Позначка: Україна

  • Рада розпочала врегулювання ринку криптовалют

    Рада розпочала врегулювання ринку криптовалют

    Верховна Рада проголосувала в першому читанні за законопроєкт №10225-д, ухваливши зміни до Податкового кодексу щодо врегулювання обороту віртуальних активів в Україні. Про це повідомив нардеп Ярослав Железняк.
    Відповідний документ підтримали 246 депутатів.
    Податки будуть на рівні 18% НДФЛ +5% військового збору з прибутку від продажу віртуальних активів. Водночас у перший рік дії закону діятиме пільгова ставка 5% НДФЛ.
    “Хто регулятор (НБУ чи НКЦПФР) досі не відомо”, – зазначив нардеп.
    Втім, Железняк зауважив, що до другого читання проєкт може суттєво змінитися.
    Як уточнив голова парламентського комітету з фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев, законопроєктом передбачається:

  • визначення віртуального активу – це особливий вид цифрового об’єкта (майна), який існує в електронній формі завдяки технології розподіленого реєстру (блокчейну).
  • Проєкт поділяє усі віртуальні активи на три основні категорії:

  • токени з прив’язкою до активів – їх вартість стабілізується шляхом прив’язки до активів, таких як валюта чи майно;
  • токени електронних грошей – прив’язані до однієї офіційної валюти;
  • інші віртуальні активи – категорія, що охоплює активи, які не належать до перших двох типів. Тут запропонована модель, відповідно до якої Регулятор буде визначати які саме віртуальні активи (крім токенів з прив’язквою до активів та токенів електронних грошей) будуть належати до цієї категорії.
  • право власності на ВА набувається через емісію, правочин, закон або рішення суду і підтверджується володінням засобами доступу, такими як криптографічні ключі. Закон передбачає презумпцію правомірності володіння, якщо судом не встановлено інше.
  • публічна пропозиція ВА вимагає оформлення “білої книги” – документа з детальною інформацією про актив, емітента та ризики. Допуск до торгів на торговельних майданчиках також регулюється чіткими процедурами, включаючи авторизацію та розкриття інформації.
  • біла книга є обов’язковим документом для публічної пропозиції, який має бути правдивим, чітким і не вводити в оману. Маркетингові повідомлення повинні відповідати цій інформації, містити застереження про ризики та не поширюватися до оприлюднення білої книги.
  • постачальники послуг, пов’язаних із оборотом ВА (зберігання, торгівля, переказ тощо), повинні пройти авторизацію, відповідати організаційним і фінансовим вимогам та забезпечувати захист клієнтів.
  • захист власників активів і клієнтів через прозорість, розкриття інформації та заходи проти інсайдерської торгівлі, маніпулювання ринком і незаконного розголошення інформації.
  • визначається питання оподаткування. Дуже важливий аспект, адже саме через податкові питання так і не запрацював попередній закон про віртуальні активи.
  • Пропонується:
    1) щодо податку на доходи фізичних осіб:

  • вести окреме (від інших доходів та іншого інвестиційного прибутку) оподаткування доходів від операцій з ВА;
  • оподатковувати саме прибуток від операцій з ВА, отриманий протягом року, як різницю між доходами від продажу та витратами на придбання ВА протягом року;
  • фізична особа має сама декларувати доходи та сплачувати податки;
  • не оподатковувати:
  • доходи від операцій з обміну ВА на інші ВА, а також дохід від продажу ВА в межах однієї мінімальної заробітної плати;
  • вартість ВА, отриманих внаслідок їх емісії (створення) або безоплатної передачі від їх емітентів або оферентів та/або отримані виключно в обмін на персональні дані фізичної особи;
  • збитки, отримані у попередні періоди (якщо продавали дешевше, ніж купували – це ризиковий ринок), враховувати до їх погашення (за деякими виключеннями);
  • для ВА, придбаних до набрання чинності цим законом, у разі їх продажу протягом 2026 року фізичні особи матимуть право обрати пільгову ставку ПДФО – 5%;
  • 2) щодо податку на прибуток юридичних осіб:

  • вводяться нові різниці для коригування фінансового результату (аналогічно тому, як оподатковуються операції з цінними паперами);
  • перелік витрат, що враховуються при здійсненні операцій з ВА, визначатиметься Мінфіном за поданням регулятора;
  • 3) щодо податку на додану вартість:
    не є об’єктом оподаткування ПДВ:

