Українська співачка Надя Дорофєєва в розмові розповіла, чому на початку своєї сольної кар’єри не створювала пісні українською мовою. Вона зізналася, що після вторгнення Росії у 2022 році вирішила повністю перейти на українську мову як у спілкуванні, так і у творчості. Проте цей крок виявився важчим, ніж вона очікувала, оскільки боялася не відповісти рівню пісень гурту Океан Ельзи та його лідера Святослава Вакарчука, які для неї стали еталоном української музики. Поступово Надя подолала свої страхи і почала писати українські тексти легко та щиро, перечитуючи іноді рядки пісень Вакарчука для натхнення. Тепер співачка впевнена в своїй здатності писати українською мовою і відчуває, що це її справжня музика.
Позначка: Українська мова
-
Rosalía заспівала українською у новому альбомі LUX
Світова зірка поп-музики Rosalía випустила новий альбом LUX, який є справжнім експериментом. У цьому альбомі артистка поєднала 13 мов, включаючи українську. У пісні De Madruga можна почути український рядок. Тематика всіх треків альбому – містика, духовність та пошук внутрішнього світла. У створенні пісні De Madruga взяла участь українська співачка Аліна Паш. Rosalía заздалегідь пояснила, що хотіла відобразити “красу різних мов” та “зрозуміти іншого через любов і цікавість” через свою музику. Робота над альбомом тривала два роки і, за словами співачки, була наповнена живими емоціями та справжнім натхненням, без використання штучного інтелекту.
-
Ольга Сумська підтримала сестру після хейту за Радіодиктант
Українська акторка Ольга Сумська стала на захист своєї сестри, народної артистки Наталії Сумської, яку користувачі мережі розкритикували за занадто швидкий темп читання Радіодиктанту національної єдності 2025 року.
У коментарі Oboz.ua Ольга зізналася, що також не завжди встигала писати під диктовку сестри, проте для неї цей момент став ностальгійним спогадом про дитинство.
“Чи встигала? Зізнаюсь чесно – не завжди. Записувала скороченими словами, а потім уже намагалася дописати те, що не встигла. Бо відчула, що Наталія В’ячеславівна задає ритм! І він мені знайомий з дитинства. Одразу згадала, як колись писала диктанти під диктування сестри. Вона мала такий самий наполегливий темп, що не дає розслабитися” – розповіла акторка.
Ольга пригадала, що старша сестра завжди допомагала їй у навчанні, зокрема з математикою, адже Наталія навчалася у школі з математичним ухилом.
Вона також додала, що не встигла дописати диктант до кінця, проте для неї це не головне, адже найбільше вона насолодилася голосом і тембром сестри.
“Тембр у Наталії В’ячеславівни – неймовірний. До речі, ми з нею колись разом записували спільні радіовистави. Скажімо, є унікальна абсолютно постановка Кайдашева сім’я, де я граю Мотрю, Наталія – Кайдашиху” – поділилася акторка.
Ольга також пояснила, що швидкість читання Наталії – не через хвилювання, а через сценічну звичку передавати емоцію й динаміку.
“Це не про нерви – радше про особливий ритм, який Наталія задала інтуїтивно. Вона звикла до сценічного темпу, до живої енергії, де головне – передати емоцію, динаміку, а не дотриматися диктантної точності. Вона забула, що ми всі тут – учні, а вона – вчителька” – сказала Сумська.
Наостанок акторка прокоментувала хвилю критики, що здійнялася після ефіру:
“А щодо хвилі хейту, яка здійнялася після ефіру… Ну, що ж – це, на жаль, уже наша національна риса. Ми навіть фільм про це зняли – Десять блогерят. Та за все зараз хейтять, повірте”. -
Поплавський розповів, як у КНУКіМ святкували День мови
У Київському університеті культури провели святково-патріотичний захід Мова – код нації, присвячений Дню української писемності та мови. Про це на на своїй сторінці в Instagram розповів президент вишу Михайло Поплавський.
“Українська мова – генетичний код нації. Вона об’єднує українців по всьому світу. Наш талісман, душа і наше продовження, що лунатиме крізь століття вустами наших дітей і онуків. Без освіти немає культури. Без культури немає нації. Мрію, щоб в Україні було модно говорити українською, навчатися в українських університетах, слухати українські пісні та створювати національні проєкти”, – написав він.
За словами Поплавського, у заході взяли участь студенти, викладачі та творчі колективи вишу.
“Захід об’єднав студентів, зіркових викладачів і творчі колективиуніверситету, створивши атмосферу єдності, любові до рідного слова й гордості за українську культуру”, – повідомив президент КНУКіМ.
Під час заходу студенти декламували поезії Ліни Костенко, Лесі Українки, Василя Симоненка, Івана Франка та інших. Ансамбль народного танцю Київ факультету хореографічного мистецтва виконав хореографічні композиції Калинове диво та Колискова. Капела бандуристів Чураї під керівництвом Владислава Лисенка презентувала пісню Тільки в Києві. Український народний хор імені Станіслава Павлюченка разом із солісткою Національного хору України імені Григорія Верьовки, народною артисткою України Тетяною Пироговою, виконали пісню Народе мій.
“Зіркові викладачі факультету кіно і телебачення долучилися до святкування, даруючи гостям натхненні слова українських класиків. Телеведучий, журналіст і шоумен Григорій Решетнік прочитав вірш Ліни Костенко Крила, відомий актор театру і кіно Владислав Никитюк – Страшні слова, коли вони мовчать. Актор театру та кіно, майстер курсу факультету театру, кіно та естради В’ячеслав Довженко – рядки з поезії Володимира Забаштанського”, – розповів Поплавський.
