На Харківщині бабак Тимко IV під час прогнозування весни побачив свою тінь, тому за повір’ям зима триватиме ще шість тижнів. Про це повідомили в Харківському національному університеті ім. В.Н. Каразіна, передає Укрінформ.
“Робити прогноз” довірили рідному брату попереднього “синоптика” Тимка III – Тимку IV.
“У цьому році бабак побачив свою тінь, а значить – весна прийде через шість тижнів. Принаймні, він так “вважає”, – пояснив завідувач біологічної станції університету Володимир Грубник.
Як розповідають біологи, малюків у минулому сезоні у родині бабаків не було. Ймовірно, через теплу зиму та звуки війни – тварини спали дуже мало та неглибоким сном через стрес. У населеному пункті, де розташований їхній будинок, дуже відчутні вібрації внаслідок вибухів.
Проте, цієї зими бабаки сплять значно краще. За повір’ям, якщо день похмурий, бабак не бачить своєї тіні і спокійно залишає нору – це означає, що зима скоро закінчиться і весна буде рання. Якщо ж день сонячний, бабак бачить свою тінь і, злякавшись її, ховається назад у нору – буде ще шість тижнів зими.
У 2022 році будинок із бабаками у Куп’янському районі опинився в окупації. Внаслідок стресу від бойових дій “синоптик” та його одноплемінники дуже схудли. Після звільнення території Силами оборони біологам Каразінського університету вдалося покращити стан тварин - зиму 2023-2024 рр. вони повноцінно спали.
Позначка: Україна
-
Бабак Тимко “спрогнозував” весну за шість тижнів
-
Україна та Польща узгодили співпрацю в енергосекторі
Міністр енергетики Денис Шмигаль провів онлайн-зустріч із польським колегою Мілошем Мотикою, під час якої обговорили можливості співпраці в електроенергетиці, газовому та вугільному секторах.
“Подякував за високий рівень підтримки України. Польський уряд надав 141 гуманітарний вантаж та 3,1 млн євро у Фонд підтримки енергетики України. Особливо цінуємо ініціативу польського народу щодо збору коштів на генератори. Це прояв справжньої дружби та людяності”, – зазначив Шмигаль.
Глава українського відомства поінформував колегу про ситуацію в енергосистемі та озвучив нагальні потреби для відновлення.
Також сторони проговорили потенційні напрямки співпраці в енергетичному секторі.
Електроенергетика. Шмигаль запропонував активізувати роботу щодо інтерконектора Жешув – Хмельницька АЕС, що де дасть змогу збільшити пропускні можливості.
Газовий сектор. Обговорили активізацію співпраці в межах так званого “вертикального газового коридору”.
Вугільна галузь. Український міністр запропонував утворити експертну робочу групу на рівні Світового банку стосовно співпраці між Україною та Польщею з метою підтримки розвитку чистої вугільної генерації.
Окремо сторони зупинилися на підготовці до Конференції з питань відновлення, яка цьогоріч відбудеться в Польщі. -
Зросла кількість українців, які готові терпіти війну “скільки потрібно”
Більшість українців і далі готові терпіти війну стільки, скільки буде необхідно. Про це свідчать дані опитування Київського міжнародного інституту соціології.
Згідно з результатами, 65% українців заявили, що готові терпіти війну стільки, скільки буде потрібно. 17% опитаних вважають, що зможуть витримати її лише пів року або кілька місяців.
У порівнянні з попередніми місяцями, настрої українців залишаються стабільними: у грудні та вересні 2025 року готових терпіти війну “стільки, скільки потрібно” було по 62%.
Попри спроби Росії створити гуманітарну катастрофу, більшість громадян налаштовані на продовження опору до досягнення прийнятного результату.
За регіонами готовність українців терпіти війну виглядає так:
- Київ – 72%
- Захід – 66%
- Центр та Північ (без Києва) – 64%
- Південь – 64%
- Схід – 58%
Серед тих, хто не готовий витримувати війну тривалий час, найбільш поширені причини: загроза життю близьких і загибель людей – 29%, обстріли та руйнування – 17%, економічні проблеми – 17%, перебої з електро- та теплопостачанням – 15%, психологічна втома – 10%.
