Позначка: Україна

  • Опалювальний сезон залежить від імпорту газу, на який треба гроші – експерт

    Опалювальний сезон залежить від імпорту газу, на який треба гроші – експерт

    В Україні сьогодні немає жодного регіону, який можна вважати повністю захищеним від енергетичних ризиків. Про це в ефірі телеканалу Київ 24 заявив Андріан Прокіп, керівник енергетичних програм Українського інституту майбутнього.
    За його словами, через обстріли у жовтні ситуація з газом суттєво погіршилася і тепер залежить від імпорту.
    “Нині опалювальний сезон залежить від поставок газу, тому що той обсяг газу, який вважався буде достатнім для проходження зими разом з власним видобутком, цей обсяг був накопичений. Але в жовтні були пошкодження газово-видобувній потужності і ми взимку будемо, банально, видобувати менше. Тобто треба компенсувати втрату цього видобутку імпортом. Купити газ і імпортувати його сьогодні – не проблема, ключове питання гроші – чим за цей імпорт заплатити”, – каже Андріан Прокіп
    Згідно з даними EXPro найбільше газу влітку було імпортовано з Угорщини, Словаччини, Польщі та Трансбалканського напрямку. Цікаво, що у нещодавній статті The Guardian повідомила про те, що Угорщина та Словаччина наразі найбільшими імпортерами російського газу в ЄС.
    Раніше CEO компанії Smart-Holding Іван Герасимович заявив, що підприємства групи готові відновити видобуток українського газу протягом 48 годин з моменту отримання необхідних дозволів. За його словами команда і обладнання знаходяться у режимі постійної готовності, тому запустити видобуток можливо за два дні після розблокування ліцензій. Це може дати країні 18-20 млн кубометрів газу на місяць.
    А напередодні стало відомо, що Україна виконала план із закачування газу – 13,2 млрд кубометрів накопичено в сховищах. До кінця опалювального сезону 2025/2026 років потрібно додатково імпортувати трохи більше 4 млрд кубів газу. Наразі Нафтогаз оцінює потребу в коштах для продовження імпорту газу в 1,9 млрд євро.

  • Суд заарештував ексголову Укренерго

    Суд заарештував ексголову Укренерго

    Печерський райсуд Києва обрав запобіжний захід колишньому голові НЕК Укренерго Володимиру Кудрицькому у вигляді тримання під вартою з альтернативою застави у 13,7 млн грн до 26 грудня включно. Про це стало відомо в середу, 29 жовтня.
    Сторона обвинувачення клопотала про тримання під вартою на 60 діб із визначенням розміру застави у 13,7 млн гривень.
    Сам Кудрицький під час засідання заявив, що оголошена йому підозра є “абсурдною і необгрунтованою”.
    Напередодні стало відомо, що Володимир Кудрицький і бізнесмен Ігор Гринкевич викриті у причетності до шахрайського заволодіння коштами держпідприємства на десятки мільйонів гривень. Їм оголосили підозри.
    Раніше Гринкевича затримали через закупівлю неякісного одягу для ЗСУ на понад 1 млрд гривень.

  • Ухилення від мобілізації: на Київщині жінка побила палицею поліцейського

    Ухилення від мобілізації: на Київщині жінка побила палицею поліцейського

    У Княжичах на Київщині після відмови чоловіка надати військово-облікові документи стався конфлікт між місцевими жителями, поліцейськими та військовослужбовцями ТЦК. Про це повідомила пресслужба обласної поліції в середу, 29 жовтня.

    “Під час перевірки військово-облікових документів місцевий житель відмовився їх надавати. Згодом між місцевими жителями, поліцейськими та військовослужбовцями виник конфлікт, у ході якого одна з жінок вдарила працівника поліції палицею по голові, спричинивши йому тілесні ушкодження”, – йдеться у повідомленні.

    Правоохоронці затримали 42-річну жінку. Слідчі відкрили кримінальне провадження. Крім того, керівництво Головного управління поліції Київської області встановлює правомірність дій поліцейських.

  • За ексзаступника голови Верховного суду Львова внесли 20 млн застави

    За ексзаступника голови Верховного суду Львова внесли 20 млн застави

    За колишнього суддю Касаційного господарського суду у складі Верховного суду Богдана Львова внесли заставу у розмірі 20 млн гривень. Про це повідомила керівниця відділу комунікацій ВАКС Олеся Чемерис, передає Українська правда у середу, 29 жовтня.

