Позначка: Україна

  • Україна здатна перемогти у війні з Росією – ЗМІ

    Україна здатна перемогти у війні з Росією – ЗМІ

    Українська стратегія на передовій зосереджена на уникненні прямих бойових зіткнень, що дозволяє мінімізувати втрати. Цей підхід стає ключовим у протистоянні, яке набуло характеру війни на виснаження. Попри перевагу Росії в чисельності, їй не вдалося захопити стратегічно важливі міста та логістичні вузли, що підкреслює провали у реалізації їхніх цілей. Про це пише The Atlantic.

    У своїй статті журналіст Роберт Форсайт Ворт аналізує перспективи України у поточному конфлікті. Він зазначає, що спроби Росії оточити українські позиції на північному сході не принесли очікуваних результатів. Більше того, навіть при продовженні наступальних дій захоплення цього регіону потребуватиме років тяжких боїв, особливо з урахуванням нещодавніх ударів України по російських тилових базах і нафтопроводах.

    Путін уже фактично визнав частковий провал, коли в серпні запропонував Україні здати цей регіон “добровільно”, але до його вимог не прислухалися. Серед причин такої позиції аналітики називають успішне застосування Україною нових технологій, таких як безпілотники, які стали незамінними для підтримки фронту за умов обмеженості людських ресурсів.

    Поміж досягнень української армії – вдосконалення артилерійських стратегій, ротації підрозділів та маневрених тактик уникнення прямих зіткнень. Командири підкреслюють, що такий підхід дозволяє зберігати життєво важливі ресурси.

    Форсайт Ворт зауважує, що ситуація дев’ять місяців тому була значно складнішою через затримки постачання зброї. Тоді російські сили мали перевагу. Нині ж Україна швидко адаптується до реалій тривалої війни, реформуючи інституції та завдаючи ворогу постійних втрат, водночас ефективно зберігаючи власний потенціал.

    Генерал Бен Годжес, колишній командувач військ США у Європі, переконаний: Росія не зможе перемогти, якщо Захід продовжить підтримку України. Час, який спочатку здавався союзником Москви, поступово починає працювати на користь Києва.

    Нагадаємо, українські сили оборони у вересні провели зачистку чотирьох населених пунктів Дніпропетровської області: Соснівки, Хорошого, Новоселівки та Січневого.

    ЗСУ на Сумщині відсувають росіян їх тактикою – NYT

  • Путін охарактеризував вторгнення в Україну і “СВО”

    Путін охарактеризував вторгнення в Україну і “СВО”

    Російський диктатор Володимир Путін охарактеризував рішення про розв’язання повномасштабної війни проти України в лютому 2022 року як “правильне і своєчасне”. Про це у вівторок, 7 жовтня, повідомило інформаційне агентство ТАСС.

    Свою оцінку дій він озвучив під час наради в Санкт-Петербурзі, вислухавши доповідь начальника Генерального штабу Збройних сил РФ. Зі слів Путіна, “противник відступає всюди вздовж лінії бойового зіткнення”, а Росія має намір досягти всіх визначених цілей в так званій “спеціальній військовій операції”.

    Крім того, він звинуватив Україну в ударах по “мирних об’єктах” на території Росії, вказуючи, що такі дії нібито спрямовані на демонстрацію сили перед західними союзниками.

    Нещодавно російський лідер також емоційно відреагував на заяву Дональда Трампа, який назвав Росію “паперовим тигром”. За словами Путіна, таке твердження не відповідає дійсності. Він навіть кинув виклик НАТО, зауваживши: “Якщо Росія – паперовий тигр, то що тоді НАТО? Спробуйте протистояти цьому тигру”.

  • Репараційний кредит Україні: ЄЦБ поставив умову

    Репараційний кредит Україні: ЄЦБ поставив умову

    Рішення щодо використання заморожених російських активів для надання Україні так званого “репараційного кредиту” викликає гострі дискусії серед європейських лідерів, адже воно стосується не лише фінансових аспектів, а й міжнародного права. На думку президентки Європейського центрально банку Крістін Лагард, будь-яке використання таких коштів повинно суворо відповідати нормам міжнародного права. Про це повідомляє Reuters.

