Будь-які спроби фігурантів уникнути відповідальності за постачання неякісного одягу для ЗСУ марні. Про це заявила радниця з комунікацій Державного бюро розслідувань Тетяна Сапьян в коментарі агентству Інтерфакс-Україна.
“Маніпулятивні вкиди в інформаційний простір щодо так званої “справи Гринкевичів” не допоможуть фігурантам уникнути відповідальності. ДБР виконало всю необхідну роботу у резонансній справі щодо постачання неякісного одягу для потреб Збройних Сил України на понад 1 млрд грн”, – наголосила вона.
Сапьян додала, що у межах розслідування працівники ДБР задокументували факти розкрадання бюджетних коштів під час воєнного стану, провели десятки експертиз і слідчих дій, зібрали докази, які не залишають сумнівів у винуватості фігурантів.
Обвинувальний акт скерували до суду ще 15 січня 2025 року.
Тож надалі рішення – за правосуддям.
“Водночас ми впевнені: надані докази є переконливими і не дозволять жодному з причетних уникнути відповідальності, що б вони не намагалися зробити. Спроби зменшити розмір застави, тиснути на слідство чи дискредитувати ДБР через анонімні Telegram-канали також не дадуть жодного результату”, – зазначила Сапьян.
Перед цим у соцмережах з’явилися повідомлення, що компанії, нібито пов’язані з бізнесменом Ігорем Гринкевичем, продовжують брати участь у тендерах Міноборони, а сам фігурант справи планує вийти з-під варти.
Позначка: Україна
-
Спроби тиску марні – у ДБР прокоментували “справу Гринкевичів”
-
Омбудсмен: Україна готує реорганізацію освіти та закриття частини шкіл
Українську систему освіти чекає масштабна реорганізація та ліквідація закладів середньої освіти через демографічну ситуацію, реформу старшої школи та зміни правил дистанційного навчання. Про це заявила освітній омбудсмен Надія Лещик у програмі Є розмова.
Перша причина змін – демографічна ситуація. Народжується замало дітей, чимало дітей виїхали за кордон. Не набирається та кількість перших класів, яка набиралась раніше до війни. Тому “класи об’єднуються, а школи доводиться закривати”, пояснила вона.
Друга причина – реформа старшої школи Профільна, яка передбачає створення ліцеїв. Частині шкіл понижать ступінь.
Третя причина – вимоги МОН щодо кількості дітей у “дистанційному” класі. Раніше була вимога щодо 20 дітей у дистанційному класі, то тепер ці умови змінились: 10 учнів для селищ та сіл, і 15 – для міст. Через ці вимоги буде закрито багато шкіл, особливо у прикордонних територіях, де невелика кількість учнів.
За словами Лещик, батьки подають чимало звернень проти закриття шкіл. Освітній омбудсмен радить громадам підходити до прийняття подібних рішень виважено.
“Необхідно дивитись, скільки дітей у громаді та скільки “першачків” буде через три, через п’ять років. Далі – громада повинна прорахувати і забезпечити дотримання прав батьків і дітей. Тобто, якщо ви закриваєте школу, де будуть навчатись учні? Яким чином їх довозитимуть до іншої школи?”, – пояснила вона свою думку. -
Офіс генпрокурора закрив 3,7 тис. кримінальних справ проти бізнесу
Генеральний прокурор Руслан Кравченко 8 липня поінформував про перші результати аудиту кримінальних справ, пов’язаних з українським бізнесом. Офіс генпрокурора вже закрив понад 18% з 20 тисяч таких кримінальних проваджень.
Кравченко зауважив, що з початку перевірки 3756 кримінальних проваджень вже закрито.
“Це провадження, які роками не розслідувалися; вони не містили об’єктивних даних, що підтверджують склад чи подію злочину; врешті – вони не мали судової перспективи”, – пояснив генпрокурор.
Він додав, що у понад 4700 інших провадженнях призначені експертизи. Ще 120 – скеровано до суду.
Стосовно решти кримінальних справ “робота триває”. -
НБУ підняв курс долара, хоча він впав на міжбанку
Національний банк України знизив курс гривні відносно і долара, і євро. Про це свідчать дані на сайті регулятора у вівторо, 8 липня.
