Офіцера військової контррозвідки Меттью Робара заарештували в Канаді, за підозрою в передачі Україні секретної інформації без узгодження з керівництвом. Про це повідомляє The Globe and Mail, посилаючись на анонімне джерело.
Чоловіка заарештували ще на тому тижні. Його звинуватили за кількома епізодами, пов’язаними з передачею особливо чутливих державних секретів іноземній стороні.
Публічно не повідомлялося, якій саме країні він передавав секретну інформацію.
Неназване джерело повідомило виданню, що офіцер розвідки намагався допомогти Україні у війні з Росією.
На судовому засіданні в понеділок, 15 грудня, головний ворент-офіцер Робар був звільнений з військової в’язниці на суворих умовах. Серед умов звільнення – здача звичайного і спеціального державних паспортів, а також заборона на будь-які контакти з посольством або офіційними особами країни, якій він, як стверджується, передавав військову розвідувальну інформацію.
Військовий прокурор Макс Рід і адвокат захисту Карлос Да Круз повідомили суду, що дії обвинуваченого не становлять тієї серйозної загрози національній безпеці, яку створював колишній співробітник розвідки Канадських збройних сил Джеффрі Делайл.
Делайла у 2012 році звинуватили в передачі секретів Росії і засудили до 20 років тюремного ув’язнення.
Військовий прокурор під час судового засідання зазначив, що загрози втечі Робара немає, а підозрюваний і “не був мотивований особистою чи фінансовою вигодою або бажанням заподіяти шкоду”.
Майор Рід повідомив, що в період з листопада 2023 року по квітень 2024 року Робар спілкувався з неназваною особою, яка працювала на іноземну розвідувальну службу, щодо проєкту, який стосувався “нетрадиційної діяльності з використанням чутливих методів”. Цей проєкт не міг бути реалізований без схвалення старших командирів.
Прокурор додав, що у вересні 2024 року головний ворент-офіцер Робар зустрівся з іноземною стороною за кордоном, що “було зроблено без дозволу”. Він також встановив прямі відносини з розвідслужбою цієї країни, які також не були санкціоновані.
Робар служить офіцером контррозвідки з 2019 року і офіцером розвідки з 2007 року. Контррозвідка займається захистом чутливої інформації та протидією іноземному шпигунству, тоді як розвідники збирають інформацію. Довідка
Ворент-офіцер (англ. warrant officer) – військове звання або група звань у Збройних силах англомовних країн, а також в колишніх колоніях Великої Британії.
За статусом ворент-офіцер займає проміжне положення між сержантами і молодшими офіцерами. Це звання є приблизним аналогом прапорщика в країнах колишнього СРСР, аспіранта у франко- і португаломовних країнах, або штабс-фельдфебеля у німецькомовних країнах.
Позначка: Україна
-
В Канаді заарештували розвідника “за допомогу Україні” – ЗМІ
-
Аналітики визначили вартість новорічного столу в Україні
Новорічний стіл для середньостатистичної української родини з чотирьох осіб у 2026 році обійдеться приблизно у 3980 грн, що на 10,7% дорожче, ніж торік. Відповідні розрахунки оприлюднили в Інституті аграрної економіки на основі середніх цін у супермаркетах станом на середину грудня 2025 року, повідомив директор установи Юрій Лупенко.
До базового меню увійшли традиційні для святкового столу страви та продукти: салати, м’ясо, риба, овочі, фрукти, хлібобулочні й кондитерські вироби, алкогольні та безалкогольні напої.
Так, вартість салату Олів’є за класичною рецептурою (3 кг продуктів) становитиме 406,87 грн, що на 5,8% більше проти минулого року. Найдорожчим інгредієнтом залишається ковбаса – 180 грн за 0,5 кг. Водночас овочі для салату суттєво подешевшали: ціни на картоплю, моркву та цибулю знизилися більш ніж наполовину. Натомість яйця, зелений горошок, консервовані огірки та майонез подорожчали.
