, ніж загальний розмір цих активів. Про це український лідер сказав на спільній з прем’єр-міністром Нідерландів Діком Схоофом прес-конференції у Гаазі у вівторок, 16 грудня.
    “Ми розраховуємо, що можемо отримати 40-45 мільярдів євро на 26-й рік і так далі, розраховуючи на загальну суму 210 мільярдів… Навіть ніхто б не думав про ті чи інші альтернативи, бо зруйновано все на втроє більшу суму, ніж 200 мільярдів. Це справедливо, що росіяни повинні платити за руйнування, але все одно навіть 210 буде недостатньо”, – сказав Зеленський.
    Він наголосив, що відновлення – “це наступні кроки”.
    “Ми сьогодні говоримо про термінові речі: ми маємо виробляти дрони, ми маємо недостатнє фінансування, ми маємо виробляти іншу зброю, ми маємо купувати в Америці ППО, в Європі інші засоби, включаючи також ППО. Ми розуміємо, що подарунків у нас немає”, – пояснив президент.
    Водночас він зауважив значну підтримку та двосторонні договори з країнами-партнерами, зокрема Нідерландами.
    “Але сьогодні заморожені активи, вони могли б, напевно, якось збалансувати деякі зменшення в тих чи інших країнах. Тому що це була, дійсно, така серйозна підтримка. Я не бачу без цієї підтримки можливості стояти економічно міцно для України. Я не бачу, що ми зможемо покрити такий дефіцит якимось незрозумілими альтернативами або незрозумілими обіцянками… Тут важливо, що в цілому лідери, більшість, за те, щоб знайти Україні цю фінансову підтримку”, – додав Зеленський.

  • Шмигаль озвучив результати Рамштайну

    Шмигаль озвучив результати Рамштайну

    Міністр оборони Денис Шмигаль 16 грудня за результатами 32-го засідання у форматі Рамштайн повідомив про зобов’язання партнерів щодо довгострокової підтримки України. “У 2025 році партнери взяли на себе зобов’язання спрямувати майже 5 млрд доларів на українське оборонне виробництво та ще близько 5 мільярдів – на закупівлю американського озброєння для України. Обидва показники стали рекордними, і ми прагнемо підтримувати таку динаміку у 2026 році”, – зазначив він. Сьогодні у межах засідання формату “Рамштайн” наша країна отримала важливі зобов’язання від партнерів щодо довгострокової підтримки: Німеччина

  • 11,5 млрд євро у 2026 році на підтримку оборони України. Фокус – ППО, БпЛА, артилерійські постріли
  • Україні вже передані нові системи Patriot та IRIS-T
  • Велика Британія
    Посилення спроможностей ППО України на суму 600 млн фунтів за рахунок заморожених активів рф, коштів партнерів та власного бюджету загалом у 2025 році
    Канада

  • Додаткові 30 млн канадських доларів на українські дрони
  • Ракети AIM-9
  • Постачання електрооптичних сенсорів та іншої військової допомоги
  • Нідерланди
    700 млн євро на БпЛА, зокрема 400 млн євро на вироби українського виробництва
    Чорногорія
    Готує внесок у PURL та фонд NSATU на підтримку України
    Данія

  • Новий внесок у PURL з фокусом на авіаційні спроможності України
  • Передача 29-го пакета підтримки на 250 млн євро – дрони, ППО та підтримка української авіації
  • Естонія

  • Продовження підтримки на рівні не менш ніж 0,25% ВВП (142 млн євро)
  • Внесок в IT Коаліцію розміром в 9 млн євро
  • Латвія
    Продовження підтримки на рівні не менш ніж 0,25% ВВП (110 млн євро) – фокус на БпЛА, РЕБ, PURL
    Литва
    Понад 220 млн євро у 2026 році на військову підтримку України на рівні не менш ніж 0,25% ВВП, зокрема внески на PURL, програму Patriot для України, «чеську ініціативу» та коаліцію розмінування
    Люксембург

  • 100 млн євро у 2026 на підтримку України
  • Другий внесок розміром у 15 млн євро на PURL
  • Нова Зеландія
    15 млн доларів на PURL
    Норвегія

  • Близько 7 млрд доларів загальної військової допомоги у 2026 році
  • Внески на підтримку американських систем ППО та «чеську ініціативу»
  • Польща

  • Постачання 155-мм снарядів
  • Реалізація спільних з Україною проєктів у межах SAFE
  • Португалі

  • Внесок у “чеську ініціативу”
  • 10 млн євро на БпЛА
  • Чехія
    У межах “чеської ініціативи” на 2026 рік вже профінансовано постачання 760 тисяч артилерійських снарядів
    Шмигаль висловив вдячність партнерам за ці внески, наголосивши, що саме ця допомога рятує життя, посилює усю Європу та наближає справжній мир.

