З 3 листопада на пунктах пропуску між Україною та Польщею будуть діяти нові правила, пов’язані з впровадженням цифрової Системи в’їзду/виїзду до Шенгенської зони (EES). Тепер усі подорожні, які перетинають кордон через пункти пропуску з польського боку, повинні будуть зареєструватись на терміналі або у працівника прикордонної варти, що включає сканування паспорта та збір біометричних даних. Для дітей до 12 років відбитки пальців не потрібні. Це може сповільнити процедури на кордоні, тому рекомендують планувати поїздки заздалегідь або вибирати інші пункти пропуску.
Позначка: Україна
-

Україна отримала додаткові Storm Shadow – ЗМІ
Велика Британія недавно передала Україні додаткові крилаті ракети Storm Shadow, щоб забезпечити країну запасами перед зимою. Це було зроблено через стурбованість щодо збільшення нападів Кремля на мирних жителів України. Кількість ракет, які було передано, не була розголошена. Storm Shadow – це високоточні ракети повітряного базування, які можуть летіти на відстань понад 250 кілометрів. Британія не оголосила про регулярні поставки цих ракет до України під час війни.
-

Обмінники оновили курси валют на початку листопада
У перший робочий день листопада курс гривні трохи знизився відносно долара, але зміцнів щодо євро в обмінних пунктах. Середній курс продажу долара підвищився на 5 копійок і становить 42,19 гривні, а курс євро впав на 7 копійок до 48,89 гривні. Сьогодні в обмінниках долар можна купити за 41,61 гривні, а євро за 48,22 гривні. На міжбанку курс долара піднявся на 6 копійок і зараз становить 42,02-42,05 грн/долар купівля-продаж. Національний банк України знизив курс долара до 41,8924 гривні та євро до 48,4088 гривні. На міжбанку Нацбанк продав 691,5 млн доларів, що на 50 млн більше, ніж позаминулий тиждень. Також відомо, що МВФ тисне на Україну з вимогою девальвувати гривню, що може призвести до зростання номінальних доходів бюджету.
-

У Києві головбух привласнила 8,5 млн гривень з рахунку компанії
У Києві головна бухгалтерка компанії незаконно перерахувала собі понад 8,5 мільйонів гривень з рахунку підприємства, де вона працювала. Жінка витратила гроші на одяг, побутову техніку та навіть квартиру, яку орендувала. Її викрили, коли з’ясувалося, що компанія не розрахувалася за техніку, придбану за кордоном. Їй повідомили про підозру у заволодінні коштами підприємства та легалізації грошей, одержаних злочинним шляхом. Жінку може чекати позбавлення волі на 12 років з конфіскацією майна. Крім того, виявлено, що у неї є квартира та автомобіль, право власності на які оформлено на родича.
-

Допомога Україні від МВФ під загрозою – ЗМІ
У Євросоюзі побоюються, що Міжнародний валютний фонд (МВФ) може скасувати фінансову підтримку Україні, якщо Бельгія не погодиться підтримати репараційний кредит ЄС на 140 млрд євро. Про це повідомило Politico з посиланням на європейських чиновників у понеділок, 3 листопада.
Стверджується, що відмова Бельгії від участі у багатомільярдному кредиті може стати причиною для МВФ заблокувати подальшу допомогу Києву. А це, у свою чергу, може призвести до “каскадної втрати довіри” до економічної стабільності України, яка продовжує боротися з повномасштабним вторгненням Росії.
Європейські прихильники плану наголошують, що підтримка МВФ є критично важливою для фінансової життєздатності України. Вони побоюються, що час для ухвалення рішень спливає, адже Фонд розглядає можливість надання Києву нової позики в розмірі 8 млрд доларів протягом трьох років.
Фінансова допомога МВФ залежить від здатності Євросоюзу оформити власний кредит на 140 мільярдів євро, який має бути забезпечений замороженими російськими активами – більшість із них зберігаються в Бельгії.
Єврокомісія вважає, що укладення цієї угоди переконає МВФ у фінансовій спроможності України в середньостроковій перспективі, що є ключовою умовою для надання нових позик.
Минулого місяця Бельгія виступила проти пропозиції під час зустрічі лідерів ЄС, посилаючись на фінансові та юридичні ризики. Це знизило шанси на схвалення кредиту до запланованої зустрічі МВФ у грудні.
“Ми стикаємося з проблемою термінів”, – заявив посадовець ЄС.
Наступний саміт лідерів запланований лише на 18-19 грудня, що залишає мало часу для ухвалення рішення.
Оскільки США скорочують підтримку Україні, МВФ очікує, що саме ЄС нестиме основний фінансовий тягар у найближчі роки.
Хоча обсяг програми МВФ для України не є великим, її схвалення є важливим сигналом для інвесторів про стабільність держави та продовження реформ.
“Це орієнтир для інших країн та установ, щоб оцінити, чи ефективно керується Україна”, – пояснив український чиновник.
За даними Politico, експерти МВФ відвідають Київ у листопаді для обговорення нової трирічної програми.
Під час останнього саміту лідери ЄС прибрали згадку про кредит у 140 млрд євро з офіційних висновків Ради на вимогу Бельгії.
Замість конкретних дій документ лише “запрошує Єврокомісію якнайшвидше представити варіанти фінансової підтримки”, що, на думку дипломатів, не задовольнить вимоги МВФ щодо гарантій стабільності.
Європейські чиновники вважають, що для збереження довіри Фонду необхідно оприлюднити юридичну пропозицію щодо кредиту або провести позачерговий саміт.
У Брюсселі наполягають, що Україна не повинна буде повертати ці кошти в найближчі роки. За задумом, кредит має бути повернений Росією лише після завершення війни та виплати репарацій Києву.
“Немає такого всесвіту, в якому Україна має сама шукати гроші. Вона або отримає їх від Росії, або не повертатиме зовсім. Для України це фактично грант”, – заявив виданню один з чиновників ЄС.
Раніше стало відомо, що Єврооюз готує новий план фінансування України. Країни ЄС можуть спільно взяти на себе боргове зобов’язання на десятки мільярдів євро в межах Плану Б для підтримки України на плаву після того, як Бельгія відхилила плани використати для цього заморожені активи РФ. -