Салат Оселедець під шубою коштуватиме 174,83 грн, що на 4% більше, ніж торік. Основну частку вартості формує філе оселедця, тоді як овочі для цієї страви також значно подешевшали.
Витрати на м’ясні продукти за рік зросли в середньому на 23%. Загальна вартість м’ясної частини святкового столу (2,85 кг) становитиме 1269 грн. Найбільше подорожчало куряче філе – на 40%, хоча воно залишається найдешевшим видом м’яса. Також зросли ціни на ковбаси, бекон і свинину.
Молочні продукти також подорожчали: твердий сир – на 19%, вершкове масло – на 14%. Водночас загальна вартість овочів на святковому столі знизилася на 5% і становитиме близько 473 грн завдяки рекордному врожаю.
Фрукти подешевшали на 22% – набір із мандаринів, бананів і лимонів обійдеться приблизно у 200 грн. Хліб і солодощі, навпаки, зросли в ціні: батон подорожчав на 25%, шоколадні цукерки – на 16%.
Алкогольні напої також додали у ціні: пляшка шампанського коштуватиме 239 грн, бренді – 278 грн. Водночас безалкогольні напої подорожчали найбільше – на 34%.
Відтак, бюджетний варіант новорічного столу у 2026 році становитиме 3980 грн. За наявності червоної ікри та червоної риби витрати зростуть ще на 813 грн, тоді як загальна сума сягне 4793 грн, що на 10,6% більше, ніж торік.
Лупенко пояснив, що зростання вартості новорічного столу зумовлене наслідками воєнних дій, зокрема скороченням виробництва, підвищенням тарифів на електроенергію та енергоносії, логістичними труднощами та зниженням доходів населення. Водночас рекордні врожаї овочів у 2025 році частково стримали зростання цін.
-
Україна отримала рекордний обсяг зброї – МО
Україна отримала рекордний обсяг військової допомоги у поточному році, але його потрібно збільшити. Про це написав міністр оборони Денис Шмигаль у Телеграм за результатами 32 засідання у форматі Рамштайн у вівторок, 16 грудня.
За його словами, поточний рік вже став рекордним за обсягами допомоги. Якщо усі зобов’язання буде виконано, вдасться залучити 45 млрд доларів – більше, ніж у будь-якому році від початку повномасштабної війни з Росією.
“Загальний обсяг оборонних потреб України у 2026 році становить 120 млрд доларів. Україна може покрити половину цієї суми власними ресурсами. Але 60 млрд доларів має надійти від партнерів”, – написав Шмигаль.
Він поінформував учасників засідання про головні пріоритети України:- Стабільне та прогнозоване фінансування оборони України. Звернувся до партнерів із пропозицією спрямовувати щонайменше 0,25% ВВП на оборонні потреби України.
- Протиповітряна оборона. Росія продовжує повітряний терор, і Україні потрібні спроможності, щоб захистити наших людей.
- Підтримка українського виробництва дронів та інших зразків озброєння, які довели ефективність на полі бою.
- Постачання боєприпасів, зокрема далекобійних.
- Механізм PURL. Цей ключовий елемент співпраці між Європою і США має надалі отримувати фінансування. Загальна потреба України для отримання пакетів PURL у 2026 році становить 15 млрд доларів.
“Підкреслив, що Україна залишається відданою відновленню миру. Однак для його досягнення маємо посилювати тиск на агресора, обмежувати його ресурси та розширювати оборонні спроможності України”, – резюмував міністр.
-
МЗС назвало п’ять причин для репараційної позики
Рішення щодо репараційного кредиту за рахунок активів Росії є терміновим і критично важливим для України. Його необідно ухвалити вже цього тижня. Про це повідомило МЗС з посиланням на заяву очільника відомства Андрія Сибігу у вівторок, 16 грудня.
За його словами, “настав час дозволити повне використання заморожених активів Росії для підтримки України”.
На думку Сибіги, є щонайменше п’ять причин, чому цей крок необхідно здійснити саме зараз.
Він нагадав, що глава Кремля Володимир Путін “вважає, що Європа роздроблена і слабка”.
