У червні зростання споживчих цін в Україні сповільнилося до 0,8% у порівнянні з 1,3% у травні. Про це повідомив Держстат у вівторок, 9 липня.
За даними відомства, у червні 2024 року зростання цін становило 2,2%, тому в річному вимірі інфляція за підсумками червня цього року зменшилася вперше за останній рік – до 14,3% з 15,9% за підсумками травня, 15,1% за підсумками квітня та 14,6% за підсумками березня.
На споживчому ринку в червні ціни на продукти харчування та безалкогольні напої зросли на 1,4%.
“Найбільше (на 13,5%) подорожчали фрукти. На 3,3-0,2% зросли ціни на м’ясо та м’ясопродукти, безалкогольні напої, рибу та продукти з риби, сало, хліб, кисломолочну продукцію, масло, цукор”, – йдеться у повідомленні.
Водночас на 8,1% подешевшали овочі, на 1,1-0,4% знизилися ціни на яйця, макаронні вироби, молоко, рис.
Ціни на алкогольні напої та тютюнові вироби підвищилися на 1,1%, що пов’язано з подорожчанням тютюнових виробів на 1,8%.
Одяг подешевшав на 2,3%, взуття – на 2,1%.
Ціни на транспорт зросли на 1,1% в основному через подорожчання проїзду в залізничному пасажирському транспорті на 5,4% і палива та мастил на 2,3%.
Водночас за рік продукти харчування та безалкогольні напої за рік подорожчали на 23,2%. Найбільше подорожчали яйця – на 59,2%, фрукти – на 51,7%, соняшникова олія – на 33,6% і вершкове масло – 28,3%.
Позначка: Українська економіка
-
Держстат заявив про зниження річної інфляції
-
Уряд схвалив Бюджетну декларацію на три роки
Кабінет міністрів затвердив Бюджетну декларацію на 2026-2028 роки. Про це напередодні повідомила пресслужба Мінфіну.
“Цей комплексний документ визначає головні параметри та орієнтири бюджетної політики на середньострокову перспективу. Бюджетна декларація має на меті забезпечення сталості та передбачуваності державної фінансової політики, раціонального управління обмеженим бюджетним ресурсом. В той же час, враховує всі ключові пріоритети держави і євроінтеграційні прагнення України”, – йдеться у повідомленні.
Декларацію підготували спільно з головними розпорядниками коштів після консультацій з МВФ. Вона є основою для складання проєкту держбюджету на 2026 рік.
“Документ містить загальні показники доходів і фінансування держбюджету, граничні показники видатків держбюджету, розмір мінімальної заробітної плати, прожитковий мінімум та інші цілі державної політики”, пояснили в Мінфіні.
Декларація передбачає два сценарії з 2026 року: покращення безпекової ситуації або продовження повномасштабної агресії РФ. У другому сценарії видатки на безпеку й оборону залишаться не меншими, ніж у 2025 році.
При цьому зазначається, що видатки на оборону залишатимуться пріоритетом бюджету за будь-якого розвитку подій. Наступним кроком стане подання декларації на розгляд Верховної Ради.
Раніше стало відомо, що в бюджеті України утворилася величезна “дірка” і зміни в головному фінансовому документі треба внести до вересня. розбирався з причинами виникнення дефіциту і як його будуть закривати.
А 25 березня повідомлялося, що уряд вирішив збільшити видатки на 449 млрд гривень. Більшість цих грошей підуть на оборонні потреби. -
Президент анонсував мораторій на перевірки бізнесу
Президент Володимир Зеленський доручив підготувати рішення про введення тривалого мораторію на проведення перевірок бізнесу в країні. Про це він сказав на заході під назвою Форум влади та бізнесу: від діалогу до партнерства у Києві в п’ятницю, 27 квітня.
“Я вже доручив готувати рішення щодо тривалого мораторію на перевірки бізнесу. Так, щоб убезпечити бізнес від будь-якого тиску недобросовісних людей на різних посадах”, – заявив він.
Зеленський висловив переконання, що Україна може бути значно сильнішою в економічному плані, але для цього потрібні рамки з регулювання.
“Потрібні умови, чіткі рамки для державного втручання, мінімальне та раціональне регулювання, сильне державне лобіювання українського бізнесу в світі”, – додав глава держави.
Також Зеленський повідомив, що буде продовжено роботу ради Держава – бізнес і для цього її розширять. -
У НБУ заявили про “локальний максимум” інфляції
Інфляція в Україні у травні, ймовірно, сягнула локального максимуму, але далі почне знижуватися. Про це повідомив Нацбанк в четвер, 5 червня.
Регулятор нагадав, що у квітні інфляція пришвидшилася до 15,1% у річному вимірі.
“Оцінки НБУ свідчать про подальше зростання річної інфляції у травні, яка дещо перевищила поточну прогнозну траєкторію. На цінах на продовольство додатково позначилися весняні заморозки, що вплинули на вартість перших партій овочів і фруктів нового врожаю. Натомість після уповільнення базової інфляції у квітні, за оцінками НБУ, вона продовжила пришвидшуватися в травні близько до прогнозу”, – йдеться у повідомленні.