  • операції з випуску (емісії), розміщення у будь-які форми управління, продажу, обміну, погашення віртуальних активів, крім:
  • продажу та обміну NFT;
  • продажу та обміну ВА, які посвідчують право вимагати передачі майна або надання послуги;
  • послуги постачальників послуг, пов’язаних з оборотом ВА (крім консультаційних послуг, які оподатковуються на загальних підставах);
  • 4) щодо спрощеної системи оподаткування:

  • платникам єдиного податку заборонені операції з ВА;
  • постачальники послуг, пов’язаних з оборотом ВА, не мають права використовувати спрощену систему оподаткування.
  • 5) в частині адміністрування:

  • постачальники послуг, пов’язаних з оборотом ВА, які надають послуги резидентам України, зобов’язані стати на облік у контролюючих органах та подавати щорічний звіт про операції з ВА щодо фізичних та юридичних осіб, які є резидентами України (це крок до поступового запровадження CARF та імплементації директиви DAC8);
  • за невиконання цих обов’язків передбачаються штрафи для постачальників послуг, пов’язаних з оборотом ВА, які будуть застосовуватися у зменшених розмірах протягом перехідного періоду (у 2026 році – 10% від встановленого розміру штрафу, протягом 2027-2029 років – 25% від встановленого розміру штрафу).
  • Передбачається, що зміни до Податкового кодексу запрацюють з 1 січня 2026 року.
    Мова про питання про встановлення зрозумілих правил гри для учасників ринку. Він додав, що легалізація крипти потенційно може мати значний ефект для бюджету – за даними дослідження Global Ledger щодо потенціалу оподаткування, якби ринок крипти був легалізований раніше, уже за за 2021-2024 роки держава могла б отримати близько 8,34 млрд грн податків від зареєстрованих в Україні криптобірж (за ставкою 18%) та ще до 6,53 млрд грн від оподаткування доходів громадян. Віртуальні активи (ВА) не є грошима і не можуть використовуватися як офіційний засіб платежу в Україні. Їх правовий режим близький до режиму рухомого майна з точки зору цивільного права. Разом із тим, редакція, запропонована до першого читання, передбачає ототожнення токенів електронних грошей з електронними грошима в розумінні Закону України “Про платіжні послуги”.
    Раніше повідомляли, що в Україні готують комплексний закон про віртуальні активи, який передбачає запровадження податків з криптовалют.
    Також голова фінансового комітету Данило Гетманцев повідомив, що “протягом року людина може продати й задекларувати свій дохід від криптоактивів за ставкою 5% без підтвердження витрат на їх придбання в минулому”.

  • Зеленський прибув з візитом до Данії

    Зеленський прибув з візитом до Данії

    Президент Володимир Зеленський прибув з візитом до Данії. Про це повідомив журналістам прессекретар президента Сергій Никифоров у середу, 3 вереся.
    “Володимир Зеленський прибув до Данії для двосторонньої зустрічі із пані премʼєр-міністром Метте Фредеріксен та переговорів із лідерами формату NB8 (Nordic-Baltic 8)”, – заявив він.
    У свою чергу данські ЗМІ інформують, що Зеленський вертольотом прилетів до резиденції данської прем’єрки, де його зустріла Метте Фредеріксен.
    Раніше у середу Зеленський повідомив, що сьогодні у Данії візьме участь у саміті Україна – держави Північної Європи та Балтії. А ввечері він прибуде з візитом до Франції. Завтра він візьме участь у засіданні коаліції охочих.
    У Данії вироблятимуть ракетне пальне для України – ЗМІ

  • Доходи держбюджету зросли майже на 40%

    Доходи держбюджету зросли майже на 40%

    У серпні до загального і спеціального фондів державного бюджету надійшло 314,2 млрд грн податків, зборів та інших платежів, що на 38,7% більше, порівняно із показниками липня (226,6 млрд грн). Про це повідомляє Мінфін з посиланням на оперативні дані Держказначейства.
    Зазначається, що надходження до загального фонду держбюджету у серпні становили 242,9 млрд грн податків, зборів та інших обов’язкових платежів.
    Серед платежів, що контролюються податковими та митними органами, основні надходження забезпечено за рахунок:

