У Дніпрі пролунали вибухи. Над регіоном зафіксували ворожу ціль, випущену з російського літака тактичної авіації, повідомили Повітряні сили ЗСУ в суботу, 28 червня.
“Інформуємо щодо повідомлень про “атаку КАБа по Дніпру”. Близько 11.30 із повітряного простору тимчасово окупованої території Запорізької області зафіксовано повітряну ціль, випущену із літака тактичної авіації противника”, – йдеться у повідомленні.
За даними військових, ціль пролетіла понад 100 кілометрів і була збита протиповітряною обороною за межами міста Дніпро. Тип повітряної цілі буде встановлено після вивчення уламків на місці падіння.
Тим часом начальник Дніпропетровської ОВА Сергій Лисак написав у Телеграм: “Дякую захисникам неба за збиття новітньої бомби-ракети Гром-1”. Гром-Э1. Фото: Рособоронекспорт Гром-Э1 – гібрид плануючої бомби та ракети Х-38. Вона має крила, що розкриваються в повітрі, забезпечуючи дальність і точність. Після скидання запускається стартовий ракетний двигун, через деякий час починає працювати маршовий ракетний двигун. Дальність ураження при скиданні з висоти 12 км – до 120 км. Вага бойової частини понад 300 кг.
Позначка: Україна
-
ППО перехопила незвичну ціль біля Дніпра
-
У Німеччині “загубили” €900 млн на зброю Україні
В оборонному бюджеті Німеччини на 2025 рік несподівано не дорахувалися майже 1 млрд євро, раніше обіцяних Україні. Про це повідомляє Bild в суботу, 28 червня.
Зазначається, що міністр оборони Борис Пісторіус у червні запевняв, що допомога Києву наступного року становитиме 9,2 мільярда євро. Проте в офіційному проекті бюджету від 24 червня зазначено суму на 900 млн менше – 8,3 млрд.
“У Міноборони ще 18 червня публічно ділили суму на дві частини: 7,3 млрд вже затверджено, 1,9 млрд – додатково плануються. Однак тепер чиновники стверджують, що все включено до вже прописаних 8,3 млрд”, – йдеться у публікації.
Представник Міноборони ФРН в розмові з виданням пояснив розбіжність тим, що частина грошей, яких бракує, – це так зване співфінансування та повернення з Європейського фонду миру. Тобто гроші начебто будуть, але поки що їх у бюджеті немає.
“На виході все одно вийде близько 9 млрд”, – запевнили у відомстві.
У Бундестазі такі пояснення викликали подив. Депутат від “Зелених” Себастіан Шефер заявив, що “з проєкту бюджету незрозуміло, звідки міністерство бере заявлені суми”.
“Україні потрібні не обіцянки, а реальна підтримка”, – підкреслив Шефер. -
Зеленський нагородив Дуду орденом Свободи
Президент України Володимир Зеленський нагородив президента Польщі Анджея Дуду орденом Свободи. Про це свідчить відповідний указ №434/2025, що був опублікований на сайті глави держави в суботу, 28 червня.
“Нагородити орденом Свободи Дуду Анджея – президента Республіки Польща”, – ідеться у тексті указу.
Зазначається, що нагороду присуджено “за визначні особисті заслуги у зміцненні українсько-польського міжнародного співробітництва, підтримку державного суверенітету та територіальної цілісності України”. Орден Свободи – найвищий орден України, яким можуть бути нагороджені іноземці та особи без громадянства. Станом на 23 серпня 2024 року є 28 іноземців-кавалерів ордена Свободи, при цьому на момент нагородження сім з них були кавалерами ордена князя Ярослава Мудрого I ступеня. -
Уряд схвалив Бюджетну декларацію на три роки
Кабінет міністрів затвердив Бюджетну декларацію на 2026-2028 роки. Про це напередодні повідомила пресслужба Мінфіну.
“Цей комплексний документ визначає головні параметри та орієнтири бюджетної політики на середньострокову перспективу. Бюджетна декларація має на меті забезпечення сталості та передбачуваності державної фінансової політики, раціонального управління обмеженим бюджетним ресурсом. В той же час, враховує всі ключові пріоритети держави і євроінтеграційні прагнення України”, – йдеться у повідомленні.