ДБР передало до суду справу нардепа Шевченка
Досудове розслідування щодо народного депутата України, якому висувають звинувачення у державній зраді та шахрайстві, завершено, і обвинувальний акт направлено до суду. Хоча в пресслужбі Державного бюро розслідувань не назвали прізвище, обставини справи вказують на Євгена Шенченка. Зібрані докази стосуються трьох епізодів злочинів, включаючи державну зраду перед та після вторгнення Росії до України, а також шахрайське заволодіння коштами приватного підприємства. Народний депутат мав контакти з представниками посольства Білорусі, поширював неправдиву інформацію та підтримував проросійські наративи. Він також використовував свої зв’язки для оборудки з постачанням мінеральних добрив, отримуючи незаконну вигоду. Також народний депутат витратив отримані кошти на купівлю дорогих автомобілів та оформив їх на підставних осіб. Наразі підозрюваний утримується у слідчому ізоляторі, а статті, за якими йому висувають звинувачення, передбачають серйозне покарання, включаючи можливість довічного ув’язнення та конфіскацію майна.
-

Росіяни вдарили ракетами по Дніпру
У понеділок, 3 листопада, голова обласної ради Дніпра Микола Лукашук повідомив в мережі Facebook про те, що внаслідок ракетного удару з боку Росії по місту одна людина отримала поранення, а також було пошкоджено підприємство. У нього відбулися пошкодження внаслідок атаки. Також Лукашук зазначив, що ввечері 2 листопада та вночі російські війська атакували Нікополь, використовуючи артилерію та безпілотники, але щасливо без постраждалих. Він також наголосив, що протиповітряні оборонці знищили два ворожі безпілотники.
-

Атака дронів на Миколаївщину: пошкоджена енергетична інфраструктура
У ніч на 3 листопада російські війська атакували Миколаївщину за допомогою безпілотників, що призвело до пошкодження енергетичної інфраструктури. Очільник ОВА Віталій Кім повідомив про відключення електроенергії у 12 населених пунктах, але всі споживачі вже відновлені. Атака спричинила пожежу в господарському супермаркеті та пошкодження будівель, автомобілів і вікон у багатоквартирному будинку. На щастя, постраждалих немає. Ця атака сталася після попереднього ракетного удару по Миколаєву 1 листопада, в результаті якого одна людина загинула, а 15 отримали поранення.
-

Генштаб назвав втрати Росії на 3 листопада
З початку війни на території України, з 24 лютого 2022 року по 3 листопада 2025 року, загинуло близько 1 144 830 російських військових. Також за цей час було знищено значну кількість військової техніки Росії, зокрема танки, бронемашини, артилерійські системи, літаки, вертольоти, ракети та іншу військову техніку. Ці дані були оприлюднені Генеральним штабом ЗСУ.