Так, офіційний курс долара на завтра встановлено на рівні 41,8462 гривень (+0,0487 грн). А курс євро становитиме 49,0563 гривень (+0,0278 грн).
Тим часом сьогодні на міжбанку американська валюта вратила у ціні 11 копійок і подешевшала до рівня 41,76-41,79 грн/долар купівля-продаж.
В обмінниках долар зріс на 10 копійок до 42,05 гривень, а курс євро був стабілним і залишився на рівні 49,50 гривень. -
В Україні зафіксували 46 вогнищ ботулізму з початку року
В Україні за шість місяців вже зафіксували 46 вогнищ ботулізму, у яких постраждали 57 людей. Троє людей померли. Про це напередодні, 7 липня, повідомили у Центрі громадського здоров’я.
У літній період традиційно зростає ризик харчових отруєнь, зокрема ботулізму – небезпечної інфекції, яка вражає нервову систему і може призвести до паралічу або смерті.
Так, лише за перші шість місяців 2025 року в країні зареєстровано 42 підтверджені випадки захворювання, троє людей померли.
У травні було зафіксовано 17 вогнищ із підозрою на ботулізм, постраждали 19 дорослих. У 14 пацієнтів діагноз підтвердили.Протиботулінічну сироватку ввели 13 постраждалим.
У червні зареєстровано 11 вогнищ, захворіли 12 людей, серед них троє дітей. Чотири випадки підтверджено, шестеро пацієнтів продовжують лікування.
Загалом за січень-червень виявлено 46 вогнищ ботулізму, постраждали 57 осіб, з них семеро – діти.
Три смертельні випадки зафіксовані в Дніпропетровській, Київській та Чернігівській областях.
Загалом за пів року протиботулінічну сироватку отримали 45 осіб. У дев’яти випадках попередній діагноз “ботулізм” не підтвердився.
У ЦГЗ зауважили, що найбільшу небезпеку становить непатрана в’ялена чи сушена риба, особливо придбана на стихійних ринках або через соціальні мережі. Її вживання є основною причиною інфікування. Навіть патрання риби після покупки не рятує від ризику.
Також не рекомендується вживати м’ясні, рибні чи овочеві консерви, якщо є сумніви щодо дотримання технології приготування. Окрім того, варто уникати продукції у пошкодженій, здутій чи іржавій тарі. Водночас для домашнього консервування рекомендовано використовувати автоклави.
При перших симптомах ботулізму – розмитість зору, сухість у роті, слабкість, запаморочення, нудота, порушення мовлення або ковтання – слід негайно звертатися по медичну допомогу. Якщо напередодні ви вживали підозрілу рибу або консерви, повідомте про це лікаря – ця інформація критично важлива для діагностики. -
Третій вихідний: чому Європа переходить на чотириденний робочий тиждень
Досвід уже є У зв’язку з запровадженням у Польщі пілотного проєкту переходу з п’ятиденного на чотириденний робочий тиждень у українців виникає запитання: що це дає і чи можливе таке у нашій країні.
В Держслужбі зайнятості пояснили, що в Україні чотириденний робочий тиждень на законодавчому рівні не передбачений. Згідно з Кодексом законів про працю стандартними передбачено 40 годин на тиждень. Скорочення цього часу можливе лише для неповнолітніх, людей з інвалідністю або за домовленістю з роботодавцем. Окрім того, в умовах воєнного стану на окремих об’єктах критичної інфраструктури тривалість робочого тижня збільшена до 60 годин.
За словами заступника начальника управління по роботі з роботодавцями Держслужби зайнятості Євгенії Підлісної, нині у нас відсутні законодавчі ініціативи стосовно скорочення тривалості робочого тижня, проте багато вакансій диференціюються за режимом робочого часу. Є робочі місця, які пропонують 5-денний робочий тиждень, неповний чи ненормований робочий час, підсумований облік робочого часу, роботу змінами, з поділом робочого дня на частини та у нічний час.
