Речник Міністерства закордонних справ України засудив відео, яке поширюється в соцмережах, де російськомовний чоловік погрожує україномовній сім’ї в поїзді в Швейцарії. Цей інцидент викликав обурення української сторони, і вони звернулися до швейцарських правоохоронних органів з проханням розслідувати справу. На відео чути, як чоловік погрожує убивством українців і закликає до війни. Ця поведінка є неприпустимою і відразу засуджується.
Позначка: Українська мова
-
Іван Дорн зізнався, що досі не перейшов на українську
Український музикант Іван Дорн у розмові з журналістом Юрієм Дудем відверто поділився своїм ставленням до української мови. Він зізнався, що після вторгнення Росії в Україну почав більше використовувати українську мову, але не перейшов на неї повністю. Іван пояснив, що коли його друзі повністю перейшли на українську, він також став більш активно використовувати її, але не вважає себе повністю українцем. Артист також розповів, що його майбутній альбом вийде російською мовою, і він вирішив випустити його тепер, хоча спочатку планував це зробити ще до початку 2022 року, але відклав через обстановку у світі. Іван пояснив, що в своїй музиці він відображає біль і потреби соціуму, і вважає, що настав час випустити новий альбом.
-
Потап уперше прокоментував мовний скандал довкола Каменських
Український музикант та продюсер Потап висловився щодо мовного скандалу, пов’язаного з його дружиною Настею Каменських. Він зазначив, що для них українська мова залишається рідною, але вони не бачать проблеми в тому, щоб відповідати на іншій мові. Потап вважає, що тема мови в Україні стала перебільшеною і маніпулятивною, наголосивши на важливості єдності в суспільстві. Крім того, він вважає, що їхню родину часто атакують фейками через мовні питання.
-
Українці визначилися з найприйнятнішим варіантом мовної політики
За результатами опитування КМІС виявлено, що більшість українців підтримує “стратегічну українізацію” – підхід, який сприяє зміцненню української мови без тиску на російськомовних громадян. Цей варіант отримав підтримку 87% респондентів і єдиний, що здобув підтримку у всіх регіонах та серед усіх мовних груп. Порівняно з цим, радикальна українізація знайшла підтримку лише у 63% опитаних, а прихована русифікація – у 54%. Виявлено, що стратегічна українізація сприяє консенсусу між різними регіонами та мовними групами, тоді як інші варіанти провокують поляризацію думок. Українці віддають перевагу виваженому підходу до мовної політики, який сприяє розвитку української мови та толерантному спілкуванню.
-
Українці обрали найприйнятніший варіант мовної політики
За результатами опитування КМІС виявлено, що більшість українців підтримують стратегічну українізацію, яка сприяє зміцненню української мови без тиску на російськомовних громадян. Цей підхід отримав підтримку 87% респондентів. Радикальну українізацію підтримують 63% українців, а приховану русифікацію – 54%. Опитування показало, що стратегічна українізація забезпечує консенсус між регіонами та мовними групами, в той час як інші варіанти викликають поляризацію думок. Українці підтримують виважений підхід до мовної політики, який сприятиме розвитку української мови та толерантності у суспільстві.
-
Іван Люленов розповів, як швидко опанував українську мову
Український гуморист і співак Іван Люленов розповів про свій досвід вивчення української мови. Він зазначив, що впорався з цим завданням досить швидко – менше ніж за рік. Люленов вважає, що спілкування з українцями та постійна присутність в українському інформаційному середовищі допомогли йому швидко опанувати мову. Однак він визнає, що для досягнення високого рівня володіння мовою потрібен тривалий час і старання. Люленов вважає, що навчитися писати красиво, цікаво і глибоко – це процес, з яким він продовжує працювати.
-
Мовний омбудсман зафіксував понад 500 порушень за пів року
У першому півріччі 2025 року мовний омбудсмен зафіксував 524 випадки порушень закону про державну мову. Цю інформацію оприлюднила пресслужба мовного омбудсмана у п’ятницю, 1 серпня. Згідно з повідомленням, на 15 липня було завершено 521 захід державного контролю, ще 135 тривають. За результатами проведених заходів було виявлено 524 порушення, складено 388 протоколів про адміністративні правопорушення та видано 136 попереджень суб’єктам підприємницької діяльності. Найбільше порушень було виявлено у сферах користувацьких інтерфейсів (36%), обслуговування споживачів (26%) та інформації для загального ознайомлення (22%). Найвища кількість порушень була виявлена в містах Київ, Одеса, Харків та у Дніпропетровській області.
-
Суд оштрафував директора комплексу через російські пісні Вєрки Сєрдючки
Бориспільський міськрайонний суд оштрафував директора розважального комплексу в Києві, в якому лунали пісні російською мовою у виконанні Вєрки Сердючки. Про це свідчить відповідна постанова від 11 липня.
13 червня на концерті Вєрка Сєрдючка виконала “близько двох пісень” російською мовою.
Виступ кваліфікували як порушення Закону “Про внесення змін до деяких законів України щодо частки пісень державною мовою в музичних радіопрограмах і радіопередачах та заборони відтворення музичної продукції походження держави-агресора”.
Протокол про адміністративне правопорушення склали на директора відпочинкового комплексу.
Його визнали винним у порушенні порядку організації і проведення зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій (ч.1 ст. 185-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення).
У покарання призначили 425 гривень штрафу. Окремо він має сплатити 605 гривень судового збору.
Раніше Уповноважений із захисту державної мови звернувся до правоохоронців через ознаки порушення національного законодавства на концерті Verka Serduchka & Band, під час якого артисти виконували деякі пісні російською. -
Мовний омбудсман закликала скасувати для російської мови особливий статус
Повага до мов національних меншин – важлива, але необхідно скасувати особливий статус російської мови в Україні. Про це заявила уповноважена з захисту державної мови Олена Івановська в інтерв’ю Укрінформу.
“Необхідно усунути символічну нерівність у законодавстві, зокрема, скасувати особливий статус російської мови, яка в умовах збройної агресії РФ є не тільки засобом комунікації, а й інструментом дестабілізації”, – сказала омбудсмен.
Вона також наполягає на необхідності сформувати єдиний україномовний простір, як пріоритет безпеки, інтеграції та гуманітарної сфери.
Івановська зауважила, що працюватиме над повноцінною інтеграцією української мови в сучасні електронні сервіси, штучний інтелект, державні додатки, інтерфейси, ігри та технології. На її думку, питання ідентичності та конкурентоспроможності.
Як ми вже писали раніше, Кабінет Міністрів призначив Олену Івановську Уповноваженою із захисту державної мови.
Більшість українців проти вивчення російської мови в школах – опитування -
Уряд призначив мовного омбудсмена
У вівторок, 15 липня, Кабінет Міністрів призначив Олену Івановську на посаду Уповноваженого із захисту державної мови. Ця подія сталася після звільнення Тараса Кременя з цієї посади. Активісти висловлювали критику на кандидатурі Полянського та Івановської, вказуючи на їхній відсутній досвід у сфері правозахисту чи захисту державної мови. Рішення про призначення Івановської було прийняте на основі відкритого голосування. Уповноважений з прав людини Дмитро Лубінець закликав повторно призначити Тараса Кременя на новий термін, але мовний омбудсман висловив занепокоєння щодо уповільнення процесу українізації.