    За її словами, гроші надійшли на рахунок Вищого антикорупційного суду.

    Нагадаємо, 20 жовтня ВАКС зменшив заставу колишньому заступнику голови Верховного суду з 302,8 млн гривень до 20 млн гривень, тобто у понад 15 разів. У Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі заявили, що прокурор не погоджується з таким рішенням суду та оскаржить його в суді апеляційної інстанції.

    Нагадаємо, у вересні 2022 року стало відомо, що суддя Верховного суду Богдан Львов має громадянство Росії з 1999 року. Сам суддя це заперечував. СБУ поінформувала Верховний суд, що Львов є громадянином РФ.

    Львова також підозрюють у пособництві в привласненні української частини магістрального нафтопродуктопроводу Самара – Західний напрямок, що належав державі в особі Фонду державного майна України. Збитки держави оцінюються в 1,4 млрд гривень. Підозру в незаконному заволодінні нафтопроводом у 2024 році оголосили також Віктору Медведчуку.

    У жовтні 2022 року судді Касаційного господарського суду у складі Верховного суду через брак одного голосу не змогли звільнити з посади Львова, але його відрахував тодішній голова Верховного суду Всеволод Князєв.

  • Зеленський провів переговори з Мілеєм

    Зеленський провів переговори з Мілеєм

    Президент Володимир Зеленський провів телефонну розмову з gрезидентом Аргентини Хав’єром Мілеєм. Про це повідомила пресслужба українського лідера в середу, 29 жовтня.
    Вказано, що Зеленський привітав Мілея з перемогою його партії на парламентських виборах.
    “Президент України зазначив, що Аргентина багато робить, щоб досягти успіху й бути сильною, і побажав, щоб і надалі вдавалося реалізовувати всі необхідні реформи”, – йдеться у повідомленні.
    Також Зеленський запросив президента Аргентини до України, щоб продовжити діалог та обговорити ключові перспективи розвитку відносин між країнами.
    “Україна та Аргентина можуть реалізувати багато проєктів разом. Лідери домовилися, що їхні команди будуть у контакті”, – додали в ОП.

  • Росіяни з початку війни скупили 300 тонн золота – ЗМІ

    Росіяни з початку війни скупили 300 тонн золота – ЗМІ

    Після початку війни проти України, західних санкцій та обмежень на операції з валютою громадян Росії охопила “золота лихоманка”. З початку 2022 року росіяни купили 282 тонни золота у вигляді злитків, монет та ювелірних виробів. Про це повідомляє Bloomberg у середу, 29 жовтня.

    Сумарний обсяг покупок фізичних осіб перевищив золотий запас деяких великих країн – таких, як Іспанія або Австрія (281,5 тонни і 279,9 тонни відповідно). Цього року, за оцінками Al Banyan Tree Research, росіяни куплять 62,2 тонни золота – майже 2 млн тройських унцій.
    Минулого року обсяг покупок досяг рекордних 73,7 тонни, 2023 року – 71,2 тонни, 2022 року – 60,7 тонни. Порівняно з довоєнним часом (34,8 тонни у 2020 році, 46,8 тонни у 2021 році) попит росіян на фізичне золото підскочив у 1,5-2 рази.
    “Історично приватні особи воліли вкладати кошти в нерухомість та іноземну валюту, але після санкційних обмежень валюта стала менш зручним способом збереження заощаджень, і з 2022 року попит на золото зріс”, – пояснив аналітик BCS Global Markets Дмитро Казаков.

    Будучи другим найбільшим золотодобувачем на планеті зі щорічним виробництвом понад 300 тонн, Росія опинилася перед дилемою – куди продавати метал, від якого відмовилися західні біржі та Лондонська асоціація учасників ринку дорогоцінних металів, яка задає стандарти світової торгівлі золотом.

    Експорт російського золота порівняно з довоєнним скоротився практично вдвічі – 166 тонн 2024 року проти 302 тонн 2021-го. Прогнозується, що за підсумками поточного року продаж золота за кордон впаде ще на 16%, до 139 тонн.