“Він розраховує, що європейська підтримка України поступово ослабне. Навпаки, цей крок зірве його плани і змусить його перерахувати свої сили”, – написав міністр.
Сибіга вважає, що “це рішення зміцнить суверенітет, самостійність і єдність Європи як потужної геополітичної сили”.
“Воно продемонструє всім, що загроза довгостроковому миру і безпеці Європи шляхом нападу на суверенну європейську країну має свою ціну”, – зазначив глава МЗС.
Також Сибіга наголосив, що цей крок дозволить Європі забезпечити довгострокову підтримку України, підвищити самостійність нашої країни і підняти моральний дух українців в той момент, коли це найбільш необхідно.
“По-четверте, це питання справедливості: в першу чергу за завдані збитки повинен платити агресор, а не європейські платники податків. Немає нічого більш справедливого. Цей крок також послужить уроком для всіх потенційних агресорів у всьому світі: агресія не приносить винагороди, навпаки, ви заплатите за свої дії”, – заявив він.
Наостанок Сибіга підкреслив, що рішення про повне використання заморожених активів Росії не завадить мирному процесу, а, навпаки, зміцнить українську позицію за столом переговорів і стимулює мирний процес, посиливши тиск на Росію і змінивши розрахунки Москви. -
Рада підтримала законопроєкт про загальнонаціональну хвилину мовчання
Верховна Рада 16 грудня проголосувала у першому читанні проєкт закону щодо вшанування пам’яті загиблих внаслідок повномасштабного вторгнення РФ.
Відповідну ініціативу №14144 підтримали 314 нардепів.
Метою документу є визначення на законодавчому рівні загальнонаціональної хвилини мовчання у якості щоденного комеморативного заходу в сфері національної пам’яті.
Як зазначили у пояснювальній записці, зоканопроєктом пропонують внести зміни до Закону “Про засади державної політики національної пам’яті Українського народу” та Кодексу цивільного захисту України.
Пропонується, що загальнонаціональна хвилина мовчання проводитиметься щоденно о 9 годині 00 хвилин.
Органи державної влади та місцевого самоврядування мають забезпечити інформування про початок і завершення загальнонаціональної хвилини мовчання на підприємствах, в установах, організаціях, котрі належать до сфери їх управління.
Як передбачається, ухвалення ініціативи зокрема сприятиме формуванню культури пам’яті, вихованню поваги до героїв і відповідальності живих перед загиблими. -
Зеленський підтвердив майбутні переговори зі США
Українська делегація поїде в США після американсько-російських контактів вже на найближчих вихідних чи трохи пізніше. Про це сказав президент Володимир Зеленський на пресконференції у Нідерландах у вівторок, 16 грудня.
“Після дводенної роботи є відповідні напрацювання… Європейську реакцію також американські партнери вчора отримали і тепер з усіма цими реакціями я думаю, що американська сторона буде контактувати з російською стороною, і після цього буде вже зустріч з Україною в Сполучених Штатах Америки на рівні переговорних груп. Я думаю, що найближчими днями – може, на вихідних, може, трішечки пізніше”, – заявив президент і додав, що “чим раніше, тим краще”.
За словами глваи держви, переговори заплановані у Маямі.
“Мене там не буде, будуть переговорні групи. Вони будуть мати фідбек від “русскіх”, я думаю, і будуть проговорювати кілька документів: і гарантії безпеки, і економічне відновлення, і 20 пунктів рамкової угоди”, – розповів Зеленський.
Раніше ЗМІ повідомили, що наступний етап перемовин між Україною та США щодо завершення війни може відбутися цими вихідними у Америці, ймовірно, в Маямі. -
ЄС відкрив технічні перемови щодо трьох кластерів з Молдовою
Молдова починає технічні переговори по трьох кластерах з Європейським Союзом щодо вступу. Про це заявили віцепрем’єрка з європейської інтеграції Молдови Крістіна Герасімов та єврокомісар з питань розширення ЄС Марта Кос у вівторок, 16 грудня.