  • В Україну з Росії та ТОТ вернули 60 громадян

    В Україну з Росії та ТОТ вернули 60 громадян

    Україні повернули з Росії й тимчасово окупованих територій (ТОТ) 60 українських громадян. Про це розповів уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець у Telegram.
    Повернення громадян відбулось за результатами зустрічі Лубінця із російською уповноваженою з прав людини Тетяною Москальковою та з керівниками місій Міжнародного комітету Червоного Хреста в Україні та Росії.
    Під час зустрічі передали 2000 з гуманітарною допомогою для українських військовополонених та листи від рідних; були досягнуті домовленості щодо верифікації осіб, зниклих безвісти за особливих обставин та передані списки; передали списки з числа окремої категорії громадян: важкопоранені і важкохворі.
    За результатами попередньої системної роботи сторони провели процедуру взаємного воззʼєднання сімей. На територію України з РФ та ТОТ повернулися 15 українських громадян, більшість з яких маломобільні.
    Також було забезпечене повернення для 56-річної жінки, яка перенесла інсульт і є маломобільною особою. З 2022 року вона вимушено перебувала у Росії; її дочка звернулася до Офісу омбудсмана з проханням допомогти у виїзді.
    Іще 45 українських громадян повернулись в Україну – це особи, яких утримували в пунктах тимчасового тримання іноземців на території РФ.

  • Європарламент прискорив розгляд “репараційного кредиту” Києву

    Європарламент прискорив розгляд “репараційного кредиту” Києву

    Депутати Європейського парламенту вирішили застосувати прискорену процедуру для розгляду пропозиції про “репараційний кредит” для України. Про це повідомляє прес-служба Європарламенту.
    “У вівторок (16 грудня – ред.) парламент шляхом голосування підняттям рук підтримав запит на прискорення законодавчого процесу за проектом закону про надання кредиту Україні”, – мовиться в повідомленні.
    Гроші від “репараційного кредиту” планують спрямувати на підтримку фінансових потреб України та її державного бюджету, зокрема й військові спроможності, а також оборонною промисловістю країни та її інтеграцією в європейську оборонно-промислову базу.
    Після рішення про прискорення процедури депутати Європарламенту ухвалять свою позицію щодо “репараційного кредиту” перед початком переговорів з урядами держав-членів на наступній пленарній сесії, яка пройде з 19 по 22 січня 2026 року.
    У Європарламенті звернули увагу, що рішення про “репараційний кредит” має бути схвалено лідерами країн-членів ЄС на саміті, який відбудеться 18-19 грудня.
    Як відомо, 12 грудня Євросоюз ухвалив рішення про безстрокову заморозку російських активів на території Європи в обсязі близько 210 млрд євро. Переважна частина активів належить Центральному банку РФ і зберігається у бельгійському депозитарії Euroclear.
    Згодом стало відомо, що 18 грудня Єврорада збереться, щоб остаточно узгодити деталі репараційного кредиту для України і розв’язати проблеми, що залишаються, зокрема гарантії всіх урядів ЄС для Бельгії.
    МЗС назвало п’ять причин для репараційної позики