В цілому, за підрахунками КМІС, лише 5% дорослого населення не готові терпіти війну через проблеми з енергопостачанням.
Опитування громадської думки КМІС проводилося з 23 по 29 січня 2026 року методом телефонних інтерв’ю у всіх регіонах, підконтрольних уряду України. Було опитано 1003 респонденти віком від 18 років. -
Сильні морози, переважно без опадів: погода на початку лютого
В Україні 3-4 лютого переважно без опадів, невеликий сніг очікується лише в Карпатах, Закарпатті та західних областях. На дорогах місцями ожеледиця, у північно-східних регіонах можливий туман. Про це повідомляє Укргідрометцентр, передає Інтерфакс-Україна.
Вітер змінних напрямків, 3-8 м/с.
Температура вночі 3 лютого становитиме 22-27°С морозу, вдень 10-15°С морозу. На півдні, південному сході країни та Прикарпатті вночі 14-19°, вдень 6-11°С морозу. В Криму вночі 8-13°С морозу, вдень 4-9°С морозу. На Закарпатті вночі 3-8°С морозу, вдень 0-5°С тепла.
У Києві у вівторок без опадів. На дорогах місцями ожеледиця. Вітер північно-західний, 3-8 м/с. Температурою вночі 22-24°С морозу, вдень 13-15°.
За даними Центральної геофізичної обсерваторії ім. Бориса Срезневського в Києві, найвища температура 3 лютого була зафіксована на позначці +12,3°С в 2002р., найнижча -26,8°С в 2012р.
Вже 4 лютого вночі на Прикарпатті та Закарпатті, вдень в західних, Вінницькій та Житомирській областях очікується невеликий сніг. На Прикарпатті – мокрий сніг, місцями ожеледь. На решті території без опадів.
На дорогах місцями ожеледиця. Вночі та вранці у північно-східних областях місцями туман. Вітер південно-східний, 7-12 м/с.
Температура на півночі та сході вночі 20-25°, вдень 10-15°С морозу. На решті території вночі 12-17°, вдень 3-8°С морозу; на Закарпатті вночі близько 0°, вдень 2-7°С тепла.
У столиці 4 лютого без опадів. Вітер південно-східний, 5-10 м/с. Температура вночі 20-22°, вдень 11-13°С морозу. -
Росія поширила фейкові обкладинки французьких газет із критикою Зеленського
Російська пропаганда поширила фейкові обкладинки французьких газет з “критикою Зеленського з боку Заходу”. Про це повідомив Центр протидії дезінформації при РНБО України.
Зазначається, що в одній із програм на російському Первом канале ведучий заявив, що нібито одразу два провідні французькі видання – Libération та Le Parisien – розкритикували президента України Володимира Зеленського за “недоговороспроможність”, демонструючи фейкові перші шпальти з відповідними заголовками.
У ЦПД наголошують, що насправді жодне з цих французьких медіа не публікувало таких матеріалів. У випусках газет за 27 січня на першу шпальту були винесені матеріали на інші теми. Фейкові обкладинки створені шляхом заміни центрального зображення та заголовка, тоді як інші елементи верстки – шрифти, підзаголовки, вихідні дані – повністю скопійовані з оригіналів.
