Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан висловив думку, що деякі країни-члени НАТО не хочуть бачити президента України Володимира Зеленського на саміті Альянсу. Він стверджує, що Угорщина, разом з Америкою, Туреччиною та Словаччиною, відмовляється сидіти за одним столом з Зеленським. Орбан вважає відсутність Зеленського на саміті важливим сигналом і стверджує, що не хоче бути частиною будь-якого співтовариства з Україною в НАТО або ЄС. Він також часто критикує Україну та українців, називаючи їх загрозою для угорців і вважаючи вступ України до ЄС найбільшою загрозою.
Позначка: Україна
-
ОП пояснив, про що говоритимуть Зеленський і Трамп
Президент України Володимир Зеленський планує обговорити з американським президентом Дональдом Трампом шляхи завершення війни на саміті НАТО в Гаазі. Глава Офісу президента України Андрій Єрмак заявив, що переговори зосереджені на підтримці України у захисті від російської агресії, включаючи ППО, зброю та санкції. Єрмак також повідомив про підготовку до зустрічі президентів України та США, де основною темою будуть конкретні результати для завершення війни, оскільки ситуація відома через силу працює.
-
Створення спецтрибуналу для Росії: Рада Європи оприлюднила статут
Статут Спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України готовий. Про це повідомила заступниця голови Офісу президента Ірина Мудра в Facebook у вівторок, 24 червня. Сьогодні документ був опублікований на сайті Ради Європи. “Це історичне досягнення не лише для України, а й для всієї архітектури міжнародного права. Документ, який дає реальний шанс притягнути до відповідальності тих, хто розв’язав цю війну”, – наголосила Мудра. Заступниця голови Офісу президента привела ключові положення Статуту:
- Жодних імунітетів для агресорів. у Статуті немає жодної згадки про персональні імунітети. Навіть чинні очільники держави-агресора – так звана “Трійка” – не уникнуть відповідальності: зможуть отримати обвинувальні акти, які прокурор Трибуналу зможе публічно представити і передати їх до судді попереднього провадження. Винесення вироку і заочне засудження буде можливим після того, як “Трійка” позбудеться посад.
- Повністю міжнародна юрисдикція. Трибунал матиме міжнародну правосуб’єктність, а не статус гібридної або національної структури. Це – незалежна інституція міжнародного права, яка говоритиме від імені світу мовою міжнародного права.
- Злочин агресії – визначено чітко. Основу становить стаття 8 bis Римського статуту МКС, доповнена критеріями агресивної війни з резолюції 3314 Генасамблеї ООН. Поняття – чітке. Відповідальність – невідворотна.
- Співпраця з МКС, а не конкуренція. Спецтрибунал не підриває Міжнародний кримінальний суд – він його доповнює. Провадження можуть йти паралельно, а у випадку передачі обвинуваченого до МКС – процес у Трибуналі призупиняється.
- Повноцінні заочні процеси. Окреме досягнення України – включення механізму in absentia. Це дає змогу отримувати вироки навіть без присутності обвинувачених (окрім чинної “Трійки” допоки вони на посаді) – зокрема проти політичного та військового керівництва росії (а потенційно також Білорусі та КНДР).
- Юридичне встановлення істини. Створення Спецтрибуналу – це шанс на перше офіційне міжнародне визнання злочину агресії з боку Росії ще з 2014 року. Його обвинувальні акти стануть юридичною правдою про те, хто почав цю війну, коли і як. Так, як це зробив Нюрнберг.
-
Замовчування війни: Ломаченко заявив про різних українців
Український боксер Василь Ломаченко викликав обурення публіки своєю реакцією на російський обстріл міста Білгород-Дністровського, де він виріс. Росіяни завдали удару, внаслідок чого загинули люди і було зруйновано школу, де він навчався. Ломаченко висловив співчуття та побажання видужання пораненим, але не згадав про російську агресію. Це викликало гнів у волонтера Сергія Притули, який звинуватив боксера у замовчуванні злочинів росіян. Ломаченко відповів, наголосивши на своїй власній позиції щодо ситуації. Також варто зазначити, що Ломаченка критикував і його колега Олександр Усик.