  • Міжнародна комісія з компенсації Україні збитків працюватиме в Нідерландах

    Міжнародна комісія з компенсації Україні збитків працюватиме в Нідерландах

    Компенсаційна комісія, яка займатиметься питанням компенсації збитків, завданих Україні внаслідок повномасштабної російської агресії, буде розташовуватися в Нідерландах. Про це заявив прем’єр-міністр Нідерландів Дік Схооф під час спільного з президентом України Володимиром Зеленським брифінгу в Гаазі, повідомляє Укрінформ.
    “Було прийнято резолюцію з проханням до Нідерландів прийняти Компенсаційну комісію. Ми із задоволенням погодимося на це”, – запевнив голова нідерландського уряду.
    За його словами, практично щодня Росія здійснює безжальні атаки проти українського населення, економіки та інфраструктури.
    “Будинки обстрілюють, підприємства знищують, енергетичні об’єкти зазнають серйозних пошкоджень. Такі цілеспрямовані напади не можуть бути безкарними. Сьогодні ми разом підписали рішення про створення компенсаційної комісії, яка зосередиться на компенсації завданих збитків вашій країні.
    Нідерланди також заявили про готовність розмістити тут цю інституцію під егідою Ради Європи… Раніше ми вже запропонували себе як країну для розміщення Реєстру збитків, завданих агресією РФ проти України, що відповідає нашій традиції – саме тут, у цій міжнародній столиці миру і справедливості, у Гаазі”, – сказав він.
    Схооф також відзначив, що нині ще не вирішене питання, чи готовий Путін справді зробити кроки до миру.
    “Поки що ніщо на це не вказує. Тому ми маємо й надалі посилювати тиск на Росію та підтримувати Україну на всіх рівнях, насамперед у військовій сфері”, – наголосив урядовець.

  • Ердоган зробив заяву на тлі збиття дрона над Чорним морем

    Ердоган зробив заяву на тлі збиття дрона над Чорним морем

    Анкара застерігає російську та українську сторони від дій, що можуть створити загрозу судноплавству в Чорному морі. Про це заявив президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган після інциденту зі збитим безпілотником у районі Чорного моря, повідомляє місцева газета Daily Sabah
    “Нещодавні взаємні атаки створюють серйозну загрозу морському судноплавству в Чорному морі. Атаки, цілями яких стають комерційні та цивільні судна, невигідні нікому. Ми передали чіткі попередження щодо цієї проблеми обом сторонам”, – заявив турецький лідер.
    З такою заявою глава Туреччини виступив у вівторок, 16 грудня, на заході за участю турецьких дипломатів в Анкарі.
    Однак саме питання дрона над Чорним морем турецький президент не прокоментував.
    Як відомо, Міністерство оборони Туреччини заявило в понеділок увечері, що винищувачі F-16 ВПС Туреччини збили безпілотник, який наблизився до повітряного простору країни з боку Чорного моря.
    За даними турецького міністерства, дрон втратив керування, тому турецькі військові його знищили.
    Туреччина готова надати майданчик для перемовин щодо України – МЗС

