Численні порушення повітряного простору Євросоюзу є гібридною війною, спрямованою на роз’єднання ЄС та ослаблення підтримки України. Про це заявила голова Єврокомісії (ЄК) Урсула фон дер Ляєн під час промови у Європарламенті в середу, 8 жовтня.
“Не варто робити помилку. Недавні вторгнення в наш повітряний простір є частиною зростаючої загрози. Настав час назвати речі своїми іменами. Це гібридна війна. Європа мусить мати можливість реагувати та захищати наш повітряний простір”, – наголосила європейська чиновниця.
Фон дер Ляєн прямо назвала Росію ініціатором такої кампанії.
“Росія хоче посіяти розбрат. Ми відповідаємо єдністю. Саме італійські пілоти в межах місії повітряного патрулювання НАТО супроводжували російські літаки з неба Естонії. Українські експерти діляться досвідом на передовій, щоб допомогти державам-членам протидіяти вторгненням дронів”, – наголосила голова ЄК.
Вона заявила про значне зростання витрат на оборону ЄС до 800 млрд євро в межах стратегії Готовність 2030, дорожню карту якої незабаром презентує ЄК.
Очільниця ЄК також загадала про такі складові проєкти, як Стіна дронів.
“Нам потрібна система, яка є доступною та придатною для використання. Для швидкого виявлення, швидкого перехоплення та, за потреби, швидкої нейтралізації. Тут нам є чого навчитися в України. Як щодо можливостей, так і, що ще важливіше, щодо їхньої екосистеми швидких інновацій. І Україна готова підтримати наші зусилля”, – підсумувала європейська чиновниця.
Як ми вже писали, в Норвегії в ніч проти понеділка, 6 жовтня, через інформацію про появу невідомих дронів була порушена робота аеропорту Осло.
Медведєв назвав мету нальотів дронів на Європу
Позначка: Україна
-
Глава ЄК назвала зальоти дронів Росії гібридною війною проти ЄС
-
Зеленський і Малюк обговорили нові операції СБУ
Президент Володимир Зеленський заслухав доповідь глави СБУ Василя Малюка. Вони детально обговорили бойову роботу спецслужби, повідомив глава держави у Телеграм в середу, 8 жовтня.
“Малюк доповів щодо результатів наших далекобійних ударів, які здійснюються силами СБУ. Важливо, що більшу ефективність демонструють українські далекобійні ракети-дрони. Суттєві результати маємо й у знищенні російських комплексів ППО”, – написав він.
Зеленський відзначив воїнів ЦСО А СБУ, які воюють на Покровському напрямку.
“Констатуємо, що російські війська отримали наказ штурмувати наші позиції за будь-яку ціну. Відповідно, значно зріс рівень російських втрат. Тільки наші воїни СБУ і тільки на Покровському напрямку знищують зараз понад 100 окупантів на день, і це без врахування результатів дій воїнів інших складових наших Сил оборони та безпеки. Загалом за минулий місяць воїни ЦСО А СБУ ліквідували 3028 окупантів – по кожному з них маємо відповідну верифікацію”, – розповів глава держави.
Зеленський заявив, що погодив нові операції, що мають на меті зменшення російського воєнного потенціалу. -
Рада створила ТСК із розслідування порушень прав дитини
Парламент ухвалив постанову про утворення Тимчасової слідчої комісії з питань розслідування можливих порушень прав дитини при формуванні та реалізації державної політики щодо охорони дитинства.
Строк діяльності Тимчасової слідчої комісії – один рік з дня її утворення.
Метою створення ТСК є здійснення парламентського контролю шляхом розслідування можливих порушень прав дитини при формуванні та реалізації державної політики у сфері охорони дитинства, зокрема при виконанні програм, стратегій та проєктів, спрямованих на підтримку сім’ї та дітей.
Постанова визначає основні завдання і предмет діяльності комісії, її кількісний склад, строк діяльності та порядок звітування перед Верховною Радою.
Як зазначається у пояснювальній записці, забезпечення прав та інтересів дитини є одним із пріоритетів державної політики України та міжнародним зобов’язанням держави відповідно до Конвенції ООН про права дитини. Створення ТСК визначено як невідкладний крок для посилення парламентського контролю у сфері захисту прав дитини.
Головою ТСК призначено народного депутата із фракції Слуга народу Павла Сушка, його заступницею – депутатку з групи Довіра Ларису Білозір. -
Україна – Ісландія: стали відомі імена арбітрів на матч ЧС-2026
Збірна України дізналася про склад суддівської команди поєдинку кваліфікації до Мундіалю-2026 проти Ісландії. Німецька бригада арбітрів працюватиме у матчі збірних 10 жовтня, повідомляє офіційний сайт УЄФА.
