У Києві продовжує знайшли ще двох загиблих в результаті російської атаки. Загальна чисельність жертв сягнула 11 осіб, повідомила міська військова адміністрація (МВА) у Телеграм в четвер, 31 липня.
“Станом на 16:45 внаслідок російської комбінованої атаки по Києву з 30 на 31 липня 2025 року 11 осіб загинули (у тому числі 1 дитина), 135 осіб постраждали. Інформація оновлюється”, – йдеться у повідомленні.
На місцях ударів продовжують працювати рятувальники. Аварійно-пошукові роботи тривають.
Тим часом мер Віталій Кличко повідомив у Телеграм, що завтрашній день, 1 серпня, в Києві оголошений Днем жалоби в памʼять за жертвами масованої атаки ворога на столицю.
“У цей день будуть приспущені прапори на всіх комунальних будівлях міста. Також рекомендовано приспустити державні прапори на будівлях державної та приватної форм власності. 1 серпня в місті заборонені будь-які розважальні заходи”, – написав він.
Раніше повідомлялося про дев’ятьох загиблих у Києві. В столиці пошкоджено понад 100 будівель.
Позначка: Україна
-
У Києві оновили дані щодо жертв під час атаки РФ
-
Єврокомісія оцінила закон про НАБУ і САП
В Єврокомісії позитивно оцінили ухвалений Радою 31 липня закон про НАБУ і САП, вважаючи його відповіддю на ключові виклики щодо незалежності антикорупційних органів. Водночас у Брюсселі наголосили, що це ще не завершення процесу реформ. Про це заявив спікер Єврокомісії Гійом Мерсьє на брифінгу в Брюсселі, інформує РБК-Україна.
“ЄС чітко висловив своє серйозне занепокоєння щодо ухвалення минулого тижня змін до Кримінального процесуального кодексу в Україні. Відтоді ми перебуваємо в тісному контакті з українською владою, щоб виправити ситуацію”, – зазначив речник.
Він нагадав, що меседжі Єврокомісії завжди були однозначними, зауваживши, що Україна має будувати майбутнє як держава-член ЄС на міцному фундаменті та зберігати незалежні антикорупційні органи, які є “наріжним каменем верховенства права”.
В ЄК констатували, що голосування закону відновило ключові запобіжники для забезпечення незалежності антикорупційних органів.
“Ухвалений закон відповідає основним викликам щодо незалежності НАБУ та САП. Водночас нам потрібно ознайомитися з остаточним текстом… Це ще не завершення процесу”, – мовиться у коментарі.
Також Єврокомісії додали, що шлях України до членства в ЄС вимагатиме постійних зусиль для забезпечення ефективної боротьби з корупцією та дотримання принципів верховенства права.
Своєю чергою, Європейський комісар з питань розширення Марта Кос заявила, що Рада виправила свої помилки. Втім, додала, що боротьба з корупцією має залишатися пріоритетом.
“Рада виправила рішення минулого тижня, яке завдало шкоди, підриваючи незалежність НАБУ та САП. Сьогоднішній закон відновлює ключові гарантії, але проблеми залишаються. ЄС підтримує вимоги українських громадян щодо реформ. Підтримка фундаментальних цінностей та боротьба з корупцією мають залишатися пріоритетом”, – зазначила Кос.The Rada corrected last week’s damaging vote undermining NABU’s & SAPO’s independence. Today’s law restores key safeguards, but challenges remain. The EU supports 🇺🇦 citizens’ demands for reform. Upholding fundamental values & fighting corruption must remain the priority. — Marta Kos (@MartaKosEU) July 31, 2025 Як відомо, 22 липня Верховна Рада проголосувала за законопроєкт №12414 у другому читанні. Це рішення обмежило незалежність НАБУ та САП і зробило їх залежними від рішень генпрокурора. Закон тоді ж підписали спікер парламенту Руслан Стефанчук і президент Володимир Зеленський. Це відбувалося на тлі акцій протесту у Києві та інших містах України. Люди вимагали ветувати закон.
Вже 24 липня, на тлі занепокоєння західних партнерів, Зеленський вніс до Ради законопроєкт, який передбачає скасування обмежень попереднього закону.