    Крістін Лагард підкреслила, що для реалізації подібної ініціативи потрібна згода всіх країн, де ці активи заблоковані. Виступаючи в Європарламенті у Страсбурзі, вона попередила про можливі ризики від шкоди довірі до євро, якщо рішення буде юридично спірним. Вона зазначила, що такі дії можуть негативно вплинути на фінансову стабільність ЄС і зменшити привабливість євро для міжнародних інвесторів.

    “З огляду на фінансову стабільність і міцність євро, ми дуже уважно стежитимемо, щоб запропоновані рішення відповідали міжнародному праву та враховували стабільність фінансової системи”, – сказала Лагард.

    Наразі Єврокомісія пропонує використати близько 170 мільярдів євро заморожених активів РФ для допомоги Україні шляхом інвестування цих коштів у безкупонні облігації ЄК під гарантії держав ЄС, а з отриманих ресурсів надати Україні у вигляді “репараційної позики”.

    Тим часом можливість створення “репараційного кредиту” обговорюється на рівні європейських лідерів. Деякі держави, зокрема Бельгія, Люксембург та Франція, висловлюють занепокоєння щодо юридичних наслідків такого кроку. Німеччина, Італія та Франція як учасниці Великої сімки наполягають на узгодженні цього питання з країнами-партнерами, такими як США та Японія.

    Поки що ідея залишається предметом активних дискусій та потребує детального опрацювання з урахуванням як нормативно-правових стандартів, так і потенційного впливу на фінансову стабільність блоку.

    Як відомо, ідею “репараційного кредиту” для Києва, що базується на готівкових залишках російських активів, заморожених на Заході після вторгнення Росії в Україну у 2022 році, запропонувала президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн.

    ЄC хоче надати Україні “репараційний” кредит

  • У Генштабі розповіли, що відбувається на фронті

    У Генштабі розповіли, що відбувається на фронті

    Від початку доби на фронті відбулося 174 бойових зіткнення. Українські захисники рішуче дають відсіч спробам росіян просунутися вглиб нашої території, повідомив Генштаб ЗСУ у вівторок, 7 жовтня.
    На Північно-Слобожанському і Курському напрямках воїни відбили шість штурмових дій окупантів. На Південно-Слобожанському напрямку противник 28 разів штурмував позиції наших підрозділів в районах Вовчанська, Вовчанських Хуторів, Тихого, Амбарного, Кам’янки, Бологівки, Западного, Красного Першого, Довгенького та в бік Колодязного, Дворічанського й Кутьківки. Три боєзіткнення не завершено. На Куп’янському напрямку росіяни проводили наступальні дії поблизу Куп’янська та у бік Петропавлівки, Новоплатонівки, Піщаного, Степової Новоселівки. Українські захисники зупинили чотири ворожі атаки, ще три боєзіткнення тривають.

    На Лиманському напрямку російські загарбники дев’ять разів атакували позиції Сил оборони в районах населених пунктів Середнє, Шандриголове, Новоселівка, Дерилове, Торське, три боєзіткнення досі тривають. На Сіверському напрямку Сили оборони відбили дев’ять атак противника поблизу Ямполя, Григорівки, Виїмки та Серебрянки.
    На Краматорському напрямку противник наступальних дій не проводив. На Торецькому напрямку росіяни 17 разів йшли в наступ на позиції українських підрозділів у районах Олександро-Шультиного, Щербинівки, Плещіївки, Русиного Яру та Полтавки. Сили оборони зупинили просування ворога. Одне боєзіткнення досі триває.
    На Покровському напрямку від початку доби окупанти 37 разів намагалися просунутися на позиції українських підрозділів. Противник атакував позиції наших військ у районах населених пунктів Володимирівка, Никанорівка, Сухецьке, Миролюбівка, Нове Шахове, Іванівка, Родинське, Червоний Лиман, Мирноград, Новоекономічне, Лисівка, Покровськ, Котлине, Удачне, Молодецьке, Новомиколаївка, Горіхове, Дачне, Філія та в напрямку Новопавлівки. Досі триває одне боєзіткнення.
    За попередніми даними, сьогодні на цьому напрямку було знешкоджено 144 окупанти, із них 99 – безповоротно. Також українські воїни знищили один автомобіль, одну одиницю спеціальної техніки та 15 безпілотних літальних апаратів; також уражено три автомобілі та 10 укриттів для особового складу противника.
    На Новопавлівському напрямку ворог 27 разів намагався прорвати оборону наших захисників у районах населених пунктів Запоріжжя, Олександроград, Січневе, Новоселівка, Новогеоргіївка, Соснівка, Вороне, Новогеоргіївка, Калинівське, Новогригорівка, Воскресенка, Олексіївка, Степове, Березове, Новоїванівка. Чотири боєзіткнення триває.
    На Гуляйпільському напрямку росіяни 11 разів намагалися наступати поблизу Полтавки та Малинівки, отримав відсіч. Авіаудару зазнало Залізничне. На Оріхівському напрямку Сили оборони відбили сім атак загарбників поблизу Плавнів, Степового та в напрямку Степногірська й Новоандріївки.
    На Придніпровському напрямку мали місце три безуспішні спроби військ РФ покращити своє положення. Противник завдав авіаудару по Садовому.