Суддею у полі буде Свен Яблонскі, 35-річний банківський клерк з Бремена. Він ще жодного разу не перетинався з українськими командами. Йому помічниками на лінії будуть Едуард Байтінгер та Лассе Козловські.
Четвертим рефері став Флоріан Бадштюбнер. Із системою Відеоасистент рефері (VAR) працюватимуть Беньямін Бранд та Даніель Шлагер.
Нагадаємо, що захисник Олександр Тимчик залишив табір збірної України через травму.
-
Наводила удари по Донеччині: агентка РФ отримала довічне позбавлення волі
Жінку, яка активно допомагала росіянам наносити вогневі удари по Покровському району й, зокрема, цивільних, визнано винною у державній зраді та засуджено до найвищої міри покарання – довічного позбавлення волі. Про це повідомляє Донецька обласна прокуратура.
Зазначається, що у 2023 році мешканка селища Курахівка допомагала ворогу у проведенні підривної діяльності проти нашої держави. Жінка з власної ініціативи збирала інформацію про місцезнаходження військових у Покровському районі та передавала її своєму сину, який, будучи військовослужбовцем ворожої армії, воював проти України. Він, у свою чергу, надсилав отримані дані представнику ФСБ.
У голосових повідомленнях та під час телефонних розмов агентка закликала завдавати ударів по українських захисниках. Для цього вона вишукувала місця проживання особового складу та розташування артилерійських позицій й військової техніки ЗСУ. До того ж, серед інших передала координати приватного домоволодіння власної куми, яка підтримує Україну.
По надісланим засудженою розвідданим ЗС РФ у серпні 2023 року обстріляли населений пункт з артилерії. Внаслідок атаки поряд з оселею дістав поранення місцевий мешканець. Ще одного чоловіка травмовано, а його 59-річна дружина загинула під завалами.
У спілкування жінка дякувала окупантам за нанесені удари і демонструвала зневагу до загибелі мирних жителів, цинічно називаючи постраждалих “втратами”.
На вирок суду навідниця, яка так і не визнала свою провину, чекала під вартою. -
У кого в ЄС ідея “репараційного кредиту” викликає сумніви
Єврокомісія представила план, як можна використати заморожені активи Росії на допомогу Україні. Проте в ЄС є країни, які поки що не готові до такого кроку. Про кого мова, які в них заперечення та як Єврокомісія планує їх переконати? В чому суть ідеї репараційного кредиту Європейський Союз шукає спосіб фінансування оборони та відбудови України. Одним із них є отримання Україною кредиту на відшкодування збитків із заморожених на Заході активів Центрального банку РФ. Цю ідею вже назвали “репараційним кредитом”.
План Єврокомісії має дозволити урядам країн ЄС використовувати до185 млрд євро (216,76 млрд дол.) – більшу частину з 210 млрд євро російських суверенних активів, які наразі заморожені в Європі.
Кошти наразі розміщені в центральному депозитарії цінних паперів Euroclear. На початку повномасштабного російського вторгнення Росії в Україну Euroclear зберігав облігації для російського Центрального банку, але коли скінчився термін дії цих облігацій, отримані грошові кошти застрягли в Euroclear через санкції ЄС проти Москви.
Наразі Euroclear інвестує грошові кошти в Європейський центральний банк. Як пише Reuters, ідея Єврокомісії полягає в тому, щоб Euroclear інвестував у облігації з нульовим купоном, випущені Єврокомісією з гарантіями урядів країн ЄС.
Видання додає, що потім ЄС використає ці кошти для надання Україні “репараційної позики”. Її Україна буде повертати лише після того, як вона отримає від Росії репарації за війну в рамках мирної угоди. Це рішення фактично дозволить Україні витратити ці гроші зараз, а не чекати, поки Москва їх виплатить. “Єврокомісія або Special Purpose Vehicle, яка їй підконтрольна, випускає безвідсоткові цінні папери, на які обмінює ці гроші. Тобто в Euroclear залишаються цінні папери, а активи передаються в користування Україні”, – пояснила голова бюджетного комітету Верховної Ради Роксолана Підласа в інтерв’ю РБК-Україна. Водночас вона підкреслила, що не йдеться про всі 185 млрд євро, заморожених у Euroclear. За її словами, від них потрібно відняти 45 млрд євро, з яких ЄС буде надалі отримувати прибутки для компенсації грошей, які нам вже дали країни G7 в рамках ERA Loans в цьому році. Частина активів повинна залишитися у Euroclear, щоб вони й надалі приносили прибутки.
За словами Підласи, Україні не обов’язково отримувати всю суму кредиту за один рік. Вона пояснила, що нам все і не дадуть. Ці 140 млрд євро будуть виділятися в першу чергу орієнтуючись на потреби українського бюджету, верифіковані МВФ.
