Україна та Банк розвитку Ради Європи (CEB) підписали кредитну угоду на суму €50 мільйонів для забезпечення житлом внутрішньо переміщених осіб (ВПО). Про це повідомляє The Council of Europe Development Bank.
Новий проєкт передбачає надання понад 1 100 пільгових іпотечних кредитів для родин ВПО. Умови іпотеки – фіксована ставка 3% річних, термін погашення до 30 років. Також передбачена можливість подання заявки через Дію.
Програма вже викликає значну зацікавленість: понад 35 000 родин перебувають у списку кандидатів.
У майбутньому співпраця між CEB та Україною передбачатиме окремі іпотечні програми для інших категорій постраждалих громадян, зокрема для ветеранів війни.
Це вже другий кредит CEB на підтримку житлового сектору України. Першу позику у €100 мільйонів підписали у 2024 році – вона передбачала компенсацію за зруйноване житло через житлові сертифікати. За цією програмою вже понад 7 600 українців отримали житло.
CEB також продовжить підтримувати механізм компенсації – затверджене додаткове фінансування на €100 мільйонів.
Позначка: Україна
-
Україні погодили €50 млн від Ради Європи на житло для переселенців
-
Путін грається з вогнем – Трамп
Президент США Дональд Трамп заявив у своїй соцмережі Truth Social, що завдяки його особистій позиції Росія досі уникнула негативних наслідків. Трамп вважає, що якби не його втручання, з Росією вже сталися б дуже погані речі. Також він попереджає, що Володимир Путін грає з вогнем.
-
Кремль звинуватив Європу у “серйозній ескалації”
Російський речник Дмитро Пєсков назвав рішення європейців скасувати обмеження на дальність дії озброєнь для України “серйозною ескалацією”. Він вважає, що це крок у напрямку конфронтації і не відповідає мирним зусиллям. Пєсков також зазначив, що в Москві не розуміють, чи відповідає це реальності. Він критикує європейців за тиск на Росію і вважає, що вони не дбають про мир, але шукають способи тиску на країну.
-
Нацбанк учетверте поспіль підвищив курс долара
Національний банк України продовжує знижувати курс гривні в порівнянні з доларом і євро. Ця тенденція вже триває чотири дні поспіль, що було підтверджено даними на сайті регулятора у вівторок, 27 травня. Офіційний курс долара на завтра буде складати 41,6758 гривень, що на 0,1051 гривень вище, ніж попереднього дня. Курс євро також зріс і становитиме 47,3104 гривень, що на 0,0154 гривень більше. На міжбанківському ринку ціни на долар зросли на 6 копійок, до 41,66-41,69 грн/долар. В обмінниках же курс долара підвищився на 10 копійок і тепер складає 41,80 гривень.
-
МЗС заперечило “заборону” угорської організації на Закарпатті
Міністерство закордонних справ України відхресило заяви глави МЗС Угорщини Петера Сіярто про заборону “Товариства угорської культури Закарпаття” або пов’язаної з ним партії. Українська сторона наголосила, що жодних таких дій не було вчинено і повідомлення в ЗМІ про це – неправдиві. Речник МЗС України Георгій Тихий відзначив, що бажання угорських посадовців створювати конфлікти між країнами не сприяє вирішенню існуючих проблем у відносинах. Угорщина також звинуватила Україну в інформаційних операціях, які, за їхніми словами, ускладнюють переговори про вступ України до ЄС.
-
Німеччина засекретила постачання зброї Україні
Німецький уряд вирішив продовжити постачання зброї в Україну для забезпечення безпеки, але не буде анонсувати, яку саме зброю буде відправляти. Це було оголошено главою МЗС ФРН Йоханом Вадефулем на Європейському форумі WDR. Вадефуль підкреслив, що німецький уряд діє таким чином, щоб це не було передбачуваним для Росії. Він також зазначив, що всі учасники правлячої коаліції в Німеччині є повністю солідарні з наданням військової допомоги Україні. Раніше було відомо, що новий уряд Німеччини вирішив засекретити постачання зброї для України після трьох років широкої прозорості у цьому питанні. Канцлер ФРН Фрідріх Мерц заявив, що західні союзники України дозволили використання далекобійної зброї після певного часу.
-
Україна надала свої умови для угоди з РФ – Келлог
Спеціальний представник президента США Кіт Келлог повідомив, що Україна передала США список умов для можливої мирної угоди з Росією, і зараз очікується відповідь від російської сторони. Росіяни планують підготувати меморандум, який міститиме їхні умови для досягнення миру. Після отримання цих умов від Росії та України, США об’єднають їх, обговорять, що прийнятно, а що ні, і можливо проведуть наступну зустріч у Женеві, де зберуться лідери трьох країн – Путін, Зеленський і Трамп, щоб урегулювати конфлікт у регіоні.
-
Поставив військовим 20 тисяч неякісних спальників: судитимуть підприємця
Директор підприємства з Кривого Рогу буде судитися за поставку 20 тисяч низькоякісних спальних мішків в одну військову частину у 2023 році. Виявилося, що товар не відповідав технічним вимогам, і його не можна було використовувати за призначенням. Директора обвинувачують у шахрайстві в особливо великих розмірах, йому загрожує до 12 років ув’язнення та конфіскація майна. Військова частина вимагає відшкодування штрафів на суму 6 млн гривень і заміни низькоякісних мішків на якісні. Також завершено розслідування військовослужбовця, який не перевірив якість спальних мішків перед їх прийняттям на облік.
-
Президент, що грається: куди заведе Україну торгова війна Трампа з ЄС
Президент США Дональд Трамп вирішив ввести 50% мито на товари ЄС, звинувативши Європу у складних торговельних відносинах. ЄС запропонував нову торгову угоду, але США висловили невдоволення. Трамп використовує тактику залякування, загрожуючи митами, щоб змусити ЄС уступити. Це може пошкодити світову економіку та відносини між країнами. Євросоюз розглядає можливість контрзаходів. Напруженість у відносинах з США може також підірвати співпрацю з Росією у сфері санкцій. Експерти попереджають, що така політика Трампа може мати негативні наслідки.
-
В ЄК розповіли, що чекає Україну після закінчення “торговельного безвізу”
З 6 червня 2025 року припиниться дія автономних торговельних заходів (АТЗ), які надавали українським експортерам пільговий режим торгівлі. Це означає, що перехідні заходи, які були ухвалені Європейською комісією та відкривали доступ до тарифних квот для України в рамках зони вільної торгівлі з ЄС, втратять чинність. Ці перехідні заходи будуть діяти до завершення переговорів між Україною та ЄС щодо змін у зоні вільної торгівлі, які мають забезпечити довгострокову передбачуваність та стабільність для обох сторін. Квоти на експорт у ЄС будуть розподілятися за принципом першості, і їх обсяг до кінця 2025 року складатиме 7/12 від звичайних щорічних обсягів.