У Центрі наголосили, що характерна деталь у тому, що підроблені обкладинки вперше з’явилися не у французькому інформаційному просторі, а в російських Telegram-каналах.“Мета цієї інформаційної атаки – створити ілюзію нібито розчарування Заходу Україною, нав’язати наратив про “втому Європи”, використовуючи авторитет західних медіа”, – підкреслили в ЦПД. Нагадаємо, днями пропаганда Росії масово поширила у соцмережах архівне відео пожежі 2021 року у Польщі. Ці кадри росіяни видали за “свіжу новину” та звинуватили у підпалі українців. РФ поширює фейки про підготовку Україною вибуху “ядерної бомби” – ЦПД
-
Світова економіка помірно зростає, але з глибокими структурними кризами
Світова економіка у 2026 р. демонструє складну динаміку, де помірне зростання переплітається з глибокими структурними кризами та геополітичною напруженістю. Як це позначиться на економіці України в майбутньому? Стійкість з ризиками Згідно з оновленими даними Міжнародного валютного фонду, темпи глобального підйому дещо стабілізувалися, проте в офіційних заявах інституції звучить тривога. “Світова економіка продемонструвала дивовижну стійкість, проте зростання залишається нерівномірним, а геополітична фрагментація створює нові ризики для середньострокових перспектив, вимагаючи від країн посилення фіскальної дисципліни та структурних реформ”, – кажуть в МВФ. Економіка США, попри статус головного локомотива, стикається з серйозним викликом у вигляді обслуговування рекордного державного боргу на тлі високих відсоткових ставок. Аналітики Bloomberg Economics зазначають, що хоча інвестиції в штучний інтелект підтримують фондовий ринок, реальний сектор відчуває тиск через зниження купівельної спроможності та дефіцит кваліфікованих кадрів. Бум технологій поки що не став панацеєю від загального сповільнення продуктивності, що змушує Федеральну резервну систему балансувати на межі між стримуванням інфляції та підтримкою ділової активності.
ЄС, своєю чергою, перебуває у стані болісної трансформації, де енергетична вразливість залишається критичним фактором ризику.
За даними Європейського центрального банку (ЄЦБ), деіндустріалізація провідних економік, зокрема Німеччини, набуває ознак хронічного процесу.
Організація економічного співробітництва (ОЕС) та розвитку наголошує на тому, що старіння населення та недостатні інвестиції в інновації роблять ЄС менш конкурентоспроможним порівняно з азійськими гравцями, що фактично консервує низькі темпи зростання в межах 1,2%.
Китай продовжує боротися з пасткою “середнього доходу”, яка посилюється демографічним спадом та тривалою кризою на ринку нерухомості. Пекін намагається змістити акцент на високотехнологічний експорт, проте експерти висловлюються досить скептично щодо майбутнього подібних стратегій Піднебесної
Багато держав Африки та Латинської Америки сьогодні змушені витрачати понад 40% своїх бюджетних доходів лише на виплату зовнішніх запозичень. Продовольча та сільськогосподарська організація ООН додає до цього переліку проблем кліматичну нестабільність, яка провокує нові хвилі міграції та дефіцит ресурсів. “Без суттєвого прориву в інвестиціях та продуктивності, друга половина 2020-х років ризикує стати періодом змарнованих можливостей для країн, що розвиваються, де зростання потенційного випуску продукції залишатиметься нижчим за історичні середні показники”, – йдеться у доповіді Світового банку “Global Economic Prospects”. Таке застереження вказує на небезпеку збільшення прірви між багатими державами та регіонами, що намагаються наздогнати лідерів у складних фінансових умовах.
Таким чином, глобальна економіка 2026 р. – це система, що тримається на цифрових інноваціях, але водночас серйозно страждає від боргів, торговельних бар’єрів та соціальної нерівності. В Україні діє режим “керованої економіки” Економіка України на початку 2026 р. демонструє складний процес адаптації до умов затяжної війни та водночас закладає фундамент для повоєнного відновлення. Попри безпрецедентні виклики, пов’язані з енергетичним терором та логістичними обмеженнями, країні вдалося зберегти макрофінансову стабільність завдяки жорсткій монетарній політиці НБУ та безперервній підтримці міжнародних партнерів.
Внутрішній валовий продукт (ВВП) у 2026 р. демонструє помірне зростання, яке, за різними оцінками, коливається в межах 3,5–4,5%. Основними драйверами стали оборонно-промисловий комплекс, який перетворився на потужний технологічний кластер, та аграрний сектор, що поступово опановує нові шляхи перероблювання продукції всередині країни.
