Реальний Київ

Позначка: Україна

  • Вбивство школярів на Вінничині: з’явились нові подробиці

    Вбивство школярів на Вінничині: з’явились нові подробиці

    Ймовірним вбивцею двох підлітків у місті Шаргород є їхній колишній вчитель. Про це повідомила Вінницька обласна прокуратура у середу, 10 вересня.
    “Зловмисник, дочекавшись дітей, які йшли до школи, раптово наніс їм колото-різані проникаючі поранення в область шиї. Учні 10 та 11 класу місцевого ліцею, внаслідок отриманих травм, померли на місці події. Чоловік з місця події втік”, – йдеться у повідомленні.
    На місці події працює слідчо-оперативна група під особистим керівництвом очільника обласної прокуратури Олега Ткаленка.
    “Ймовірного зловмисника, який вчинив зухвале вбивство двох підлітків, затримано. Ним виявився 23-річний їхній колишній вчитель”, – додали у відомстві.
    Розпочато досудове розслідування за фактом умисного вбивства двох школярів (п.1 ст. 2 ст. 115 КК України).
    Раніше стало відомо про вбивство двох школярів у Шаргороді. Місцеві пабліки писали, що вбивцею дітей є вчитель фізкультури, з яким раніше вже були конфлікти.
    А напередодні в Одесі затримали жінку, яка викинула з вікна новонароджену дитину. Немовля загинуло від травм, отриманих під час падіння з шостого поверху гуртожитку у Приморському районі.

  • Шмигаль підвів підсумки 30 Рамштайну

    Шмигаль підвів підсумки 30 Рамштайну

    Україна під час 30 засідання у форматі Рамштайн у Лондоні отримала важливий сигнал про те, що її підтримка світом триватиме та ставатиме сильнішою. Про це сказав міністр оборони України Денис Шмигаль, повідомляє пресслужба відомства у середу, 10 вересня.
    Шмигаль навів перелік ключових домовленостей засідання Контактної групи з питань оборони України:
    Євросоюз: є зобов’язання передати 2 млн боєприпасів – 80% від цього показника вже зібрано; обговорена можливість спрямування EUR6,6 млрд з Фонду миру ЄС для закупівлі американського озброєння для потреб України. Також погоджено інвестиції в оборонну промисловість за допомогою механізму SAFE і обговорено наближення EUR4 млрд у жовтні та EUR4 млрд у листопаді на підтримку України.
    Німеччина: передача двох систем Patriot; внесок в ініціативу PURL у розмірі EUR500 млн; фінансування закупівлі українських далекобійних дронів на EUR300 млн.
    Велика Британія: фінансування декількох тисяч далекобійних ударних дронів, які виготовлять у Британії та доправлять в Україну протягом наступних 12 місяців.
    Норвегія: виділення $8 млрд на підтримку України у 2026 році; завершення контрактування дронів-перехоплювачів; постачання зброї для бригади ЗСУ, яку спільно оснастять країни Скандинавії та Балтії, запуск в роботу спільного центру підготовки українських військовослужбовців.
    Данія: початок роботи спільного з Україною підприємства з виробництва далекобійної зброї.
    Канада: фінансування ініціативи PURL у розмірі $500 млн; $220 млн на фінансування українських дронів та інші види військової допомоги; $165 млн на розвиток “коаліції спроможностей”.
    Швеція: завершення роботи над новим, вже 20 пакетом допомоги.
    Литва: внесок в ініціативу PURL у розмірі EUR30 млн; виділення EUR30 млн на фінансування систем Patriot, які будуть поставлені Німеччиною.
    Чехія: постачання більше 1 млн боєприпасів у 2025 році; передача понад 80 одиниць техніки; підготовка пакета допомоги на EUR61 млн; підготовка пілотів-інструкторів літаків F-16.
    Бельгія: спрямування EUR100 млн на ініціативу PURL; підготовка нового пакета військової допомоги.
    Люксембург: долучення до ініціативи PURL.
    Нідерланди: допомога у розмірі EUR1,2 млрд до кінця року; EUR450 млн на ініціативу JUMPSTART для підтримки та забезпечення літаків F-16 в Україні; інвестиції у два проєкти з deep strike, до яких можуть долучитися й інші партнери.
    Польща: підготовка нового пакета військової допомоги, який надійде в Україну вже незабаром; передача 10 тисяч снарядів калібру 155 мм в найближчий тиждень.
    Іспанія: передача боєприпасів до системи ППО IRIS-T.
    Латвія: передача пакета підтримки обсягом EUR2,5 млн; внесок в ініціативу PURL у розмірі EUR5 млн; поставки БТР Patria для бригади ЗСУ.
    Франція: прискорення реалізації спільних індустріальних проєктів, зокрема у сфері боєприпасів та дронів; передача літаків Mirage та підтримка авіаційних спроможностей України.
    “Дякую партнерам за продуктивну зустріч та важливі домовленості… Роль НАТО у розвитку формату Рамштайн буде зростати, зокрема у координації між союзниками”, – заявив міністр оборони.