  • Пожежа на нафтобазі у Феодосії: дим розтягнувся на 12 км

    Пожежа на нафтобазі у Феодосії: дим розтягнувся на 12 км

    У тимчасово окупованій Феодосії в Криму триває пожежа на нафтоналивному терміналі в порту після удару безпілотників в ніч проти 6 жовтня. Про що свідчать супутникові знімки, передає Радіо Свобода у вівторок, 7 жовтня.

    На знімках видно дим від палаючої нафтобази, який простягається на 12 кілометрів. Нафтоналивний термінал у Феодосії раніше вже зазнавав українських атак – у жовтні 2024 року. Він є найбільшим у Криму, з пропускною спроможністю 12 мільйонів тонн нафтопродуктів на рік та ємностями для одночасного зберігання 250 тисяч тонн продукції.

  • Удари по енергетиці: РФ за добу здійснила 26 атак

    Удари по енергетиці: РФ за добу здійснила 26 атак

    Російські війська за добу здійснили понад 26 атак на енергетичні об’єкти України. Про це заявила міністр енергетики Світлана Гринчук, передає пресслужба відомства у вівторок, 7 жовтня.

    “Лише цієї доби маємо понад 26 атак на наші енергетичні об’єкти. Сумська, Чернігівська, Харківська, Дніпропетровська, Донецька, Одеська та Полтавська області фактично перебувають під щоденним прицілом ворога. Тож серед наших потреб, найперше, це захист – нам потрібно більше систем протиповітряної оборони та радіоелектронної боротьби, щоб захистити критичну інфраструктуру. У пріоритетах і розвиток пасивного фізичного захисту, який вже продемонстрував свою ефективність”, – наголосила міністерка.
    За її словами, нарощування обсягів виробництва енергетичного устаткування є також критично важливим. Гринчук закликала партнерів допомогти з додатковим обладнанням – не лише новим, але й вживаним, яке може замінити зруйноване в Україні.
    Серед пріоритетів – й накопичення достатніх обсягів природного газу. Для України важливе нарощування імпорту зараз, коли росіяни намагаються зруйнувати газову інфраструктуру.

    “Маємо перелік нагальних потреб, який передаємо Групі семи для подальшого опрацювання з кожною країною G7 більш предметно”, – зазначила Гринчук.

    Нагадаємо, Україна планує приблизно на 30% збільшити імпорт газу після нещодавніх масованих атак РФ по газових об’єктах. У ніч проти 3 жовтня росіяни завдали найбільшого масованого удару по газовидобувних активах Нафтогазу від початку війни. По потужностях на Харківщині та Полтавщини РФ випустила 35 ракет і 60 дронів.

  • Бюджет 2026: депутати подали рекордну кількість правок

    Бюджет 2026: депутати подали рекордну кількість правок

    До проєкту закону про бюджет на 2026 рік народні депутати подали 3339 правок, що є рекордною кількістю за останні 19 років. Про це повідомила очільниця бюджетного комітету Верховної Ради Роксолана Підласа в Facebook у вівторок, 7 жовтня.

    “В останнє більше правок, ніж у цьому році подавали при підготовці бюджету на 2007 рік”, – зазначила вона. Підласа нагадала, що до бюджету 2025 року було подано 2098 правок; бюджету 2024 року – 1620 правок; бюджету 2023 року – 1270 правок; бюджету 2022 року – 3284 правок.