    З 2022 року уряд РФ скасував ПДВ на продаж золотих зливків фізособам, і це підняло попит. Щоб зупинити відтік золота, уряд готує обмеження на його вивезення фізособами – не більше 100 грамів на людину. “Золото почало обслуговувати потоки, які раніше обслуговувалися готівковою валютою. Це відмивання, це наркотрафік тощо”, – пояснили в Міністерстві фінансів РФ.

  • В Україні суттєво зріс рівень стресу серед дітей

    В Україні суттєво зріс рівень стресу серед дітей

    В Україні 37% дітей мають значний (високий або підвищений) рівень стресу, тоді як восени 2024 року цей показник складав лише 27%. Про це йдеться в результатах соціального дослідження, яке провела Rating Group.

    “Зростання стресу в підлітків супроводжується певними (часто негативними) відчуттями. У кожної десятої дитини/підлітка, у якої виріс стрес, основним відчуттям останнім часом є розчарування. Натомість діти, у яких з 2024 року зменшився стрес, частіше відчувають радість, спокій, інтерес. У них менше хвилювання, суму, розчарування”, – йдеться в результатах дослідження.
    У кожному п’ятому випадку основне відчуття дітей і батьків за останній час збігається, найчастіше йдеться про хвилювання. Хвилювання також є найчастішим відчуттям серед дітей із високим і підвищеним рівнем стресу.

    Суттєво кращу стресостійкість мають діти, у яких довірливі стосунки з батьками та діти, у яких є улюблена справа (хобі), за виключенням відеоігор. Близько 77% дітей, які відносно частіше спілкуються з батьками й близькими про свої почуття й переживання, мають гарну стресостійкість (серед тих, хто спілкується рідко, таких трохи більше половини). Рівень стресу в дітей, які часто спілкуються з батьками, вдвічі нижчий.

    Діти, які часто займаються улюбленою справою, частіше (68%) мають низький або помірний рівень стресу, а серед тих, хто мало присвячується хобі, таких менше половини. Натомість гірше, коли умовно єдиним або основним хобі дитини є проведення часу за гаджетами про гаджети та відеоіграми. Також “сидіння” у телефоні є не дуже корисною реакцією на стресову подію: діти, які у відповідь на тригер, поринають у телефон чи комп’ютер, також мають низьку резильєнтність.

    57% дітей, які мають спільне хобі з батьками, є добре адаптованими до стресу, це ж стосується 64% батьків, які мають з дітьми спільне хобі.

    ‍Більшість дітей, які часто займаються фізичною активністю, мають високу адаптованість до стресу (майже 60%). Серед тих, хто не займається спортом або робить це рідко, таких 38%. “Спорт і фізичні активності – надійні чинники зменшення стресу дитини”, – наголошують дослідники.

    Опитування проводилося 3-7 жовтня серед батьків і дітей.‍ Загалом був опитаний 2531 респондент, з них 1572 – діти 10-18 років, 959 – їхні батьки.