Крім того, можливим учасником цього механізму можуть стати Велика Британія та США.
За словами Підласи, вони можуть це зробити, але поки що немає ніяких, навіть попередніх рішень з їх боку. Водночас вона нагадала, що Британія та Канада вже надали Україні свою частку в межах ERA Loans. Хто проти? Використання заморожених активів без явної правової підстави викликає побоювання у низки країн. Згідно з міжнародним правом, суверенні активи не можуть бути конфісковані. Це може відбутися без їх конфіскації, що є “червоною лінією” для багатьох столиць і Європейського ЦБ. Тому на разі і виникла ідея “репараційного кредиту”.
Відомо, що ця ідея Єврокомісії загалом отримала політичну підтримку. Водночас деякі країни хочуть отримати більш чітке уявлення про юридичні та фінансові ризики.
На неформальному саміті ЄС у Копенгагені 1 жовтня Бельгія відмовилася підтримати ініціативу, а Франція і Люксембург висловили стурбованість юридичними наслідками. Саме через позицію цих країн лідери країн ЄС поки не змогли дійти згоди щодо пропозиції Єврокомісії надати Україні “кредит” у розмірі 140 млрд євро, забезпечений замороженими російськими активами. Про це пише Financial Times.
Основною противницею ідеї Єврокомісії є Бельгія, оскільки в країні розташований центральний депозитарій цінних паперів Euroclear і ВВП якої становить приблизно 600 млрд євро. Державна скарбниця країни отримувала вигоду від податкових надходжень, зібраних в Euroclear, а тепер вимагає від ЄС “взаємно” розподілити ризик та забезпечити більший правовий захист, якщо Москва вживе судових заходів проти Бельгії. “Бельгія не підтримає використання заморожених активів без гарантій колективної відповідальності всіх країн ЄС”, – сказав прем’єр-міністр Бельгії Барт де Вевер. Голова уряду Бельгії попросив лідерів інших країн ЄС і НАТО надати тверді гарантії, що вони розділять ризики, якщо заморожені російські активи будуть використані для фінансування кредитів Україні. Він зазначив, що Бельгія буде готова реалізувати цей план лише в тому випадку, якщо її питання отримають ствердну відповідь. Поки що цього не сталось.
Своєю чергою Франція і Люксембург також висловили сумніви щодо юридичної обґрунтованості пропонованої схеми. “Коли активи заморожені, необхідно дотримуватися міжнародного права. ”, – сказав президент Франції Еммануель Макрон та виразив стурбованість можливими наслідками для репутації євро як надійної валюти. Теоретично загрозу представляє і Угорщина. Якщо вона заблокує подовження санкцій, що вже не раз обіцяла зробити, то активи РФ розморозяться та повернуться до РФ. Щоб цього не сталося для держав-членів важливо змінити режим санкцій таким чином, щоб мінімізувати ризик ненавмисного розморожування активів. В ЄС вважають, що в них є спосіб це зробити. Зміна режиму санкцій не вимагає одностайності та посилається на два документи. По-перше, ухвала Євроради від 17 жовтня 2024 р., згідно з якою активи РФ повинні залишатися замороженими, поки вона не припинить свою агресивну війну проти України і не відшкодує завданих збитків. По-друге, у договорі про ЄС є стаття 31.2, яка дозволяє за певних обставин приймати законодавчі акти більшістю голосів.
Тож попри загальну підтримку ідеї, ЄС визнав необхідність додаткових консультацій і опрацювання правових аспектів пропозиції. Європейська комісія пообіцяла врахувати занепокоєння країн і продовжити роботу над пропозицією, щоб забезпечити її відповідність міжнародному праву та інтересам усіх держав-членів.
Очільниця Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн зазначила, що слід “набагато детальніше розробити повну пропозицію”. Для України репараційний кредит – це план А Україні конче потрібні гроші з активів РФ, вона на них розраховує. Наразі цей варіант розглядається нашою владою, як план А.
Підласазаявила, що “репараційний кредит” із заморожених російських активів може стати головним джерелом підтримки України 2026 р. “Це один з кількох планів. І я б сказала, що ми і Єврокомісія схиляємося до того, що це план А”, – наголосила вона. Підласа виразила сподівання на те, що це питання буде позитивно розв’язане для України. “Вода камінь точить. Насправді велика кількість експертів і політиків на Заході постійно говорять про те, що ці російські активи потрібно конфіскувати на користь України”, – сказала вона. Реакція Росії У відповідь на ідею “репараційного кредиту”, Росія почала розробляти план націоналізації та швидкого розпродажу іноземних активів.
За словами співрозмовника Bloomberg, близького до уряду РФ, російська влада може націоналізувати та швидко розпродати іноземні активи в рамках нового механізму приватизації.