Декларацію підготували спільно з головними розпорядниками коштів після консультацій з МВФ. Вона є основою для складання проєкту держбюджету на 2026 рік.
“Документ містить загальні показники доходів і фінансування держбюджету, граничні показники видатків держбюджету, розмір мінімальної заробітної плати, прожитковий мінімум та інші цілі державної політики”, пояснили в Мінфіні.
Декларація передбачає два сценарії з 2026 року: покращення безпекової ситуації або продовження повномасштабної агресії РФ. У другому сценарії видатки на безпеку й оборону залишаться не меншими, ніж у 2025 році.
При цьому зазначається, що видатки на оборону залишатимуться пріоритетом бюджету за будь-якого розвитку подій. Наступним кроком стане подання декларації на розгляд Верховної Ради.
Раніше стало відомо, що в бюджеті України утворилася величезна “дірка” і зміни в головному фінансовому документі треба внести до вересня. розбирався з причинами виникнення дефіциту і як його будуть закривати.
А 25 березня повідомлялося, що уряд вирішив збільшити видатки на 449 млрд гривень. Більшість цих грошей підуть на оборонні потреби. -
Дуда прибув з прощальним візитом до Києва
Президент Польщі Анджей Дуда прибув з візитом до Києва. Про це повідомив глава МЗС України Андрій Сибіга у соцмережі Х в суботу, 28 червня.
“Я був радий привітати справжнього друга України Анджея Дуду на Центральному залізничному вокзалі Києва сьогодні вранці. Президент Дуда стояв поруч з Україною у найважчі часи повномасштабної російської агресії. Ми вдячні йому та всім полякам, які продемонстрували справжню солідарність з Україною”, – написав він.
За словами Сибіги, польський лідер у Києві відсвяткує День Конституції України та зустрінеться з президентом Володимиром Зеленським.
Дивіться фото: Дуда прибув з прощальним візитом до Києва
Як відомо, на початку червня Зеленський і Дуда зустрілися у Вільнюсі на саміті Бухарестської дев’ятки і Нордичних країн. Тоді президент Польщі підтвердив, що здійснить візит в Україну до закінчення своєї каденції. -
Стало відомо, як ППО відбивала атаку на Одесу
У ніч на суботу російські загарбники запустили по Україні 23 безпілотники різних типів. Майже всі були знищені, повідомили Повітряні сили ЗСУ 28 червня.
Вказано, що цього разу ворог атакував із двох напрямків – російського Приморсько-Ахтарська і Чауда в тимчасово окупованому Криму. Основним напрямком удару стала Одеська область.
“Станом на 09.00 протиповітряною обороною знешкоджено 22 ворожі БпЛА типу Shahed (безпілотників інших типів) на півдні країни. 21 – збито вогневими засобами ураження, 1 – локаційно втрачений/подавлений РЕБ”, – йдеться у повідомленні.
При цьому зафіксовано влучання ударного БпЛА противника у одній локації в Одесі, а також падіння збитих – на восьми локаціях. -
Генштаб оновив дані щодо ситуації на фронті
За минулу добу на фронті було зафіксовано 153 боєзіткнення. Про це повідомив Генштаб ЗСУ в ранковому зведенні в суботу, 28 червня.
Так, російські загарбники завдали чотирьох ракетних та 57 авіаударів, застосувавши 12 ракет та скинувши 111 керованих авіабомб (КАБ). Крім цього, росіяни застосували 3633 дрони-камікадзе та здійснили 5623 артилерійських обстріли по позиціях ЗСУ і населених пунктах, зокрема 54 – із РСЗВ.
У свою чергу авіація, ракетні війська та артилерія Сил оборони України уразили 14 районів зосередження особового складу, озброєння і військової техніки, два пункти управління, засіб ППО та 10 артилерійських систем противника.
Так, на Північно-Слобожанському і Курському напрямках підрозділи ЗСУ зупинили 17 штурмових дій ворога.
На Південно-Слобожанському напрямку агресори сім разів атакували у районах Вовчанська, Фиголівки та в бік Петро-Іванівки й Довгенького.
На Куп’янському напрямку зипинено п’ять атак в районах Піщаного, Кіндрашівки та в напрямках Новоплатонівки й Петропавлівки.