За словами Кос, вона має “рекомендації від усіх 27 держав-членів, які будуть направляти нашу роботу з реформ у Молдові”.
“Ще один крок, щоб наблизити громадян Молдови до Європейського Союзу”, – підкреслила Кос.
Герасімов, своєю чергою, зазначила, що три кластери складають ядро переговорів про вступ, і є визначальними для будь-якої держави-члена ЄС.
Бюро з питань євроінтеграції Молдови повідомило, що мовиться про три кластери:- фундаментальні цінності;
- внутрішній ринок;
- зовнішні відносини.
Раніше стало відомо, що міністри закордонних справ ЄС мають ухвалити рішення про продовження перемов про вступ до ЄС з Молдовою на технічному рівні – так само, як 11 грудня у Львові зробили це для України.
Зазначимо, про офіційне відкриття кластерів поки що не йдеться, адже Угорщина блокує його для для України, а Молдова просувається шляхом євроінтеграції “в парі” з Україною.
Як ми вже писали, було узгоджено план реформ України, що має підтвердити її готовність до вступу до Евросоюзу.
Україна починає рух до ЄС за новою схемою -
Трагедія в Тернополі: поліція розслідує раптову смерть третьокласника
У лікарні Тернополя раптово помер третьокласник. Правоохоронці з’ясовують обставини, які призвели до смерті хлопчика, відкрито кримінальне провадження. Про це повідомила пресслужба обласної поліції у вівторок, 16 грудня.
Зазначається, що публікація зі співчуттями з’явилася 15 грудня на сторінці навчального закладу. Мова йшла про раптову смерть дитини в одній з лікарень Тернополя. Проте медики жодної інформації на спецлінію поліції не надавали.
Даний факт слідчі поліції уже внесли до Єдиного реєстру досудових розслідувань відповідно до статті 140 (неналежне виконання професійних обов’язків медичним або фармацевтичним працівником) Кримінального кодексу України. Правоохоронці з’ясовують обставини, які призвели до смерті хлопчика. Триває перевірка.
-
Підписано конвенцію щодо репарації для України
У місті Гаага в Нідерландах відбулось підписання Конвенції про створення Міжнародної комісії з розгляду заяв щодо шкоди, завданої агресією Росії проти України. Про це повідомила заступниця керівника Офісу президента Ірина Мудра в коментарі для у вівторок, 16 грудня.
“Сьогодні в Гаазі разом з президентом України Володимиром Зеленським ми стали свідками важливої події – підписання Конвенції про створення Міжнародної комісії з розгляду заяв щодо шкоди, завданої агресією Росії проти України”, – заявила Мудра.
За її словами, це перший компенсаційний механізм, який створюється вже під час війни. Він відкриває шлях до фіксації збитків і реального відшкодування для мільйонів українців.
“Рішення стало результатом тривалої спільної роботи України та міжнародних партнерів і важливим кроком у розвитку сучасного міжнародного права”, – додала Мудра.
Дивіться фото: Підписано конвенцію щодо репарації для України -
Створено міжнародну комісію по репараціям Україні
У місті Гаага в Нідерландах відбулось підписання Конвенції про створення Міжнародної комісії з розгляду заяв щодо шкоди, завданої агресією Росії проти України. Про це повідомила заступниця керівника Офісу президента Ірина Мудра в коментарі для у вівторок, 16 грудня.
“Сьогодні в Гаазі разом з президентом України Володимиром Зеленським ми стали свідками важливої події – підписання Конвенції про створення Міжнародної комісії з розгляду заяв щодо шкоди, завданої агресією Росії проти України”, – заявила Мудра.
За її словами, це перший компенсаційний механізм, який створюється вже під час війни. Він відкриває шлях до фіксації збитків і реального відшкодування для мільйонів українців.
“Рішення стало результатом тривалої спільної роботи України та міжнародних партнерів і важливим кроком у розвитку сучасного міжнародного права”, – додала Мудра.
Дивіться фото: Створено міжнародну комісію по репараціям Україні