  • 51,1 млрд грн – податку на прибуток підприємств;
  • 46 млрд грн – імпортного ПДВ;
  • 30,7 млрд грн – податку на доходи фізичних осіб та військовий збір;
  • 23,4 млрд грн – ПДВ (із 38 млрд грн зібрано, 14,6 млрд -відшкодовано);
  • 26,8 млрд грн – акцизного податок;
  • 5,4 млрд грн – рентних платежів.
  • 4,6 млрд грн – митних платежів.
  • Також до бюджету надійшло додаткові 3,5 млрд грн, як частина чистого прибутку (доходу) господарських організацій, що вилучається до державного бюджету відповідно до закону.
    Крім того, до бюджету надійшли кошти, отримані у вигляді міжнародної допомоги (грантів) у розмірі 44 млрд грн, в рамках реалізації Угоди про грант Фонду фінансового посередництва зі сприяння залучення ресурсів для інвестування в зміцнення України між Україною та МБРР.
    Додатково Пенсійний фонд і фонди соцстрахування отримали 54,1 млрд грн єдиного соціального внеску.
    За січень-серпень 2025 року до загального фонду держбюджету надійшло 1,71 трлн гривень, а з урахуванням спецфонду надходження становили 2,41 трлн грн. Водночас касові видатки державного бюджету за цей період було профінансовано у сумі 3,23 трлн грн, у тому числі загального фонду – 2,5 трлн гривень.

  • Україна виділила на виплати Нацкешбеку рекордну суму

    Україна виділила на виплати Нацкешбеку рекордну суму

    Українці в липні придбали товарів місцевого виробництва на 5,07 млрд грн. Україна в межах програми Національний кешбек виплатила 507 мільйонів гривень кешбеку для 3,6 мільйона українців, які відкрили спеціальні рахунки у застосунку Дія. Про це повідомляє Мінекономіки.
    Відомство зазначає, що це найбільша сума за місяць від старту програми.
    Загалом з моменту запуску програми держава витратила на виплати за програмою з державного бюджету близько 4 млрд гривень.

  • Експорт української соняшникової олії впав до мінімуму за три роки

    Експорт української соняшникової олії впав до мінімуму за три роки

    Згідно з оперативними даними, у серпні експорт соняшникової олії з України скоротився до 150 тис. тонн, що стало мінімальним місячним обсягом за більш ніж три роки. Про це інформує агентство АПК-Інформ у середу, 3 вересня.
    Це стало другим найнижчим місячним показником за останні майже 14 сезонів.
    Зауважується, що скорочення відбулося за всіма основними напрямками, зокрема не фіксувалося поставок до Індії.
    Експерти відзначили, що зниження темпів експорту зумовлено сезонними чинниками, зокрема скороченням пропозиції соняшнику на внутрішньому ринку, що обмежувало переробку, а також зниженням попиту з боку деяких імпортерів в очікуванні поставок більш дешевої олії із сировини нового врожаю.
    Усього за результатами 2024/25 МР з України експортували 4,73 млн тонн соняшникової олії, що на 24% поступається показнику попереднього сезону та стало мінімумом для минулих трьох сезонів.
    Основними факторами, що обмежили експорт, стали менший урожай соняшнику у 2024 році та низька маржинальність його переробки.
    Водночас постачання на основні ринки збуту в сезоні, що вже завершився, дещо збільшились.
    До ТОП-3 імпортерів української олії увійшли Індія (767 тис. тонн; +44% до 2023/24 МР), Іспанія (656 тис. тонн; +11%) та Італія (504 тис. тонн; +28%).
    Раніше повідомляли, що Україна скоротила експорт агропродукції на понад 23%.
    Цього року буде найгірший врожай за останнє десятиліття

  • Росіяни вдарили дроном по велосипедисту в Козачій Лопані

    Росіяни вдарили дроном по велосипедисту в Козачій Лопані

    Росіяни вдарили FPV-дроном по цивільному, який їхав на велосипеді у селищі Козача Лопань.Про це повідомив глава Дергачівської МВА В’ячеслав Задоренко.
    Внаслідок влучання загинув 50-річний чоловік.
    Також близько 7:00 ворожий FPV-дрон атакував цивільну автівку, що рухалася автодорогою між населеними пунктами Цупівка та Нова Козача. Унаслідок удару в машині відірвало колесо та капот. Водій не постраждав.
    У прокуратурі області оприлюднили фото наслідків атаки РФ.