На Лиманському напрямку ворог атакував 17 разів. Намагався вклинитися в оборону ЗСУ в районах Липового, Шийківки, Новосергіївки, Рідкодуба, Торського та в напрямках Глущенкового, Греківки, Шандриголового, Нового Миру.
На Сіверському напрямку наші захисники зупинили дві ворожі атаки поблизу Івано-Дар’ївки.
На Краматорському напрямку зафіксовано п’ять боєзіткнень поблизу Маркового, Предтечиного та в бік Білої Гори.
На Торецькому напрямку ворог здійснив 17 атак – в бік Яблунівки, Диліївки, Плещіївки, Олександро-Калинового, Русиного Яру, поблизу Щербинівки, Новоспаського.
На Покровському напрямку наші захисники зупинили 56 штурмових дій агресора у районах населених пунктів Малинівка, Миролюбівка, Промінь, Новосергіївка, Удачне, Новомиколаївка, Троїцьке та в напрямках Володимирівки, Мирнограду, Сергіївки, Новопідгородного, Полтавки, Олексіївки, Мирне, Новопавлівки.
На Новопавлівському напрямку противник здійснив 19 атак у районах населених пунктів Шевченко, Федорівка та в бік Запоріжжя, Мирного, Перебудови, Ялти й Комара.
На Оріхівському напрямку окупанти тричі намагалися просунутися вперед поблизу Кам’янського.
На Придніпровському напрямку ворог здійснив дві невдалі спроби наблизитись до позицій ЗСУ. -
Атака дронів: в Одесі зросло число постраждалих
В результаті атаки російських безпілотників в Одесі дві людини загинули і ще дев’ять постраждали. Про це повідомила Нацполіція в суботу, 28 червня.
“На жаль, загинуло подружжя – тіла дістали з-під завалів зруйнованого житлового будинку. Також наразі відомо про ще дев’ятьох постраждалих, серед яких двоє дітей, віком 3 і 7 років”, – йдеться у повідомленні. Також пошкоджено житлові будинки, де виникли загоряння квартир, адміністративну будівлю та іншу цивільну інфраструктуру, транспортні засоби. Усі пожежі ліквідовані співробітниками ДСНС. Інформація щодо точної кількості потерпілих та обсягів руйнувань ще уточнюється. На місці працюють 66 співробітників поліції. -
Зеленський змінив склад Ставки
Президент Володимир Зеленський вніс зміни до складу Ставки верховного головнокомандувача. Про це свідчить відповідний указ №434/2025 від 27 червня опублікований на сайті глави держави.
Президент затвердив у персональному складі Ставки командувача об’єднаних сил ЗСУ Михайла Драпатого.
Також, згідно з документом, до персонального складу Ставки увійшли перший заступник міністра оборони Сергій Боєв і командувач Сухопутних військ ЗСУ Геннадій Шаповалов.
Указ набирає чинності з дня його опублікування. -
Україна відзначає День Конституції
В Україні відзначають День Конституції у суботу, 28 червня. Це єдине державне свято, закріплене в самій Конституції, і четвертий рік поспіль наша держава святкує його в умовах воєнного стану, запровадженого через повномасштабне вторгнення Росії.
Верховна Рада ухвалила і ввела в дію Конституцію вранці 28 червня 1996 року, після майже доби безперервної роботи. Це було найдовше засідання в історії українського парламенту.
Ухвалення Конституції закріпило правові основи незалежної України, її суверенітет і територіальну цілісність, а також стало важливим кроком у забезпеченні прав людини та громадянина, сприяло подальшому підвищенню міжнародного авторитету України на світовій арені.
Від початку ухвалення Основний закон України змінювався кілька разів. При цьому в Конституції України 1996 року передбачена досить жорстка процедура внесення до неї змін та доповнень. Для схвалення відповідних змін до різних її розділів вимагається від 2/3 до 3/4 голосів від конституційного складу Верховної Ради.
Якщо ж зміни скасовують чи обмежують права й свободи людини і громадянина або спрямовані на ліквідацію незалежності чи загрожують територіальній цілісності держави, то Конституція України взагалі не може бути змінена.