Відповідний указ, який дозволяє проводити експрес-продаж державних активів у спеціальному порядку, президент Росії Володимир Путін підписав 30 вересня. У документі зазначається, що це є відповіддю на “недружні” дії іноземних держав.
Джерело Bloomberg стверджує, що документ має прискорити продаж різних компаній, як російських, так і іноземних. І якщо ЄС розпочне арешт російських активів, Москва може відповісти симетрично.
Вікторія Хаджирадєва -
В обмінниках триває зниження курсу євро
Курс гривні трохи знизився відносно долара, але помітно зріс щодо євро в обмінних пунктах. Про це свідчать дані моніторингу готівкового ринку у середу, 8 жовтня.
Так, середній курс продажу долара піднявся на 1 копійку до 41,52 гривень, а курс євро впав на 12 копійок до 48,61 гривень.
Сьогодні в обмінниках купують долар у середньому по 41,00 гривні, а євро – по 47,93 гривень.
На міжбанку американська валюта додала у ціні 2 копійки і перебуває на рівні 41,31-41,34 грн/долар купівля-продаж.
Вчора Нацбанк знизив офіційний курс долара на середу до рівня 41,3158 (-0,0251 грн). Курс євро становить 48,1742 гривень (-0,0954). -
Рада підтвердила неможливість місцевих виборів
Верховна Рада проголосувала за постанову №14031 про безперервність функціонування представницьких органів місцевого самоврядування в Україні в умовах військової агресії РФ. Документ підтримали 308 нардепів на пленарному засіданні в середу, 8 жовтня.
Згідно з постановою, організація підготовки та проведення місцевих виборів із дотриманням національного законодавства, європейських стандартів демократичних виборів є неможливими в умовах військової агресії РФ проти України та воєнного стану.
При цьому наголошується, що відповідальність за неможливість своєчасної організації підготовки та проведення місцевих виборів в Україні з дотриманням демократичних виборчих стандартів несе держава-агресор – Росія.
Водночас підкреслюється, що стале функціонування органів місцевого самоврядування та здійснення ними передбачених Конституцією та законами України повноважень є обов’язковими умовами дотримання принципу безперервності влади, забезпечення правопорядку, національної безпеки, оборони держави та життєдіяльності територіальних громад.
Документом підтверджується, що сільські, селищні, міські, районні у містах, районні, обласні ради та сільські, селищні, міські голови, обрані відповідно до закону (крім тих, повноваження яких достроково припинені), здійснюють свої повноваження до обрання нового складу відповідної ради/голови на наступних місцевих виборах та початку здійснення ними своїх повноважень.
Після закінчення збройної агресії РФ та припинення чи скасування воєнного стану рішення про проведення місцевих виборів буде прийнято відповідно до Конституції, Виборчого кодексу та законів нашої держави. -
В Прилуках сильне задимлення після удару РФ
Після удару російських агресорів по місту Прилуки у Чернігівській області спостерігається значне задимлення. Про це повідомила міська рада у середу, 8 жовтня.
“Сьогодні внаслідок влучання в один із об’єктів критичної інфраструктури поза містом спостерігається значне задимлення”, – йдеться у повідомленні.
Жителів міста та околиць просять у разі зміни напрямку вітру по можливості не відчиняти вікна та обмежити перебування на вулиці до покращення ситуації.
“Будьте обережні та дотримуйтесь рекомендацій служб”, – додали в міськраді.
Місцеві Телеграм-канали пишуть, що в Прилуках атаковано нафтобазу. -
У Києві підприємець фіктивно працевлаштовував іноземців
Викрито схему з незаконної легалізації вихідців з країн Центральної Азії на території України за фіктивними підставами. Про це повідомила столична поліція.
Встановлено, що підозрюваний пропонував громадянам інших країн, які хотіли залишитися на території України, “пакет послуг”: фіктивне працевлаштування на власному підприємстві, пов’язаному з торгівлею, що надасть їм змогу отримати посвідку на тимчасове проживання в країні, а також “вирішення” питань у Державній міграційній службі. Вартість такої “легалізації” він оцінив у 4 500 доларів.
Правоохоронці задокументували отримання ділком частини коштів за послугу від “клієнта” та затримали його.
Під час обшуку за його місцем мешкання слідчі вилучили мобільні телефони, сім карти, банківські картки, печатки на різні ФОП, українські та іноземні паспорти, копії та оригінали документів іноземців, пусті бланки страхової компанії та договорів на трудову діяльність.
Наразі, слідчі, за процесуального керівництва Печерської окружної прокуратури оголосили затриманому про підозру – незаконне переправлення осіб через державний кордон України. Санкція статті передбачає до дев’яти років позбавлення волі з конфіскацією майна. Фото: Нацполіція