Разом з тим народний депутат Даніїл Гетманцев в інтервʼю Новини.LIVE припустив, що в Україні можуть запровадити чотириденний робочий тиждень, але лише за згодою роботодавця і працівників, без обов’язкового впровадження, особливо у воєнний час. “Як експеримент я б підтримав це, але точно не варто робити обов’язковим під час війни. Роботодавець разом із трудовим колективом має самостійно вирішувати це питання”,- зазначив він. На думку Гетманцева, така опція мала б бути добровільною, щоб працівник і роботодавець могли домовитися про зручний режим роботи. “Можливо, це буде збереження 40 годин на 4 дні або інші домовленості між працівниками і роботодавцями. Думаю, що навіть у воєнний час український бізнес і люди можуть самі обирати найбільш прийнятний режим роботи”,- підсумував парламентар, додавши, що українці достатньо дорослі, аби приймати такі рішення без примусу з боку держави. До слова, не лише закордонні компанії наважуються на подібні експерименти. У 2019 році у СЕО продуктової ІТ-компанії у сфері електронної освіти, розробки комплексних веб продуктів, партнерського та CPА-маркетингу Brightа з’явилася ідея перевірити на практиці, як чотириденний робочий тиждень вплине на роботу. І у вересні того ж року компанія запровадила додатковий вихідний у п’ятницю. Кількість робочих годин при цьому не змінилася – 8 на день. Не вплинув новий графік і на зарплату.
Про це повідомляє Happy Monday.
У такому режимі працювали з вересня 2019 року по квітень 2020-го. Потім карантин вніс свої корективи, і роботу переформатували на дистанційну. У кожного з’явилося багато додаткового вільного часу, що іноді негативно впливало на емоційний стан. Тож у компанії вирішили повернутися до формату традиційного 5-денного робочого тижня, щоб дати працівникам можливість зайняти свій час із користю, з огляду на те, що результати експерименту виявилися не такими, як очікувалося. Виявилося, що чотириденний робочий графік позитивно вплинув на психологічний стан співробітників, але негативно – на швидкість процесів. Але, все одно, в компанії планують ще повернутися до формату чотириденного робочого тижня. Що доводить новий тренд На думку науковців, які вивчали можливі наслідки скорочення робочого тижня, чотириденний робочий графік на тиждень збільшує у людей продуктивність і вони стають щасливішими. Зважаючи на це, у 2019 році на Всесвітньому економічному форумі експерти закликали підприємців переходити на чотириденний робочий тиждень. З того часу експерименти з третім вихідним почастішали в різних країнах світу.
Причому і приватні компанії, і державні структури вже впроваджують або ще тестують чотириденний формат роботи.
Ідея офіційного переходу на чотириденний робочий тиждень набуває дедалі більшої популярності. У деяких державах цей принцип уже закріплений на законодавчому рівні, щонайменше для частини державних службовців, повідомляє Condé Nast Traveler.
Просуванням концепції займається організація 4 Day Week Global, яка у 2023 році розпочала свою кампанію в Німеччині. Вона просуває модель під гаслом “100-80-100”: 100% оплати, 80% часу на роботі і збереження 100% продуктивності.
Основою для натхнення стали вдалі приклади з країн на кшталт Іспанії, Португалії та Великої Британії. Ці експерименти продемонстрували, що зменшення тривалості робочого тижня позитивно впливає на самопочуття працівників, покращує баланс між роботою та особистим життям, а також підвищує ефективність.