При цьому як і раніше, фундаментальний інфляційний тиск підживлювався стійким споживчим попитом і подальшим зростанням виробничих витрат бізнесу, зокрема на оплату праці.
Регулятор очікує, що далі інфляція буде знижуватися завдяки новим врожаям, кращій ситуації в енергетиці, здешевленню нафти в світі, впливу монетарної політики. Значний статистичний ефект матиме і висока база порівняння минулого року.
В НБУ підкреслили, що швидкість зниження інфляції також залежатиме від фактичних наслідків весняних заморозків та погоди влітку.
“Ключовим ризиком для інфляційної динаміки та економічного розвитку залишається перебіг повномасштабної війни”, – нагадали в Нацбанку. -
У Раді пропонують Нацбанку провести валютну лібералізацію
Валютні обмеження, встановлені Національним банком України, потрібно наближати до потреб бізнесу. Комітет Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики закликає регулятор до таких змін. Про це сказав голова комітету Данило Гетманцев на Форумі про фінанси та інвестиції Forbes Money, який проходить у Києві, повідомляє УНІАН в понеділок, 2 червня.
Агенство зазначає, що заява нардепа прозвучала у відповідь на коментарі представників бізнесу щодо того, що існуючі валютні обмеження, встановлені Нацбанком, обмежують здатність залучати інвестиції, у тому числі – на проєкти з енергоефективності. Також це унеможливлює виплату великим бізнесом своїх кредитів.
“Валютні обмеження зараз зняти неможливо, адже платіжний баланс наш від’ємний. Але я згоден, що Національний банк може встановлювати ті чи інші валютні обмеження з запасом. І можливо, підвищуючи ризик, наближати обмеження до потреб бізнесу. Ми його також до цього закликаємо, безперечно, не тиснучи на регулятора”, – сказав Гетманцев.
Раніше співзасновник Української асоціації відновлюваної енергетики Ігор Тинний заявив, що наявність валютних обмежень негативно відбивається на інвестиційному кліматі, адже інвестори не хочуть вкладати гроші та надавати позики, не маючи жодних прогнозів щодо їх повернення.
У свою чергу голова Нацбанку Андрій Пишний обіцяв, що НБУ буде рухатись за стратегією валютної лібералізації. -
Україна наростила експорт жита
Пресслужба Мінагрополітики повідомила, що станом на 2 червня Україна експортувала 38,3 млн тонн зернових і зернобобових культур у поточному маркетинговому році. Це на 22,5% менше, ніж у попередньому сезоні, коли було експортовано майже 47 млн тонн. Особливо помітне зменшення експорту кукурудзи – 20,5 млн тонн проти 26,6 млн тонн минулого року. Також спостерігається зменшення поставок пшениці та ячменю, але збільшення експорту жита. Крім того, з початку сезону було експортовано 65,0 тис. тонн борошна, з яких більшість – пшеничне.
-
Україна домовилась з МВФ про транш у $500 млн
Україна домовилася з МВФ щодо нового траншу на 500 млн доларів у рамках програми EFF. Прем’єр-міністр Денис Шмигаль повідомив про це у Телеграмі. Щоб отримати ці кошти, потрібно, щоб Виконавча рада директорів Фонду схвалила перегляд програми, що очікується протягом місяця. Загалом, сума виплат за програмою складе понад 10 млрд доларів. МВФ вважає, що економіка України залишається стійкою незважаючи на виклики, а уряд продовжує впроваджувати необхідні реформи.
-
Шмигаль обговорив майбутній транш з місією МВФ
Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль зустрівся з місією Міжнародного валютного фонду під керівництвом Гевіна Греяма для обговорення подальшої співпраці. Україна вже отримала понад 10 мільярдів доларів в рамках програми EFF. Зараз триває восьмий перегляд програми, під час якого може бути видано транш у розмірі близько 500 мільйонів доларів. Прем’єр підкреслив, що уряд продовжує реформи в економіці, зосереджуючись на управлінні інвестиціями, митниці та інвестиційному кліматі. Також обговорювалося відновлення України та залучення фінансового сектору, а також інвестування у відбудову та використання російських активів.
-
Угода зі США: запрацював спільний інвестфонд
Україна та США оголосили про старт інвестиційного фонду в рамках угоди про надра. Цю інформацію оприлюднило Міністерство економіки в останній день тижня. Зазначено, що віцепрем’єр-міністр економіки Юлія Свириденко отримала підтвердження від представниці США в Україні Джулії Девіс щодо завершення внутрішніх процедур інвестиційного фонду. Раніше уряд України та американські організації підписали угоди про комерційне партнерство. Це означає, що фонд почав свою діяльність і буде інвестувати у проекти з видобутку природних ресурсів, інфраструктуру та інші галузі для підтримки економічного розвитку України. Партнерство передбачає рівноправність та спільне управління фондом і надає можливість переглядати результати кожні 10 років.