Проте відновлення залишається нерівномірним: прифронтові регіони все ще стикаються з критичним дефіцитом капітальних інвестицій та руйнацією інфраструктури, тоді як західні та центральні області інтегруються в європейські ланцюги постачання.
Однією з головних проблем залишається дефіцит робочої сили. Мільйони українців залишаються за кордоном, а мобілізаційні процеси та демографічні втрати створюють значний тиск на ринок праці, що провокує зростання номінальних зарплат при обмеженій продуктивності.
Інфляція, хоч і взята під контроль, залишається чутливою до коливань валютного курсу та вартості логістики. “Нашим пріоритетом залишається забезпечення цінової стабільності та адаптивність фінансової системи до будь-яких сценаріїв. Ми перейшли до режиму керованої гнучкості курсу не просто як до технічного заходу, а як до інструменту, що дозволяє економіці поглинати зовнішні шоки. Проте довгострокова стійкість неможлива без внутрішньої трансформації та здатності держави мобілізувати власні ресурси, не покладаючись виключно на зовнішню допомогу”, – каже голова НБУ Андрій Пишний. Таким чином, на початку 2026 р. Україна перебуває у стані поступового переходу від виживання до стратегічного планування, де ключову роль відіграє здатність залучати приватний капітал у проєкти відбудови. Плавність цього переходу залежатиме від безпекової ситуації та ритмічності надходження фінансових траншів від ЄС та МВФ. Як світова економіка впливає на українську? Глобальні тренди діють на Україну як через можливості, так і через суттєві ризики, визначаючи темпи відновлення країни в умовах тривалого безпекового виклику.
Першим і найбільш відчутним каналом впливу залишається кон’юнктура на сировинних ринках. Оскільки Україна залишається великим постачальником аграрної продукції та металу, динаміка цін на біржах Чикаго та Лондона безпосередньо формує обсяг валютних надходжень до бюджету. Глобальне сповільнення економіки Китаю чи рецесійні явища в ЄС миттєво відбиваються на попиті на українську кукурудзу чи залізну руду, що змушує вітчизняних експортерів шукати нові ніші з вищою доданою вартістю.
Другим чинником є вартість запозичень та глобальна інфляція. Політика ФРС США та ЄЦБ визначає “ціну грошей” у світі. Для України це має критичне значення, адже доступ до зовнішніх ринків капіталу для приватного сектору та умови обслуговування державного боргу залежать від глобальних відсоткових ставок. Висока вартість ресурсів у світі стримує приплив прямих іноземних інвестицій, які є необхідними для масштабної відбудови інфраструктури. “Україна сьогодні перебуває у стані “подвійної залежності”. З одного боку, ми є частиною глобального циклу сировинних цін, а з іншого – наш внутрішній споживчий ринок та інвестиційна спроможність повністю зав’язані на ритмічності західної фінансової допомоги. Будь-яка турбулентність у бюджетних процесах США чи зміна пріоритетів Брюсселя через внутрішні економічні труднощі автоматично трансформуються у фіскальні ризики для Києва. Тому синхронізація з європейським ринком – це не лише політика, а єдиний спосіб забезпечити економічне виживання через доступ до дешевого капіталу та стабільних ринків збуту”, – зазначає економіст та фінансовий аналітик Віталій Шапран Вікторія Хаджирадєва -
Росіяни вбили двох цивільних на Донеччині
Російські війська впродовж доби десять разів обстріляли населені пункти Донеччини, внаслідок чого загинули двоє цивільних, ще четверо осіб зазнали поранень. Про це повідомив глава ОВА Вадим Філашкін.
“Краматорський район. У Миколаївці пошкоджено приватний будинок. У Слов’янську 1 людина загинула і 1 поранена, пошкоджено 14 багатоповерхівок, 2 адмінбудівлі і 3 авто. В Олексієво-Дружківці 1 людина загинула і 2 поранені. У Костянтинівці 1 людина поранена”, – зазначив Філашкін.