У статті також згадуються приклади 10 країн, які на практиці або законодавчо протестували коротший тиждень:
– Японія.У Токіо з квітня 2025 року державні службовці працюють чотири дні на тиждень. Рішення було анонсовано ще в грудні 2024 року з метою боротьби зі зменшенням народжуваності та хронічною втомою, що призводить до передчасної смерті;
– Бельгія. У 2022 році ця країна стала першою в Європі, де на рівні закону затвердили можливість працювати чотири дні на тиждень. Хоча 40-годинний тиждень зберігся, працівники можуть самі обирати розподіл годин;
– Німеччина. У межах шестимісячного пілотного проєкту у 2023–2024 роках 41 компанія перейшла на новий формат роботи. Результати були багатообіцяючими: 73% роботодавців виявили бажання зберегти такий графік;
– Ісландія. Тут експерименти проводилися з 2015 до 2019 року. До 2022 року більш ніж половина населення країни працювала чотири дні на тиждень, що позитивно вплинуло на якість життя і продуктивність;
– Данія. Хоча офіційно чотириденний тиждень не впроваджено, середня тривалість робочого тижня в країні становить лише 37 годин, що вже близько до цієї моделі;
– Австралія.У серпні 2022 року 26 компаній з Австралії взяли участь у тестуванні коротшого робочого тижня в межах пілотного проєкту;
– Іспанія. У 2023 році у Валенсії було протестовано короткий тиждень, що охопив близько 360 тисяч людей. Після цього уряд запустив трирічну програму з метою стимулювати бізнес до впровадження цієї практики;
– ОАЕ. З січня 2022 року емірат Шарджа перейшов на чотириденний робочий тиждень у держсекторі. Хоча це ще не національна політика, у країні точиться активна дискусія щодо поширення цього досвіду;
– Нідерланди. Ця країна маєнайкоротший робочий тиждень у світі – у середньому 29 годин. За законом працівники мають право на неповний день, і роботодавець має надати вагомі причини для відмови. Це створює умови для гнучкої організації праці;
– Велика Британія. У 2022 році тут провели наймасштабніше у світі тестування чотириденного тижня. До експерименту долучилося понад 60 компаній і майже 3 000 працівників. Його результати виявилися настільки успішними, що багато підприємств закріпили нову практику на постійній основі. Як зазначається, ця модель виявилася ефективною як для продуктових магазинів, так і для IT-компаній.
Галина Гірак -
В ОП пояснили рішення Трампа щодо зброї Україні
Рішення президента США Дональда Трампа продовжити і розширити військову допомогу Україні було очікуваним і відповідає найгострішим інтересам США. Про це написав радник керівника Офісу президента України Михайло Подоляк в Телеграм у вівторок, 8 липня.
Він нагадав, що останнім часом у Трампа були “продуктивні особисті комунікації із президентом Зеленським”.
“Рішення… очікувалося, бо відповідає найгострішим інтересам США. Це пряма обʼємна ін’єкція коштів у серце американської промисловості. Заводи в кількох десятках штатів уже перевантажені замовленнями, створюються робочі місця, власні арсенали оновлюються”, – написав Подоляк.
На його думку, головну вигоду становить також і зниження ймовірності агресії Росії проти інших держав у Європі, адже зупинивши Володимира Путіна сьогодні в Україні, американці уникнуть астрономічних витрат на захист союзників по НАТО завтра.
“Цю демонстрацію сили бачать по всьому світу. Європа дихає з полегшенням, маючи шанс на своє безпекове переформатування, Китай уважно стежить, КНДР все очевидніше грається із сірниками, Іран закріплює вивчений урок. Кожна українська перемога американською зброєю додає США ваги в переговорах, відчиняє двері для вигідних угод у торгівлі та безпеці. Абсолютно зрозуміла логіка”, – пояснив Подоляк. -
Родич посадовця ТЦК видурив 1,3 млн у сім’ї загиблого бійця ЗСУ
У Запорізькій області затримали родича посадовця ТЦК, який вимагав гроші у сім’ї загиблого військовослужбовця за начебто “допомогу” у безперешкодному оформленні грошової допомоги. Про це повідомив ОФіс генпрокурора у вівторок, 8 липня.
“У 2024 році він почав вимагати у рідних загиблого воїна гроші за сприяння у безперешкодній подачі документів, а у подальшому – оформленні та отримані одноразової грошової допомоги, як члена сім’ї загиблого військовослужбовця. Цей “діяч” оцінив свої послуги у 50 % від грошових коштів, які сім’я загиблого отримуватиме в подальшому”, – йдеться у повідомленні.
Під час слідства було зʼясовано, що чоловік використовував родинні зв’язки із посадовою особою одного з ТЦК та СП Запорізької області задля отримання грошей. За шість місяців він незаконно отримав понад 1,3 млн грн, із грошових коштів, нарахованих сім’ї загиблого військовослужбовця.
У свою чергу Нацполіція уточнює, що до злочинної схеми була причетна також дружина фігуранта – посадовиця одного з РТЦК та СП міста Запоріжжя.
Сьогодні чоловіка затримали під час отримання грошей. Йому повідомили про підозру за статтею про зловживання впливом (ч.3 ст.369-2 КК України). Зловмиснику загрожує до восьми років позбавлення волі з конфіскацією майна.