А сьогодні Верховна Рада підтримала президентський законопроєкт №13533 про відновлення незалежності НАБУ і САП.Згодом глава держави підписав документ. -
Уряд ліквідував посаду міністра Кабінету міністрів
Уряд ліквідував посаду міністра Кабінету міністрів – так званого “міністра без портфеля”. Про це свідчить постанова №927 від 30 липня.
Визнано такою, що втратила чинність постанова уряду від 24 червня 2016 року №394 Про затвердження положення про міністра Кабінету міністрів України.
Зазначається, що Координацію роботи з підготовки середньострокового плану дій уряду та плану пріоритетних дій уряду здійснює міністр економіки, довкілля та сільського господарства або за дорученням прем’єр-міністра державний секретар Кабінету міністрів. Раніше цим займався міністр Кабміну або за його дорученням держсекретар Кабміну.
Координація діяльності центральних органів виконавчої влади, діяльність яких спрямовується і координується безпосередньо Кабміном, здійснюється прем’єр-міністром або через відповідного міністра за пропозицією, внесеною на розгляд уряду прем’єром.
Серед іншого, зазначається, ще тепер на засіданні уряду з кадрових питань доповідає прем’єр-міністр або за дорученням прем’єра держсекретар Кабміну (раніше міністр Кабміну – ред.).
-
Україна шукає газ: опалювальний сезон може бути з дефіцитом
Потрібні мільярди кубометрів Енергетичний експерт Геннадій Рябцев каже: мінімум, що має бути у підземних сховищах газу (ПСГ) на 1 листопада – це 9 мільярдів кубометрів газу. Загалом в ПСГ має зберігатись понад 13,5 мільярдів кубометрів, з яких 4,5 мільярда – це буферний газ, який не можна відбирати, зауважує експерт.
За його словами, загального обсягу “блакитного палива” у 13,5 мільярда кубометрів має вистачити, якщо температура повітря взимку не затримуватиметься надовго нижче позначки мінус 10 градусів за Цельсієм. Якщо ж зима буде холодною, доведеться додатково витрачатися на резервне паливо.
Станом на 13 липня у ПСГ вже знаходилося 4,05 млрд куб. м активного газу або усього близько 8,5 млрд куб. м разом із буферним. Вже на 17 липня запаси природного газу в українських підземних сховищах газу перевищили 9 млрд куб м. Сховища були заповнені на 29,2%.
З позитивних моментів: обсяги закачування газу залишаються помітно вищими, ніж минулого року. Так, з початку липня до українських ПСГ закачано понад 940 млн куб м природного газу, в 1,9 разів більше, ніж за аналогічний період минулого року. Всього у липні очікується закачування газу до сховищ на рівні понад 1,7 млрд куб м, що стане найбільшим місячним обсягом закачування за два роки, з серпня 2023 р.
Але попри високі обсяги закачування, у порівнянні з минулим роком у сховищах зберігається на 13,9% або 1,45 млрд куб м менше газу. Цьогорічні запаси залишаються найнижчими як мінімум за останні 12 років, хоч відставання від минулого року скорочується.
За оцінками ExPro, вже на початку серпня запаси в українських ПСГ досягнуть 10 млрд куб м. Але цього недостатньо. Крім того, існують проблеми, на які варто зважати: російські обстріли та відсутність грошей на закупівлю палива. Інфраструктура – під прицілом До 2025 року удари по газовій інфраструктурі виглядали радше точковими. Але після зупинки транзиту російського газу територією України картина кардинально змінилася. Росіяни почали наполегливіше атакувати саме об’єкти газовидобутку на сході України. Постраждали як активи Групи Нафтогаз, так і приватних компаній. Атаки тривають і досі: остання була зафіксована у ніч проти 22 липня.
Систематичні удари по газовій інфраструктурі призвели до значних руйнувань об’єктів газовидобутку, газопроводів та розподільчих станцій. Вони спричинили перебої у газопостачанні та створили гуманітарні виклики для цивільного населення.
Наслідком атак на газовидобуток стало зростання потреби України в імпорті газу. Воно ссвоєю чергою створює додаткове навантаження на державний бюджет та підсилює залежність від зовнішніх постачань. -
Удар по Києву: знайдено тіло дев’ятої жертви
Кількість загиблих у Києві в результаті російської атаки зросла до дев’яти людей. Про це повідомилл МВС у четвер, 31 липня.