  • Про що мовчить Навроцький: ЄС, НАТО, “Волинь” і “800+”

    Про що мовчить Навроцький: ЄС, НАТО, “Волинь” і “800+”

    Нещодавно президент Польщі Кароль Навроцький під час зустрічі з президентом Литви Гітанасом Науседою висловився про різні з ним погляди щодо членства України в ЄС. І це попри те, що Україна запропонувала формулу примирення з приводу Волинської трагедії, яка має повернути країни на шлях порозуміння та примирення. Чого чекати далі? Позиція Навроцького щодо вступу України до ЄС З приходом до влади у Польщі Кароля Навроцького стосунки між Польщею та Україною погіршились. І це стосується не лише відносин між державами, але й ставлення поляків до українців. За даними опитувань, частка поляків із негативним ставленням до українців зросла з 14% у 2023 р. до 24% у 2025 р. Саме завдяки зростанню таких настроїв Навроцький і став президентом. Він вдало розіграв антиукраїнську карту на виборах.
    Нещодавно президент Польщі Кароль Навроцький у Вільнюсі висловив розбіжності з президентом Литви Гітанасом Науседою щодо інтеграції України до ЄС. Так, за його словами, у нього з президентом Литви дещо різні погляди на інтеграцію України в ЄС.

  • Президент Польщі вважає вступ України до ЄС віддаленою перспективою

    Президент Польщі вважає вступ України до ЄС віддаленою перспективою

    Нещодавно президент Польщі Кароль Навроцький під час зустрічі з президентом Литви Гітанасом Науседою висловився про різні з ним погляди щодо членства України в ЄС. І це попри те, що Україна запропонувала формулу примирення з приводу Волинської трагедії, яка має повернути країни на шлях порозуміння та примирення. Чого чекати далі? Позиція Навроцького щодо вступу України до ЄС З приходом до влади у Польщі Кароля Навроцького стосунки між Польщею та Україною погіршились. І це стосується не лише відносин між державами, але й ставлення поляків до українців. За даними опитувань, частка поляків із негативним ставленням до українців зросла з 14% у 2023 р. до 24% у 2025 р. Саме завдяки зростанню таких настроїв Навроцький і став президентом. Він вдало розіграв антиукраїнську карту на виборах.
    Нещодавно президент Польщі Кароль Навроцький у Вільнюсі висловив розбіжності з президентом Литви Гітанасом Науседою щодо інтеграції України до ЄС. Так, за його словами, у нього з президентом Литви дещо різні погляди на інтеграцію України в ЄС.