А напередодні заходу, за його словами, понад 800 студентів і викладачів КНУКіМ долучилися до написання Радіодиктанту національної єдності. -
Радіодиктант національної єдності: коли відбудеться і як долучитися
Сьогодні, 27 жовтня, Україна проводить 26-й Радіодиктант національної єдності, присвячений Дню української писемності та мови. Це щорічний мовний флешмоб, що запрошує кожного – від тих, хто вільно володіє українською мовою, до тих, хто тільки її опановує, долучитися до участі. Цю подію традиційно організовує команда Українського радіо, повідомляє Суспільне Культура.
Зазначається, що авторкою цьогорічного тексту стала письменниця та перекладачка Євгенія Кузнєцова, а прочитає його народна артистка України Наталія Сумська. Текст диктанту отримав назву «Треба жити!».
Пряма трансляція Радіодиктанту буде доступною на радіохвилях Українського Радіо, Радіо Культура, телевізійному каналі Суспільне Культура, а також на YouTube-каналі Українського Радіо. Початок запланований на 11:00.
Текст диктанту для самоперевірки з’явиться на сайтах Українського Радіо та Суспільне Культура 29 жовтня об 11:00.
День української писемності та мови традиційно відзначається 27 жовтня (згідно з новим стилем) на честь пам’яті преподобного Нестора Літописця, який символізує важливість розвитку української мови як основи національної культури та ідентичності. Історично дата 27 жовтня пов’язана також із днем пам’яті святого мученика Нестора.
Ідея проведення радіодиктанту зародилася ще у 2000 році завдяки команді Українського Радіо. Метою акції стало об’єднання українців незалежно від місця проживання за допомогою радіотрансляції та доступу до диктанту через інтернет.
Нагадаємо, у 2024 році лише одна особа написала диктант без жодної помилки – це Христина Гоянюк зі Львова. Вона стала рекордсменкою з написання радіодиктантів. У липні цього року її будинок був зруйнований російськими окупантами.
Раніше повідомлялося, що у 2018 році учасники українського Радіодиктанту встановили рекорд – 311 осіб написали диктант без помилок.
-
Росіянин погрожував сім’ї українців у поїзді в Швейцарії: МЗС відреагувало
Речник Міністерства закордонних справ України засудив відео, яке поширюється в соцмережах, де російськомовний чоловік погрожує україномовній сім’ї в поїзді в Швейцарії. Цей інцидент викликав обурення української сторони, і вони звернулися до швейцарських правоохоронних органів з проханням розслідувати справу. На відео чути, як чоловік погрожує убивством українців і закликає до війни. Ця поведінка є неприпустимою і відразу засуджується.
-
Іван Дорн зізнався, що досі не перейшов на українську
Український музикант Іван Дорн у розмові з журналістом Юрієм Дудем відверто поділився своїм ставленням до української мови. Він зізнався, що після вторгнення Росії в Україну почав більше використовувати українську мову, але не перейшов на неї повністю. Іван пояснив, що коли його друзі повністю перейшли на українську, він також став більш активно використовувати її, але не вважає себе повністю українцем. Артист також розповів, що його майбутній альбом вийде російською мовою, і він вирішив випустити його тепер, хоча спочатку планував це зробити ще до початку 2022 року, але відклав через обстановку у світі. Іван пояснив, що в своїй музиці він відображає біль і потреби соціуму, і вважає, що настав час випустити новий альбом.
-
Потап уперше прокоментував мовний скандал довкола Каменських
Український музикант та продюсер Потап висловився щодо мовного скандалу, пов’язаного з його дружиною Настею Каменських. Він зазначив, що для них українська мова залишається рідною, але вони не бачать проблеми в тому, щоб відповідати на іншій мові. Потап вважає, що тема мови в Україні стала перебільшеною і маніпулятивною, наголосивши на важливості єдності в суспільстві. Крім того, він вважає, що їхню родину часто атакують фейками через мовні питання.
-
Українці визначилися з найприйнятнішим варіантом мовної політики
За результатами опитування КМІС виявлено, що більшість українців підтримує “стратегічну українізацію” – підхід, який сприяє зміцненню української мови без тиску на російськомовних громадян. Цей варіант отримав підтримку 87% респондентів і єдиний, що здобув підтримку у всіх регіонах та серед усіх мовних груп. Порівняно з цим, радикальна українізація знайшла підтримку лише у 63% опитаних, а прихована русифікація – у 54%. Виявлено, що стратегічна українізація сприяє консенсусу між різними регіонами та мовними групами, тоді як інші варіанти провокують поляризацію думок. Українці віддають перевагу виваженому підходу до мовної політики, який сприяє розвитку української мови та толерантному спілкуванню.
-
Українці обрали найприйнятніший варіант мовної політики
За результатами опитування КМІС виявлено, що більшість українців підтримують стратегічну українізацію, яка сприяє зміцненню української мови без тиску на російськомовних громадян. Цей підхід отримав підтримку 87% респондентів. Радикальну українізацію підтримують 63% українців, а приховану русифікацію – 54%. Опитування показало, що стратегічна українізація забезпечує консенсус між регіонами та мовними групами, в той час як інші варіанти викликають поляризацію думок. Українці підтримують виважений підхід до мовної політики, який сприятиме розвитку української мови та толерантності у суспільстві.