“Станом на 15:30 поблизу зруйнованих багатоповерхівок тривають пошуково-рятувальні роботи. Працівники ДСНС вже вивезли майже 500 тонн будівельних конструкцій, прибрали 36 знищених транспортних засобів. До пошуку людей під завалами залучено чотири кінологічні розрахунки. Психологи поліції та ДСНС надали допомогу майже сотні потерпілих”, – йдеться у повідомленні.
Поліцейські отримали від громадян близько 2000 повідомлень, зокрема про пошкоджене майно. На місці події слідчі продовжують приймати заяви від громадян.
Також на місцях ворожих ударів працюють мобільні центри міграційної служби та мобільні сервісні центри МВС. Вони допомагають людям, як залишились без документів.
Всього до ліквідації наслідків обстрілу у Києві залучено понад 1200 поліцейських та рятувальників. -
Росіяни вдарили по центру Краматорська
У центрі Краматорська 31 липня пролунав потужний вибух. Начальник Краматорської міської військової адміністрації Олександр Гончаренко заявив про постраждалих.
Сьогодні центр Краматорська опинився під ворожим російським ударом. Після вибуху у небо здійнявся стовп диму.
Як зазначив Гончаренко станом на зараз є постраждалі.
За попередньою інформацією російський удар по житловій забудові в центрі міста.
Військовий журналіст Андрій Цаплієнко опублікував момент удару.
КП КТТУ повідомляє про тимчасову зміну схеми руху автобусних маршрутів: №11, № 11л, № 16А.
Як ми вже писали раніше, російські військові обстріляли Краматорськ і Слов’янськ Донецької області. Є жертви, постраждалі та руйнації.
Нічна атака на Краматорськ: стали відомі наслідки -
Зеленський підписав закон щодо НАБУ і САП
Президент Володимир Зеленський підписав ухвалений Верховною Радою законопроєкт про відновлення незалежності НАБУ та САП. Про це глава держави повідомив у відеозверненні в четвер, 31 липня.
“Хочу подякувати всім парламентарям за ухвалення мого законопроєкту – тепер уже закону. Щойно підписав документ, текст буде негайно опублікований. Це гарантії нормальної, незалежної роботи антикорупційних органів, усіх органів правопорядку нашої держави”, – сказв глава держави.
Зеленський зазначив, що закон гарантує відсутність будь-яких зовнішніх впливів, втручань, зокрема гарантує завдяки перевіркам на детекторі брехні – регулярним перевіркам для всіх тих працівників органів правопорядку, які мають доступ до державної таємниці або які мають родичів у Росії.
Також глава держави підписав закон, який гарантує належне бюджетне фінансування для Сил оборони на зброю, на дрони, на виплати воїнам та рідним воїнів ЗСУ. Мова йде про додаткові 412 млрд гривень.
“Надзвичайно важливо. Щойно теж підписав, і це гарантія, що будуть виплати нашим воїнам на передовій і всі належні виплати рідним наших полеглих героїв”, – заявив президент.
Окрім того, глава держави погодив рішеня щодо додаткових 15 днів відпустки для військових. Ця норма запрацює вже у серпні. Також ухвалено закон, який дає більше можливостей ветеранським підприємствам.
“Ці закони вже є, ці закони вже будуть працювати. Тож цей день справді результативний – і відчутний для людей”, – резюмував Зеленський.
Як відомо, 22 липня Верховна Рада проголосувала за законопроєкт №12414 у другому читанні. Це рішення обмежило незалежність НАБУ та САП і зробило їх залежними від рішень генпрокурора. Закон тоді ж підписали спікер парламенту Руслан Стефанчук і президент Володимир Зеленський. Це відбувалося на тлі акцій протесту у Києві та інших містах України. Люди вимагали ветувати закон.
Вже 24 липня, на тлі занепокоєння західних партнерів, Зеленський вніс до Ради законопроєкт, який передбачає скасування обмежень попереднього закону.