  • Хвиля антиукраїнських атак в Польщі: що відомо

    Хвиля антиукраїнських атак в Польщі: що відомо

    Кілька днів тому у польському місті Познань двоє чоловіків побили українську пару, яка їхала трамваєм. Причина такої агресії – розмова українською мовою. Після публікації відео інциденту і розголосу в соцмережах місцева поліція заарештувала нападників.
    Речник Окружної прокуратури у Познані, прокурор Лукаш Вавжиняк повідомив, що під час допиту вони не заперечували причетності до нападу, але не могли пояснити, що саме сталося.
    “Опустивши голови, вони пояснили, що не пам’ятають інциденту, бо раніше вживали алкоголь”, – сказав правоохоронець. Напад у трамваї Минулого тижня в соціальних мережах з’явилося відео інциденту. На ньому видно, як двоє молодих чоловіків нападають на громадянина України, який розмовляв українською мовою зі своєю дівчиною. “Я їхав трамваєм, коли почув образи та лайку на адресу пари, а потім пролунав вигук: “Польща, біла та червона!”. Я дістав телефон, щоб задокументувати інцидент, хоча шкодую, що не відреагував рішучіше”, – розповів виданню Wiadomosci Анджей Прендке, член міської ради Познані.
    Він додав, що під тиском агресивних чоловіків українська пара перейшла на інше місце в трамваї.
    “Там чоловіка повалили на землю та вдарили ногою в обличчя. Я дякую пасажирам, особливо одному джентльмену, який рішуче відокремив нападників від жертви”, – додав Прендке.
    Після нападу всі вийшли на наступній зупинці: “Я запропонував допомогти українцям повідомити про інцидент до поліції. Я радий, що влада відреагувала на опубліковані записи – не лише мої – і що винних було спіймано”. За словами Прендке, реакція свідків має вирішальне значення.
    “Нам потрібно реагувати. Добре, що кілька людей це помітили. Поляки не такі. Поки люди та служби реагують, як у цьому випадку, ми можемо засуджувати такі ситуації”, – наголошує він. Образи через м’ясо Це не єдиний випадок неспровокованої агресії проти громадян України в Польщі за останні дні. Подібний інцидент також стався у Гдині 9 грудня. Там агресивний чоловік увірвався до магазину і влаштував бійку через м’ясо, яке раніше там купила його дружина, але всі свої образи він висловив українській продавчині. За словами свідків, чоловік нібито погрожував жінці смертю, вигукував націоналістичні образи та демонстрував нацистські жести, які заборонені в Польщі. Він також погрожував одному з покупців, який став на захист українки.
    Цей випадок також був зафіксований на відео. За даними штабу поліції Гдині, злочинця було заарештовано менш ніж через 24 години після інциденту. Йому було висунуто звинувачення у погрозах за національною ознакою та публічній пропаганді нацистського режиму. Відлуння наративів політиків Відомий польський адвокат Давід Денерт вважає, що така хвиля агресії проти громадян України не є випадковістю: “Є дії, а є реакція. Ці “дії” – це ненависть, яку поширюють деякі політики та ультраправі групи, а також дезінформація та пропаганда. Згодом це призводить до реальних інцидентів, які ми бачимо в магазинах, трамваях та на вулицях. Це справді набирає обертів”.
    Експерт наголошує, виконавці таких нападів самі не вигадують фраз, а “відтворюють наративи про нібито “”невдячність” України до Польщі”, “захоплення роботи” чи інші гасла, поширені в Інтернеті та громадських місцях.
    Адвокат розповів, що вже понад два роки захищає українців, на яких напали в Польщі з ксенофобських мотивів і визнає, що кількість таких справ зростає.
    “Зазвичай це стосується ситуацій у таксі: плювки, спроби побиття та образи за національною ознакою”, – додав він. Реакція на антиукраїнські атаки Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга відреагував на інцидент у Познані, де двоє чоловіків напали на подружжя в трамваї через те, що вони розмовляли українською мовою.
    Український дипломат зазначив, що словесні та фізичні погрози, мотивовані національною нетерпимістю, є абсолютно неприйнятними та вимагають рішучої реакції.
    “Я доручив нашим консулам з Вроцлава оперативно відреагувати, з’ясувати всі обставини інциденту та захистити права потерпілих. Польська поліція вже затримала нападників, а справу передано до прокуратури”, – написав Сибіга у Facebook.
    Він додав, що Генеральне консульство України у Вроцлаві постійно контактує з місцевими компетентними органами та тримає ситуацію під контролем.

  • В Україні уп’ятеро зріс попит на авто з Китаю

    В Україні уп’ятеро зріс попит на авто з Китаю

    У листопаді українці придбали 3908 легкових авто, ввезених з Китаю, що у 4,8 раза більше, ніж за аналогічний період минулого року. Переважну більшість імпорту становили електромобілі, а основний попит припав на нові авто. Про це повідомляє Укравтопром у вівторок, 16 грудня.
    З цієї кількості: нових – 3269 од. (+368%); вживаних – 639 од. (+415%) од. Як зазначається, абсолютна більшість легковиків з КНР були електромобілі – 93%.
    Найпопулярніші моделі нових легковиків китайського походження:

  • BYD Leopard 3 – 385 од.;
  • VOLKSWAGEN ID.UNYX – 298 од.;
  • BYD Song Plus – 289 од.;
  • ZEEKR 7X – 221 од.;
  • BYD Sea Lion 06 – 220 од.
  • Найпопулярніші моделі вживаних легковиків з КНР:

  • ZEEKR 001 – 87 од.;
  • ZEEKR 7X – 41 од.;
  • MG ZS – 32 од.;
  • BYD Leopard 3 – 30 од.;
  • BYD Yuan Plus – 29 од.