-
УЗ пояснила, чому не зупиняє потяги під час атак
Укрзалізниця не може зупиняти рух поїздів під час повітряних атак з боку російських військ, оскільки вона перевозить стратегічні вантажі, пасажирів та виконує дипломатичні рейси. Керівник із пасажирських комунікацій УЗ Олександр Шевченко заявив, що залізниця є важливою для країни системою, яку не можна призупиняти, оскільки це може призвести до серйозних наслідків. Він пояснив, що поїзд – це рухома мішень, але при цьому він є досить безпечним об’єктом. Шевченко також зазначив, що УЗ робить все можливе для захисту пасажирів, маючи цілодобовий контроль та зв’язок з військовими. У результаті атаки Росії на Дніпропетровщину постраждали багато людей, включаючи дітей. На жаль, такі напади можуть траплятися і надалі.
-
В Україні на понад 50% зросло закриття ФОПів
У першому кварталі 2025 року кількість нових ФОПів в Україні зросла на 20% порівняно з попереднім кварталом, до 56 826. Проте, кількість закритих ФОПів збільшилася більш ніж на 50%, до 108 242. Така динаміка створює негативне сальдо для малого бізнесу. Причиною цього є призупинення роботи реєстру підприємців на півроку, що призвело до затримки у реєстрації нових бізнесів та закритті старих. Усі провідні галузі показали переважання закритих ФОПів над новими. Особливо вразливим виявився сектор торгівлі, де кількість закритих ФОПів значно перевищила кількість нових. Згідно з дослідженням YouControl.Market, навіть з урахуванням поправок на технічні проблеми, кількість закритих ФОПів продовжує перевищувати кількість нових, що призводить до зменшення кількості малих підприємців в Україні.
-
НБУ знову підняв курс євро до історичного максимуму
Національний банк України оголосив про підвищення курсу гривні до долара, але курс євро досягнув історичного максимуму. За даними, опублікованими на сайті регулятора, офіційний курс долара на завтра встановлено на рівні 41,7924 гривень за 1 долар. В той же час, офіційний курс євро різко зрос і становитиме 48,5084 гривень за 1 євро. На міжбанку долар втратив у ціні і опустився до 41,75-41,78 грн/долар у купівлі-продажу. В обмінних пунктах курс долара впав до 42,00 гривень, а курс євро збільшився до 48,85 гривень. Попередній історичний максимум для євро був зафіксований 23 червня і становив 48,2006 гривень за 1 євро.
-
Трамп визнав, що йому потрібна допомога з Путіним
Президент США Дональд Трамп висловив бажання отримати допомогу від російського лідера Володимира Путіна для завершення війни в Україні. Трамп розповів про це журналістам під час поїздки до Нідерландів на саміт НАТО. Він заявив, що сподівається на укладення угоди з Росією, а також висловив розчарування, що до цього часу такої угоди не вдалося досягти. Трамп також назвав “ганьбою” відсутність такої угоди, зазначивши, що минулого тижня загинуло шість тисяч солдатів.
-
Жіноча ЛЧ: Ворскла і Металіст 1925 дізналися суперників у кваліфікації
Українські жіночі футбольні команди Ворскла і Металіст 1925 взяли участь у жеребкуванні кваліфікації Жіночої Ліги чемпіонів на сезон 2025/26. Ворскла, яка стала чемпіоном України, піде Шляхом чемпіонів, а Металіст 1925, яка стала віце-чемпіонкою, піде Шляхом представників ліг. Кваліфікація відбудеться за оновленим форматом з міні-турнірами, фіналами та матчами за третє місце. Лише переможець міні-турніру пройде до третього етапу відбору. У разі поразки у матчі за третє місце команда завершить участь у єврокубках. Ворскла зіграє у групі 5, а Металіст 1925 у групі 1. Переможці груп зможуть продовжити участь у турнірі, а другі та треті місця отримають можливість грати у Кубку Європи.
-
Зеленський оцінив потенціал українського ОПК
Президент України Володимир Зеленський повідомив, що оборонно-промисловий комплекс країни досягнув потенціалу понад $35 млрд і включає майже 1000 видів продукції, однак близько 40% цього потенціалу не має достатнього фінансування. Виступаючи на саміті НАТО у Гаазі, Зеленський також наголосив, що Україна може виробляти понад 8 мільйонів дронів на рік, але обмежене фінансування перешкоджає цьому. Він закликав до збільшення інвестицій в спільне виробництво зброї з Україною для підсилення європейської системи оборони та безпеки. Зеленський також відзначив важливість співпраці та обміну досвідом з країнами-партнерами для зміцнення оборонних можливостей.