А сьогодні Верховна Рада підтримала президентський законопроєкт №13533 про відновлення незалежності НАБУ і САП. -
Зеленський провів першу розмову з Навроцьким
Президент України Володимир Зеленський провів першу розмову з обраним президентом Польщі Каролем Навроцьким. Про це він повідомив у Телеграм в четвер, 31 липня.
“Сьогодні була хороша наша перша розмова з обраним президентом Польщі Каролем Навроцьким. Привітав із перемогою на виборах 1 червня та побажав успіху. Розраховуємо, що Польща й надалі залишатиметься нашим надійним партнером і союзником”, – написав глава держави.
Зеленський запевнив, що Україна цінує всю підтримку, надану Польщею від самого початку повномасштабної війни: військову, політичну та гуманітарну. Він розповів про наслідки чергової масованої атаки Росії.
“Поінформував про наслідки цього обстрілу та про ситуацію на фронті. Для нас дуже важливо, щоб Польща продовжувала допомагати Україні. Адже ми захищаємо не лише себе, а й усю нашу Європу, і зокрема Польщу”, – зазначив Зеленський.
За його словами, обговорювалиь ключові події, які відбудуться найближчими місяцями.
“Домовилися про обмін візитами, під час яких обговоримо всі актуальні питання двосторонньої співпраці. Обов’язково визначимо формати взаємодії, які дадуть реальний результат для наших країн, наших людей. Дякую за готовність працювати разом і запевнення в подальшій підтримці України”, – резюмував президент.
У свою чергу речник Навроцького Рафал Лешкевич у соцмережі X повідомив, що розмова відбулася з ініціативи Зеленського.
“Кароль Навроцький наголосив, що співпраця між двома країнами має грунтуватися на взаємній повазі та щирому партнерстві… Росія – це неоімперська, колоніальна держава під керівництвом воєнного злочинця Владіміра Путіна. Тож Україна, що бореться проти кремлівського режиму, може розраховувати на підтримку Польщі”, – йдеться у його заяві.
Однією з центральних тем розмови була історична політика.
“Кароль Навроцький заявив, що він є голосом нації, яка вимагає зміни підходу України до важливих і досі невирішених історичних питань. Це має змінитися. Обраний президент оголосив, що історичні питання будуть темами подальших розмов з президентом України”, – розповів речник. -
Зеленський назвав головну особливість нічого удару РФ по Києву
Президент України Володимир Зеленський заявив, що нічна атака на Київ була спеціально прорахована таким чином, щоб перевантажити систему протиповітряної оборони.
“Атака була дуже підлою та спеціально прорахованою так, щоб перевантажити систему ППО. Київ був основною мішенню для “шахедів”, інших дронів і ракет, але також є пошкодження в інших наших регіонах”, – зазначив президент.
За його словами, рятувальні роботи триватимуть стільки, скільки потрібно для з’ясування долі кожної людини.
“Сил і засобів достатньо. Я вдячний кожному, хто працює для порятунку людей і надає допомогу”, – додав Зеленський. -
Стало відомо, де найбільше вирощують кавунів в Україні
Полтавщина перша серед регіонів за площами вирощування кавунів і динь – в області засіяли понад п’ять тисяч гектарів баштанних культур. Попри збільшення посівів, урожай очікується на рівні минулого року через холодну весну. Про це інформує Суспільне, посилаючись на дані департаменту агропромислового розвитку Полтавської ОВА у четвер, 31 липня.
“Цьогоріч на Полтавщині засіяли понад п’ять тисяч гектарів кавунів та динь. Відтак регіон посів перше місце в Україні за площами вирощування баштанних культур”, – мовиться у публікації.
У регіоні засіяли кавунами на дві тисячі гектарів більше проти минулого року. Втім, збір баштанних очікується на рівні минулого року – близько 80 ц/га.
На врожайність баштанних вплинула холодна весна. Через несприятливі погодні умови навесні терміни масового дозрівання та збирання плодів зсунулися на два тижні. Зауважується, що масово плоди почнуть дозрівати з другої половини серпня.
“До 90-х за кліматичними умовами цей регіон був не для баштану. Було важко виростити. І можна було вирощувати тільки напівпарниковим методом, а зараз опадів все менше й менше. Одного року по Устивицькій сільській раді 48 міліметрів за все літо випало”, – розповів голова фермерського господарства Григорій Хан.