  • Названо найпопулярніші авто серпня в Україні

    Названо найпопулярніші авто серпня в Україні

    У серпні 2025 року десять найпопулярніших моделей сформували 30% українського ринку нових легковиків. Про цеповідомляє Укравтопром.
    До десятки лідерів знову увійшли виключно кросовери. Очолив рейтинг серпня Renault Duster, ставши найпопулярнішим серед покупців.

  • Renault Duster – 486 реєстрацій;
  • BYD Song Plus – 361;
  • Toyota RAV-4 – 299;
  • Hyundai Tucson – 251;
  • Volkswagen ID.UNYX – 206;
  • Honda eNS1 – 202;
  • Toyota Land Cruiser Prado – 175;
  • BYD Sea Lion 07 – 155;
  • Toyota Yaris Cross – 148;
  • Volkswagen Touareg – 143.
  • Раніше повідомляли, що у серпні в Україні було зареєстровано близько 6,8 тисячі нових легкових автомобілів, що на 5% більше, ніж у липні.

  • Курс долара зріс в обмінниках, євро – дешевшає

    Курс долара зріс в обмінниках, євро – дешевшає

    Курс гривні знизився відносно долара в обмінних пунктах, але зміцнився щодо євро. Про це свідчать дані моніторингу ринку у середу, 3 вересня.
    Так, середній курс продажу долара піднявся на 10 копійок до 41,60 гривень, курс євро впав на 15 копійок до 48,55 гривень.
    Сьогодні в обмінних пунктах купують долар у середньому по 41,10 гривень, а євро – по 47,55 гривень.
    На міжбанку американська валюта подорожчала на 7 копійок і зараз перебуває на рівні 41,42-41,45 грн/долар купівля-продаж.
    Вчора Нацбанк знизив курс долара до гривні до рівня 41,3631 гривень за 1 долар (-0,0091 грн). Офіційний курс євро становить 48,1756 гривень за 1 євро (-0,2919 грн).
    Напередодні стало відомо, що долар відіграв позиції на світових ринках після п’яти днів падіння. У свою чергу фунт і єна різко здешевшали на тлі занепокоєнь щодо бюджетної політики Британії та політичної нестабільності в Японії. Це відбулося напередодні повернення американських трейдерів з вихідного через День праці.

  • Ультиматуми Росії стають божевільнішими – Сибіга

    Ультиматуми Росії стають божевільнішими – Сибіга

    Росія не змінила своїх агресивних цілей і не виявляє жодних ознак готовності до змістовних переговорів з Україною. А її ультиматуми стають ще божевільнішими. Про це написав міністр закордонних справ Андрій Сибіга в соцмережі X у середу, 3 вересня.
    “Протягом останніх пів року президент Трамп витратив багато часу та зусиль на наближення миру. Ось що він отримує у відповідь від міністра закордонних справ Росії. Новий набір старих ультиматумів”, – заявив Сибіга, коментуючи слова глави МЗС РФ Сергія Лаврова про те, що нібито для міцного миру “нові територіальні реалії” за результатами псевдореферендумів РФ на тимчасово окупованій території України мають бути визнані та оформлені в міжнародно-правовий спосіб.
    Сибіга констатує, що Росія не змінила своїх агресивних цілей і не виявляє жодних ознак готовності до змістовних переговорів. За його оцінками, російські “ультиматуми стають дедалі божевільнішими”.
    “Це доводить, що апетити агресора тільки зростають, коли він не стикається з тиском та силою. Натомість настав час ударити по російській військовій машині новими жорсткими санкціями і протверезити Москву”, – зазначив міністр.
    Напередодні, президент США Дональд Трамп заявив, що уважно стежить за розвитком подій у війні РФ проти України та дізнався “цікаві речі”. Але він не впевнений у тому, що зустріч між Зеленським і Путіним відбудеться.

  • ВМС знищили російський катер

    ВМС знищили російський катер

    Знищено швидкісний катер чорноморського флоту РФ, який намагався доставити підрозділ повітрянодесантних військ на Тендірівську косу. Про це повідомляється на Фейсбук-сторінці командувача ВМС ЗС України.
    Зазначається, що семеро окупантів було знищено, а чотирьох поранено.