  • Курс долара стабілізувався, євро – дешевшає

    Курс долара стабілізувався, євро – дешевшає

    Сьогодні в обмінних пунктах курс гривні залишається стабільним у порівнянні з доларом, але трохи зміцнився у порівнянні з євро. Середня ціна продажу долара залишається на рівні 41,40 гривень, а курс євро знизився на 5 копійок до 48,65 гривень. На міжбанку ціна долара зросла на 3 копійки і зараз становить 41,16-41,19 грн/долар купівля-продаж. Національний банк України знизив курс долара до мінімуму з квітня, а офіційний курс євро також зменшився. Нацбанк також зменшив обсяг продажу доларів на міжбанку минулого тижня.

  • Депутатку Дніпропетровської облради судитимуть за фіктиву військову службу

    Депутатку Дніпропетровської облради судитимуть за фіктиву військову службу

    ДБР закінчило досудове розслідування щодо депутатки Дніпропетровської обласної ради, яка шахрайницьким шляхом уникнула служби в армії. За допомогою офіцера Збройних Сил України, вона фіктивно вступила до армії, але насправді не виконувала жодних обов’язків. Депутатка отримала понад 200 тис. грн незаконних виплат, які витратила на себе. Розслідування також виявило, що начальник навчального центру визнав провину та відшкодував незаконно нараховані кошти. Суд виніс вирок йому, а депутатці та офіцеру загрожує до 10 років ув’язнення. Також їм можуть вимагати відшкодування незаконно отриманих грошей.

  • На Івано-Франківщині стався землетрус

    На Івано-Франківщині стався землетрус

    10 вересня на Прикарпатті стався землетрус магнітудою 2,7. Його епіцентр знаходився у Верхнянській тектонічній гравітаційній зоні Калуського району Івано-Франківської області на глибині 10 кілометрів. Згідно з повідомленням Головного центру спеціального контролю, землетрус був невідчутним для людей.

  • Євросоюз виділить €6 млрд на дрони для України

    Євросоюз виділить €6 млрд на дрони для України

    Президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн оголосила, що Євросоюз надасть Україні авансом 6 мільярдів євро для масштабування виробництва безпілотників. Ці кошти будуть виділені з російських активів через кредит ERA. Гроші допоможуть українцям вже зараз та забезпечать безпеку країни у майбутньому. Кредит повернуть лише після сплати Росією репарацій. Також планується створення нової програми “Якісна військова перевага” для підтримки інвестицій в Збройні сили України. Президент ЄК наголосила, що Європа вже надала значну фінансову та військову допомогу Україні, але потрібно ще більше підтримки. Також відомо, що дефіцит фінансування виробництва дронів в Україні становить 6 мільярдів доларів, а потенціал оборонно-промислового комплексу України оцінюється у понад 35 мільярдів доларів.

  • НАТО на визнає дрони у Польщі нападом Росії – ЗМІ

    НАТО на визнає дрони у Польщі нападом Росії – ЗМІ

    Сьогодні вночі російські дрони вторглися на територію Польщі, але НАТО не вважає це нападом на державу-члена Альянсу. За даними Reuters, шість-десять російських безпілотників були помічені на території Польщі, але НАТО вважає це лише “навмисним вторгненням”. У відповідь на це Польща та НАТО використали свої винищувачі та інші літаки для знищення дронів. Генеральний секретар НАТО підтримує контакт з польським керівництвом та проводить консультації з Польщею щодо цієї ситуації.

  • У Львові двоє підлітків намагалися підірвати будинок військового

    У Львові двоє підлітків намагалися підірвати будинок військового

    Співробітники контррозвідки СБУ виявили та запобігли терористичному акту у Львові. Двоє хлопців 14 та 15 років були затримані, коли вони спробували підірвати будинок, де жив воїн Сил оборони. Вони використали саморобний вибуховий пристрій, який приховали біля входу. Хлопці були завербовані російськими спецслужбами через Телеграм-канали. Під час затримання у них було знайдено вибухівку та смартфони з доказами зв’язків з куратором. Їм повідомили про підозру у спробі вчинення теракту, за що їм загрожує до 12 років в’язниці. Дії контррозвідників та слідчих допомогли запобігти трагедії.