    Серед політичних сил найбільше правок подали:

  • Європейська солідарність – 910 штук,
  • Слуга народу – 652 штук,
  • Міжфракційне об’єднання Розумна політика – 470 штук,
  • Голос – 437 штук.
  • Серед депутатів найбільше правок подали:

  • Артур Герасимов (Євросолідарність) – 662 правок,
  • Ярослав Железняк (Голос) – 254 правки,
  • Дмитро Разумков – 254 правки.
  • “Якщо витратити на розгляд кожної поправки хоча би 90 секунд, то їх заслуховування тривати більш ніж 10 повних робочих днів”, – наголосила Підласа.

    Нагадаємо, Кабінет міністрів схвалив законопроєкт, яким пропонує збільшити загальний план видатків у 2025 році на 317 млрд грн – ці кошти підуть на потреби сектору безпеки та оборони. 15 вересня уряд ухвалив проєкт державного бюджету України на 2026 рік. У документі закладено видатки на 4,8 трлн гривень – це на 415 млрд гривень більше, ніж у 2025 році.

  • Зеленський заслухав доповідь міністра МВС

    Зеленський заслухав доповідь міністра МВС

    Президент Володимир Зеленський заслухав доповідь міністра внутрішніх справ України Ігоря Клименка щодо ліквідації наслідків російських ударів у регіонах. Про це глава держави повідомив під час вечірнього відеозвернення у вівторок, 7 жовтня. “Зараз, уже ввечері, була доповідь міністра внутрішніх справ Клименка, зокрема, по ліквідації наслідків російських ударів у регіонах. Усі структури МВС – а це і рятувальники ДСНС, Національна поліція- усі максимально допомагають у громадах. Я хочу подякувати всім, хто працює заради людей, – наші рятувальники, наші енергетики, ремонтні бригади. Там, де це потрібно, буде більше патрулів, щоб було більше можливостей допомогти людям і зберігати порядок”, – зазначив президент. Зеленський також розповів про зустріч із главою уряду Юлею Свириденко. “Вчора на Ставці ми вирішили направити додаткові фінанси, додаткове обладнання в області, які цього потребують. Це саме прифронтові передусім, прикордонні наші області. Все це вже виконується. Також на цю зиму збережем фіксовану ціну на газ для побутових споживачів – підвищень ціни газу не буде”, – заявив глава держави. Також, за словами Зеленського, треба вже зараз опрацьовувати повністю, як наступного року зростуть зарплати вчителів, інші соціальні рішення – те, що вже ухвалено, повинно бути враховане в державному бюджеті та в конкретній діяльності уряду. Ресурси для цього є, запевнив президент.
    “Я очікую й більш детальну, більш ґрунтовну роботу наших урядовців із нашими людьми, які втратили дім через війну, які змушені були переїхати. Потрібні більш відчутні механізми урядової підтримки ВПО. Щодо таких питань буде доповідь найближчим часом”, – додав Зеленський.

  • У НАН обрали президента

    У НАН обрали президента

    Президентом Національній академії наук України 7 жовтня повторно обрали академіка Анатолія Загороднього, який очолює установу з 2020 року. Про це повідомили у НАН.
    Зазначається, що на посаду президента претендували два кандидати – академіки Анатолій Загородній та Богдан Данилишин. Після виступів і обговорення виборчих програм відбулося таємне голосування.
    За Анатолія Загороднього віддали 608 голосів, а за Богдана Данилишина – 60 голосів.
    Анатолій Загородній – професор, доктор фізико-математичних наук, до 2024 року – директор Інституту теоретичної фізики імені Боголюбова. До першого обрання очільником НАН України у 2020 році науковець обіймав посаду віцепрезидента Академії наук.

  • В Одесі чоловік кинув страйкбольні гранати у групу людей

    В Одесі чоловік кинув страйкбольні гранати у групу людей

    В Одесі 58-річний чоловік посварився з групою людей, які шуміли під його вікнами, та кинув у них кілька страйкбольних гранат. Про це повідомила поліція Одеської області.
    Внаслідок вибуху він сам отримав осколкове поранення гомілки та був госпіталізований. Інші учасники інциденту не постраждали
    Співробітники територіального підрозділу поліції вилучили уламки гранат та гранату, яка не здетонувала. Також під час невідкладного обшуку за місцем мешкання правопорушника, слідчі вилучили ще п’ять аналогічних гранат.
    Правоохоронці внесли до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про хуліганство.