Дивіться фото: Родич посадовця ТЦК видурив 1,3 млн у сім’ї загиблого бійця ЗСУ
Раніше правоохоронці затримали двох жителів Охтирки, які виманили у дружини загиблого військовослужбовця понад 500 тис. гривень.
А в Кривому Розі судили чоловіка, який виманив понад 1 млн гривень у своєї куми – дружини зниклого безвісти військового.
У Львові адвокат наживався на дружинах військових -
Армія РФ зосередилась на двох напрямках – Генштаб
З початку поточної доби на фронті відбулося 86 бойових зіткнень на 10 напрямках. Про це повідомив Генштаб ЗСУ в оперативному зведенні станом на 16:00 у вівторок, 8 липня.
Так, на Північно-Слобожанському і Курському напрямках було відбито шість атак російської армії.
На Південно-Слобожанському напрямку росіяни п’ять разів йшли вперед у районах Вовчанська, Амбарного та Кам’янки. Одне боєзіткнення триває.
На Куп’янському напрямку ворог атакував в районі Загризового і отримав відсіч.
На Лиманському напрямку ворожа армія здійснила вісім атак біля населених пунктів Новий Мир, Карпівка, Зелена Долина, Торське та в напрямку Шандриголового. Три боєзіткнення тривають.
На Сіверському напрямку противник двічі атакував в напрямках Серебрянки та Виїмки. Одне боєзіткнення ще триває.
На Краматорському напрямку ворог намагається просуватися вперед у бік Ступочок та Білої Гори. Відбито всі три атаки.
На Торецькому напрямку росіяни йдуть вперед у районах Диліївки, Торецька, Яблунівки та в напрямках Катеринівки, Олександро-Калинового. Три штурми вже відбито, ще три боєзіткнення тривають.
На Покровському напрямку окупанти здійснили 37 атак поблизу населених пунктів Попів Яр, Полтавка, Мирне, Малинівка, Миролюбівка, Разіне, Лисівка, Шевченко, Звірове, Удачне, Муравка, Олексіївка, Зелений Кут та в напрямках Покровська й Новопавлівки. Сили оборони вже відбили 28 атак.
На Новопавлівському напрямку підрозділи ЗСУ зупинили 13 штурмів, ще п’ять боєзіткнень тривають. Противник намагався просуватися в районах населених пунктів Запоріжжя, Піддубне, Мирне, Комар, Воскресенка, Шевченко, Зелене Поле та Новопіль.
На решті напрямків російська окупаційна армія наступальних дій не проводила, обмежившись обстрілами та авіаударами. -
Підпали в Британії на замовлення ПВК Вагнера: засуджено трьох осіб
Суд у Британії у вівторок, 8 липня, визнав трьох чоловіків винними в підпалі підприємств у Лондоні, пов’язаних з Україною. Про це повідомило інформаційне агентство Reuters.
Напад був організований за наказом російської ПВК Вагнер і став черговим проявом злочинної діяльності Москви на території Великої Британії.
Пожежа сталася торік на промисловому об’єкті в Лондоні та була спрямована на два приміщення, включно з компанією, яка доставляла посилки в Україну, зокрема супутникове обладнання від Starlink Ілона Маска.
Прокурор Данкан Пенні під час відкриття судового процесу в суді Олд-Бейлі минулого місяця заявив, що підпал організував 21-річний Ділан Ерл, який визнав свою провину в підпалі з обтяжувальними обставинами та вчиненні дій за Законом про національну безпеку.
Ерл став першою особою, засудженою за новим Законом про національну безпеку, ухваленим торік для протидії ворожій діяльності іноземних держав.
ЗМІ зазначає, що 23-річні Нії Коджо Менса і Джакім Роуз, а також 20-річний Угнюс Асмена заперечували свою вину в підпалі з обтяжувальними обставинами, але присяжні визнали їх винними. Водночас 61-річного Пола Інгліша за цим самим обвинуваченням було виправдано.
Крім того, ще двоє обвинувачених: 23-річний Дмитріюс Паулаускас і 20-річний Ештон Еванс заперечували, що знали про терористичні акти, але не повідомили про них.
Еванса визнали винним за одним пунктом і виправдали за другим, а Паулаускаса – повністю виправдали.