Тоді як у Свято-Покровському Сіверської громади Бахмутського району обстрілами пошкоджено будинок.
“Покровський район. У Дорожньому Шахівської громади пошкоджено 5 будинків, у Золотому Колодязі та Заповідному – по 3, у Кучеревому Яру і Торецькому – по 1”, – додав голова ОВА.
Всього за добу 10 разів обстріляли населені пункти Донеччини. З лінії фронту евакуйовано 337 людей, зокрема 13 дітей. -
На Чернігівщині палав центр соціальної адаптації: невідома доля трьох людей
У Центрі соціальної адаптації у Михайло-Коцюбинській громаді поблизу Чернігова сталася пожежа, наразі розшукують трьох людей. Про це повідомила пресслужба Національної поліції в понеділок, 2 лютого.
“Вночі 1 лютого в будівлі центру соціальної адаптації сталася пожежа. Вогонь знищив покрівлю та пошкодив стіни”, – йдеться у повідомленні.
Поліція встановила, що в центрі соціальної адаптації проживали шестеро людей. Наразі встановлюється місцезнаходження трьох осіб.
На місці події працює слідчо-оперативна група та рятувальники ДСНС. Призначено низку експертних досліджень. У рамках розслідування поліція встановлює посадових осіб, що відповідальні за дотримання вимог пожежної безпеки. -
На Буковині викрили схему під час закупівлі житла для рятувальніків
Викрито корупційну схему під час закупівлі службового житла для рятувальників Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернівецькій області. Про це повідомила пресслужба обласної прокуратури в понеділок, 2 лютого.
Колишньому заступнику начальника Головного управління ДСНС області повідомлено про підозру у заволодінні бюджетними коштами в особливо великих розмірах, шляхом зловживання службовим становищем.
За даними слідства, у 2023-2024 роках посадовець очолював конкурсну комісію з придбання службового житла та підписував договори купівлі-продажу і акти приймання-передачі квартир, попри те що вони не відповідали вимогам тендерної документації, а також будівельним і санітарним нормам.
У результаті держава витратила майже 20 млн гривень на закупівлю семи квартир, непридатних для проживання. Саме ці оселі мали бути передані рятувальникам як службове житло.
Нагадаємо, раніше викрили на систематичному хабарництві топпосадовців ДПСУ. Серед підозрюваних – колишний очільник ДПСУ Сергій Дейнеко, якого звільнили на початку січня. 30 січня Вищий антикорупційний суд обрав Дейнеці запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 10 млн гривень.
-
Російські дрони атакували авто та залізницю у Запоріжжі: є постраждалі
Російські війська вдарили безпілотником по легковому автомобілю, який рухався на околиці Запоріжжя. Внаслідок атаки дві людини поранені. Про це повідомив голова ОВА Іван Федоров у понеділок, 2 лютого.
“Внаслідок атаки поранені 72-річний водій та 70-річна пасажирка автомобіля. Їм надана уся необхідна медична допомога. Далі вони лікуватимуться вдома”, – написав він. Крім того, російський дрон атакував тепловоз, що перебував на станції у Запоріжжі.
“Росія продовжує атаки на цивільну залізничну інфраструктуру України. Локомотивна бригада на момент удару перебувала в укритті, люди не постраждали”, – йдеться у повідомленні Міністерства розвитку громад та територій.
Укрзалізниця ліквідовує наслідки обстрілів. Залишається альтернатива з підвезенням автобусами між Дніпром та Запоріжжям. Пасажирам, які прямуватимуть до Синельникова та Запоріжжя, слід орієнтуватись на вказівки залізничної бригади та вокзальників у Дніпрі, додали в УЗ.
Нагадаємо, вночі російські війська завдали масованого удару по Черкащині, щонайменше четверо постраждалих, в обласному центрі сталися пожежі. Згодом стало відомо, що в Умані аварійно припинили теплопостачання в центральній частині міста та районі залізничного вокзалу.