  • Армія РФ атакує по всьому фронту – Генштаб

    Армія РФ атакує по всьому фронту – Генштаб

    Російські загарбники ведуть штурми на 13 напрямках. З початку поточної доби загальна кількість бойових зіткнень уздовж усієї лінії фронту становить 122, повідомив Генштаб ЗСУ в оперативному зведенні в середу, 29 жовтня.
    Так, на Північно-Слобожанському і Курському напрямках з початку доби відбулося чотири бойові зіткнення, одне з яких триває досі.
    На Південно-Слобожанському напрямку ворог тричі атакував поблизу Вовчанська та Кам’янки.
    На Куп’янському напрямку відбито сім штурмів поблизу населених пунктів Піщане, Глушківка та Богуславка. Ще один бій триває.
    На Лиманському напрямку агресор 14 разів атакував у районах населених пунктів Коровій Яр, Рідкодуб, Карпівка, Ставки, Новоселівка. Три бойові зіткнення тривають.
    На Слов’янському напрямку зупинено три з п’яти ворожих спроб просунутись уперед у напрямку населених пунктів Ямпіль, Серебрянка, Виїмка. Бої тривають.
    На Краматорському напрямку відбито дві атаки поблизу Ступочок та в напрямку Віролюбівки.
    На Костянтинівському напрямку противник атакував у районах Костянтинівки, Предтечиного, Щербинівки, Плещіївки, Берестка, Русиного Яру, Софіївки. Сили оборони успішно відбили 12 ворожих атак, ще одне бойове зіткнення триває.
    На Покровському напрямку ворог 36 разів атакував у районах населених пунктів Шахове, Дорожнє, Никанорівка, Родинське, Звірове, Котлине, Молодецьке, Удачне, Новопавлівка, Новоекономічне, Червоний Лиман, Мирноград, Балаган, Лисівка та Покровськ. Дотепер триває одне боєзіткнення.
    На Олександрівському напрямку наші оборонці відбили 16 атак ворога у районах населених пунктів Мирне, Січневе, Новоселівка, Тернове, Соснівка, Степове, Вербове, Рибне, Привілля, Новогригорівка, Вишневе, Привільне. Одне бойове зіткнення триває дотепер.
    На Гуляйпільському напрямку зафіксовано одне бойове зіткнення в районі Зеленого Гаю.
    На Оріхівському напрямку ворог здійснив чотири штурми поблизу Степового, Новоданилівки, Кам’янського та Степногірська.
    На Придніпровському напрямку підрозділи ЗСУ відбили чотири атаки в напрямку Антонівського мосту.

  • Для ЗСУ закупили засоби індивідуального обігріву

    Для ЗСУ закупили засоби індивідуального обігріву

    Державний оператор тилу Міноборони України в серпні 2025 року закупив для військовослужбовців через систему Prozorro 200 000 засобів індивідуального обігріву – вкладних устілок з електричним нагрівальним елементом для ніг. Про це 29 жовтня повідомило Міноборони.
    Зазначається, що кожен комплект містить пару устілок, конектор із системою фіксації, дріт, вмикач/вимикач, роз’єм USB type A. Устілки підключаються до Power Bank та мають забезпечувати не менше 6 годин тепловіддачі.
    Температура поверхні устілок за нормального режиму роботи – від 40 °C; товщина устілок – 7,5–9,7 мм; довжина дроту – 2,35–2,6 м.
    Крім того, у жовтні 2025 року ДОТ Міноборони закупив за оновленою технічною специфікацією інший тип засобів індивідуального обігріву – 300 000 хімічних грілок. Засоби призначені для індивідуального обігріву рук, ніг і тіла військовослужбовців за низьких температур та мають бути виготовлені на основі натуральних компонентів.
    Кожний комплект містить два засоби для обігріву тіла; два засоби для обігріву рук; два засоби для обігріву ніг (напівустілки).
    Температура поверхні грілок за нормального режиму роботи – не менше 40 °C, тривалість тепловіддачі – не менше 6 годин. Упаковка вологозахисна й стійка до грибків, що запобігає неприємному запаху чи руйнуванню матеріалу.
    В оновленій версії, зокрема, уточнені розміри для кожного виду грілок (для тіла – не менше 12×9 см, для рук – 10(±1,0)×6(±1,5) см, для ніг – 9,5(±1,0)×7(±1,0) см).

  • МЗС готується до нових заходів щодо відновлення України

    МЗС готується до нових заходів щодо відновлення України

    В Міністерстві закордонних справ 29 жовтня відбулася нарада щодо підготовки до міжнародних заходів з відновлення України, зокрема до міжнародної виставки та конференції Rebuild Ukraine, а також Конференції з питань відновлення України – URC 2026. Про це повідомила пресслужба МЗС.
    На нараді обговорили підсумки та результати Конференції з питань відновлення України (Ukraine Recovery Conference – URC 2025), що відбулася цього року в Римі. Захід став ключовим міжнародним форумом, який об’єднав партнерів України – уряди, міжнародні фінансові інституції та бізнес – навколо конкретних проєктів з відновлення нашої держави.
    Також під час зустрічі узгодили подальші кроки з підготовки до міжнародної виставки та конференції Rebuild Ukraine, яка проходитиме в листопаді в Польщі. Цей захід стане ще однією можливістю для представлення українських проєктів з відбудови, пошуку нових партнерів, інвестицій та технологій.
    Окрему увагу учасники приділили плануванню наступної Конференції з питань відновлення України – URC 2026, яка, за попередніми домовленостями, відбудеться в Польщі.